номер провадження справи 5/67/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2020 Справа № 908/990/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг енд Делівері" (04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 23-А, офіс 20, код ЄДРПОУ 42940293)
До відповідача: Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, код ЄДРПОУ 03327115)
про стягнення 74 675,07 грн.,
Без участі представників сторін
СУТНІСТЬ СПОРУ:
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/990/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг енд Делівері" до Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради " про стягнення 74 675,07 грн.
Ухвалою суду від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/990/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд справи по суті призначено з 03.06.2020, запропоновано сторонам надати суду відповідні документи. Ухвалою від 03.06.2020 продовжено процесуальний строк розгляду справи №908/990/20 по суті до 21.08.2020, оголошено перерву у судовому засіданні до 06.07.2020 о 12 год. 30 хв. без виклику (повідомлення) сторін. Запропоновано сторонам виконати вимоги ухвали суду від 04.05.2020.
Ухвалою від 06.07.2020 оголошено перерву до 05.08.2020 о 02 год. 30 хв. без виклику (повідомлення) сторін. Запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
27.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг енд Делівері" на електрону адресу суду надійшла заява (з електронним цифровим підписом) № 524 від 27.07.2020 (вх. № 14196/08-08/20 від 27.07.2020), відповідно до якої позивач просить суд долучити до матеріалів справи копію видаткового касового ордеру від 17.03.2020 на суму 4 500,00 грн. та копію акту № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором № 17-03-20/1 від 17.03.2020.
Крім цього, 03.08.2020 від позивача на електрону адресу суду надійшла відповідь на відзив (з електронним цифровим підписом) № 528 від 03.08.2020 (вх. № 14731/08-08/20 від 03.08.2020, згідно якого позивач підтримав доводи викладені у позовній заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
05.08.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд досліджує матеріали справи.
Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 16.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдінг енд Делівері" (постачальник) та Комунальним підприємством "Облводоканал" Запорізької обласної ради (покупець) укладений договір поставки на закупівлю товару № 186/09/19, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві товар: дрова паливні твердих порід (товар) (код ДК 021:2015:03410000-7 Деревина), а покупець - прийняти і оплатити такий товар. На виконання умов договору, постачальник за видатковими накладними № РН-0172 від 20.09.2019, № РН-0173 від 26.09.2019, № РН-0155 від 30.09.2019, № РН-0174/1 від 05.11.2019, № РН-0174/2 від 14.11.2019, № РН-0174/3 від 22.11.2019, № РН-0174/4 від 25.11.2019, № РН-0174/5 від 29.11.2019, № РН-0174/6 від 06.12.2019, № РН-0174/7 від 13.12.2019, № РН-0174/8 від 24.12.2019, № РН-0174/9 від 09.12.2019 здійснив поставку товару на загальну суму 129 000,00 грн. Товар отримано відповідачем без зауважень та заперечень. Проте, в порушення умов договору, відповідач оплату за отриманий товар в обумовлений строк та в повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість у розмірі 72 562,58 грн. 05.02.2020 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою здійснити оплату за отриманий товар. У відповіді на претензію відповідач визнав факт наявності заборгованості за договором у розмірі 72 562,58 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем нараховано пеню за період з 22.12.2019 по 18.03.2020 включно на суму 1 687,49 грн. та 3% річних за період з 22.12.2019 по 18.03.2020 включно у розмірі 425,00 грн. На підставі викладеного, посилаючись на умови договору поставки на закупівлю товару № 186/09/19 від 16.09.2019, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 625, 629, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 173-175, 193, 216-218, 224-226, 230-231, 265 ГК України, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 74 675,07 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 18 500,00 грн.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме щодо наявності основної заборгованості у розмірі 72 562,58 грн. Стосовно розміру пені у сумі 1 687,49 грн. та 3% річних в сумі 425,00 грн. заперечив зазначивши, що КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради є планово збитковим та знаходиться у фінансовій кризі, а стягнення штрафних санкцій ще більше погіршить фінансовий стан відповідача, що потягне за собою зупинення роботи підприємства. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 72 562,58 грн., в іншій частині позову відмовити. Також, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення на два місяці, посилаючись на скрутний фінансовий стан.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, відзив на позовну заяву, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг енд Делівері» (далі - ТОВ «ТЕД», Постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради (далі - КП «Облводоканал» ЗОР, Покупець, відповідач) за результатом проведеної процедури публічних закупівель UA-2019-08-15-000672-a було укладено договір поставки №186/09/19 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.2. Договору, Постачальник зобов`язувався поставити Покупцеві товар: дрова паливні твердих порід (далі - Товар) (код ДК 021:2015: 03410000-7 Деревина), а Покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно з п. 3.1. Договору, сума цього договору становила 129 000,00 з урахуванням 20% ПДВ.
Зі змісту п. 4.2. Договору, Товар поставляється покупцю партіями, згідно заявок покупця відповідно до умов договору у термін, що не перевищує 3 (три) робочих дні від дня отримання Постачальником заявки. Заявки на придбання Товару направляються електронною поштою на e-mail Постачальника: Trading.Delivery@gmail.com. Постачальник повинен був виставляти Покупцю рахунок на підставі заявки, в якій зазначалися найменування одиниці тару, загальна кількість Товару та сума до сплати партії Товару.
Згідно з п. 4.9. Договору, прийом-передача відповідної партії Товару за кількістю здійснюється Сторонами в місці поставки на підставі довіреностей на отримання ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей) та видаткових накладних, які Покупець, в разі відсутності зауважень, зобов`язаний підписати в момент отримання Товару.
Відповідно до п. 5.1. та п. 5.2. Договору, розрахунки за товар виконуються на умовах відстрочки платежу протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару. Розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що розрахунки Покупець проводить на підставі рахунків, що виставлені постачальником, на рахунок останнього по реквізитам зазначеним в цьому договорі.
Оплата перераховується постачальнику при наявності рахунку на оплату (п. 5.4. договору).
Пунктом 7.1. визначено, що покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 7.1.1.); приймати поставлені товари згідно з актом приймання-передачі товарів (п. 7.1.2).
За невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з цим договором сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та цим договором (п. 9.1. договору).
За порушення Покупцем передбачених даним договором строків оплати, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі та порядку передбаченому законодавством (п. 9.4. договору).
Відповідно до п. 12.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання особам сторонами і діє до 31.12.2019, або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, або до його розірвання в установленому порядку.
Доказів розірвання вказаного договору сторонами суду не надано, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку що станом на 05.08.2020 договір поставки №186/09/19 від 16.09.2019 є дійсним.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдінг енд Делівері» на адресу Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради поставлено товар на загальну суму 129 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними, а саме:
- №РН-0172 від 20.09.2019 на суму 5 447,64 грн.;
- №РН-0173 від 26.09.2019 на суму 16 342,91 грн.;
- №РН-0155 від 30.09.2019, на суму 9 152,03 грн.;
- №РН-0174/1 від 05.11.2019 на суму 10 895,28 грн.;
- №РН-0174/2 від 14.11.2019 на суму 10 895,28 грн.;
- №РН-0174/3 від 22.11.2019 на суму 10 895,28 грн.;
- №РН-0174/4 від 25.11.2019 на суму 10 895,28 грн.;
- №РН-0174/5 від 29.11.2019 на суму 10 895,28 грн.;
- №РН-0174/6 від 06.12.2019 на суму 10 895,28 грн.;
- №РН-0174/7 від 13.12.2019 на суму 10 895,28 грн.;
- №РН-0174/8 від 24.12.2019 на суму 10 895,28 грн.;
- №РН-0174/9 від 19.12.2019 на суму 10 895,28 грн.;
Таким чином, КП «Облводоканал» ЗОР було зобов`язано у рамках виконання умов Договору сплатити на користь TОB «ТЕД» грошові кошти у розмірі 129 000,00 грн. з урахуванням можливості відстрочки платежу протягом 30-ти днів з моменту поставки партії товару.
Однак, КП «Облводоканал» ЗОР здійснило оплату лише за трьома видатковими накладними, а саме:
- №РН-0172 від 20.09.2019 - сплачено 09.10.2019 в розмірі 5 447,64 грн.;
- №РН-0155 від 30.09.2019 - сплачено 09.10.2019 року в розмірі 9 152,03 грн.;
- №РН-0173 від 26.09.2019 - сплачено 09.10.2019 року в розмірі 16 342,91 грн.
Крім цього, матеріали справи свідчать, що КП «Облводоканал» ЗОР було двічі перераховано грошові кошти в розмірі 9 152,03 грн. 26.11.2019 року та 16 342,91 грн. 09.12.2019 року відповідно. Дані грошові кошти були зараховані Позивачем в рахунок погашення заборгованості за видатковими накладними №РН-0174/1 від 05.11.2019, №РН-0174/2 від 14.11.2019, та частково за №РН-0174/3 від 22.11.2019.
В порушення умов договору поставки № 186/09/19 від 16.09.2019 відповідач оплату за отриманий товар в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого сума основної заборгованості відповідача за договором поставки № 186/09/19 від 16.09.2019 становить 72 562,58 грн.
Крім цього, у відповідності до п. 9.4. договору та ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано пеню за період з 22.12.2019 по 18.03.2020 включно на суму 1 687,49 грн. та 3% річних за період з 22.12.2019 по 18.03.2020 включно у розмірі 425,00 грн. Позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 74 675,07 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 18 500,00 грн.
Відповідач факт отримання від позивача товару договором поставки №186/09/19 від 16.09.2019 на загальну суму 72 562,58 грн. не заперечив, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 72 562,58 грн. визнав у повному обсязі, про що зазначено у відзиві на позовну заяву. Проте зазначає що КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради є планово збитковим та знаходиться у фінансовій кризі, а стягнення штрафних санкцій ще більше погіршить фінансовий стан відповідача, що потягне за собою зупинення роботи підприємства. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на суму 1 687,49 грн., 3% річних у розмірі 425,00 грн. та витрат на професійну правничу в сумі 18 500,00 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/990/20, відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, на підставі дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов`язок сплатити вартість отриманого товару.
За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар за договором поставки № 186/09/19 від 16.09.2019 на загальну суму 72 562,58 грн. не здійснив, отже, відповідач порушив умови договору.
Факт наявності основного боргу в розмірі 72 562,58 грн. підтверджується матеріалами справи.
Контррозрахунку спірної суми як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі відповідачем суду не надано. У відзиві на позовну заяву № 12/1020 від 15.06.2020 (вх. № 11491/08-08/20 від 16.06.2020) відповідач визнав позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором поставки № 186/09/19 від 16.09.2019 на загальну суму 72 562,58 грн., у зв`язку з чим вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 9.4. договору, за порушення Покупцем передбачених даним договором строків оплати, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі та порядку передбаченому законодавством.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши за допомогою КП «Законодавство» розрахунок пені за період з 22.12.2019 по 18.03.2020 включно у розмірі 1 687,49 грн. та 3% річних за період з 22.12.2019 по 18.03.2020 включно у розмірі 425,00 грн. суд зазначає, що вказані розрахунки позивача є вірними та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені за період з 22.12.2019 по 18.03.2020 включно у розмірі 1 687,49 грн. та 3% річних за період з 22.12.2019 по 18.03.2020 включно у розмірі 425,00 грн.
Стосовно заперечення відповідача про стягнення пені та 3% річних суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Згідно ст. 233 Господарського Кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч. 1). Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч. 2).
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо зменшення розміру пені, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо особа вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Проте в даному випадку відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що порушення умов договору в частині своєчасного здійснення оплати за отриманий товар сталося не з вини відповідача, а також не надано доказів виключності обставин.
Крім цього суд враховує, що розмір заявленої позивачем пені та 3 % річних не є надмірно великим порівняно зі збитками кредитора.
За таких обставин, заперечення відповідача щодо стягнення пені на суму 1 687,49 грн. та 3% річних у розмірі 425,00 грн. судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім цього, у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення суду у даній справі строком на два місяці.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Умовою для надання відстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
На підтвердження наявності підстав для надання відстрочки виконання рішення суду відповідачем надано лише довідку про стан дебіторської заборгованості по КП «Облводоканал» ЗОР станом на 01.06.2020 на загальну суму 60 849 842,95 грн., інформацію про заборгованість із заробітної плати по КП «Облводоканал» ЗОР станом на 09.06.2020 на загальну суму 17 108 638,89 грн., інформацію про суму заборгованості із заробітної плати та податками за квітень 2020 на загальну суму 6 141 961,51 грн. та за березень 2020 на загальну суму 3 828 627,63 грн., витяг по залишкам грошових коштів на розрахункових рахунках КП «Облводоканал» ЗОР станом на 12.06.2020 на загальну суму 534 230,05 грн. та перелік найбільших кредиторів по КП «Облводоканал» ЗОР станом на 01.06.2020 на загальну суму 36 343 263,80 грн.
За змістом ст. 331 ГПК України, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, може бути реалізоване і після набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В силу приписів ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладено обов`язок доведення існування відповідних підстав, тоді як інша сторона, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.
Оцінюючи доводи заявника та подані документи суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
КП «Облводоканал» ЗОР (заявником) не вжито жодних заходів щодо часткового погашення заборгованості, а також не надано доказів того, яким чином зміниться майнове становище відповідача протягом двох місяців, що дозволить йому виконати рішення суду.
З урахуванням можливого апеляційного оскарження рішення суду, відповідач не позбавлений права в добровільному порядку виконати рішення протягом часу на апеляційне оскарження, або під час виконання рішення у відповідності до Закону України «про виконавче провадження».
Чинне законодавство передбачає, що відстрочення виконання рішення пов`язується з об`єктивною неможливістю його виконання, в підтвердження чого боржником відповідних доказів суду не надано. При цьому, повинно враховуватись можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо-встановленим способом, а також негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення. Відстрочка має базуватись на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав та законних інтересів як боржника, так і стягувача
Оцінивши у сукупності надані докази, зіставляючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги факт того, що інфляційні процеси в державі також негативно впливають на майнові інтереси позивача у справі, суд не вбачає виключних підстав для надання відстрочки виконання рішення на два місяці.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн. покладаються на відповідача.
Згідно з позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача 18 500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Згідно частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У матеріалах справи № 908/990/20 містяться копії: договору про надання юридичних послуг № 17-03-20/1 від 17.03.2020; додаток № 1 до договору № 17-03-20/1 від 17.03.2020; довіреність ТОВ «Трейдінг енд Делівері» № 45 від 16.03.2020 на ім`я Словінської В.Ю., ордер ТОВ «Трейдінг енд Делівері» серії ДП № 2583/012 від 19.03.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3963 від 08.11.2018 на ім`я Пирогова М.І., опису наданих послуг № б/н, б/д за договором про надання правничої допомоги № 17-03-20/1 від 17.03.2020 на загальну суму 18 500,00 грн., в т.ч. фактично сплаченої 17.03.2020 суми у розмірі 4 500,00 грн., видаткового касового ордеру від 17.03.2020 на суму 4 500,00 грн. (підстава: договір № 17-03-20/1 від 17.03.2020) та акту № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором № 17-03-20/1 від 17.03.2020 на суму 4 500,00 грн.
За умовами п. 1.1. договору про надання юридичних послуг № 17-03-20/1 від 17.03.2020, укладеного між адвокатом Пироговим М.І. та клієнтом: Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг енд Делівері», адвокат бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати клієнту юридичні послуги, пов`язані з захистом порушених прав та представництвом у Господарському суді Запорізької області та включають в себе:
- зустріч з клієнтом, надання консультації;
- пошук та аналіз судової практики з питання застосування законодавства у спірних правовідносинах;
- складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні;
- складання позовної заяви;
- складання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи;
- участь у судових засіданнях у Господарському суді Запорізької області;
- ознайомлення з відзивом на позовну заяву, його правовий аналіз;
- складання відповіді на відзив на позовну заяву.
Пунктом 1.3. договору № 17-03-20/1 від 17.03.2020 визначено, що виконання послуг за цим договором засвідчується двостороннім актом приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт), який складається за результатами наданих послуг протягом 3 (трьох) робочих днів після закінчення надання таких послуг і є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно п. 3.1. договору, оплата послуг, передбачених в п. 1.1. цього договору, складається з вартості самих послуг і фактично понесених виконавцем витрат.
Як вбачається з п. 2 акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 17.03.2020 за договором № 17-03-20/1 від 17.03.2020, адвокат Пирогов М.І. (Виконавець) та ТОВ «Трейдінг енд Делівері» (Клієнт) підтверджують, що станом на 17.03.2020 Виконавець надав Клієнту такі послуги:
- зустріч з клієнтом, надання консультації (1 година) - 1 000,00 грн.;
- пошук та аналіз судової практики з питання застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні (1 година) - 1 000,00 грн.;
- складання позовної заяви (2 години) - 2 500,00 грн.
Пунктом 3 акту № 1 від 17.03.2020, сторони визначили, що відповідно до умов договору, оплата за надані юридичні послуги складає 4 500,00 грн.
Крім цього, в матеріалах справи міститься видатковий касовий ордер ТОВ «Трейдінг енд Делівері» від 17.03.2020 про оплату адвокату Пирогову М.І. 4 500,00 грн., (підстава - договір № 17-03-20/1 від 17.03.2020).
Як вбачається з позовної заяви № 458 від 07.04.2020, у відповідності до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдінг енд Делівері" зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 18 500,00 грн.
В обґрунтування заперечень щодо вказаного розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач посилається на те, що практика розгляду спорів з документально підтвердженим боргом та відсутністю заперечень з боку відповідача є однозначною та не потребує детального вивчення. Крім цього, позивачем не враховано те, що розгляд справи відбувається без участі сторін, а отже зазначена позивачем сума в розмірі 9 500,00 грн. за витрачений час на участь у засіданнях є необґрунтованою. Також, в розрахунку заявлена сума у розмірі 1 000,00 грн. за складання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, але при ознайомленні в суді з матеріалами справи представник відповідача не побачив такого клопотання від позивача, у зв`язку з чим вказана сума є необґрунтованою. Крім цього, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником та власником ТОВ «Трейдінг енд Делівері» є Пирогов М.І. , який в свою чергу є адвокатом позивача.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 18 500,00 грн.
Розглянувши надані позивачем процесуальні документи, матеріали справи в тому числі зміст позовної заяви, відповіді на відзив, враховуючи фактичне понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 4 500,00 грн., суд зазначає наступне.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розглянувши матеріали справи, обсяг первинних документів та нормативних актів, який вивчався адвокатом Пироговим М.І. суд зазначає, що поданий позов не є складним для позовів щодо стя гнення заборгованості за неоплачений товар.
Крім цього, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості відповідачем визнані.
Також суд враховує, що стягнення з відповідача 18 500,00 грн. витрат на правову допомогу є неспівмірними с сумою позову, а тому суд частково приймає до уваги доводи відповідача та вважає за можливе зменшити розмір витрат в цій частині до 4 500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, код ЄДРПОУ 03327115) на Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг енд Делівері" (04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 23-А, офіс 20, код ЄДРПОУ 42940293) основну заборгованість за договором поставки № 186/09/19 від 16.09.2019 на загальну суму 72 562 (сімдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн. 58 коп., пеню за період з 22.12.2019 по 18.03.2020 включно у розмірі 1 687 (одна тисяча шістсот вісімдесят сім) грн. 49 коп., 3% річних за період з 22.12.2019 по 18.03.2020 включно у розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. Видати наказ.
Повний текст рішення складено та підписано: 10.08.2020.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
