Справа № 953/24009/19
н/п 2/953/987/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Попрас В.О.,
при секретарі - Томіної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, треті особи: доцент кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ОСОБА_5, доцент кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ОСОБА_2 про визнання рішення кафедри та вченої ради такими, що не відповідають законодавству, та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним рішення кафедри господарського права від 28 травня 2019 року в частині, що стосується ОСОБА_1 . Визнати незаконним рішення вченої ради університету від 11 червня 2019 року в частині, що стосується ОСОБА_1 . Стягнути з Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі НЮУ ім. Ярослава Мудрого) на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що у відповідача вона працює з 1982 року, а на кафедрі господарського права з 1991 року. Відповідно до наказу №198-к від 29.06.2017 відповідачем з позивачем були продовжені трудові відносини на умовах строкового трудового договору на посаді доцента кафедри господарського права. Строковий трудовий договір укладений до 30.06.2019. З метою заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та Положення про конкурсний відбір та призначення на посади наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників НЮУ імені Ярослава Мудрого та згідно подання завідувачів кафедр був оголошений конкурс. По кафедрі господарського права оголошено конкурс на посаду доцента (для викладання дисциплин - «Господарське право») - 2 ставки, встановлені вимоги до кандидатів на вакантні посади доцентів. 16 травня 2019 року відбулося засідання кадрової комісії НЮУ імені Ярослава Мудрого під час якого розглядались документи осіб, які беруть участь у конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри господарського права, на відповідність встановленим вимогам. За результатами голосування встановлено, що всі претенденти на заміщення вакантної посади доцента кафедри господарського права відповідають встановленим вимогам та документи позивачки та третіх осіб передали на кафедру для оцінки їх професійного рівня, надання висновку та рекомендації щодо обрання Вченій раді. 28.05.2019 на засіданні кафедри господарського права НЮУ імені Ярослава Мудрого розглядалось питання щодо рекомендацій позивача вченій раді університету для обрання на заміщення вакантної посади доцента (0,5 ст.) кафедри господарського права. В той же день було затверджено Висновок щодо оцінки професійної кваліфікації й особистісних якостей претендента на вакантну посаду доцента (0,5 ст.) кафедри господарського права ОСОБА_1 та затверджено протокол лічильної комісії щодо рекомендації кандидатури претендента на заміщення вакантної посади доцента (0,5 ст.) кафедри господарського права ОСОБА_1 для обрання Вченою радою університету. 11 червня 2019 року Вчена рада розглянула питання та ухвалила обрати позивачку на вакантну посаду доцента кафедри господарського права (0,5 ставки). Позивачка вважає, що протокол кафедри господарського права від 28 травня 2019 року та протокол вченої ради від 11 червня 2019 є такими, що не відповідають законодавству. На засіданні кафедри господарського права 28.05.2019 рейтингове голосування не проводилось. Таким чином, без волевиявлення позивачки, не враховуючи досвід, професійні здобутки, кваліфікацію та досягнення позивачки, відповідач визнав, що ОСОБА_1 може претендувати лише на 0,5 ставки доцента кафедри господарського права. Законодавство не передбачає та не зобов`язує заклади вищої освіти розробляти та затверджувати штатні розписи в розрізі кафедр. Завідувачу кафедри, як керівнику структурного підрозділу НЮУ імені Ярослава Мудрого, не надано повноважень визначати істотні умови праці претендентів, в тому числі і робоче навантаження, як це було зроблено завідуючим кафедрою господарського права НЮУ імені Ярослава Мудрого. Позивачка була змушена прийняти умови відповідача та подати заяву про прийняття її на 0,5 ставки. В результаті позивачка зазнала моральних страждань через прояв неповаги до неї, як вченого та викладача, у неї з`явились занепокоєння щодо власного віку та дискримінації її за віком. Через необґрунтоване зменшення робочих годин навантаження, суттєво змінився спосіб життя ОСОБА_1 , а також знизився її дохід. Моральна шкода, спричинена позивачу, полягає у душевних стражданнях, невпевненості у своїх силах, які з`явились через проведення конкурсу на зайняття вакантної посади доцента кафедри господарського права з порушенням Положення про проведення конкурсу, що призвело до необґрунтованої та протиправної зміни істотних умов праці позивача. Для заспокоєння позивачка була вимушена впродовж декількох місяців вживати відповідні лікарські засоби. В рахунок відшкодування моральної шкоди позивачка просить стягнути з відповідача на її користь 100 000 грн.
Представник відповідача Гурак Л.В. подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 , зазначаючи наступне. Наказом ректора від 28.12.2015 №236 введено в дію Положення про вчену раду НЮУ імені Ярослава Мудрого. Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.10.2015 затверджено Рекомендації щодо проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників та укладання з ними трудових договорів (контрактів). Вказаний акт мав рекомендацій характер і використовувався для розроблення відповідачем Положення про конкурсний відбір та призначення на посади наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників НЮУ імені Ярослава Мудрого. Наказом ректора №86 від 03.04.2019 було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад по відповідним кафедрам, у тому числі на кафедрі господарського права на посаду доцента (для викладання дисципліни - «Господарське право») - 2 ставки. 03.05.2019 ОСОБА_1 подала заяву на участь у конкурсі. Такі ж заяви подали ОСОБА_5. та ОСОБА_2 16.05.2019 кадрова комісія допустила до участі у конкурсі ОСОБА_5. , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та передала документи претендентів на кафедру для оцінки їх професійного рівня, надання висновку та рекомендації щодо їх обрання Вченій раді. 28.05.2019 засіданням кафедри господарського права затверджено висновок про професійні та особисті якості претендентів ОСОБА_5. , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на заміщення вакантної посади доцента кафедри господарського права по кожному із претендентів на 0,5 ставки та рекомендовано до обрання вченою радою університету. Оскільки при оголошені конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників Університету по кафедрі господарського права, а саме «доцент» на 2 ставки претендувало три особи, кожна із яких мала необхідну кваліфікацію та досвід роботи, у зв`язку з чим університет мав на меті встановити трудові відносини з усіма претендентами на посаду по рівних умовах - по 0,5 ставки доцента. Відповідно до наказу № 219-к від 24.06.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду доцента (0,5 ставки) кафедри господарського права, як обрану за конкурсом на умовах строкового трудового договору з 01.07.2019 по 30.06.2021 на підставі заяви позивачки від 11.06.2019. Трудовий договір, який є результатом позитивного проходження конкурсу позивачкою, укладено 01.07.2019. Проте, оголошення та проведення конкурсу не має обов`язкової умови укладення в подальшому трудових договорів на тих же умовах, на яких кожен із претендентів працював до його проведення. Конкурс оголошується з підстав викладених у п. 2.1. Положення, а тому говорити про зміну істотних умов для претендентів не можна, оскільки під час завершення конкурсу і як позитивного наслідку його проходження, укладення трудових договорів, учасники конкурсу та університет не пов`язані діючими трудовими правовідносинами, а проходження конкурсу є підставою для укладання відповідного трудового договору. Позивачка особисто подала заяву 11.06.2019 про призначення її на посаду доцента кафедри господарського права 0,5 ставки, ознайомилась з наказом № 219-к від 24.06.2019, про що свідчить її особистий підпис та підписала трудовий договір від 01.07.2019. Все це є проявом її юридично значущої поведінки. Про жоден дискримінаційний підхід за ознаками віку говорити не можна, оскільки позивачка нарівні з іншими претендентами пройшла конкурс та отримала посаду доцента зі ставкою 0,5, як і інші кандидати ОСОБА_5. та ОСОБА_2 , що брали участь у конкурсі. Різке зменшення кількості студентів, унеможливлює відповідача забезпечити робочими місцями на повну ставку науково-педагогічний склад університету. Щорічне зменшення контингенту студентів, які навчаються в університеті, підтверджується звітами вищого навчального закладу на початок 2016/2017 н.р., 2017/2018 н.р., 2018/2019 н.р., 2019/2020 н.р. сформованого за допомогою Єдиної державної електронної бази з питань освіти. З наданої навчальним відділом університету довідки від 08.01.2020 № 125-02-14 вбачається різке зменшення контингенту студентів, особливо протягом 2017-2019 р. Тому прийняте рішення на етапі оцінки рівня професійної кваліфікації й особистих якостей претендентів про обрання на посаду доцента кафедри господарського права (0,5 ставки) по кожному претендентів, зумовлене виключно метою збереження висококваліфікованих кадрів на посаді доцента кафедри господарського права ОСОБА_1 , ОСОБА_5. , ОСОБА_2 . Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, вважають, що позивачкою не надано доказів, підтверджуючих завдання діями відповідача моральної шкоди позивачки.
Представник відповідача адвокат Кравцов С.О. надав письмові пояснення, в яких зазначає, що позивачка помилково ототожнює конкурсні відносини з трудовими. Так, в оголошені про проведення конкурсу зазначалася лише інформація, яка повністю відповідає п. 2.8. Положення про конкурсний відбір. При цьому, в оголошенні не містилося жодної інформації про умови праці науково-педагогічних працівників - робочий час, оплату праці, навчальне навантаження тощо. Тобто, проходження конкурсу і обрання претендента дає йому лише право на укладання трудового договору, але встановлення умов праці за цим договором здійснюється відповідно до трудового законодавства. Закон не передбачає обов`язку роботодавця при укладені нового строкового договору з працівником зберігати умові праці такі ж, які було визначено у попередньому строковому договорі. Крім того, оскарження рішення кафедри господарського права від 28 травня 2019 року в частині, що стосується позивачки, та рішення вченої ради університету від 11 червня 2019 року в частині, що стосується позивачки, оформлене протоколом № 14 без оскарження відповідно наказу про призначення на посаду за результатами конкурсу та укладеного з позивачкою трудового договору, яким фактично реалізовано рішення вченої ради від 29.08.2018 р. є неефективним способом захисту прав позивачки, оскільки не забезпечить поновлення такого права у разі задоволення позову. Рішення кафедри господарського права та вченої ради є актами диспозитивного характеру. Разом з тим, зазначені протоколи не є нормативно-правовими актами чи правовим актом індивідуальної дії.
Треті особи ОСОБА_5. та ОСОБА_2 подали до суду письмові пояснення, в яких зазначили, що ОСОБА_5. , ОСОБА_2 та позивачку попереджали про причини, з яких питання розглядалось щодо 0,5 ставки, проте ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_5. , ані позивачка не заперечували проти цього. Більш того, відповідач жодним чином не змушував приймати відповідні умови, навпаки відповідач вказував, що оскільки при оголошені конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників Університету по кафедрі господарського права, а саме «доцент» на 2 ставки претендувало три особи, включаючи позивачку, кожна із яких мала необхідну кваліфікацію та досвід роботи, університет мав на меті встановити трудові відносини з усіма претендентами на посаду на рівних умовах - по 0,5 ставки доцента. У задоволені позову ОСОБА_1 просили відмовити, оскільки рішення у справі може вплинути на їх права або обов`язки, а також у зв`язку із тим, що рішення вченої ради університету відповідно до закону введене в дію наказом ректора, тому виокремлення зазначених документів і процедур щодо однієї лише особи є неможливим, а скасування результатів конкурсу по всім кандидатах є безпідставним.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просили його задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві, представник відповідача позов не визнав, вважав його не обґрунтованим, в задоволені позовних вимог просив відмовити.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до наказу №198-к від 29.06.2017 позивачка ОСОБА_1 обіймала посаду доцента кафедри господарського права, в зв`язку продовженням трудових відносини між ОСОБА_1 та відповідачем на умовах строкового трудового договору, укладеного до 30 червня 2019 року.
Наказом ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого №86 від 03.04.2019 було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад по відповідним кафедрам, у тому числі на кафедрі господарського права на посаду доцента (для викладання дисципліни - «Господарське право») - 2 ставки.
Вищий навчальний заклад відповідно до ч.7 ст.27 Закону України «Про вищу освіту» діє на підставі власного статуту.
Згідно п. 3.1. Статуту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 688 «Про затвердження Статуту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого», університет є юридичною особою публічного права - державною установою (далі - Статут), яка здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості.
Відповідно до п.4.8 Статуту вчена рада є колегіальним органом управління закладу вищої освіти, який утворюється строком на п`ять років, склад якого затверджується наказом керівника закладу вищої освіти протягом п`яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.
Положення про вчену раду Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, затверджене протоколом вченої ради університету № 5 від 25.12.2015 та введено в дію наказом ректора від 28.12.2015 № 236.
Кафедра є базовим структурним підрозділом університету, діяльність якої регулюється Статутом та Положенням про кафедру.
Відповідно до п. 3.9 розділу 3 Положення про кафедру Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, затвердженого наказом ректора від 14.04.2016 №87, погодженого вченою радою університету, рішення кафедри оформлюється протоколом.
Керівництво кафедрою здійснює завідувач, до компетенції якого входить, зокрема, розподіл навчального навантаження між викладачами і контроль проведення викладачами кафедри усіх видів навчальних навантажень (п. 3.3 Положення). Крім того, на засіданнях кафедри, серед інших повноважень, вирішується питання розгляду кандидатур на посади завідувача кафедри, та вакантні посади інших науково-педагогічних працівників. Рішення кафедри проводиться шляхом відкритого голосування.
Частиною першою статті 53 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що науково-педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти установлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік посад наукових працівників закладу вищої освіти визначається відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Частиною одинадцятою статті 55 Закону України «Про вищу освіту» під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти.
Порядок проведення конкурсу визначено Положенням про конкурсний відбір та призначення на посади наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, затвердженим вченою радою Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (протокол № 4 від 26.10.2018) та введеним у дію наказом ректора Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого від 29.10.2018 № 225 (далі - Положення про конкурсний відбір).
Вказане Положення про конкурсний відбір передбачає проведення конкурсу у декілька етапів: 1) прийняття ректором університету рішення про оголошення конкурсу (п.2.6.); 2) оприлюднення оголошення про проведення конкурсу (п. 2.7); 3) прийняття та розгляд кадровою комісією документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі (п. 2.9., 2.22.); 4) оцінка кафедрою рівня професійної кваліфікації й особистісних якостей претендента та затвердження відповідного висновку, а також ухвалення рішення про рекомендацію або не рекомендацію його до обрання вченою радою (п. 2.23.-2.27); 5) вибори на вакантну посаду на засіданні вченої ради університету (п. 2.28-2.34).
Згідно із п. 2.26 Положення за результатами обговорення кожного претендента, який бере участь в конкурсі, кафедра відкритим голосуванням простою більшістю голосів затверджує висновок про професійні та особисті якості претендента. Рішення про рекомендацію або не рекомендацію його до обрання вченою радою університету кафедра приймає таємним голосуванням. Висновок кафедри про кожного претендента й рішення з результатами таємного голосування по ньому передаються кадровій комісії, яка подає його разом з іншими документами на розгляд вченої ради університету.
Відповідно до п. 4.2. Положення про конкурсний відбір підставою укладення трудового договору для науково-педагогічних працівників, які обираються за конкурсом, є введене в дію наказом ректора рішення вченої ради про обрання і призначення на відповідну посаду науково-педагогічного працівника.
03 травня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри господарського права.
Окрім позивачки заяву на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри господарського права подали ОСОБА_5. і ОСОБА_2 .
Документи, подані на конкурс кандидатами, попередньо розглядала кадрова комісія університету, призначена наказом ректора № 123 від 18.05.2018, що діє відповідно до Положення про кадрову комісію, введеного в дію наказом ректора від 26.04.2018 №105.
16 травня 2019 року кадрова комісія допустила до участі у конкурсі ОСОБА_5. , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та передала документи претендентів на кафедру для оцінки їх професійного рівня, надання висновку та рекомендації щодо їх обрання Вченій раді.
28 травня 2019 року на засіданні кафедри господарського права затверджено висновок про професійні та особисті якості претендентів ОСОБА_5. , ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на заміщення вакантної посади доцента кафедри господарського права персонально по кожному із претендентів на 0,5 ставки (протокол засідання кафедри господарського права №8 від 28.05.2019) та рекомендовано до обрання вченою радою університету за результатами таємного голосування (протокол засідання лічильної комісії кафедри господарського права щодо результатів таємного голосування про рекомендацію вченій раді університету для обрання на заміщення вакантної посади доцента (0,5 ст.) кафедри господарського права № 8 від 28.05.2019).
04.06.2019 кадрова комісія університету передала висновок кафедри господарського права та рекомендації кафедри щодо ОСОБА_1 на розгляд вченої ради університету для включення в бюлетень для таємного голосування (витяг з протоколу засідання кадрової комісії № 19 від 04.06.2019).
11 червня 2019 року на засіданні Вченої ради НЮУ імені Ярослава Мудрого за результатами таємного голосування було прийнято рішення про обрання на вакантну посаду доцента кафедри господарського права (0,5 ставки) ОСОБА_1 .
Згідно підпункту 2.34 пункту 2 Положення рішення вченої ради університету, прийняте за результатами голосування, є остаточним.
Відповідно до наказу № 219-к від 24.06.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду доцента (0,5 ставки) кафедри господарського права, як обрану за конкурсом (рішення вченої ради університету від 1.06.2019, протокол № 14) на умовах строкового трудового договору з 01.07.2019 по 30.06.2021 на підставі заяви позивачки від 11.06.2019.
Трудовий договір з позивачкою було укладено 01.07.2019.
Таким чином, укладений 01.07.2019 трудовий договір є результатом позитивного проходження конкурсу позивачкою.
Проте, оголошення та проведення конкурсу не має обов`язкової умови укладення в подальшому трудових договорів на тих же умовах, на яких кожен із претендентів працював до його проведення.
В оголошені про проведення конкурсу зазначалася лише інформація, яка відповідає п.2.8. Положення про конкурсний відбір. При цьому, в оголошенні не містилося жодної інформації про умови праці науково-педагогічних працівників - робочий час, оплату праці, навчальне навантаження тощо.
Конкурс оголошується з підстав, викладених у п.2.1. Положення.
Після завершення конкурсу та позитивного наслідку його проходження, учасник конкурсу та НЮУ імені Ярослава Мудрого укладають трудовий договір, тобто проходження конкурсу є підставою для укладання трудового договору.
Проте, проходження конкурсу і обрання претендента дає йому лише право на укладання трудового договору, але встановлення умов праці за цим договором здійснюється відповідно до трудового законодавства, оскільки роботодавець не зобов`язаний при укладені нового строкового договору з працівником зберігати умові праці такі ж, які були визначені попереднім строковим договором.
Заклад вищої освіти як роботодавець наділений свободою у доборі працівників і встановленні умов трудового договору з ним. Одним із принципів діяльності закладу вищої освіти є його автономія та самоврядування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» автономія закладу вищої освіти - самостійність, незалежність і відповідальність закладу вищої освіти у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом.
Зокрема, п. 4 -5 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що до основних прав закладу вищої освіти відноситься право приймати на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також право формувати та затверджувати власний штатний розпис.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Таким чином, трудовий договір містить взаємні зобов`язання сторін. Основними характерними ознаками трудового договору є добровільність, відплатність та рівність сторін.. Як працівник, так і роботодавець мають право самостійно обирати контрагентів майбутнього трудового договору та висувати умови, які кожен з них вважає за потрібне відобразити у змісті договору.
Позивачка особисто подала заяву 11.06.2019 про призначення її на посаду доцента кафедри господарського права 0,5 ставки, ознайомилась з наказом № 219-к від 24.06.2019 про що свідчить її особистий підпис та підписала трудовий договір від 01.07.2019.
Судом приймаються до уваги зазначені у відзиві відповідача відомості про різке зменшення кількості студентів та не можливістю відповідача в зв`язку з цим забезпечити робочими місцями на повний робочий час науково-педагогічний склад університету, що підтверджується довідкою з навчального відділу НЮУ імені Ярослава Мудрого від 08.01.2020 № 125-02-14, в зв`язку з чим університет як роботодавець з урахуванням потреб навчального плану, міг планувати навчальне навантаження з розподілом на таку кількість науково-педагогічних, в яких він зацікавлений для забезпечення своєї основної діяльності. Прийняте рішення на етапі оцінки рівня професійної кваліфікації й особистих якостей претендентів про обрання на посаду доцента кафедри господарського права (0,5 ставки) по кожному претендентів, зумовлене виключно метою збереження висококваліфікованих кадрів на посаді доцента кафедри господарського права ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Частиною третьою статті 54 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.
Відповідно до ч.1 ст. 55 цього Закону «Про вищу освіту» основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів є, в тому числі доцент.
Відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України «Про вищу освіту» вищі навчальні заклади мають рівні права, що становлять зміст їх автономії та самоврядування, у тому числі мають право: приймати на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників.
Статтею 56 Закону України «Про вищу освіту» унормована кількість робочого часу для науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників.
При оголошені конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників НЮУ імені Ярослава Мудрого по кафедрі господарського права, а саме «доцент» на 2 ставки претендувало три особи, включаючи позивачку. Всі претенденти мали необхідну кваліфікацію та досвід роботи, тому НЮУ імені Ярослава Мудрого мав на меті встановити трудові відносини з усіма претендентами на посаду по рівних умовах - по 0,5 ставки доцента. Про це було відомо позивачці як під час засідання кафедри, так і на засіданні вченої ради, що нею не спростовується, однак будь-яких заперечень та незгоди вона не висловлювала. Подаючи заяву на ім`я ректора НЮУ імені Ярослава Мудрого про прийняття її на роботу за результатами конкурсу на 0,5 ставки доцента кафедри господарського права, ОСОБА_1 погодилася працювати на запропонованих умовах та уклала відповідний трудовий договір.
Посилання позивачки на дискримінаційний підхід за ознаками віку суд вважає необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 нарівні з іншими претендентами пройшла конкурс та отримала посаду доцента із ставкою 0,5 як і інші кандидати ОСОБА_5. , ОСОБА_2 , що брали участь у конкурсі.
Приймаючи до уваги викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними рішення кафедри господарського права від 28 травня 2019 року в частині, що стосується ОСОБА_1 та рішення вченої ради університету від 11 червня 2019 року в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ст. 1167 ЦК України.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, що передбачено ст.12 ЦПК України.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін, що встановлено ст.81 ЦПК України.
Позивачка ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами те, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача їй була завдана моральна шкода, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діями відповідача та його вини в заподіянні моральної шкоди, не зазначила з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, Законом України «Про вищу освіту», -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 10.08.2020 р.
СУДДЯ
