ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/13384/19 Головуючий у 1-й інстанції: Аверкова В.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.

при секретарі Рагімовій Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «ЕНЕРГОРИНОК» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 у справі за адміністративним позовом державного підприємства «ЕНЕРГОРИНОК» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи - Кабінет Міністрів України, товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМВУД», товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ВУД», товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНДЖИ ТРОСТЯНЕЦЬ», товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНА ДЕРАЖНЯ», товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНІ ДУНАЇВЦІ», товариство з обмеженою відповідальністю «БОРИСЛАВСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ», товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ «БОГОРОДЧАНСЬКА - 1», товариство з обмеженою відповідальзністю «КАРПАТСЬКИЙ ВІТЕР», товариство з обмеженою відповідальністю «САМБІРСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ», товариство з обмеженою відповідальністю «САМБІРСЬКА СОНЯЧНА СТАНЦІЯ - 2», товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОПАРК «ЯВОРІВ», товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ОПТІМА», товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «СОЛАР КАПІТАЛ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ДП «ЕНЕРГОРИНОК» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті постанови про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електроенергії» щодо забезпечення проведення 100% оплати суб`єктам господарювання, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії за червень 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням державне підприємство «ЕНЕРГОРИНОК» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 № 922 затверджено статут ДП «ЕНЕРГОРИНОК» (далі - статут).

Пунктом 1 статуту встановлено, що державне підприємство «ЕНЕРГОРИНОК» утворено для забезпечення функціонування оптового ринку електричної енергії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2000 № 755 «Про утворення державного підприємства «ЕНЕРГОРИНОК» на базі відокремленого підрозділу «ЕНЕРГОРИНОК» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та є державним комерційним підприємством.

Відповідно до пункту 2 статуту ДП «ЕНЕРГОРИНОК» є правонастуником державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» щодо його активів і боргових зобов`язань, пов`язаних з, зокрема, виконанням функцій розпорядника системи розрахунків, а також розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 1611 від 29.12.2017 затверджено алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (далі Постанова № 1611), яка втратила чинність з 01.07.2019 відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Постановою № 1611, зокрема, було встановлено, що до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим ДП «ЕНЕРГОРИНОК» здійснює остаточний розрахунок з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії забезпечивши їм 100 % оплату фактичної товарної продукції.

23.05.2019 ДП «ЕНЕРГОРИНОК» звернулося до НРКЕКП з листом щодо проведення розрахунків з проханням внести зміни у червні 2019 року до алгоритму розподілу коштів встановленого постановою НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611, щодо першочергової виплати коштів виробникам, повні розрахунки з якими гарантовані, у зв`язку з тим, що з 01 липня 2019 року згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії» запроваджено нову модель ринку електроенергії, а нормативно-правові акти, що регулюють діяльність оптового ринку електричної енергії, в тому числі постанова НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» втрачає чинність, у зв`язку з чим, як зазначає позивач, ДП «ЕНЕРГОРИНОК» позбавлено можливості виконати вимоги Законів України «Про електроенергетику» та «Про альтернативні джерела енергії» в частині забезпечення повної оплати вартості електричної енергії суб`єктам господарювання, яким встановлено «зелений» тариф (виробники електричної енергії з альтернативних джерел енергії) за червень 2019 року.

У вищевказаному листі від 23.05.2019 ДП «ЕНЕРГОРИНОК» зазначено наступне: «згідно з постановою НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» оптовий постачальник електричної енергії розрахунки з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел здійснює у наступному за розрахунковим місяцем до 15 числа.

При цьому, вартість товарної продукції виробників електроенергії з альтернативних джерел за червень п.р. складає близько 3 млрд.грн., а надходження коштів у вигляді доплат за попередні періоди з 01.07.2019 по 15.07.2019 - близько 2 млрд.грн. (у квітні п.р. - 2,2 млрд.грн., у травні п.р. - 2,3 млрд.грн.), надходжень за електроенергію липня вже не буде.

З метою забезпечення 100% оплати вартості продукції виробникам електроенергії з альтернативних джерел енергії за червень п.р. пропонуємо внести зміни до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611, а саме:

- доповнити пункт 1.1: « 70% із суми коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії перераховувати виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, забезпечуючи їм рівний відсоток оплати товарної продукції розрахункового періоду, але не більше 95% прогнозованої товарної продукції розрахункового місяця»;

- підпункти 1.1-1.10 вважати підпунктами 1.2-1.11».

На засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 18.06.2019, яке проводилось у формі відкритого слухання, було розглянуто під номером № 33 на порядку денному пропозиція ДП «ЕНЕРГОРИНОК» викладеної в листі від 23.05.2019.

На вказаному засіданні був присутній заступник начальника департаменту економіки та фінансів ДП «ЕНЕРГОРИНОК» Дорохов В.С. (http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Protokoly_zasidan/2019/Protokol_zasidannia_18.06.2019,21.06.2019-38.pdf).

В Протоколі № 38 засідання НКРЕКП 18.06.2019 про розгляд пропозиції ДП «ЕНЕРГОРИНОК» зазначено наступне: «ДП «ЕНЕРГОРИНОК» щодо внесення змін до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.12.2019 № 1611, а саме у частині забезпечення ДП «ЕНЕРГОРИНОК» до 27.06.2019 95% оплати ВАД за прогнозовану товарну продукцію червня 2019 року.

Слід зауважити, що зазначені зміни можуть призвести до виникнення переплати ДП «ЕНЕРГОРИНОК» ВАД за товарну продукцію червня, та у свою чергу до зменшення рівня оплати іншим виробникам електричної енергії.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення надходження у червні 2019 року коштів ВАД за товарну продукцію червня 2019 року з подальшим забезпеченням у наступному розрахунковому періоді ДП «ЕНЕРГОРИНОК» 100% оплати ВАД відповідно до діючого законодавства, пропонується внести зміни до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 29 грудня 2019 року № 1611, у частині включення ВАД до пропорційного розподілу та перерахування ДП «ЕНЕРГОРИНОК» коштів виробникам електричної енергії за товарну продукцію розрахункового місяця у розрахунковому місяці.

Дорохов В.С. , заступник начальника департаменту економіки та фінансів ДП «ЕНЕРГОРИНОК» звернувся з проханням підтримати проект рішення, запропонований управлінням енергоринку.

Головуюча запитала, чи є питання, зауваження або пропозиції.

Питання, зауваження та пропозиції відсутні».

18.06.2019, відповідно до статей 15, 151 Закону України «Про електроенергетику» та статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи звернення ДП «ЕНЕРГОРИНОК» від 23.05.2019 № 01/26-10461, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановила:

Унести до пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» такі зміни:

1) у підпункті 2 підпункту 1.2 слова «виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії та» виключити;

2) у підпункті 1.6 після слів та цифри «У разі забезпечення 70 % оплати» доповнити словами «виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії», символ та слова «, виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії» виключити;

3) у підпункті 1.9 слова та символи «(крім виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії)» виключити.

Також, 18.06.2019, відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановила:

Затвердити Порядок розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників;

У пункті 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 18 січня 2019 року № 26 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 13 червня 2013 року № 700» слова, знак та цифри «, та діє до 01 липня 2019 року» виключити.

Вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті постанови про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» протиправною позивач звернувся до суду першої інстанції із даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не доведено будь-якими доказами, що в межах заявлених позовних вимог наявні ознаки бездіяльності, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 22.09.2016 № ХІІІ «Про Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі по тексту - Закон № 1540-ХІІІ) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону № 1540-ХІІІ регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики:

- діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії;

- діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;

- діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

Відповідно до статті 3 Закону № 1540-ХІІІ, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є:

1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;

3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;

4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;

5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;

6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;

7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;

8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;

10) інші завдання, передбачені законом.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону 1540-ХІІІ для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» (який втратив чинність з 01 липня 2019 року) алгоритм оптового ринку електричної енергії - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринку електричної енергії, в межах повноважень, визначених законом.

Як вбачається з позовної заяви, ДП «ЕНЕРГОРИНОК» вважає бездіяльність НКРЕКП, як органу, який здійснює державне регулювання платіжно-розрахункових відносин на ринку енергетики, наявною і протиправною, яка виражається у неприйнятті постанови про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» щодо забезпечення проведення 100 % оплати суб`єктам господарювання, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії за червень 2019 року

З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, під протиправною бездіяльністю суб`єкта треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі Закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально необхідними для реалізації але фактично не були здійсненні.

Вчинення дій, прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку, означає, що такі дії, прийняття рішення вчиненні (прийняті) без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 800/426/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов`язків і згідно з законодавством України.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не доведено будь-якими доказами, що в межах заявлених позовних вимог наявні ознаки бездіяльності, оскільки, як було встановлено судом першої інстанції, відповідачем вчинялись дії в межах наданих йому повноважень чинним на той час законодавством, зокрема, на засіданні НКРЕКП 18.06.2019, на порядку денному було розглянуто питання під № 33 щодо пропозиції ДП «ЕНЕРГОРИНОК» викладеної в листі від 23.05.2019, за результатами розгляду Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанови від 18.06.2019 № 1042, якою внесено зміни до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» та № 1041 «Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18.01.2019 № 26».

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем надано відповідні докази на підтвердження вчинення дій, а саме розгляду пропозиції позивача та внесення змін до пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії», колегія суддів не вбачає в діях відповідача протиправної бездіяльності, оскільки, внесення змін до вказаної постанови, з якими не погоджується позивач, не є протиправною бездіяльністю, а може лише свідчити про незгоду ДП «ЕНЕРГОРИНОК» з вчиненими діями відповідача під час виконання своїх обов`язків.

Разом з тим, як вірно було зауважено судом першої інстанції, постанова НКРЕКП від 18.06.2019 № 1042 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611» не була оскаржена у судовому порядку.

Враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведена протиправна бездіяльність в діях відповідача, а тому позов ДП «ЕНЕРГОРИНОК» задоволенню не підлягає.

Доводи апелянта про те, що неприйняття відповідачем до 01.07.2019 постанови, якою б встановлювся алгоритм відрахування коштів із рахунку із спеціальним режимом використання ДП «ЕНЕРГОРИНОК», який забезпечив оплату товарної продукції червня 2019 року виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії на рівні 100 %, свідчить про невиконання НКРЕКП Закону України «Про ринок електричної енергії» та Закону України «Про електроенергетику», колегією суддів не беруться до уваги, оскільки, як було зазначено вище, відповідачем на засіданні 18.06.2019, яке проводилось у формі відкритого слухання, було розглянуто питання щодо внесення змін до алгоритму розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.12.2019 № 1611, за результатом розгляду якого прийнято постанову НКРЕКП від 18.06.2019 № 1042 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29.12.2017 № 1611». За таких обставин, колегія суддів вважає, що звертаючись з даним позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті постанови про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.12.2017 № 1611 «Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електроенергії» позивач обрав невірний спосіб захисту поновлення своїх прав та інтересів.

При цьому, інші доводи викладені в апеляційній скарзі позивача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «ЕНЕРГОРИНОК» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 07.08.2020.