ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 року Справа № 923/717/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон

до Фермерського господарства "Когсон", с. Східне Херсонської області

про стягнення заборгованості в сумі 157 247,84 грн

за участю представників:

від позивача: уповноважений представник Дереза Т. І.;

від відповідача: не прибув.

Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою № 07/08-02256 від 13.08.2018 до Фермерського господарства "Когсон" (далі - відповідач, ФГ «Когсон», споживач) про стягнення заборгованості у розмірі 157 247,84 грн. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії по Акту про порушення № 131563.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.08.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 04.09.2018 о 12 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 04.09.2018 провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 923/735/18 за позовом Фермерського господарства "Когсон" до Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про скасування рішення комісії ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", оформленого протоколом № 70 від 26.06.2018р., прийнятого за результатами розгляду акта від 12.06.2018 № 131563 про порушення Правил користування електричною енергією.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.10.2018 у справі №923/735/18 позов задоволено, скасовано рішення комісії ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", оформлене протоколом № 70 від 26.06.2018р., прийняте за результатами розгляду Акта від 12.06.2018 № 131563 про порушення Правил користування електричною енергією.

25.06.2020 до суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі з посиланням на те, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 09.10.2018; в задоволенні позову відмовлено. Судове рішення у справі № 923735/18 набрало законної сили 24.06.2020 - з дня прийняття постанови апеляційною інстанцією.

Обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, усунуто і провадження підлягає поновленню. Судове засідання призначено на 04.08.2020 р. з урахуванням перебування судді у відпустці з 01.07.2020 р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та дату судового засідання, в судове засідання не прибув, відзиву або письмових пояснень не надав. Ухвалу суду від 30.06.2020 р. про поновлення провадження у справі отримав 02.07.2020 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, надані докази та заслухавши представника позивача, який прибув в судове засідання, суд

в с т а н о в и в :

З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2004 року між Публічним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (далі - постачальник), та Фермерським господарством «Когсон» (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №20418.

Матеріалами справи підтверджується, що 17.08.2009 р. сторони дійшли згоди змінити умови договору про постачання електричної енергії, виклавши його в новій редакції (а.с.35-42), за умовами розділу 1 якого: Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 30 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами пункту 2.1 договору №418 від 17.08.2009 (далі - договір №418) під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

В силу підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору №418 Постачальник зобов`язується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії та потужності"), згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, вказаних в додатку 6а до даного Договору "Узгоджений рівень надійності електропостачання та показників якості електроенергії на межі балансової належності".

Підпунктами 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3 договору №418 визначено, що Споживач зобов`язується виконувати умови цього договору та дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки.

Відповідно до підпунктів 4.2.3 пункту 4.2 договору №418 Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електричної енергії; пошкодження засобів обліку, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших умов визначених Методикою.

У підпункті 4.2.4 пункту 4.2 договору №418 сторони узгодили, що Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог підпунктів 4.2.1-4.2.3 пункту 4.2 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Згідно з пунктом 4.4 договору №418 у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Пунктом 7.1 договору №418 передбачено, що облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок та Правил користування електричною енергією. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником шляхом розрахунку згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації".

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.4 договору №418).

Матеріалами справи підтверджується, що 12.06.2018 року в ході перевірки дотримання Споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312 (далі - Правила, ПРРЕЕ) працівниками АТ "Херсонобленерго" було виявлене порушення п.п.1, 5 п.5.5.5. ПРРЕЕ, що полягає в наступному: «інші дії споживача, що призвели до зміни показів приладів обліку. З метою безоблікового користування електричною енергією споживач встановив високочастотний генератор, антену якого закріпив на лічильнику №009398, тину СТ ЭА 08Д, 380 Вольт, 5 (100) А, покази 045526,8. Електроенергія, яка споживається електролічильником не враховується. При навантаженні Ф. «А»-85,0 А, Ф. «В»- 84,0 А, Ф. «С» - 81,2 А, імпульси лічильника відсутні, лічильний механізм не працює, покази електролічильника не змінюються. Акт складено згідно п.8.2.5. ПРРЕЕ».

Як вбачається зі змісту Акту про порушення № 131563 від 12.06.2018 р. (далі - Акт про порушення), Споживачем з метою зниження обсягів споживання електричної енергії встановлено високочастотний генератор, - в результаті дії якого створюються потужні електромагнітні випромінювання високої частоти, які впливають на роботу приладу обліку електроенергії, тобто йде повне блокування обліку електроенергії на протязі всього періоду впливу - ФГ "Когсон" споживає електричну енергію, яка не враховується електролічильником.

Вказане порушення було зафіксовано 12.06.2018 року в Акті про порушення №131563, який був підписаний з боку АТ «Херсоноблененрго» 4 працівниками, а саме: начальником ХМВЕ Медведєвим В.В., заст.. нач. ХМВЕ Мартиненко М.В., інспектором Петровим О.В., фахівцем СЗЕ Дерев`янко М.М. та з боку Споживача Головою ФГ Когай В.А. без зауваження. В пункті 9 зазначеного Акту Споживачу повідомлено про проведення 26.06.2018 р. АТ "Херсонобленерго" засідання комісії по розгляду складеного акту.

На підставі Акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.(п. 8.2.6. Правил).

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією встановлено Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. № 562 (далі - Методика).

Вказана Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

26 червня 2018 року під час засідання комісії з розгляду Акту про порушення №131563 визначено обсяг необлікованої електричної енергії в кількості 59703 кВт/год на суму 157247,84 грн. Засідання комісії проводилося в присутності представника Споживача за довіреністю від 10.04.2018р. ОСОБА_1. Витяг з Протоколу засідання комісії №70 від 26.06.2018р. з розрахунком та Додатковий рахунок по Акту №131563 на суму 157247,84 грн. представник Споживача отримав особисто, що підтверджується відповідними відмітками ОСОБА_1 про отримання 26.06.2018р. (а.с.66, 67).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 157247,84 грн., нарахованої на підставі акту про порушення №131563 від 12.06.2018.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Суд констатує, що за своєю юридичною природою договір №418 є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За умовами частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".

В силу частини першої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Суд враховує, що під час вирішення спору про стягнення зі споживача на користь постачальника електричної енергії вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення законодавства у галузі електроенергетики, суд повинен дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність визначення енергопостачальником розміру заявленої до стягнення вартості донарахованої електроенергії відповідно до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (далі - Методика), яка була чинною на момент проведення перевірки та складання за її результатами акту про порушення №131563 від 12.06.2018.

Суд вважає за доцільне зазначити, що станом на момент укладення між сторонами договору були чинними Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, проте, на момент проведення позивачем перевірки та складання за її результатами акту про порушення №131563 від 12.06.2018 Правила користування електричною енергією втратили чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018, якою затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, що набрали чинності з 11.06.2018.

За таких обставин, суд застосовує приписи Правил роздрібного ринку електричної енергії та положення Методики, які були чинними на час проведення перевірки, складання акту про порушення №131563 від 12.06.2018 та на дату прийняття рішення, оформленого протоколом №70 від 26.06.2018.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018.

Відповідно до пункту 1.1.1 зазначених Правил (в редакції, чинній на час проведення перевірки, складання акту про порушення та прийняття позивачем відповідного рішення; далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії) ці правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктами 2.3.1 та 2.3.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

В силу пунктів 11.9.1, 11.9.4 Розділу ХІ Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №310 від 14.03.2018, безобліковий відбір електричної енергії з системи розподілу, а також від технологічних мереж основного споживача не допускається. Фіксація та визначення обсягів несанкціонованого відбору електричної енергії з системи розподілу здійснюється відповідно до Правил роздрібного ринку.

За умовами підпунктів 5, 20 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів, а також не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до пункту 7.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Пункт 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії містить перелік визначень понять, які вживаються у цих Правилах, зокрема:

- акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;

- засоби комерційного обліку електричної енергії - узагальнена назва засобів, які використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (засоби вимірювальної техніки, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до процедур, визначених Кодексом комерційного обліку;

- необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;

- самовільне підключення - підключення та/або споживання електричної енергії без укладення договорів, передбачених цими Правилами, або підключення після відключення, несанкціоноване (непогоджене) оператором системи.

Пунктом 4.4 договору №418 передбачено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором (пункт 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Згідно з пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Системний аналіз викладених норм законодавства та умов укладеного між сторонами договору свідчить про те, що у разі підписання споживачем (уповноваженою особою споживача) акта про порушення Правил користування електричною енергією без заперечень та зауважень, за умови дотримання порядку складання цього акта та відсутності дефектів останнього, споживач, який у майбутньому заперечує викладені в акті дані, повинен довести обставини, які перешкоджали поданню таких заперечень при складанні акта або інші поважні причини, з яких заперечення не були надані.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 29.05.2018 у справі №913/868/17.

Як зазначалося вище, 12.06.2018 представниками Акціонерного товариства "Херсонобленерго" було проведено перевірку дотримання Споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, за результатами якої складено акт про порушення №131563. Акт про порушення №131563 від 12.06.2018 підписаний Споживачем без зауважень.

Суд звертає увагу сторін, що складений позивачем акт №131563 від 12.06.2018 фіксує факт порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, між тим не містить жодних заперечень чи зауважень останнього щодо відображеного в акті правопорушення або стосовно порушення уповноваженими особами Акціонерного товариства "Херсонобленерго" порядку проведення перевірки та складання даного акту.

При цьому будь-які докази на підтвердження порушення працівниками позивача порядку складення акту про порушення №131563 від 12.06.2018 або наявності недоліків (дефектів) зазначеного акту у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не подані.

Пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

26.06.2018 у присутності представника відповідача відбулося засідання комісії Акціонерного товариства "Херсонобленерго" з розгляду акту про порушення №131563 від 12.06.2018, на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом №70, з якого вбачається, що розрахунок по вищезазначеному акту позивачем проведено відповідно до пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (зі змінами та доповненнями), за період з 12.12.2017 по 12.06.2018. У графі "Вид порушення" зазначено: дії споживача, що призвели до зміни показів приладу обліку. Згідно з протоколом №70 від 26.06.2018 та додатковим рахунком по акту №131563 відповідачу нараховано недообліковану електроенергію на суму 157247,84 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №562 від 04.05.2006 (в редакції, чинній на час проведення перевірки, складання акту про порушення та прийняття позивачем відповідного рішення; далі - Методика) ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно проведено нарахування вартості недооблікованої електроенергії за актом про порушення №131563 від 12.06.2018.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бочаров проти України" наголошує на тому, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи жодного доказу сплати відповідачем 157247,84 грн. вартості недооблікованої електричної енергії, розрахованої за актом про порушення №131563 від 12.06.2018, а також доказів того, що рішення Акціонерного товариства "Херсонобленерго", оформлене протоколом №70 від 26.06.2018, визнано недійсним, нечинним, незаконним, протиправним або скасовано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у даній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст..129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Когсон" (код ЄДРГІОУ 31254107) на користь Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (код 05396638) на рахунок із спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 в ТВБВ №10021/01 Філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО 352457, код 02766367 157247,84 грн. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії по Акту про порушення №131563.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Когсон" (код ЄДРГІОУ 31254107) на користь Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (код 05396638) на поточний рахунок № НОМЕР_2 в ТВБВ №10021/01 ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 352457, код 02766367 витрати по сплаті судового збору в сумі 2 358,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 06.08.2020 року.

Суддя В.В.Литвинова