ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2020Справа № 910/800/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО"

до 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,

2) Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху"

про визнання недійсним договору про управління активами

Представники:

від позивача: Островська Ю.В.;

від відповідача-1: Гординська О.М.;

від відповідача-2: Риков В.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач 1) та Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору управління майном (активами) від 18.10.2018, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху", що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" та розташоване за адресою: місто Київ, Паркова дорога, 16 а.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, як зазначає позивач, спірний договір укладений на підставі торгів, проведених із порушенням приписів Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

01.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.02.2019.

06.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому заявник просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/773/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" поданої до пред`явлення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.02.2019.

08.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому заявник просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/773/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" поданої до пред`явлення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2019 клопотання Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 у задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про скасування заходів забезпечення позову - відмовлено. Клопотання Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" про скасування заходів забезпечення позову - задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/773/19.

18.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 зазначає, що статутом Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" серед інших основних напрямків діяльності підприємства передбачена діяльність, зокрема з надання комерційних послуг фізичним та юридичним особам виробничих, транспортних, автосервісних складських, посередницьких, консультаційних, інформаційних та інших послуг, при цьому, одним з видів діяльності відповідача-2 за КВЕД-2010 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 зазначає, що висновок про вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" складений суб`єктом оціночної діяльності 17.10.2018, в той час як договір про управління активами укладений 18.10.2018, тобто до передачі активу в управління Комунальному підприємству "Центр організації дорожнього руху".

У судовому засіданні 28.02.2019 представник відповідача-1 подав клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначає, що даний спір не підвідомчий господарському суду та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим просить суд закрити провадження у даній справі.

Також, у судовому засіданні 28.02.2019 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 28.03.2019.

26.03.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому зазначає, що оскаржуваний позивачем договір про управління активами від 18.10.2019 був укладений на підставі рішення тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, яке в подальшому було оскаржено позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва та 05.03.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва за результатами розгляду справи № 826/17153/18, прийнято рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене протоколом № 199 від 11.10.2018, про визначення Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» управителем активами КВЦ «Парковий», у зв`язку з чим позивач просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 у справі № 826/17153/18.

У судовому засіданні 28.03.2019, розглянувши подане відповідачем клопотання про закриття провадження у справі, суд відзначив, що даний спір є господарським та відповідно підвідомчий господарським судам, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі.

Крім того, у судовому засіданні 28.03.2019 представник відповідача-1 подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач-1 також просить суд зупинити провадження у даній справи до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 у справі № 826/17153/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про зупинення провадження у справі - задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/800/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" про визнання недійсним договору про управління активами до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/17153/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху» про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, та набрання рішенням законної сили. Зобов`язано представників сторін у справі повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі.

09.07.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому позивач повідомив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 у справі № 826/17153/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене протоколом № 199 від 11.10.2018, про визначення Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» управителем активами КВЦ «Парковий». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» 1762,00 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 поновлено провадження у справі № 910/800/18. Підготовче засідання у справі 910/800/18 призначено на 08.08.2019.

07.08.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-2 подав клопотання про закриття провадження у справі, в якому повідомляє суд, що 28.05.2019 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху" укладено договір про припинення договору управління майном (активами) від 18.10.2018, у зв`язку з чим просить суд закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

07.08.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив відповідача-1, в якій зазначає, що оспорюваний договір управління активами укладено з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі» та підлягає визнанню недійсним.

Також, 07.08.2019 позивач подав відповідь на відзив відповідача-2, в якій зазначає, що спірний договір укладено на підставі протиправного рішення Тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, яке скасовано в судовому порядку.

У судовому засіданні 08.08.2019 оголошено перерву до 29.08.2019.

21.08.2019 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заперечення на клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі, в якому зазначає, що предметом позову ТОВ "АМАДЕУС КО" є саме визнання недійсним договору управління майном (активами) від 18.10.2019, а не припинення його в судовому порядку.

У судовому засіданні 29.08.2019 відповідач-1 подав клопотання про закриття провадження у справі, в якому повідомляє суд, що 28.05.2019 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху" укладено договір про припинення договору управління майном (активами) від 18.10.2018, у зв`язку з чим просить суд закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

У судовому засіданні 29.08.2019 оголошено перерву до 12.09.2019.

11.09.2019 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заперечення на клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі, в якому повторно зазначає, що предметом позову ТОВ "АМАДЕУС КО" є визнання недійсним договору управління майном (активами) від 18.10.2019, а не припинення його в судовому порядку.

У судовому засіданні 12.09.2019 відповідач-1 подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у справі до розгляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 826/17153/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа - Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху» про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, та набрання судовим рішенням законної сили.

Також, у судовому засіданні 12.09.2019, розглянувши клопотання відповідачів про закриття провадження у справі, судом не встановлено підстав для закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору, у зв`язку з чим клопотання відповідачів про закриття провадження у справі не підлягають задоволенню.

Крім того, у судовому засіданні 12.09.2019 оголошено перерву до 19.09.2019.

18.09.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заперечення на клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про зупинення провадження у справі - задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/800/19 до розгляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду касаційної скарги Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 826/17153/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, третя особа Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху» про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, та набрання судовим рішенням законної сили. Зобов`язано представників сторін у справі повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 у справі №910/800/19 скасовано. Матеріали справи №910/800/18 повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

28.11.2019 матеріали справи № 910/800/19 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 підготовче засідання призначено на 30.01.2020.

28.01.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що в судовому порядку рішення Тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене протоком № 199 від 11.10.2018 про визначення Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху" управителем активами КВЦ «Парковий» скасовано, а тому оспорюваний договір управління активами, який ґрунтується на основі протиправного рішення Тендерного комітету відповідача-1, було укладено з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», а отже він підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/800/19 призначено на 27.02.2020.

26.02.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав письмові тези промови.

27.02.2020 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів виконати вимоги ухвали суду від 04.02.2020 в частині надання суду належним чином засвідченої читабельної копії договору управління активами від 18.10.2018, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху".

Також, 27.02.2020 позивач подав письмові заперечення на заяву Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" про долучення до матеріалів справи попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які очікує понести Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху" у зв`язку із розглядом справи.

У судовому засіданні 27.02.2020 суд зобов`язав Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надати належним чином засвідчену читабельну копію договору управління активами від 18.10.2018, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху".

Також, у судовому засіданні 27.02.2020 оголошено перерву до 19.03.2020.

18.03.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача та відповідача-1 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (надіслані на електронну пошту суду), в яких сторони, з урахуванням запровадження на усій території України з 12 березня до 03 квітня карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19, просять суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Судове засідання, призначене на 19.03.2020 не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 призначено судове засідання на 16.04.2020.

14.05.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-1 подав клопотання про перенесення розгляду справи, в якому у зв`язку із запровадженням на території України карантину, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, після офіційного оголошення про закінчення карантину.

У судовому засіданні 14.05.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 11.06.2020.

У судовому засіданні 11.06.2020 оголошено перерву до 23.07.2020.

23.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-1 подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому зазначає, що 28.05.2019 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху" укладено договір про припинення договору управління майном (активами) від 18.10.2018, у зв`язку з чим просить суд закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

У цьому судовому засіданні представник відповідача-1 підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Представник відповідача-2 поклався на розсуд суду щодо задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі, відзначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору управління майном (активами) від 18.10.2018, укладеного між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху", що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" та розташоване за адресою: місто Київ, Паркова дорога, 16 а.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2019 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху" укладено договір про припинення договору управління майном (активами) від 18.10.2018.

Суд зазначає, що в силу припису частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є саме недійсність договору і у разі задоволення позову такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами договору про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

Таким чином, враховуючи викладене вище, судом не встановлено підстав для закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору, у зв`язку з чим клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі не підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що аналогічне клопотання про закриття провадження у справі було подано відповідачем-1 під час підготовчого провадження та у судовому засіданні 12.09.2019 судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Також, у цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 заперечили проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.07.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" є власником наступного нерухомого майна: об`єкт нерухомого майна - будівля № 3 (літера «В»), у тому числі площа котельні - 63,9 кв.м. загальною площею 1516,7 кв.м., будівля № 1 (літера «А»), у тому числі приміщення центру обробки даних «Парковий», площею 2562,6 кв.м., конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом, площею 15440, 7 кв.м., загальною площею 20107, 6 кв.м., дизельна електростанція (літера «Г») загальною площею 233,5 кв.м., будівля № 2 (літера «Б») загальною площею 395 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а на земельних ділянках: площею 2,0722 га (кадастровий номер 8000000000:82:007:0032), площею 0,1117 га (кадастровий номер 8000000000:82:006:0088) на яке в рамках кримінального провадження № 42016100000001070, внесеного в ЄРДР 01.11.2016, накладено арешт (заборона розпорядження майном та його відчуження).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі № 752/16869/18 передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» наступне майно: земельні ділянки площею 2,0722 га (кадастровий номер 8000000000:82:007:0032), площею 0,1117 га (кадастровий номер 8000000000:82:006:0088) та нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 127097680000 - будівля №3 (літера «В») у тому числі площа котельні - 63,9 кв.м. загальною площею 1516,7 кв.м., будівля №1 (літера «А») у тому числі приміщення центру обробки даних «Парковий», площею 2562,6 кв.м., конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом, площею 15440,7 кв.м., загальною площею 20107,6 кв.м., дизельна електростанція (літера «Г») загальною площею 233,5 кв.м.; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 22239980000, будівля № 2 (літера Б) загальною площею 395 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а, власником якого є ТОВ «АМАДЕУС КО».

11.10.2018 Тендерним комітетом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів було прийнято рішення, оформлене протоколом №199, про визнання Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху" переможцем (управителем) для управління арештованими активами, переданими Агентству з розшуку та менеджменту активів, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі № 752/16869/18 та про укладення відповідного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2018 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - установник управління) та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху" (далі - управитель) укладено договір управління майном (активами), відповідно до якого установник управління передає управителеві на строк визначений у п. 1.3 розділу 1 цього договору нерухоме майно (далі - актив/активи) в управління, а управитель приймає в управління об`єкти нерухомого майна та зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цими активами, а саме:

1) земельна ділянка площею 2,0722 га (кадастровий номер 8000000000:82:007:0032), яка знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16 а;

2) земельна ділянка площею 0,1117 га (кадастровий номер 8000000000:82:006:0088), яка знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16 а;

3) нерухоме майно: будівля № 3 (літера «В»), у тому числі площа котельні - 63,9 кв.м., загальною площею 1516,7 кв.м., будівля № 1 (літера «А»), у тому числі приміщення центру обробки даних «Парковий», площею 2562,6 кв.м., конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом, площею 15440,7 кв.м., загальною площею 20107, 6 кв.м., дизельна електростанція (літера «Г») загальною площею 233,5 кв.м. (реєстраційний номер нерухомого майна 127097680000), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16 а;

4) нерухоме майно: будівля № 2 (літера Б) загальною площею 395 кв.м. (реєстраційний номер нерухомого майна 22239980000), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16 а.

Ринкова вартість згідно зі звітом про незалежну оцінку майна складає 987 002 317, 00 грн (далі - Активи).

Відповідно до п. 1.2. договору, строк управління активами: з дня укладення цього договору до дня находження у письмовій формі повідомлення від установника управління про припинення цього договору у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави; або до іншого строку у разі настання випадків визначених у розділі 6 цього договору; або до 18 червня 2020 року.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та нотаріального посвідчення цього договору та діє до 18 червня 2020 року, якщо інше не передбачено чинним законодавством України або цим договором, проте в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 6.1. договору).

Отже, обгрнутовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем-1 в порушення приписів ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» було проведено процедуру закупівлі та визначено переможця такої закупівлі без проведення оцінки майна. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем, всупереч вимогам законодавства, не було розміщено оголошення про проведення процедури закупівлі послуг управителя активами КВЦ «Парковий» на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель - «prozorro», а лише розміщено таке оголошення на своєму веб-сайті.

Також, позивач зазначає, що відповідач встановивши невідповідність учасників процедури закупівлі встановленим кваліфікаційним критеріям зобов`язаний був відмінити торги, а не застосовувати процедуру продовження закупівлі, яка не передбачена чинним законодавством України про публічні закупівлі.

Крім того, позивач вважає, що Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів обрано переможцем тендеру із закупівлі послуг управління активами КВЦ «Парковий» особу, яка не відповідає встановленим тендерною документацією кваліфікаційним вимогам.

Тож, з урахуванням наведеного, позивач просить суд визнати недійсним договір управління майном (активами) від 18.10.2018.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом якого вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначаються Законом України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Згідно п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», активами визнаються кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими, а управлінням активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»).

Згідно ст. 9 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство виконує такі функції, зокрема, організація здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами.

Відповідно до п. 4, п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство з метою виконання своїх функцій: укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов`язаних з проведенням оцінки та управлінням активами, а також за погодженням з Міністерством юстиції України - щодо представництва інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов`язаних з поверненням активів, одержаних від корупційних та інших злочинів, в Україну; здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Управління Національним агентством активами регламентовано розділом ІІІ Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Так, відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.

Статтею 21 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», передбачено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.

Згідно ст. 24 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Як вбачається з системного аналізу ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», відповідач-1 може прийняти в управління активи за умови дотримання вимог: на них повинен бути накладений арешт у кримінальному провадженні, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами; їх сума або вартість дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року; прийняті активи повинні бути оцінені та передані в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

При цьому, управління активами здійснюється не лише самостійно Національним агентством, а і залученими ним іншими особами.

Суд звертає увагу на те, що вищевказані правові норми передбачають необхідність оцінки активів суб`єктами оціночної діяльності вже після прийняття їх Національним агентством, але до передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям. При цьому, їх вартість не повинна бути меншою, ніж та, що визначена ст. 19 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», а завершення передачі активів закінчується укладанням відповідного договору з переможцем конкурсу.

У той же час за п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», повноваження щодо укладання угод з питань, пов`язаних з проведенням оцінки активів, покладено безпосередньо на відповідача-1.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі №752/16869/18 (провадження №1-кс/752/7046/18), винесеної в рамках кримінального провадження №42016100000001070 від 01.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України про передачу в управління нерухомого майна, під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було встановлено вартість речового доказу комплексу споруд, розташованих за адресою: м. Київ, Паркова дорога 16а, у розмірі 334 370 043, 21 грн, що перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказаною ухвалою суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передано в управління у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» наступне майно, що перебувало під арештом та щодо якого встановлено заборону користуватися, розпоряджатися та відчужувати на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 03.08.2017, а саме: земельні ділянки площею 2,0722 га (кадастровий номер 8000000000:82:007:0032), площею 0,1117 га (кадастровий номер 8000000000:82:006:0088) та нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 127097680000 - будівля №3 (літера «В») у тому числі площа котельні - 63,9 кв.м. загальною площею 1516,7 кв.м., будівля №1 (літера «А») у тому числі приміщення центру обробки даних «Парковий», площею 2562,6 кв.м., конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом, площею 15440,7 кв.м., загальною площею 20107,6 кв.м., дизельна електростанція (літера «Г») загальною площею 233,5 кв.м.; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 22239980000, будівля № 2 (літера Б) загальною площею 395 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а, власником якого є ТОВ «АМАДЕУС КО».

Відповідно до копії висновку Суб`єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ Консалтинг» від 17.10.2018 ринкова вартість активів, що передавалися в управління та належали ТОВ «АМАДЕУС КО», складала 987 002 317 грн., що перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Таким чином, оскільки договір управління активами між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху" укладений 18.10.2019, а оцінка активу проведена 17.10.2018, то проведення експертного дослідження активів відбулося до передачі майна (активу) в управління Комунальному підприємству "Центр організації дорожнього руху".

Між тим, суд зазначає, що в порушення п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», замовником такої оцінки виступило не Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху".

В той же час, позивачем не заперечується визначена Суб`єктом оціночної діяльності -- Товариством з обмеженою відповідальністю «РМ Консалтинг» вартість активів у висновку.

Таким чином, суд зазначає, що вказане порушення не вплинуло на правомірність передачі вказаних вище активів в управління та не є підставою для визнання недійсним договору.

Як зазначалось судом вище, відповідно до приписів ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» активи підлягають передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідач-1 заперечуючи про задоволення позовних вимог, зокрема посилається на приписи статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» та роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-06/31462-06 від 30.09.2016 «Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим та третім частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначаючи що вартість предмета закупівлі (послуга з управління активами) відповідачем-1 була розрахована у розмірі 0 грн, оскільки укладання договору не передбачало жодних витрат з Державного бюджету України, необхідних для управління активами, а отримання управителем самої винагороди передбачалося у відсотковому відношенні лише після отримання управителем доходу від здійснення такого управління.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Отже, вказаними нормами визначено випадки, коли замовнику надано право здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи з обов`язковим дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, а також те, що вартістю предмета закупівлі є сума грошових коштів, яку замовник закупівлі витрачає, здійснюючи таку закупівлю.

Тобто, частина перша статті 2 вказаного Закону надає право відповідачу-1, а не встановлює його обов`язок, щодо використання електронної системи закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі є меншою 200 тисяч гривень,- відповідне рішення він приймає на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок міститься і у роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-06/31462-06 від 30.09.2016 «Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим та третім частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а також зазначається, що у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону (далі - допорогові закупівлі), застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі - Порядок), який затверджено наказом ДП "Зовнішторгвидав України" (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 N 1220 перейменоване в ДП "ПРОЗОРРО") від 13.04.2016 N 35.

Відповідно до п.6.4 Порядку визначаючи вимоги до предмета закупівлі, використовуючи електронну систему, замовник, поміж інших параметрів предмета закупівлі, має визначити очікувану вартість закупівлі. При цьому, згідно з абзацом другим цього пункту вартісні параметри предмета закупівлі не можуть бути меншими 3000 гривень.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що публічна закупівля (далі - закупівля) - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади.

Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Системний аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт та послуг, тобто витрачання грошових коштів, зокрема, органом державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади.

Згідно приписів ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, крім випадків, визначених законом.

Зазначене кореспондується зі змістом ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

У статті 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» визначено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування утворення, реорганізації та ліквідації органів державної влади здійснюється в межах коштів, передбачених на утримання органів державної влади Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік або (у разі недостатності такого фінансування) після внесення відповідних змін до такого Закону.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Бюджетного Кодексу України встановлено, що бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Враховуючи викладене, з системного аналізу наведених вище приписів вбачається, що публічною закупівлею органів державної влади є здійснення ними видатків з Державного бюджету України з метою придбання товарів, робіт та послуг.

Крім цього, пунктом 13 ч. 1 ст. 1 Бюджетного Кодексу України видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Водночас, згідно абзацу 2 пункту 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228, кошторис бюджетної установи (далі - кошторис) має такі складові частини: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов`язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Також абзац 2 пункту 5 вказаного Порядку визначає, що установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров`я також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже витрати, зокрема, органів державної влади, у тому числі витрати на публічні закупівлі, здійснюються виключно з Державного бюджету України, на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами цих органів державної влади.

Так, згідно кошторису Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів видатків із Державного бюджету України на укладання договорів управління арештованим у кримінальному провадженні майном, не передбачено, що підтверджується розрахунком видатків до кошторису із загального фонду держбюджету на 2018 рік за КПКВК 6431010 «Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Тобто, укладення за результатами відповідних процедур закупівлі договору управління арештованим майном не передбачає витрат із Державного бюджету України.

Виходячи з наведеного, оскільки Національне агентство, проводячи процедуру закупівлі послуг управителя майном КВЦ «Парковий» не здійснювало жодних витрат з Державного бюджету України, у зв`язку з чим вартість предмета відповідної закупівлі становила нуль гривень, суд приходить до висновку, що відповідач-1 при проведенні цієї закупівлі не був зобов`язаний використовувати електронну систему закупівель.

При цьому, суд зазначає, що Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів було розміщено на власному веб-сайті https://arma.gov.ua/ оголошення про проведення процедури закупівлі послуг управителя активами КВЦ «Парковий».

Крім того, суд зазначає, що на виконання вимог ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», Національним агентством було оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу ДП «Прозорро» звіт про укладений договір від 18.10.2018.

Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Одночасно, суд звертає увагу на закріплений у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» обов`язок відповідача-1 при проведенні процедури закупівлі дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель.

Такими принципами у відповідності до ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» є: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Як стверджує позивач, відповідачем-1 було обрано переможцем конкурсу особу, яка не відповідає встановленими тендерною документацією кваліфікаційним вимогам, що підтверджено рішенням тендерного комітету Національного агентства від 04.10.2018, проте, рішенням цього ж комітету від 11.10.2018, за тих же обставин, Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху" визнано управителем активами КВЦ «Парковий». Окрім цього, на переконання позивача, Національне агентство мало відмінити торги у зв`язку з тим, що учасники не відповідають встановленим кваліфікаційним критеріям, а не застосовувати процедуру продовження закупівлі, яка не передбачена чинним законодавством про публічні закупівлі.

Оцінюючи вказані доводи позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до протоколу №196 засідання тендерного комітету Національного агентства від 04.10.2018, останнім було прийнято рішення визнати конкурс щодо відбору управителя арештованими активами в рамках кримінального провадження №42016100000001070 таким, що не відбувся; оголосити публічно і відкрито новий конкурс щодо управління арештованими активами в рамках кримінального провадження №42016100000001070.

Отже рішення про продовження закупівлі тендерним комітетом, як стверджував позивач, не приймалося.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаного протоколу, участь в конкурсі приймали КП «Центр організації дорожнього руху» та ТОВ «Анте медіам». Підставою для прийняття такого рішення став висновок членів тендерного комітету про те, що жоден з учасників не спроможній здійснювати управління арештованими активами.

Вказане рішення є чинним, відомості щодо його оскарження відсутні.

В той же час, суд зазначає що Товариство з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» зверталося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у якому просило суд визнати протиправними дії Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з проведення процедури закупівлі послуг управителя майном ТОВ «Амадеус Ко» (КВЦ «Парковий»); визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про проведення процедури закупівлі послуг управителя майном ТОВ «Амадеус Ко» (КВЦ «Парковий»); визнати протиправним та скасувати рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визначення Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» управителем активами КВЦ «Парковий».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 у справі № 826/17153/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене протоколом № 199 від 11.10.2018, про визначення Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» управителем активами КВЦ «Парковий». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» 1762,00 грн сплаченого судового збору.

Судом у справі № 826/17153/18 встановлено, що відповідно до копії протоколу №199 засідання тендерного комітету Національного агентства від 11.10.2018, КП «Центр організації дорожнього руху» визнано переможцем (управителем) для управління арештованими активами, переданими Агентству з розшуку та менеджменту активів, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі № 752/16869/18 та вирішено укласти з ним відповідний договір.

Підстави прийняття тендерним комітетом такого рішення у вказаному протоколі не наведені, втім, таку пропозицію було внесено начальником Управління з питань активів Різником В.С. за результатами обговорення запропонованих програм управління та досвіду роботи 4 учасників (ТОВ «Охоронна агенція «Титан безпека», ТОВ «Акамант», КП «Центр організації дорожнього руху», ТОВ «Анте медіам»).

Отже, вказане свідчить, що відповідно до рішення відповідача-1 від 11.10.2018 КП «Центр організації дорожнього руху» було оголошено переможцем конкурсу, який оголошено 04.10.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» критеріями оцінки тендерних пропозицій є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

Частинами 2-6 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено порядок та послідовність дій при розгляді та оцінці пропозицій.

Зокрема, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Пунктом 12 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що найбільш економічно вигідна пропозиція - пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій відповідно до статті 28 цього Закону;

Судом у справі № 826/17153/18 зазначено, що згідно змісту оскаржуваного рішення, оформленого протоколом від 11.10.2018, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в ньому лише констатувало зміст документів та програм управління активами учасників, їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Втім, тендерним комітетом в порушення вказаних вище нормативних вимог, не зазначено, в чому саме полягає найбільш економічна вигода пропозиції КП «Центр організації дорожнього руху» у порівнянні з іншими учасниками, та за якими критеріями її визнано найкращою, і обрано переможцем конкурсу.

Крім цього, судом у справі № 826/17153/18 встановлено, що рішенням тендерного комітету Національного агентства, оформленим протоколом №196 засідання від 04.10.2018, КП «Центр організації дорожнього руху» визнано таким, що не спроможне здійснювати управління арештованими активами за результатом аналізу поданих документів.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відповідач, в особі тендерного комітету ідентичного складу, прийшов до протилежного висновку, не навівши жодних мотивів такого рішення з огляду на те, що будь-яких додаткових вимог до тендерної документації суб`єктом владних повноважень не заявлялося.

Крім того, як вбачається зі змісту рішення у справі № 826/17153/18, під час розгляду вказаної справи ухвалою суду від 19.02.2019 у справі № 826/17153/18 витребовувалися копії тендерної документації ТОВ «Охоронна агенція «Титан безпека», ТОВ «Акамант», КП «Центр організації дорожнього руху», ТОВ «Анте медіам», які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення

Такі документи відповідачем були надані не в повному обсязі (лист №1018/7.2.2-22-19/7 від 26.02.2019). Так, зокрема не надана інформація про кількість штатних працівників КП «Центр організації дорожнього руху» та їх освіту, які б свідчили про можливість забезпечення вказаним підприємством надання послуг з правового забезпечення, представництва в судах, контролю за фінансовою діяльністю та звітністю тощо.

Таким чином, суд у справі № 826/17153/18 зазначив, що Національне агентство, приймаючи оскаржуване рішення про визнання КП «Центр організації дорожнього руху» управителем активами КВЦ «Парковий», діяло поза межами повноважень та у спосіб, що не визначений законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом.

Крім того, суд у справі № 826/17153/18 зазначив, що у спірних правовідносинах оскаржуваними діями та рішеннями Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів порушується охоронюваний законом майновий інтерес ТОВ «АМАДЕУС КО», як власника активів, що передані в управління.

Враховуючи наведене, суд у справі № 826/17153/18 дійшов висновку про протиправність рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформленого протоколом №199 від 11.10.2018, про визнання КП «ЦЕНТР ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ» переможцем (управителем) для управління арештованими активами, переданими Агентству з розшуку та менеджменту активів, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі № 752/16869/18 та про укладення відповідного договору, та наявність підстав для його скасування.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Таким чином, факти, встановлені у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 у справі № 826/17153/18, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.

Суд зазначає, що спірний договір управління майном (активами) від 18.10.2018 був укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху" на підставі прийнятого 11.10.2018 рішення Тендерного комітету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів , оформленого протоколом №199, про визнання Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" переможцем (управителем) для управління арештованими активами, переданими Агентству з розшуку та менеджменту активів, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі № 752/16869/18 та про укладення відповідного договору.

Проте, враховуючи, що вказане рішення Тендерного комітету Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформлене протоколом № 199 від 11.10.2018 визнано протиправним та скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 у справі № 826/17153/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019, то договір управління майном (активами) від 18.10.2018, який укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху на підставі зазначеного рішення Тендерного комітету, підлягає визнанню недійсним.

Щодо доводів відповідача-2 про відсутність порушених прав позивача в спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" є власником майна (активів), переданого відповідачу для управління на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 20.08.2018 у справі № 752/16869/18.

Як зазначалось вище, частиною 3 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» визначено, що управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості.

Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

Згідно ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації - повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами.

Отже, вказані правові норми свідчать про те, що у зв`язку з передачею активів в управління, власник таких активів права власності на них не втрачає, а у випадку скасування арешту активів - має гарантоване право на їх повернення. При цьому, збереження таких активів, приріст їх вартості та ефективне управління ними забезпечується управителем та є обов`язком останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах оскаржуваними діями та рішеннями відповідача-1 порушується охоронюваний законом майновий інтерес ТОВ «АМАДЕУС КО», як власника активів, що передані в управління.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" про визнання договору управління майном (активами) від 18.10.2018, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху" недійсним є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" задовольнити.

2. Визнати недійсним договір управління майном (активами) від 18.10.2018, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Комунальним підприємством "Центр організації дорожнього руху", що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Амадеус Ко" та розташоване за адресою: місто Київ, Паркова дорога, 16 а.

3. Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, ідентифікаційний код - 41037901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" (04070, м. Київ, Паркова Дорога, буд. 16 А, ідентифікаційний код - 37270900) 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. - судового збору.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 19 А, ідентифікаційний код - 32955518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕУС КО" (04070, м. Київ, Паркова Дорога, буд. 16 А, ідентифікаційний код - 37270900) 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. - судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 03.08.2020.

Суддя Щербаков С.О.