ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2020Справа № 910/9290/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" м. Львова

до Міністерства оборони України

про зобов`язання укласти контракт,

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Радецька Ю.О.

Представники:

від позивача: Парицька Н.О.,

від відповідача: Ковальчук І.В.

СУТЬ СПОРУ :

у липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" звернулося в суд з указаним позовом, вимоги за яким уточнило заявою № 12/09-1 від 12 вересня 2019 р.

Позивач зазначав, що відповідно до основних показників державного оборонного замовлення на 2019-2021 роки затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 81-1 від 13 лютого 2019 р. була передбачена закупівля комплексного тренажера льотчика літака Міг-29 КТС-21.

У січні 2019 року відповідач листом № 403/2/2/107 від 8 січня 2019 р. звернувся до нього з пропозицією підготовки проекту державного контракту на закупівлю вищевказаної продукції, а також підготовки розрахунково-калькуляційних матеріалів, які повинні відповідати вимогам п. 26-5 постанови Кабінету Міністрів України № 464 від 27 квітня 2011 р., методичних рекомендацій з формування собівартості продукції у промисловості, затверджених наказом Міністерством промислової політики України № 373 від 9 липня 2007 р., методичних рекомендацій з підготовки, укладання та супроводження виконання державних контрактів та договорів, які укладаються за державним оборонним замовленням, затверджених Міністром оборони України 13 липня 2017 р., діючих нормативних документів з ціноутворення та встановлених технічною документацією економічно обґрунтованих норм матеріальних і трудових витрат на виготовлення та поставку продукції.

30 травня 2019 р. після виконання ним вищевказаних умов та узгодження із замовником ціни контракту він листом № 30/05-02 запропонував відповідачу укласти державний контракт на поставку продукції за державним оборонним замовленням, надіславши проект відповідного контракту.

Посилаючись на те, що всупереч вимог ст. 183 ГК України відповідач не повернув йому підписаний примірник державного контракту, тим самим безпідставно не погодив запропоновані ним умови контракту, позивач просив задовольнити позов та зобов`язати відповідача укласти державний контракт № 403/1/19 у запропонованій ним редакції.

Також просив покласти на відповідача понесені ним по справі судові витрати.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись безпідставність заявлених вимог. Зазначав, що постановою Кабінету Міністрів України № 672-8 від 5 липня 2019 р. було виключено закупівлю тренажера льотчика літака Міг-29 КТС-21 із державного оборонного замовлення. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач листом № 403/2/2/107 від 8 січня 2019 р. звернувся до позивача з пропозицією підготовки проекту державного контракту на закупівлю тренажера льотчика літака Міг-29 КТС-21, а також підготовки розрахунково-калькуляційних матеріалів, які повинні відповідати вимогам п. 26-5 постанови Кабінету Міністрів України № 464 від 27 квітня 2011 р., методичних рекомендацій з формування собівартості продукції у промисловості, затверджених наказом Міністерством промислової політики України № 373 від 9 липня 2007 р., методичних рекомендацій з підготовки, укладання та супроводження виконання державних контрактів та договорів, які укладаються за державним оборонним замовленням, затверджених Міністром оборони України 13 липня 2017 р., діючих нормативних документів з ціноутворення та встановлених технічною документацією економічно обґрунтованих норм матеріальних і трудових витрат на виготовлення та поставку продукції.

Листом № 30/05-02 від 30 травня 2019 р. позивач запропонував відповідачу укласти державний контракт № 403/1/19, надіславши останньому два примірники контракту.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявним у матеріалах справи копіями вищевказаних листів та проекту контракту.

Згідно з умовами запропонованого контракту передбачалося, що відповідач зобов`язується виготовити і поставити позивачу з дотриманням вимог законодавства продукцію, зазначену у специфікації, що поставляється за державним оборонним замовленням, згідно з додатком № 1, яку той, у свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити її вартість.

Заявлені позивачем вимоги стосуються укладення державного контракту на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням.

Відповідно до вимог ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Відповідно до вимог ч. 3. ст. 183 ГК України укладення сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому статтею 181 ГК України цього кодексу, з урахуванням особливостей передбачених законодавством. Державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа.

Виходячи з наведеного, доводи позивача, обгрунтовані необхідністю застосування до спірних відносин положення ст. 181 ГК України, якою врегульовано загальний порядок укладання господарських договорів, є безпідставними, оскільки суперечать чинному законодавству.

Спірні правовідносини з приводу укладення контракту на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням регулюються, зокрема, Законом України "Про державне оборонне замовлення" та постановою Кабінету Міністрів України "Про питання державного оборонного замовлення" № 464 від 27 квітня 2011 р.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 7 Закону України "Про державне оборонне замовлення" укладення державних контрактів з оборонного замовлення здійснюється державними замовниками з урахуванням затверджених основних показників оборонного замовлення шляхом визначення на конкурентних засадах виконавців серед суб`єктів господарської діяльності, якщо інше не передбачено законами України "Про публічні закупівлі" та "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", та цим Законом.

Згідно п. 28 постанови Кабінету Міністрів України № 464 від 27 квітня 2011 р. проект державного контракту розробляється державним замовником у двох примірниках, підписується його керівником або уповноваженою ним особою, скріплюється печаткою та надсилається суб`єкту господарювання, визначеному за результатами процедури відбору виконавця, у строк, установлений законодавством.

Отже, чинне законодавство передбачає, що ініціатором укладання державних контрактів з оборонного замовлення є саме державні замовники.

Статус позивача згідно із запропонованим проектом контракту є виконавець, тому надісланий ним відповідачу проект державного контракту не тягне для останнього правових наслідків у вигляді виникнення в того обов`язку укласти державний контракт.

Доказів здійснення належної пропозиції позивачу відповідачем як державним замовником з надсиланням проекту державного контракту суду не надано.

Крім того, як слідує з наявних у справі матеріалів, постановою Кабінету Міністрів України № 672-8 від 5 липня 2019 р. було виключено закупівлю тренажера льотчика літака Міг-29 КТС-21 із державного оборонного замовлення.

Враховуючи, що обов`язок відповідача на укладення з позивачем спірного державного контракту відсутній, права позивача з цього приводу не порушені, то у позові відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити з цих підстав.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Матс" м. Львова відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 5 серпня 2020 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар