ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/9459/20

Провадження №: 3/755/4812/20

"05" серпня 2020 р.

м. Київ

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. ст. 122-4, 124, Кодексу України про адміністративне правопорушення, установила:

ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 28.05.2020 о 16:00 год. по вул. Гродненська, 1/3, м. Київ, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив наїзд на транспортний засіб «Fiat Stilo», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 10.1., 13.1. Правил дорожнього руху України.

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 125681 від 18.06.2020 року вбачається, що 28.05.2020 о 16:00 год. по вул. Гродненська, 1/3, м. Київ, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив наїзд на транспортний засіб «Fiat Stilo», д.н.з. НОМЕР_2 , після чого залишив місце події, чим порушив вимоги п. 2.10.а) Правил дорожнього руху України.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з`явилася, про причини неявки не повідомила, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність (рішення у справах «Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

А тому, суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог пунктів 10.1., 13.1. наведених ПДР України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 125680, який складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;

- схемою місця ДТП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортного засобу та відомості про його пошкодження.

- відомостями, що містяться у письмових поясненнях іншого учасника ДТП ОСОБА_2 від 28.05.2020 та свідка ОСОБА_3 від 28.05.2020, які кореспондуються з даними, що містяться у схемі ДТП та протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 125680;

- даними відображеними на фото таблиці, які кореспондуються з даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 125680.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Що стосується питання порушення вимог п. 2.10.а) ПДР України, то слід відмітити, що ним передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП обґрунтовується одним протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 № 125681. Однак в контексті наведеного слід вказати на таке.

Так, згідно з наявних у матеріалах справи відомостей, що містяться у рапорті УПП від 18.06.2020 вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив, що 28.05.2020 керував саме він, але з об`єктивних причин ніяких контактів з іншим автомобілем не відчув, у зв`язку з чим продовжив рух.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду, які вказували «поза розумним сумнівом» про порушення особою вимог п. 2.10.а) ПДР України суду не надано.

Тим самим, з самих даних УПП, убачається, що у діях ОСОБА_1 порушення п. 2.10.а) ПДР України відсутнє.

Згідно зі статтею 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, який регламентує, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останньої і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 124 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню її вини, необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 6, 33-35, 122-4, 124, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя постановила:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, за епізодом передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 даного Кодексу.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18, у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

С у д д я : О. Бірса