ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2020 року Справа № 923/347/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Бурдюг Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 (м. Київ),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" (м. Нова Каховка Херсонської області),

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (м. Нова Каховка Херсонської області),

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства "Укрексімбанк (м. Київ),

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (м. Херсон),

про визнання недійсним рішення,

за участю представників

позивача: не прибув,

відповідача: не прибув,

третьої особи-1: Бєлкін Л.М ., адвокат; Ніколайчук В.Л., представник,

третьої особи-2: Колесник І.Г., адвокат,

третьої особи-3: Бєлкін Л.М., адвокат.

Позивач 13.04.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Дім марочних коньяків "Таврія", оформлене протоколом № 1 від 26.04.2017 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В. Ухвалою суду від 14.04.20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, на 07 травня 2020 року о 14:30.

Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався протокольними ухвалами з 07.05.20 до 14.30 25.06.20.

Ухвалами у справі, які занесена до протоколу підготовчого судового засідання 07.05.20 та 25.06.20, продовжено строк підготовчого провадження до 28.07.20.

Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 25.06.20, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 28.07.20 об 11.30.

У судовому засіданні 28.07.20 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:

позивач є власником 15 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків «Таврія», що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах;

26.04.2017 р. відбулися чергові загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків «Таврія» до порядку денного яких включено, зокрема, питання про затвердження всіх правочинів, що укладені Товариством з АТ «Укрексімбанк» з усіма змінами, що були внесені до них на момент проведення загальних зборів;

за наслідками даних зборів акціонерами були прийняті відповідні рішення, які оформлені протоколом № 1 від 26.04.2017 р., зокрема і про затвердження всіх правочинів, що укладені Товариством з АТ «Укрексімбанк» з усіма змінами, що були внесені до них на момент проведення загальних зборів;

як зазначає позивач, йому про проведення зазначених зборів акціонерів стало відомо лише 01.02.2019 р., персонально позивача, як власника іменних цінних паперів, про проведення вказаних зборів не повідомляли;

на думку позивача, відповідачем були порушені корпоративні права позивача, як акціонера товариства щодо можливості брати участь в управлінні справами останнього;

свої вимоги позивач також обґрунтовує тим, що під час скликання та проведення загальних зборів Товариства були порушені вимоги закону та статуту і в зв`язку з цим його як акціонера позбавили, зокрема, прав на вищезазначених загальних зборах акціонерів проголосувати проти рішення про затвердження всіх правочинів, що укладені Товариством з АТ «Укрексімбанк» з усіма змінами що були внесені до них на момент проведення загальних зборів і таким чином позбавили, на його думку, права вимоги обов`язкового викупу своїх акцій у ПрАТ «ДМК «Таврія»;

порушення відповідачем норм чинного законодавства щодо порядку скликання чергових загальних зборів акціонерів, оскільки про їх проведення позивача належним чином повідомлено не було, на думку останнього, є підставою для визнання рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків «Таврія» від 26.04.2017 р. недійсними.

Відповідач надіслав до суду заяву про визнання позову відповідачем.

Сторони, повідомлені про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, не скористались своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд відповідач не повідомив. Позивачем надіслано до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на продовження карантину до 31.07.20, яке залишене судом без задоволення з огляду на те, що у ньому не зазначено які саме обставини стали підставою для неможливості взяти участь у судовому засіданні (відсутність транспортного сполучення, відмова у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, хвороба, тощо). також судом враховано попереднє клопотання позивача про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами (аркуш справи 59).

Треті особи - 1, 3 які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у письмових поясненнях щодо позову посилаються на наступні обставини:

відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах кількість акцій ПрАТ «Дім марочних коньяків «Таврія», які знаходяться у власності позивача - складає 15 штук, отже, на думку третіх осіб - 1, 3, «ціна питання» про нібито порушені права акціонера складає 18 гривень, при цьому тільки судового збору позивач сплатив 2102 гривні;

як зазначають треті особи - 1, 3, ці 18 гривень треті особи могли б заплатити позивачу особисто, викупивши у нього акції за вказаною ціною і скинувшись по 9 гривень, отже, абсолютно очевидно, що позов у даній справі поданий не на захист власних інтересів позивача, а з метою перешкоджання реалізувати права і інтереси третіми особами;

як свідчать наведені вище розрахунки, на думку третіх осіб - 1, 3, існують підставі вважати, що в обставинах даної справи подача позовної заяви на нібито захист права з ціною питання 18 гривень не є розумною цивільно-процесуальною дією, є дією, прямо спрямованою на перешкоджання акціонерам реалізувати своє право на викуп акцій, а вчинення дій з перешкоджання іншим особам реалізувати своє право є самостійною підставою для припинення таких дій, тобто відмови у позові;

як зазначають треті особи - 1, 3, з посиланням на постанову від 13 лютого 2020 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 902/36/19, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності інших учасників товариства, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені можливості реалізувати та захистити свої права;

на думку третіх осіб - 1, 3, позивач пропустив тримісячний строк позовної давності, передбачений ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» тобто, якщо виходити з відсутності змови між позивачем та відповідачем, даний позов виграти чесно неможливо, оскільки добросовісний відповідач повинен був би заявити про застосування строку позовної давності, отже, якщо розглядати зміст позовної заяви в сукупності аргументів, наведених вище, а також аргументу щодо строку позовної давності, стає очевидним, що для позивача позов носить завідомо безпідставний характер;

05.02.2020 року акціонером ОСОБА_4 подана касаційна скарга на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі № 923/628/17 про зупинення провадження у справі, ухвалою від 28.02.2020 року Верховного Суду у складі колегії судців Касаційного господарського суду у справі № 923/628/17 подання зазначеної касаційної скарги було визнано зловживанням процесуальним правом та повернено заявниці. Застосований захід процесуального впливу. При цьому касаційний суд погодився, що подання такої касаційної скарги «спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, створення перешкод у перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку в межах розумного строку», крім того, в ухвалі від 28.02.2020 Верховний Суд вказав на відсутність у скаржниці права на касаційне оскарження вказаного судового рішення». Верховний Суд визнав, що фактично ця касаційна скарга подана на захист прав, інтересів інших учасників господарського товариства, а також самого товариства поза відносинами представництва;

після того, як ця процесуальна диверсія вичерпала свою дію, хоча частково і досягла своєї мети, оскільки затягнула апеляційне провадження майже на 2 місяці, вже інший акціонер - ОСОБА_1. (позивач у даній справі № 923/347/20) подає апеляційну скаргу на рішення господарського суду Херсонської області від 11 червня 2018 року у справі № 923/628/17, факт подачі вказаної апеляційної скарги підтверджується ухвалою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 року у справі № 923/628/17 якою ця апеляційна скарга залишена без розгляду;

характерним, на думку третіх осіб - 1, 3 є те, що ОСОБА_1 мешкає у місті Києві, а фактично апеляційна скарга подана з міста Нової Каховки з поштового відділення, яке обслуговує відповідача, і зазначене свідчить, що фактично апеляційна скарга готувалася на цьому відповідачем;

викладене, на думку третіх осіб - 1, 3, свідчить, що позивач у даній справі № 923/347/20 ОСОБА_1. подав позов до товариства (відповідача), з яким пов`язаний спільними інтересами, зокрема, у сфері здійснення процесуальних диверсій проти третіх осіб, і позов поданий не з метою добитися тих цілей, які задекларовані у прохальній частині позову, а має штучний характер;

наявність вказаних спільних інтересів свідчить, на думку третіх осіб - 1, 3, про те, що усі заяви позивача про те, що він нібито голосував би проти пропозицій відповідача, є недостовірними, оскільки він діє заодно із відповідачем;

про штучний характер позову, на думку третіх осіб - 1, 3, свідчить також змова між позивачем та відповідачем щодо процесуальних дій відповідача у даній справі, оскільки відповідач визнав позов, у той же час у відповідача були очевидні способи протидії визнанню рішень зборів недійсними, а саме - подати до суду заяву про застосування строків позовної давності та/або пропозиція позивачу викупити у нього акції за 18 гривень поза процедурою обов`язкового викупу;

не думку третіх осіб - 1, 3, оспорювані рішення Зборів акціонерів є юридично значущими для відповідача, оскільки у випадку визнання їх недійсними скасовуються рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства (п. 11 рішення) та про обрання членів нової Наглядової ради Товариства (п. 13 рішення), скасовується затвердження статуту у новій редакції (п. 10 рішення), скасуються затверджені умови цивільно-правових, трудових договорів (контрактів), що укладені з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, а також повноваження особи щодо підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради (п. 12 рішення), скасовується попереднє надання згоди на вчинення Товариством та дочірніми підприємствами значних правочинів та надання відповідних повноважень (п. 8 рішення), скасовується затвердження всіх правочинів, що укладені Товариством з АТ "Укрексімбанк" з усіма змінами, що були внесені до них на момент проведення загальних зборів (п. 9 рішення), що може призвести до визнання недійсними таких правочинів;

треті особи - 1ё3 також звертають увагу на те, що і дану позовну заяву ОСОБА_1 відправлено не з Києва, де офіційно мешкає позивач, а з Нової Каховки, з поштового відділення, яке обслуговує Товариство (відповідача), зазначене може свідчити про те, що позовна заява готувалася у відповідача, тобто сама проти себе;

на думку третіх осіб - 1, 3, задоволення позову буде суперечити закону, оскільки позов поданий не на захист інтересів позивача (ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства»), а на шкоду інтересам третіх осіб;

треті особи - 1, 3 просять суд визнати зловживанням процесуальними правами подачу позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Дім марочних коньяків «Таврія» у справі № 923/347/20 про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Товариства, а також, відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з особи, яка подала позовну заяву, - акціонера ОСОБА_1 штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у письмових поясненнях щодо позову посилається на наступні обставини:

рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав, а відміна рішення загальних зборів ніяким чином не забезпечить цього та і не має наявних доказів цього порушення - беззаперечним підтвердженням цього є те, що позивач на протязі трьох років не вважав що його права та законні інтереси порушені і абсурдним вважати що позивач, як акціонер, не може не знати що акціонерне товариство, відповідно ЗУ «Про акціонерні товариства» та Статуту, зобов`язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори);

як зазначає третя особа-2, законодавець розмежовує поняття "рішення про вчинення значного правочину", а також "рішення про попереднє схвалення значних правочинів", при цьому, прийняття загальними зборами акціонерів рішення про вчинення значного правочину кореспондує виконавчому органу товариства обов`язок вчинити конкретний значний правочин, у той же час, прийняття загальними зборами акціонерів рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом року, означає лише згоду на можливість вчинення значних правочинів у майбутньому, а затвердження раніше укладених правочинів і зовсім не має правового законодавчого обґрунтування для обов`язкового викупу акцій акціонера, тобто не є наслідком реального настання юридичного факту з яким закон пов`язує виникнення в акціонерного товариства обов`язку здійснити викуп акцій акціонера, а позивач у своїй заяві право вимоги викупу акцій, якщо б він був на зборах і проголосував проти цього рішення, пов`язує саме з цією підставою, яка, на думку третьої особи-2, не дає йому права вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством;

на думку третьої особи-2, позивач, з урахуванням вище викладених обставин, не обґрунтував у позовній заяві які саме його права та законні інтереси, по всім вирішеним питанням на цих зборах, порушені та яким чином, у разі визнання недійсним цього рішення, його права будуть поновлені;

також, позивачем жодних обґрунтувань поважності причин, або наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, у межах тримісячного строку позовної давності, не надано.

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

13.04.20 - позов;

05.05.20 - клопотання про розгляд справи без участі позивача;

01.07.20 - клопотання про долучення письмових доказів (супровідний лист);

27.07.20 - клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

30.04.20 - заява про визнання позову відповідачем.

Третьою особою-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

04.05.20 - позовна заява третьої особи з самостійними вимогами;

05.05.20 - клопотання про відкладення судового засідання;

05.05.20 - клопотання про залучення до участі у справі третьої особи;

05.05.20 - клопотання про визнання поданої позовної заяви зловживанням процесуальними правами;

05.05.20 - клопотання про залучення до участі у справі третьої особи;

14.05.20 - клопотання про повернення судового збору;

15.05.20 - клопотання про надсилання процесуальних документів;

19.05.20 - клопотання про надсилання процесуальних документів;

15.06.20 - клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції;

15.06.20 - пояснення третьої особи;

01.07.20 - клопотання про врахування позиції Верховного Суду;

01.07.20 - клопотання про надсилання процесуальних документів;

20.07.20 - клопотання про долучення пояснень до матеріалів справи.

Третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

14.05.20 - заява про ознайомлення з матеріалами справи;

10.06.20 - клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні суду;

19.06.20 - пояснення третьої особи;

26.06.20 - заява на ознайомлення з матеріалами справи;

02.07.20 - клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні суду.

Третьою особою-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

07.05.20 - клопотання про відкладення судового засідання;

15.06.20 - клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції;

15.06.20 - пояснення третьої особи;

01.07.20 - клопотання про врахування позиції Верховного Суду;

01.07.20 - клопотання про надсилання процесуальних документів;

20.07.20 - клопотання про долучення пояснень до матеріалів справи.

Заслухавши вступне та заключне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши у судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом рішення - позивач) є власником 15 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків «Таврія» (надалі за текстом рішення - відповідач, товариство) номінальною вартістю 0,25грн., загальною номінальною вартістю 3,75грн., що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах, а відтак є акціонером відповідача.

26.04.2017 р. відбулися чергові загальні збори акціонерів відповідача, до порядку денного яких включено наступні питання: обрання членів лічильної комісії загальних зборів, прийняття рішення про припинення їх і повноважень; звіт виконавчого органу Товариства про результати фінансово - господарської діяльності Товариства у 2016 році та його затвердження; звіт та висновок Ревізійної комісії Товариства по звіту та балансу Товариства за 2016 рік та його затвердження; звіт Наглядової ради Товариства про діяльність у 2016 році та його затвердження; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту Наглядової ради, звіту Ревізійної комісії, звіту виконавчого органу Товариства; затвердження річного звіту Товариства; розподіл прибутку і збитків Товариства з урахуванням вимог, передбачених чинним законодавством; про попереднє надання згоди на вчинення Товариством та дочірніми підприємствами значних правочинів та надання відповідних повноважень; про затвердження всіх правочинів, що укладені Товариством з АТ «Укрексімбанк» з усіма змінами, що були внесені до них на момент проведення загальних зборів; внесення змін до статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції, надання повноважень щодо підписання та державної реєстрації статуту Товариства у новій редакції; прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства; затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; обрання членів Наглядової ради Товариства.

Зазначеними черговими загальними зборами акціонерів відповідача були прийняті відповідні рішення, які оформлені протоколом № 1 від 26.04.2017 р.

Відповідно до протоколу № 1 від 26.04.2017 р. чергових річних загальних зборів акціонерів відповідача у результаті проведеної реєстрації були зареєстровані акціонери та їх представники, що володіють 77306760 простими іменними акціями (голосами), що становить 97,898 % акцій (голосів) та відповідно до с. 41 Закону України "Про акціонерні товариства" та Статуту товариства - загальні збори акціонерів є повноважними.

За результатами голосування на загальних зборах акціонерів відповідача, окрім іншого, прийнято рішення про затвердження всіх правочинів, що укладені Товариством з АТ «Укрексімбанк» з усіма змінами, що були внесені до них на момент проведення загальних зборів та за яке, як стверджує позивач, він голосував би проти і мав би право вимоги обов`язкового викупу своїх акцій Відповідачем.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції станом на 03.02.2011 р., та п. 9.10. статуту товариства (в редакції 2016 р.) письмове повідомлення про проведення Загальних зборів та проект порядку денного не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення надсилається акціонерам персонально простим листом або вручається особисто під розпис. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка здійснює облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами товариства. Товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів публікує в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України повідомлення про проведення Загальних зборів (крім проектів рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного) та розміщує його на власному веб-сайті.

Як зазначає позивач, 01.02.2019 р. йому стало відомо про проведення зазначених чергових загальних зборів акціонерів відповідача, персонально позивача, як власника іменних цінних паперів, про проведення вказаних загальних зборів акціонерів не повідомляли.

Позивач у позовній заяві свої вимоги обґрунтовує тим, що під час скликання та проведення загальних зборів Товариства були порушені вимоги закону та Статуту і у зв`язку з цим його, як акціонера, позбавили, зокрема, прав на вищезазначених загальних зборах акціонерів проголосувати проти рішення про затвердження всіх правочинів, що укладені товариством з АТ «Укрексімбанк» з усіма змінами що були внесені до них на момент проведення загальних зборів і таким чином позбавили, на його думку, права вимоги обов`язкового викупу своїх акцій у ПрАТ «ДМК «Таврія». Позивач також вважає, що відповідачем були порушені його корпоративні права, як акціонера товариства, щодо можливості брати участь в управлінні справами останнього.

Отже, як встановлено судом, позивач пов`язує порушення своїх корпоративних прав щодо можливості брати участь в управлінні справами товариства - відповідача саме з позбавленням його можливості скористатись правом вимоги обов`язкового викупу своїх акцій у ПрАТ «ДМК «Таврія».

Рішення загальних зборів учасників та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Під час розгляду корпоративних спорів за позовами учасників (акціонерів) господарського товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16) вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного, на його думку корпоративного права, у вигляді визнання недійсними усіх без винятку рішень, прийнятих черговими загальними зборами акціонерів відповідача 26.04.2017 р., не є ефективним (таким, що забезпечить відновлення порушеного права), оскільки не призведе до відновлення порушеного корпоративного права щодо обов`язкового викупу належних позивачу 15 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25грн., загальною номінальною вартістю 3,75грн. Крім того, позивач не обґрунтував у позовній заяві які саме його права та законні інтереси порушені іншими рішеннями чергових загальних зборів акціонерів відповідача від 26.04.2017 р., та яким чином, у разі визнання їх недійсними, його права будуть поновлені.

Визнання недійсними рішень чергових загальних зборів акціонерів відповідача від 26.04.2017 р. порушить баланс інтересів усіх учасників товариства - відповідача, призведе до зайвого втручання у питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів акціонерів товариства, може призвести до порушення прав інших акціонерів відповідача та третіх осіб у справі.

Зазначені обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України визнання відповідачем позову є підставою для задоволення позову лише за наявності для цього законних підстав та відсутності порушення прав чи інтересів інших осіб. Тобто саме по собі визнання позову відповідачем не є достатньою підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, яке є наслідком реалізації правомочності на управління товариством усіма учасниками товариства, що брали участь у прийнятті оспорюваних рішень загальних зборів акціонерів.

Відповідач надіслав до суду заяву про визнання позову відповідачем у прийнятті якої судом відмовлено протокольною ухвалою 28.07.20 р., відповідно до приписів ч. 4 ст. 191 ГПК України, оскільки визнання відповідачем позову порушує права та інтереси третіх осіб у справі. У вказаній заяві відповідач зазначає, що: «підняв матеріали пов`язані з підготовкою загальних зборів акціонерів призначених на 26.04.2017 року, та не знайшов доказів направлення Позивачу повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний.»

Судом не приймаються до уваги доводи третьої особи-2 про те, що затвердження раніше укладених правочинів не має правового законодавчого обґрунтування для обов`язкового викупу акцій акціонера.

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 4.8 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 серпня 2019 року у справі № 925/1224/18: «Отже, системний аналіз норм пункту 2 частини 1 статті 68, частини 2 статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" свідчить, що подальше схвалення правочину товариством здійснюється у тому самому порядку, що встановлений для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, в тому числі щодо реалізації акціонерами права вимоги обов`язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій. Інше тлумачення та застосування цих норм призвело б до обходу механізму обов`язкового викупу акціонерним товариством акцій, спрямованого на захист прав акціонерів, які голосують проти щодо вчинення значного правочину відчуження активів товариства».

За вказаних обставин, аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Натомість, аргументи, наведені третіми особами, щодо відсутності підстав для задоволення позову, у відповідній частині, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 159 Цивільного кодексу України вищим органом управління акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Порядок скликання і проведення загальних зборів, а також умови скликання і проведення позачергових зборів та повідомлення акціонерів встановлюються статутом товариства і законом.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» до прав учасників господарського товариства віднесено право брати участь в управлінні справами товариств в порядку, визначеному в установчих документах, шляхом, в тому числі, прийняття участі в загальних зборах учасників (акціонерів).

Пунктом другим частини першої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакції на дату проведення вищезазначених зборів акціонерів) передбачено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, у тому числі про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину.

Відповідно до частини третьої цієї статті у такому випадку акціонерне товариство зобов`язане викупити належні акціонерові акції.

Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.

Частиною першою статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлений спеціальний (скорочений, тримісячний) строк позовної давності для вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерного товариства.

Відповідно до положень частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку судові витрати покладаються на позивача повністю.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 05 серпня 2020 р.

Суддя Ю.В. Гридасов