ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1520/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго", м. Харків про стягнення 86358,16 грн. за участю представників сторін:

позивача - Філоненко О.Ю. (довіреність № 597 від 03.06.2020);

відповідача - Глущенко С.О. (довіреність б/н від 12.06.2020);

третьої особи не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго", м. Харків (далі за текстом - відповідач) 86358,16 грн., з яких:

27418,38 грн. пені;

58939,78 грн. штрафу.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем строків виконання робіт за укладеним між сторонами договором № П/Е-19588/НЮ від 24.04.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2020 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено розгляд справи по суті на 15.06.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліз".

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2020 відкладено розгляд справи на 06.07.2020.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2020 розгляд справи відкладено на 27.07.2020.

В процесі розгляду справи відповідач подав до суду відзив (вх. № 12928 від 09.06.2020), в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог відповідач зокрема посилається на те, у філії підприємства позивача відсутні повноваження на звернення до суду з самостійним позовом.

Також відповідач зазначає, що предметом договору № П/Е-19588/НЮ від 24.04.2019 є виконання монтажних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації; акт приймання-передачі обладнання, відповідно до умов договору, є підставою для відшкодування підряднику його вартості окремо від вартості робіт. При цьому, нарахування штрафних санкцій в загальній сумі 79665,42 грн. за прострочення поставки обладнання, як це зроблено позивачем при поданні позову, на думку відповідача, договором не передбачені.

Щодо решти нарахованих позивачем штрафних санкцій за прострочення виконання робіт в загальній сумі 6692,74 грн. відповідач зазначає, що затримка завершення робіт відбулася з причин, які не залежали від відповідача, але про які він своєчасно повідомив позивача. Зокрема відповідач зазначає, що виконання ним робіт обумовлено необхідністю часткового виведення з роботи обладнання живлення ПС Мерефа-тягова, при цьому, таке обладнання не завжди відключалося від живлення електропостачальною організацією, що в свою чергу призводило до неможливості виконання робіт в певні дні, та як наслідок, призвело до прострочення їх виконання в цілому.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 14174 від 22.06.2020) в якій наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зокрема зазначає, що на підставі положення про філію "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" зазначена філія має право від імені товариства звертатися до суду з відповідним позовом.

Позивач також зазначає, що відповідачем порушено строки виконання робіт за договором, що на підставі відповідних умов цього договору є підставою для сплати нарахованих позивачем до стягнення штрафних санкцій.

Позивач вказує, що вартість поставленого обладнання входить до вартості виконаних робіт, а тому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання робіт та поставку обладнання, на думку позивача, є правомірним.

Позивач спростовує твердження відповідача про те, що затримка завершення робіт відбулася з причин, які не залежали від відповідача, в т.ч. з підстав не відключення від живлення електропостачальною організацією ПС Мерефа-тягова.

Відповідач надав суду заперечення (вх. № 14591 від 25.06.2020) в якій підтверджує власну правову позицію, викладену у відзиві на позов, та наполягає на відмові в його задоволенні.

Третя особа надіслала до суду пояснення (вх. № 14822 від 30.06.2020), в яких повідомила суд про те, що між нею та відповідачем було укладено договір поставки № 19/149 від 20.06.2019 предметом якого є поставка обладнання, яке необхідно для виконання умов договору № П/Е-19588/НЮ від 24.04.2019 з боку відповідача. Третя особа зазначає, що відповідач невчасно здійснив оплату за обладнання, що призвело до затримки в його поставці, а тому вчасне виконання останнім своїх зобов`язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором виявилося неможливим.

У письмових поясненнях на заперечення (вх. № 15477 від 07.07.2020) позивач дотримується позиції, викладеної у позовній заяві та відповіді на відзив, та додатково доводить до відома суду, що відповідачем у вересні 2019 року не виконувались роботи по об`єкту «Технічне переоснащення тягової підстанції Мерефа регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» в Харківській області» не з причин погодження заявок на виведення у ремонт електрообладнання, а у зв`язку з відсутністю у відповідача у вересні 2019 року матеріально-технічних ресурсів (трансформаторів), що використовуються для робіт по договору.

У додаткових письмових поясненнях (вх. № 15834 від 10.07.2020) позивач зазначає про те, що ним ще при укладанні з відповідачем договору № П/Е-19588/НЮ від 24.04.2019 заздалегідь було враховано необхідність придбання обладнання та строки його виготовлення, необхідність надання заявок на відключення пристроїв високої (110 кВ) та середньої (35кВ) напруги суміжному оператору розподілу АК «Харківобленерго», а також можливість часткового непогодження таких заявок на відключення зі сторони АК «Харківобленерго». А тому в договорі ним строк виконання робіт 200 календарних днів з моменту письмової заявки, тобто на 140 календарних дні більше, ніж передбачено проектною документацією. Проте, як зазначає позивач, відповідач все ж допустив прострочення виконання своїх зобов`язань, а тому має нести відповідальність у вигляді сплати передбачених договором штрафних санкцій.

Також позивач вказує на безпідставність тверджень відповідача про те, що виконання ним робіт обумовлено необхідністю часткового виведення з роботи обладнання живлення ПС Мерефа-тягова, при цьому, таке обладнання не завжди відключалося від живлення електропостачальною організацією, що в свою чергу призводило до неможливості виконання робіт в певні дні, та як наслідок, призвело до прострочення їх виконання в цілому.

Позивач зазначає, що з боку АК «Харківобленерго» не були погоджені лише дві заявки, а саме: № 157 від 23.09.2019 та № 215 від 30.09.2019, що призвело до затримки початку виконання робіт на 4 календарних дні, а не 41 календарний день, як про це заявляє відповідач.

При цьому, позивач вказує, що погодження/непогодження заявок на відключення, виконання або невиконання робітна ВРП-35 кВ підстанції не заважає одночасно надавати заявки на відключення та виконувати роботи на ВРП-110 кВ підстанції, а саме: демонтаж НКФ-110, монтаж НКФ-110, монтаж ОПН, пусконалагоджувальні роботи НКФ-110, за які і нараховані штраф та пеня.

Відповідач також надав суду письмові пояснення (вх. № 16749 від 21.07.2020), в яких наполягає на тому, що прострочення виконання робіт сталося не з його вини, а було обумовлено по-перше необхідністю внесення змін до проектної документації та узгодження її з позивачем (листи № 385/1, 385/4 від 02.02.2019), по-друге в зв`язку з неможливістю одночасного виведення з роботи всіх електроустановок, а відтак і неможливістю паралельно здійснювати роботи одразу на двох ділянках реконструкції.

Відповідач зазначає, що початок виконання робіт фактично було відкладено ним з 01.09.2019 на 30.09.2019 в зв`язку з тим, що АК «Харківобленерго» не виконувалися його заявки на відключення від електропостачання. В подальшому виконання таких робіт також переривалося через невиконання аналогічних заявок.

На судове засідання 27.07.2020 прибули представники сторін.

Представник позивача просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечує проти вимог, викладених у позовній заяві, та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Третя особа у судове засідання 27.07.2020 свого уповноваженого представника не направили, про причини неприбуття суд не повідомила, хоча належним чином повідомлення про розгляд даної справи господарським судом.

Оскільки неявка на судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останньої, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 24.04.2019 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником, укладено договір № П/Е-19588/НЮ (далі за текстом договір; т. с. 1; а. с. 10-14), за умовами якого підрядник зобов`язується своїми засобами та силами виконати монтажні роботи по об`єкту «Технічне переоснащення тягової підстанції Мерефа регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» в Харківській області», відповідно до проектно-кошторисної документації, яка надається підряднику замовником, замовник зобов`язаний прийняти та оплатити роботи, виконані підрядником відповідно до договору.

Склад та обсяг робіт, що є предметом договору, визначаються на підставі проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Технічне переоснащення тягової підстанції Мерефа регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» в Харківській області» (п. п. 1.1-1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід`ємною частиною договору (додаток 1), є динамічною, визначеною на підставі тендерної пропозиції і складає 5891960,32 грн. у тому числі ПДВ 981993,39 грн.

На підставі умов п. 4.1 договору розрахунки за виконані підрядником роботи проводяться замовником на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт (типова форма N КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма N КБ-3)/ надалі акти приймання виконаних робіт/ та акту приймання-передачі змонтованого обладнання.

Розрахунки за поставлене підрядником обладнання проводяться замовником на підставі виставленого рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної та акту приймання-передачі обладнання.

Розрахунки здійснюються замовником на протязі 20 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та акту приймання-передачі змонтованого обладнання, але не раніше реєстрації податкової накладної. Оплата достроково виконаних робіт буде проводитись при наявності фінансування.

Згідно з п. п. 5.1-5.3, договору строк виконання робіт визначається календарним планом, що становить невід`ємну частину договору (додаток № 2), початок виконання робіт здійснюється за письмовою заявкою замовника. Місце виконання робіт Україна, 62472, Харківська обл., м. Мерефа, вул. Конституції, 62-В. Робота вважається прийнятою після підписання акту приймання виконаних робіт замовником або уповноваженою ним особою.

Згідно з п. п. 5.12-5.14, 5.21 договору, виконані роботи приймаються замовником з обов`язковим складанням відповідного акту приймання виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками замовника та підрядника з наданням останнім документів, які підтверджують якість використаних матеріалів та обладнання.

Поставлене підрядником обладнання приймається замовником на підставі акту приймання-передачі обладнання, виставленого рахунку, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, нормативних документів на обладнання.

Передача замовником підряднику обладнання в монтаж оформлюється відповідним актом.

Підрядник надає замовнику звіти про виконання окремих етапів роботи, а також поетапні результати роботи для контролю за якістю та дотриманням строків виконання робіт.

Відповідно до п. 7.4 договору за порушення підрядником строків виконання робіт, передбачених договором, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення; крім того, за прострочення понад тридцять днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків до 20.01.2020.

Позивачем надано для залучення до матеріалів справи робочий проект «Технічне переоснащення тягової підстанції Мерефа регіональної філії «Південна залізниця АТ «Укрзалізниця» в Харківській області» на підставі якого відповідач мав виконати роботи за договором.

Згідно з зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва (т. 2 а.с. 179-185) відомостями обсягів робіт (т. 2 а.с. 186-192), які є частинами вказаного робочого проекту, передбачено необхідність постачання підрядником відповідного обладнання з метою виконання робіт за договором, а вартість такого обладнання включена до загальної вартості робіт за договором.

Як свідчать матеріали справи, на виконання положень п. 5.1 договору позивач надав відповідачу письмові заявку на початок виконання останнім робіт № Е-01-11/218 від 24.04.2019 (т. с. 1, а. с. 18).

Згідно з календарним планом (додаток № 2 до договору; т. с. 1, а. с. 17) сторони погодили, що строк закінчення виконання підрядником робіт складає протягом 200 календарних дні після надання письмової заявки замовником.

Таким чином, відповідно до умов п. 5.1 договору відповідач мав здійснити виконання робіт за договором не пізніше 10.11.2019.

Крім того, відповідач також надав суду затверджений директором з інфраструктури регіональної філії «Південня залізниця» АТ «Укрзалізниця» Графік виконання монтажних робіт по об`єкту Технічне переоснащення тягової підстанції Мерефа регіональної філії «Південна залізниця АТ «Укрзалізниця» в Харківській області підрядною організацією ТОВ «Харківпроменерго» від 24.04.2019 (т. 1 а.с. 60).

Однак, оглянувши даний документ в судовому засіданні, суд констатує, що по-перше він не є частиною або додатком до договору № П/Е-19588/НЮ від 24.04.2019, по-друге через його некоректне складання з нього взагалі не можливо встановити факт наявності будь-яких домовленостей про графік виконання робіт відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до акту приймання-передачі обладнання від 13.11.2019 відповідачем поставлено товар на загальну суму 66708,00 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі обладнання від 11.12.2019 відповідачем поставлено товар на загальну суму 653218,44 грн.,

Відповідно до акту приймання-передачі обладнання від 19.12.2019 відповідачем поставлено товар на загальну суму 131575,55 грн.

Також сторонами складено приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 від 28.12.2019, згідно з яким позивач прийняв виконані відповідачем роботи за договором на загальну суму 696568,12 грн.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідно до умов п. 5.1 договору відповідач мав здійснити виконання робіт за договором не пізніше 10.11.2019 (останній день виконання робіт), однак, відповідно до акту приймання-передачі обладнання від 13.11.2019 відповідачем поставлено товар на загальну суму 66708,00 грн., що, в свою чергу, призвело до прострочення в два дні; відповідно до акту приймання-передачі обладнання від 11.12.2019 відповідачем поставлено товар на загальну суму 653218,44 грн., що призвело до прострочення в 30 днів; відповідно до акту приймання-передачі обладнання від 19.12.2019 відповідачем поставлено товар на загальну суму 131575,55 грн., що призвело до прострочення в 38 днів.

Крім того, як зазначає позивач, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 від 28.12.2019 роботи виконані відповідачем з простроченням на 47 днів.

За допущені прострочення виконання зобов`язань, позивачем на підставі п. 7.4. договору нараховано відповідачу 27418,38 грн. штрафу, та 58939,78 грн. пені.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № НЮ-05-11/13 від 20.02.2020 з вимогою про сплату нарахованих штрафних санкцій.

Однак, вимоги, викладені у зазначеній претензії залишені відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з позовом в межах даної справи.

Разом з тим, на думку відповідача, позивач безпідставно нараховує штрафні санкції за прострочення поставки обладнання, тоді як умовами договору передбачено його право на нарахування таких штрафних санкцій виключно за прострочення виконання робіт.

Крім того, як зазначає відповідач, прострочення виконання робіт за договором мало місце не з його вини.

Відповідач зазначає, що оскільки виконання усіх робіт пов`язано з реконструкцією електричного обладнання високої та середньої напруги, то для змоги виконання таких робіт відповідно до узгодженого Графіку, необхідно було отримати допуск працівників відповідача для проведення таких робіт. Він був отриманій в вересні 2019 р. на підставі листа вих. № 309/1 від 16 вересня 2019 р., після чого відповідач фактично приступив до виконання робіт. відповідно до Графіку.

Відповідач зазначає, що 17.09.2019 р. листом вих. № 311/1 він повідомив позивача про початок виконання робіт по монтажу роз`єднувачів, трансформаторів струму та напруги та іншого обладнання у першу чергу на ВРУ 35 кВ. на вводі ПЛ Nо1 Буди, а також повідомив, що на другому етапі реконструкції по додатковому замовленню будуть виконуватися роботи на водних комірках 1 10 кВ ПЛ Бірки і ТЕЦ-5 по монтажу роз`єднувачів, трансформаторів струму та напруги та іншого обладнання. У зв`язку з викладеним відповідач просив позивача організувати вивід з роботи зазначеного обладнання та виконати технічні заходи для безпечного виконання робіт згідно проекту.

Відповідач зазначає, що технічні заходи передбачали в тому числі відключення напруги з повітряних ліній АТ «Харківобленерго» згідно заявок на АТ «Харківобленерго» яке забезпечити міг тільки позивач, як особа, у якої укладено відповідно угоду з АТ «Харківобленерго».

Відповідач зазначає, що він 4 рази звертався до позивача з вимогою забезпечити можливість проведення робіт шляхом відключення опор ПЛ 35 кВ. Фактично Відповідач зміг виконати ці роботи тільки 28.10.2019 р.. тобто із затримкою у 41 календарний день.

Відповідач зазначає, що він своєчасно розпочав виконувати роботи, своєчасно повідомив про необхідність вжиття певних заходів з боку позивача, для забезпечення подальших робіт, а затримка завершення робіт відбулася з причин, які не залежали від дій чи бездіяльності відповідача

Відповідач вказує, що 22.10.2019 р. листом № 340/1 він повідомив позивача про необхідність забезпечення можливості почати роботи на ВРУ 110 кВ. а також повідомив, що початок робіт планується на 01.11.2019.

Відповідач вказує, що 11.11.2019 він направив на адресу позивача лист № 358/1 де повідомляв про обставини, що заважали вчасно виконати роботи, серед яких і несвоєчасне відключення електричного живлення.

Відповідач вважає безпідставними посилання позивача на те, що проведення робіт за договором було можливе без зняття напруги з повітряних ліній АТ «Харківобленерго», і що нібито перешкод для їх виконання не існувало. В обґрунтування вказаного відповідач зазначає, що проектом не обумовлено можливість одночасного виведення з роботи обладнання живлення ПС Мерефа-тягова, підстанція повинна мати в робочому стані два вводи з трьох, у зв`язку з цим неможливе виконання робіт одночасно по двом вводам живлення, що спричинило відстрочку початку виконання робіт на ВРУ 110 кВ, що було викликано затримкою завершення робіт на ВРУ 35 кВ.

Відповідач вказує, що Листами вих. № 367/1 від 18.11.2019 р., № 379/1 від 25.11. 2019 р. він також повідомляв позивача про неможливість проведення робіт з причин відсутності можливості виведення з роботи обладнання 110 кВ живлення ПС Мерефа-тягова. та просив продовжити термін виконання робіт.

Відповідач вказує, що листами №№ 385/1, 385/4 від 02.12.2019 р. просив узгодити необхідність внесення змін до проектних рішень, а відповіді на ці листи були надані відповідачеві позивачем 05 та 21.12.2019 відповідно.

Як наслідок, відповідач зазначає, що остаточне закінчення робіт, їх приймання та підписання Акту приймання виконаних робіт, відповідно до умов Договору, зсунулося загалом на 41 календарний день з причин, які не залежали від відповідача, але про наявність яких він своєчасно повідомив позивача.

Суд констатує факт залучення даних листів відповідача до матеріалів справи, проте не надання позивачем доказів їх надсилання на адресу позивача.

До того ж, як зазначає позивач, вказані листи, в разі їх направлення, були адресовані не особисто позивачу.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів та інших договорів.

Відповідно дост. 837 ЦК Україниза договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Частиною 4ст. 882 ЦК Українипередбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ч. 1ст. 193 ГК Українисуб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 598, 599 ЦК України,202 ГК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу частини другоїстатті 20 ГК Українизахист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з приписамист. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 7.4 договору передбачено, що за порушення підрядником строків виконання робіт, передбачених договором, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення; крім того, за прострочення понад тридцять днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Як вже було зазначено вище, згідно з календарним планом (додаток № 2 до договору; т. с. 1, а. с. 17) сторони погодили, що строк закінчення виконання підрядником робіт складає протягом 200 календарних дні після надання письмової заявки замовником. Таким чином, відповідно до умов п. 5.1 договору відповідач мав здійснити виконання робіт за договором не пізніше 10.11.2019.

Проте, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань за договором.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, відповідно до акту приймання-передачі обладнання від 13.11.2019 відповідачем поставлено товар на загальну суму 66708,00 грн., що, в свою чергу, призвело до прострочення в два дні; відповідно до акту приймання-передачі обладнання від 11.12.2019 відповідачем поставлено товар на загальну суму 653218,44 грн., що призвело до прострочення в 30 днів; відповідно до акту приймання-передачі обладнання від 19.12.2019 відповідачем поставлено товар на загальну суму 131575,55 грн., що призвело до прострочення в 38 днів.; відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 від 28.12.2019 роботи виконані відповідачем з простроченням на 47 днів.

Зазначене, на підставі п. 7.4 договору надає право позивачу на нарахування штрафу та пені за такі прострочення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу та пені, суд констатує його правомірність та арифметичну вірність.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 27418,38 грн. пені та 58939,78 грн. штрафу за допущені прострочення.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що позивач безпідставно нараховує штрафні санкції за прострочення поставки обладнання, тоді як умовами договору нібито передбачено його право на нарахування таких штрафних санкцій виключно за прострочення виконання робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором підряду.

В даному випадку, роботи відповідачем виконувалися на підставі робочого проекту «Технічне переоснащення тягової підстанції Мерефа регіональної філії «Південна залізниця АТ «Укрзалізниця» в Харківській області». Згідно з зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва (т. 2 а.с. 179-185) відомостями обсягів робіт (т. 2 а.с. 186-192), які є частинами вказаного робочого проекту, передбачено необхідність постачання підрядником відповідного обладнання з метою виконання робіт за договором, в вартість такого обладнання включена до загальної вартості робіт за договором. Крім того, про те, що вартість поставленого позивачем обладнання входить до загальної вартості виконаних відповідачем робіт також свідчить підписаний сторонами акт приймання виконаних будівельних робі за грудень 2019 року від 28.12.2019.

За таких обставин, нарахування позивачем штрафних санкцій за прострочення виконання робіт з урахування вартості поставленого відповідачем обладнання є таким, що відповідає як умовам договору, так і вимогам чинного законодавства України.

Також безпідставними суд вважає посилання відповідача на те, що прострочення виконання робіт мало місце з причин, які не залежали від відповідача, але про наявність яких він своєчасно повідомив позивача, а саме в зв`язку з тим, що АК «Харківобленерго», як енергопостачальна організація, не вчасно та не завжди виконувала передані через позивача заявки відповідача на відключення об`єктів де мались проводи роботи, від електропостачання.

Суд зазначає, що в силу положень ст. 627 ЦК України, відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умови укладеного між сторонами договору містять положення (п. 7.4.) які надають позивачу право на нарахування штрафних санкцій за прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань.

Згідно з ч. 1-2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Проте, в даному випадку, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що порушення ним зобов`язання сталося не з його вини.

Залученим до матеріалів справи робочим проектом «Технічне переоснащення тягової підстанції Мерефа регіональної філії «Південна залізниця АТ «Укрзалізниця» в Харківській області» передбачено, що строк виконання визначених проектом робіт 60 днів, умовами ж договору передбачено, що роботи відповідачем мають бути виконані на протязі 200 днів, тобто на 140 календарних днів більше ніж зазначено в проектній документації.

На переконання суду даного строку більше ніж достатньо для належного виконання зобов`язань за договором.

Разом з тим, згідно з наданими суду письмовими поясненнями ТОВ «Еліз» (т. 1 а.с. 135-136), відповідач прострочив оплату обладнання, яке в подальшому мав поставити позивачу, внаслідок чого таке обладнання було його поставлено також з запізненням, а саме, строк виготовлення ТОВ «Еліз» продукції продовжено до 01.12.2019. Остаточно поставку продукції ТОВ «Еліз» здійснило на користь відповідача лише 09.12.2019 та 18.12.2019.

Посилання відповідача не невиконання його заявок на відключення є також безпідставними, оскільки згідно з залученим до матеріалів справи журналом заявок на виведення у ремонт електрообладнання у вересні-жовтні 2019 року на вимогу підрядника було відхилено лише 2 його заявки, а саме, 18.09.2019 та 25.09.2019. що призвело до затримки початку виконання робіт на 4 календарних дні.

До того ж, непогодження заявки на відключення ВРП-35 не заважало жодним чином підряднику надавати заявки на відключення ВРП-110 та виконувати роботи по заміні НКФ-110, що також безпідставно не були виконані відповідачем в передбачений строк.

Суд також вважає безпідставними посилання відповідача на надіслані на адресу позивача листи в яких йдеться про необхідність відключення електропостачання, оскільки по-перше, суду не надано доказів направлення цих листів, а позивач заперечує факт їх отримання, і по-друге, зі змісту даних листів не вбачається, що вони направлялися саме на адресу позивача, як сторони договору.

Суд також зазначає, що с силу положень ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, відповідач, як сторона, яка приєдналася до умов договору, має нести всі ризики, пов`язані з його виконанням, в т.ч. щодо сплати штрафних санкцій за допущені прострочення.

У випадку, якщо відповідач вважає, що сплата ним штрафних санкцій відбулася внаслідок дій або бездіяльності третіх, відповідач не позбавлений права на захист своїх прав та інтересів, в т.ч. шляхом звернення до винної на його думку сторони з підстав відшкодування ним заподіяних збитків у вигляді сплачених штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, суд вважає доводи відповідача про відсутність його вини в простроченні виконання зобов`язань не доведеними та позбавленими фактичного та правового обґрунтування, тоді як заявлений позивачем позов про стягнення штрафних санкції відповідає як умовам договору, так і вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на відсутність у філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" повноважень на звернення до суду з позовом від імені товариства свого підтвердження матеріалами справи не знайшли.

Навпаки, пунктом 2.8. положення про зазначену філію відповідні права філії передбачено.

Крім того, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпроменерго" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавській шлях, буд. 13/15; код ЄДРПОУ 30655746) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ: 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7; код ЄДРПОУ 40081216):

27418,38 грн. пені,

58939,78 грн. штрафу;

2102,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "03" серпня 2020 р.

СуддяО.І. Байбак