open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1283/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод теплоізоляційних матеріалів "Техно", м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський коксовий завод" ТД", м. Харків про стягнення 296494,40 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод теплоізоляційних матеріалів "Техно" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський коксовий завод" ТД", в якій просить суд стягнути з останнього суму попередньої оплати у розмірі 296494,40 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу № ХТ-0106/18 від 01.06.2018.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

28.02.2020 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатковими документами (за вх. №5307) з виправленими недоліками позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1283/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала господарського суду Харківської області від 01.06.2020 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) була направлена на адресу відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вищезазначена ухвала не була вручена адресату під час доставки ("адресат відсутній за вказаною адресою").

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч.2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2020 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2020 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/1283/20 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив такі обставини.

01.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод теплоізоляційних матеріалів "Техно" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський коксовий завод" ТД" (далі - відповідач, продавець) укладено договір купівлі-продажу №ХТ-0106/18 (далі - Договір).

Згідно з п.1.1. вказаного договору відповідач зобов`язався поставляти коксову продукцію, а позивач зобов`язався, в свою чергу, вчасно та у повному обсязі оплачувати поставлену коксову продукцію.

Відповідно до п.6.1. Договору умови платежів обумовлюються в додатках до цього Договору.

Додатками до Договору передбачено передоплату товару та обумовлено строки поставки продукції.

За період з 06.06.2018 року по 14.08.2019 року відповідач поставив коксову продукцію на загальну суму 19383355,45 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

В свою чергу, позивач сплатив за аналогічний період 19679849,85 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи.

29.12.2018 року позивач направив відповідачу претензію, в якій вимагав припинити порушення укладеного договору та поставити коксову продукцію.

Натомість відповідач претензійні вимоги виконав частково, внаслідок чого станом 14.08.2019 року утворилась заборгованість в сумі 296494,40 грн., у т.ч. ПДВ.

Відтак, станом на сьогоднішній день, відповідачем недопоставлене товару та не здійснено повернення коштів у розмірі 296494,40 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, при чому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за Договором, оскільки відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав, товар не поставив.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар, за який було проведено попередню оплату у розмірі 296494,40 грн., а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що відповідач не поставив позивачу товар, беручи до уваги відсутність доказів на підтвердження повернення ним суми попередньої оплати в розмірі 296494,40 грн., господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення попередньої оплати в розмірі 296494,40 грн. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 1 ст. 759, ч.ч. 1, 5 ст. 762, ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 283, 285 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський коксовий завод" ТД" (61072, м.Харків, вул. Тобольська, 42, ідентифікаційний код 41338449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод теплоізоляційних матеріалів "Техно" (18028, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 300, ідентифікаційний код 35492904) заборгованість у розмірі 296494,40 грн. та судовий збір у розмірі 4447,42 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "03" серпня 2020 р.

СуддяО.В. Смірнова

Джерело: ЄДРСР 90774650
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку