Провадження № 3/760/3043/20

в справі 760/5467/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Коробенко С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської міської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності відносно громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження та проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 30.01.2017, орган, що видав 5601, запис 19920710-02625, за ознаками порушення митних правил, передбаченого за ст. 471 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

26 лютого 2020 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

З матеріалів справи вбачається, 03.12.2019 о 23 год. 30 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка ОСОБА_2 , яка прилетіла з Німеччини, м. Мюнхен, літаком а/к «Lufthansa», рейсом НОМЕР_2 , своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

При усному опитуванні було встановлено, що пасажир ка переміщує готівкові кошти, що перевищують допустимі норми дозволеної до переміщення. Зазначена громадянка була запрошена до оглядової кімнати, де при перерахунку встановлено, що переміщувала валютні цінності, а саме: 15351 доларів США (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят один) доларів США.

Пропущено через митний кордон еквівалент 11022 (десять тисяч) доларів США. За цим протоколом про ПМП вилучено 4330 доларів США (чотири тисячі триста тридцять). Номінали валюти та номера купюр зазначені в описі предметів.

З пояснень наданих громадянкою ОСОБА_1 , які містяться у справі, встановлено, що виявлені валютні цінності належать їй на праві власності, злого умислу громадянка ОСОБА_1 не мала, про те, що для переміщення через митний кордон України на дані речі необхідні дозвільні документи, не знала. Своє порушення громадянка ОСОБА_1 визнала, мотивуючи незнанням порядку переміщення предметів через митний кордон України.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

В протоколі зазначено, що пасажирка ОСОБА_1 митної декларації не заповнювала, з приводу декларування валютних цінностей до інспекторів митниці не зверталась, самостійно обрала форму проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор" чим засвідчила про відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню, або підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження. Будь-які документи на переміщення валютних цінностей через митний кордон України у пасажира при перетині зони митного контролю були відсутні.

Статтями 196, 197 Митного кодексу України встановлено порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження.

Дії громадянки ОСОБА_1 як стверджує представник митного органу, мають ознаки порушення митних правил, передбачені статтею 471 Митного кодексу України.

Частиною 3 ст. 197 Митного кодексу України зазначено, що обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Так, Постанова Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" визначає порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських метал.

Відповідно до пункту 18 " Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 9999 євро, на підставі документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 9999 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином громадянка ОСОБА_1 порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", перемістив товари на які законодавством України встановлені обмеження.

Представник митного органу в судовому засіданні підтримав позицію Київської міської митниці ДФС щодо притягнення громадянки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, посилаючись на наявність в матеріалах справи достатніх доказів, які свідчать про порушення останнім митних правил.

Громадянка ОСОБА_1 надала пояснення, з яких вбачається, що зазначене правопорушення вчинила з необережності, оскільки не володіла інформацією про необхідність декларування зазначених коштів. Пояснила, що працює за контрактом в Японії. Кошти, які вона перевозила через кордон є її легальним заробітком, що підтверджується відповідною довідкою з перекладом на українську мову та нотаріальним посвідченням. Оскільки таку значну суму ввозила в Україну вперше, то не знала, що необхідно декларувати суму, яка перевищую 10000 євро. Вона не мала наміру приховувати валюту від працівників митниці, тому на запитання інспектора про наявність валюти одразу назвала суму, яку перевозила з собою. Заробіток, отриманий від трудової діяльності, є її єдиним доходом. Вона мала намір витратити кошти на життя її та її без робітної матері та брата інваліда 2 групи. Зазначила, що шкоди державним інтересам вона не завдала. Таким чином конфіскація зазначеної валюти є не справедливою, тому що дані кошти мають легальне походження, оскільки є її заробітною платою. Конфіскація даних коштів поставить її та її сім`ю у скрутне матеріальне становище. Тому при вирішенні справи просить врахувати сукупність обставин, що пом`якшують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності та практику Європейського суду з справ людини. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, просить призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту повернути.

Захисник в судовому засіданні підтримала позицію ОСОБА_1 , в письмових запереченнях на протокол про порушення митних правил навела практику Європейського суду з прав людини щодо конфіскації майна, а також практику судів України в аналогічних справах. Зокрема, вона зазначила, що сума вилученої валюти є значною для ОСОБА_1 , а шкода, яку вона могла завдати незначна, держава не зазнала збитків внаслідок невнесення відомостей до митної декларації.

Суд заслухавши пояснення представників митниці, ОСОБА_1 та її представника, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про притягнення громадянки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з наступних підстав.

Згідно зі ст. 486 Митного кодексу України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким порушенням.

Відповідно до пункту 2 статті 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності можуть бути громадяни, які на момент вчинення порушення митних правил досягли 16-річного віку, а при вчиненні таких порушень підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Статтями 196, 197 Митного кодексу України встановлено порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.12 №436 встановлені переліки товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України.

Так, відповідно до додатку 10 даної постанови, до товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України, віднесено банківські метали України, готівкову іноземну валюту та інше.

Частиною 3 ст. 197 МК України та Постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.08 року (із змінами та доповненнями), якою затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України встановлено порядок переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню.

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0636/12500/19 від 03.12.2019 громадянка ОСОБА_1 обрала зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Згідно п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 № 148, фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. Вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «білої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка ОСОБА_1 перетнула «білу лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.

Вина правопорушника, окрім особистого його визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення яке вчинила громадянка ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон незадекларованих митному органу коштів у сумі 15 351 доларів США, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти з Україну в принципі не обмежена, обмежена лише сума еквівалентна 10 000 євро, яка може бути вивезена без письмового декларування.

Об`єктивна сторона правопорушення яке вчинила громадянка ОСОБА_1 в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Вивезення даної суми з території України резидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином єдине діяння, яке вчинив громадянин полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка ОСОБА_1 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянка ОСОБА_1 потенційно могла завдати державі була незначною: вона не ухилялась від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суддя враховує, правопорушником та представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні обставини.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї».

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянки ОСОБА_1 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення валюти., а саме: довідка про отримання прибутку за роботою за контрактом, закордонний паспорт. В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.

З огляду на наведене, застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянки ОСОБА_1 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар».

Відтак, суддя приходить до висновку про те, що винуватість громадянки ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які містяться в матеріалах справи.

Одночасно, враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника, його сім`ї та ніяк не сприятиме вихованню громадянина та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.) З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 196, 197, 373, 471, 511, 527-529 Митного кодексу України, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винною громадянку ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Накласти на громадянку ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, який необхідно сплатити за наступними реквізитами: Отримувач: УДКСУ у Солом`янському районі; Код ЄДРПОУ: 38050812; МФО: 899998; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р № UA568999980313040106005026010. Призначення платежу: код 050 від (ПІП платника), за ПМП 0636/12500/19 від 03.12.2019, згідно з ст. 471 МКУ та постанови суду від 24.07.2020; без конфіскації безпосередніх предметів правопорушення.

Безпосередні предмети правопорушення - вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил № 0636/12500/19, а саме: 4330 (чотири тисячі триста тридцять) доларів США, та які вилучені та згідно опису передані на відповідальне зберігання в касу митниці (Київська міська митниця ДФС, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А), повернути громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з громадянки ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд, шляхом подання скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: