ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3925/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) допершого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС-1" (61050, пров. Юр`ївський, 10, код ЄДРПОУ 14071831) , другого відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) , третього відповідача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) , четвертого відповідача - приватний нотаріус ХМНО Ємець Іван Олександрович (адреса здійснення нотаріальної діяльності - 61003, м. Харків, вул. 23 Серпня, 51) про визнання недійсними договорів за участю представників:

ОСОБА_1 - Наумов С.М., за договором №02/19 про надання правової допомоги від 19.06.19

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС-1" - Гринько К.В., ордер №1009038 від 07.02.2020

ОСОБА_2 - не з`явився

ОСОБА_3 - Макаренко О.О . , за ордером №000019 від 10.02.2020

приватного нотаріуса ХМНО Ємець Івана Олександровича - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС-1" (перший відповідач), ОСОБА_2 (другий відповідач), ОСОБА_3 (третій відповідач) та приватного нотаріуса ХМНО Ємець Івана Олександровича (четвертий відповідач) згідно якої позивач просить суд:

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. А-2, загальною площею 374,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 2129, посвідчений ПН ХМНО Ємець І.О. від 26.04.2018 р., укладеного між ТОВ "ПРОГРЕС-1" (код ЄДРПОУ: 14071831) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. З-1, загальною площею 72,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 2045, посвідчений ПН ХМНО Ємець І.О. від 27.04.2018 р., укладеного між ТОВ "ПРОГРЕС-1" (код ЄДРПОУ: 14071831) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Судові витрати просить стягнути з першого відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 08.01.2020 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Першим відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. №4316 від 18.02.2020) в якому він заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи про відсутність порушення прав позивача.

20.02.2020 позивач звернувся до суду з клопотанням вх. №4518 в якому просив суд витребувати у приватного нотаріуса ХМНО Ємець Івана Олександровича матеріали реєстраційної справи щодо укладених договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень літ. А-2, загальною площею 374,7 кв.м., реєстраційний номер 2129, посвідчений ПН ХМНО Ємець І.О. від 26.04.2018 р. та З-1, загальною площею 72,2 кв.м., реєстраційний номер 2045, посвідчений ПН ХМНО Ємець І.О. від 27.04.2018 р., що розташовані за адресою: АДРЕСА_5, укладених між ТОВ "ПРОГРЕС-1" (код ЄДРПОУ: 14071831) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Ухвалою суду від 02.03.2020 було задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Другим відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. №5382 від 02.03.2020) в якому він заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи про відсутність порушення прав позивача.

Третім відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. №5383 від 02.03.2020) в якому він заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи про відсутність порушення прав позивача.

06.04.2020 приватним нотаріусом надано відповідь на ухвалу про витребування доказів, в якій він повідомив про те, що відповідно до абзацу 6 п. 1 ч. 1 ст. 9 в редакції Закону на момент здійснення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна.

Таким чином, враховуючи встановлений пп. З п. З постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, що був чинний на момент проведення реєстраційних дії, обов`язок нотаріусів щодо передачі сформованих реєстраційних справ для їх подальшого ведення відповідним виконавчим комітетом міських рад, реєстраційні справи об`єктів нерухомого майна що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 (десять), 1/2 частка нежитлової будівлі літ. «А-2», загальною площею 374,7 кв.м, 1/2 частка нежитлової будівлі літ. « 3-1», загальною площею 72,2 кв.м, підлягають витребуванню у Департаменті реєстрації Харківської міської ради, який відповідно до Закону є суб`єктом, що забезпечує зберігання реєстраційних справ та уповноважений забезпечувати доступ до реєстраційної справи в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

06.05.2020 позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. №10334) в якому просить суд витребувати у Департамента реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради матеріали реєстраційної справи щодо укладених договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень літ. А-2, загальною площею 374,7 кв.м., реєстраційний номер 2129, посвідчений ПН ХМНО Ємець І.О. від 26.04.2018 р. та З-1, загальною площею 72,2 кв.м., реєстраційний номер 2045, посвідчений ПН ХМНО Ємець І.О. від 27.04.2018 р., що розташовані за адресою: АДРЕСА_5, укладених між ТОВ "ПРОГРЕС-1" (код ЄДРПОУ: 14071831) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) та їх реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 13.05.2020 було задоволено вказане клопотання позивача про витребування доказів.

14.05.2020 відповідач - ТОВ "ПРОГРЕС-1" звернувся до суду з клопотанням вх. №10931 про долучення до матеріалів справи доказів та поновлення йому строку на подання цих доказів, яке було задоволено ухвалою від 15.05.2020.

26.05.2020 департаментом реєстрації ХМР, за вх. №11786, надані документи, витребувані ухвалою суду від 13.05.2020.

09.07.2020 позивачем надані додаткові пояснення (вх. №15746) стосовно доказів, які надані суду.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримував позовні вимоги в повному обсязі.

Присутні в судових засіданнях, представники відповідачів заперечували проти позову.

відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

23.07.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС-1» (Продавець) в особі директора ОСОБА_8, який діяв на підставі Статуту та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі- продажу, за умовами п. 1.1. якого продавець за цим договором передає у власність покупця, а покупець приймає у власність 1/2 (одну другу) частку нежитлової будівлі літ. «А-2», загальною площею 374,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, 1/2 (одну другу) частку у праві власності на нежитлову будівлю літ. «3-1», загальною площею 72,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та зобов`язується сплатити за них обговорену грошову суму.

27.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС-1» (Продавець) в особі директора ОСОБА_8, який діяв на підставі Статуту та ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір купівлі- продажу, за умовами п. 1.1. якого продавець за цим договором передає у власність покупця, а покупець приймає у власність 1/2 (одну другу) частку нежитлової будівлі літ. «А-2», загальною площею 374,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, 1/2 (одну другу) частку у праві власності на нежитлову будівлю літ. « 3-1», загальною площею 72,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та зобов`язується сплатити за них обговорену грошову суму.

Зазначені договори купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О., зареєстровано в реєстрі за №2129 та №2045.

Позивач вважає спірні договори недійсними у зв`язку з тим, що вони вчинені особою, що не має на те повноважень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Відповідно до п. 1.1. статуту, - товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС-1», створено шляхом об`єднання учасників та майна.

П. 8.4. статуту Товариства визначено учасників Товариства, якими є: громадяни України ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та громадянин Російської федерації ОСОБА_6 . За змістом п. 8.4 статуту для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створюється статутний капітал в розмірі 170 000 грн. В створенні статутного капіталу беруть участь всі учасники товариства. Учасники роблять внески до статутного капіталу Товариства наступним чином:

- майном, а саме приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 374,7 кв. м., вартістю (відповідно до експертної оцінки) 50 000 грн.;

- грошовими коштами на загальну суму 120 000 грн.

Розмір внесків, відсоток голосів та розмір часток кожного з учасників в статутному капіталі становить:

ОСОБА_5 - з часткою у статутному капіталі товариства 1,818%;

ОСОБА_1 - з часткою у статутному капіталі товариства 13,182%;

ОСОБА_6 - часткою у статутному капіталі товариства - 85%.

30.03.2018 року відбулися Загальні збори учасників ТОВ «ПРОГРЕС-1», на якому було прийнято рішення про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 та призначення нового директора - ОСОБА_8, оформлене протоколом № 1.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах»,

03.04.2018р. державним реєстратором Куциною Юлією Сергіївною Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради були здійсненні наступні реєстраційні дії: зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів (Витяг з ЄДР від 12.04.2018 р. за №1003856001 додається). Новим директором Товариства, відповідно до відомостей, що містяться у вищезазначеному витягу став ОСОБА_8 .

13 вересня 2018 року Господарським судом Харківської області по справі № 922/982/18 було прийнято рішення, яким позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом № 1 від 30.03.2018 р. було визнано недійсним. Дане рішення Господарського суду Харківської області набрало законної сили 16.10.2018 року.

25.10.2018 року державним реєстратором Департамент реєстрації Харківської міської ради Водолазьким Олександром Миколайовичем було скасовано реєстраційну дію від 03.04.2018 за № 14801070020015362 (зміна керівника) за судовим рішенням. ОСОБА_1 було поновлено на посаді директора Товариства.

12.04.2018р. відбулися ще одні Загальні збори учасників ТОВ «ПРОГРЕС-1», на яких було прийнято рішення про затвердження нової редакції статут Товариства.

09 жовтня 2018 року Господарським судом Харківської області по справі № 922/2268/18 було прийнято рішення, яким позов ОСОБА_1 було задоволено. Рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом від 12.04.2018 р. було визнано недійсним. Дане рішення Господарського суду Харківської області набрало законної сили 17.11.2018 року.

Виходячи з вищезазначеного, позивач вважає укладені договори купівлі-продажу між ТОВ «ПРОГРЕС-1» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , предметом яких є:

- нежитлові приміщення літ. А-2, загальною площею 374,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер 2129, посвідчений ПН ХМНО Ємець І.О. (договір купівлі-продажу від 26.04.2018 р.);

- нежитлові приміщення літ. 3-1, загальною площею 72,2 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер 2045, посвідчений ПН ХМНО Ємець І.О. (договір купівлі-продажу від 27.04.2018 р.), недійсними.

Позивач стверджує, що внаслідок укладання спірних правочинів ТОВ «ПРОГРЕС-1» порушені його корпоративні права, оскільки отримавши грошові кошти від відчуження нежитлових приміщень не розподілили їх у відповідності до розміру частки інших учасників Товариства, чим порушили їх права як учасників Товариства.

Досліджуючи питання щодо наявності порушення корпоративних прав позивача з боку відповідачів, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтями 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно зі статтею 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про господарські товариства" в редакції чинній на момент укладення спірних договорів, прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Відповідно до п. б) ч. 1 статті 116 Цивільного кодексу України, п.2 ч.І статті 88 Господарського кодексу України та п. б) ч. І статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Частиною 2 статті 57 Господарського кодексу України та ч. 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи товариства повинні містити порядок розподілу прибутку (виплати дивідендів), отже, періодичність нарахування та виплати дивідендів визначається товариством самостійно.

17.06.2018р, набрав чинності ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до ст. 26 зазначеного Закону виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

З наданих позивачем аркушів статуту ТОВ «ПРОГРЕС-1» не вбачається інформації щодо строку та порядку розподілу прибутку товариства та виплати дивідендів, позивачем також не надано жодних рішень загальних зборів учасників товариства щодо виплати дивідендів, які були б прийняті з квітня 2018 року і до цього часу. За таких обставин, за відсутності відповідного рішення загальних зборів про виплату дивідендів, ТОВ «ПРОГРЕС-1» не має обов`язку щодо виплати таких дивідендів учасникам, а відтак право позивача на участь у розподілі прибутку товариства та одержання його частки (дивіденди) не є порушеним.

Окрім того, повноваження органу управління товариства (на обрання виконавчого органу товариства та надання згоди на укладення директором товариства правочинів), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права.

Підписання директором ТОВ «ПРОГРЕС-1» Мірошниченкм С.В. оспорюваних договорів поза межами його компетенції, може свідчити лише про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України, Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи. Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Таким чином, повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.

Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Отже, підписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС-1» оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права Позивача.

В силу вищезазначеного, цей спір за предметним складом не може бути віднесений до корпоративних спорів, а повинен вирішуватись безпосередньо між сторонами оспорюваних договорів. Позивач не є стороною цих договорів, та з огляду на положення статей 11,509 Цивільного кодексу України та статей 173, 174 Господарського кодексу України вбачається відсутність порушених прав та інтересів засновника Козьякова Д.С., що виключає його право на звернення до господарського суду з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 р, у справі № 916/2084/17.

Окрім цього, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у :праві «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Case of Terem LTD, Chechetkin ind Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28 - 30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № -2758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року).

Враховуючи відсутність порушення спірними договорами прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, суд не вбачає необхідності надання оцінки дійсності спірних договорів.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, судової практики та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.

Доказів понесення судових витрат відповідачами надано не було, також, до закінчення судових дебатів у справі, сторонами не робилось відповідних заяв.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Перший відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС-1" (61050, пров. Юр`ївський, 10, код ЄДРПОУ 14071831).

Другий відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третій відповідач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Четвертий відповідач - приватний нотаріус ХМНО Ємець Іван Олександрович (адреса здійснення нотаріальної діяльності - 61003, м. Харків, вул. 23 Серпня, 51).

Повне рішення складено "31" липня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров