ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1282/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/1282/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113)

до відповідача Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200)

про стягнення 13 385,31грн., -

Представники сторін:

від позивача - Лисогор А.Б, довіреність від 24.12.19;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства „Нібулон звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства „Українська залізниця в особі Регіональної філії „Одеська залізниця, в якій просить суд стягнути з останнього збитки, завдані нестачею вантажу при його перевезенні у сумі 13 385,31грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2020р. було відкрито провадження по справі №916/1282/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач в судове засідання надав відзив на позов від 27.07.2020р. за вх.ГСОО №19847/20, згідно якого позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ СП НІБУЛОН що є вантажовідправником та вантажоодержувачем, завантажив у вагон №95797635 насипом вантаж кукурудза та передав залізниці для перевезення, що відображено у залізничній накладній №33229683 від 20.12.2019р.

Під час переважування вказаного вагону по масі брутто було виявлено ознаки недостачі вантажу, а саме виявлено ознаки нестачі вантажу у розмірі 3 400кг.

У зв`язку з цим, ТОВ СП «НІБУЛОН» 23.12.2019, телефонограмою від 23.12.2019 №23/35 звернулось до начальника станції Миколаїв- Вантажний з пропозицією прийняти участь у перевірці маси вантажу у вказаному вагоні і скласти комерційний акт.

Листом від 24.12.2019 №24/35 ТОВ СП «НІБУЛОН» повідомило начальника станції Миколаїв-Вантажний про те, що у зв`язку з тим, що представники залізниці відмовилися від видачі вантажу у зазначеному вагоні 23.12.2019 з причини відсутності представників поліції, приймання вантажу з зазначеного вагону по масі буде проводитись 24.12.2019 з участю експертів РТПП Миколаївської області одночасно з комісійною видачею вантажу за участю представників станції Миколаїв-Вантажний. За результатами приймання вантажу у вказаному вагоні буде складений та оформлений акт експертизи РТПП Миколаївської області. Запропонувало направити уповноваженого представника залізниці для прийняття участі у прийманні вказаного вантажу та складанні комерційного акту.

Позивач вказує, що вагон №95797635 простоював на коліях станції Миколаїв-Вантажний з вини залізниці з 22.12.2019 18:10 по 24.12.2019 16:22, що підтверджується актами загальної форми ТУ-23 №9016 та №9017 від 26.12.2019.

24.12.2019 проводилось комісійне зважування вагона №95797635 у присутності ДСМ ОСОБА_7, агента комерційного ОСОБА_8, ВОХР ОСОБА_9 , слідчого Заводського відділу поліції ОСОБА_10, представника вантажоодержувача ОСОБА_11 за результатами якого було складено комерційний акт №415207/107 форми ГУ-22. Згідно акту «... вагон прибув у комерційно-справному стані, усі ЗПП відправника у наявності, справні, відповідають документу, вага брутто - 84900 кг, тара перевірена - 20900 кг, нетто - 64000 кг, що на 3400 кг менше документа...»

Позивач наголошує, що даний акт був підписаний зі сторони представника вантажоодержувача ОСОБА_11 із зауваженнями та отриманий лише 28.12.2019, що підтверджується підписом представника вантажоодержувача на зворотній стороні цього Акту.

У листі від 28.12.2019 №28/35 на начальника станції Миколаїв-Вантажний зазначені наступні зауваження до складання комерційного акту №415207/107 від 24.12.2019: «вагон №95797635 прибув технічно несправний: з протилежної сторони від штурвалів в нижній частині середнього розвантажувального люка захисний металевий фланець розрізаний та частина його видалена, в місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 45 см, у якому проглядаються затиснуті зерна кукурудзи та шматки монтажної піни жовтого кольору (забруднена) і піна білого кольору свіжого походження, на металевій кришці бункеру виявлений відбиток та здир металевого шару; між II (другим) та III (третім) завантажувальними люками від сходів є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько 3,0 м по ширині до 1,5 м та завглибшки візуально до 0,80 м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою характерній для стікаючого вантажу вниз, у бік середнього розвантажувального люка (з протилежної сторони від штурвалів), в якому виявлений зазор з затиснутим зерном кукурудзи, що підтверджується Актом РТПП Миколаївської обл. №120-1600 від 25.12.2019.»

За посиланнями позивача, комерційний акт №415207/11 від 08.02.2019 р., в порушення вимог п. 9 Правил складання актів не містять в собі докладного опису, зокрема, щодо правильного або навпаки здійснення вантажовідправником завантаження, розміщення й кріплення вантажу у спірному вагоні, а також, зазначений комерційний акт містить в собі відомості тільки в частині наявності у вантажу поглиблення від сходів зі сторони штурвала, а відтак, у відповідності до чинного законодавства, саме на залізницю покладається обов`язок довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

Не погоджуючись із складеним комерційним актом №415207/107 від 24.12.2019, ТОВ СП «НІБУЛОН» 28.12.2019 за №28-1/35 направило на начальника виробничого підрозділу «Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій» Регіональної філії «Одеська залізниця» скаргу на оформлення комерційного акта з порушенням Правил складання актів.

ТОВ СП «НІБУЛОН» отримало відповідь на скаргу. Так, виробничий підрозділ «Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій» у листі від 02.01.2020 за №ДН-5-07/9 повідомив товариство про те, що скарга прийнята до уваги, але задоволенню не підлягає.

За посиланнями позивача, такі висновки щодо справності вагону суперечать обставинам, встановленими у акті експертизи РТПП Миколаївської області № 120-1600 від 25.12.2019р. Так, 25.12.2019 щодо вагону № 95797635 було розпочато приймання вантажу за участю експертів РТПП Миколаївської області, за результатами якої було складено акт експертизи № 120-1600, який підписано начальником вантажного району станції «Миколаїв- Вантажний» Рябою Ю.В.. Відповідно до п. 6 цього акту завданням експертизи було визначення кількості вантажу шляхом зважування і зовнішній огляд вагона.

Вищевказаним актом експертизи було встановлено, що на вагоні № 95797635 у вагоні з протилежної сторони від штурвалів в нижній частині середнього розвантажувального люка захисний металевий фланець розрізаний та частина його видалена. В місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 45 см, у якому проглядаються затиснуті зерна кукурудзи та шматки монтажної піни жовтого кольору (забруднена) І піна білого кольору свіжого походження. На металевій кришці бункеру виявлений відбиток та здир металевого шару. Крім того, після зняття пломб було виявлено, що між II (другим) та III (третім) люками від сходів є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько 3,0 м по ширині до 1,5 м та завглибшки візуально до 0,80 м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою характерній для стікаючого вантажу вниз, у бік середнього розвантажувального люка (з протилежної сторони від штурвалів), в якому виявлений зазор з затиснутим зерном кукурудзи.

При цьому, акт експертизи містить висновок про те, що візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститись нестачі вантажу.

Згідно акту експертизи №120-1600 від 25.12.2019р., зважування і огляд вагонів здійснювались комісійно з представниками: ТОВ СП«НІБУЛОН» - прийомоздавальник вантажу та багажу - ОСОБА_2 , вагар - ОСОБА_3 , змінний майстер - ОСОБА_4 , експедитор ТЕВ - ОСОБА_5 , нач. вантажного району станції «Миколаїв - Вантаж ний» - ОСОБА_6 , слідчо-оперативна група Заводського відділу поліції в Миколаївській області та за участю експерта РТПП Миколаївської області.

За посиланнями позивача, наявність поглиблення у вигляді воронки (порожнини) у завантажувальному люці вагону, а також наявність сторонніх предметів у розвантажувальному люці вагону, не передбачених технічною конструкцією вагону свідчать про технічну несправність (пошкодження) вищевказаного вагону та можливість доступу до вантажу в процесі перевезення. Так само, наявність поглиблення у вигляді воронки (порожнини) свідчить про течію вантажу (виникнення нестачі) саме під час його перевезення. Вищевказані обставини свідчать про наявність доступу до вантажу під час його перевезення через технічну несправність (пошкодження) вагону, а отже, відповідальність за нестачу повинен нести перевізник (залізниця).

Позивач звертає увагу суду, що як зазначено у п. 20 залізничної накладної таких ушкоджень під час відправлення вагону не було. Вантаж було завантажено у справний вагон. Це додатково свідчить про факт виникнення нестачі вантажу саме під час його перевезення залізницею.

Після переважування вантажу (нетто) у вищевказаному вагоні №95797635 було встановлено нестачу вантажу у розмірі 3 400 кг.

Отже, нестача вантажу у вищезазначеному розмірі підтверджується наступними доказами: актом експертизи РТПП Миколаївської області № 120-1600 від 25.12.2019, актом переважування вагону здійсненого вантажоодержувачем - ТОВ СП «НІБУЛОН» в присутності експерта РТПП Миколаївської області та агента комерційного ОСОБА_7 від 24.12.2019, комерційним актом №415207/107 від 24.12.2019

Згідно з довідкою від 28.04.2020 № 5917/3-20/27 (копія додається), виданою вантажовідправником ТОВ СП «НІБУЛОН» (зазначений у п. 1 залізничної накладної № 33229683 від 20.12.2019), вартість однієї тони вантажу відправленого у вагоні №95797635 складає 4 370 грн. 00 коп. (у т. ч. ПДВ), без включення провізних платежів.

Таким чином, загальна вартість нестачі згідно з розрахунком позивача у вагоні №95797635 становить 13 385,31 грн.

Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Нібулон" звернулось до суд з відповідним позовом та просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 13 385,31 грн. вартості нестачі вантажу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Згідно ч.3 ст.310 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це.

Статтею 918 ЦК України передбачено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст.110 Статуту Залізниць України перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Додаткова підготовка вагонів та контейнерів під завантаження вантажів, що потребують особливих умов перевезення і зберігання, може здійснюватися залізницею на підставі договору за рахунок відправника. Під наливання повинні подаватися цистерни та бункерні напіввагони, що відповідають роду наливного вантажу. Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних напіввагонів усіх форм власності здійснюється відправником. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником (ст.31 Статуту залізниць України).

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п.а ст.111 Статуту залізниць України).

Статтею 125 Статуту залізниць України після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач. Якщо вантаж адресовано одержувачу, якого не виявилося на станції призначення, відповідальність перед залізницею несе відправник.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Стаття 52 Статуту залізниць України передбачає, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами. У зазначених вище випадках тарні і штучні вантажі видаються залізницею з перевіркою кількості і стану вантажу тільки у пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть привести до зміни стану вантажу, залізниця зобов`язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами і рахунками з розкриттям пошкоджених місць. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Згідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Положення ст.130 Статуту залізниць України передбачають, що пред`явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред`явлення до неї претензії. Право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають: у разі втрати вантажу: Відправник - за умови пред`явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу; одержувач - за умови пред`явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред`явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу; у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову; у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред`явлення накладної; у разі втрати багажу чи вантажобагажу - пред`явник багажної чи вантажобагажної квитанції, а у разі недостачі, псування, пошкодження або прострочення доставки багажу, вантажобагажу - пред`явник акта, виданого залізницею про недостачу, прострочення доставки, псування, пошкодження багажу чи вантажобагажу. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

Згідно ст.133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством. До претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред`явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до п.11 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., при передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов`язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона (контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), відповідності відтиску на них даним, зазначеним у перевізних документах. При перевезенні вантажів на відкритому рухомому складі сторони переконуються у відсутності слідів утрати й пошкодження вантажу. Якщо при передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження, ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, коли таке перевезення передбачено Правилами, несправність пломб (ЗПП), їх відсутність, якщо у перевізних документах є відмітка про їх накладання, видача вантажу провадиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта. У таких випадках вагони, контейнери до перевірки вантажу пломбуються пломбами (ЗПП) станції із складанням акта загальної форми і до прибуття представника станції для перевірки вантажу не вважаються переданими в користування одержувачу. Знімаються ці пломби (ЗПП) в присутності представника залізниці.

Відповідно до статті 52 Статуту на станції призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі: прибуття вантажу в пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами (ЗПП) відправника або пломбами (ЗПП) попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачено Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму транспортування в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею. Перевірка вантажу не провадиться в разі вивантаження його залізницею за договором згідно зі статтею 30 Статуту. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть призвести до зміни стану вантажу, залізниця зобов`язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами й рахунками з розкриттям пошкоджених місць. У разі відсутності пошкодження вантажу комерційний акт про пошкодження тари (упакування) не складається. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули в справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості й стану. При наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем (п.12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.).

Відповідно до п. 3.1. Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею„ (із змінами та доповненнями), відповідно до статей 909 ЦК Українита 307 ГК України, статті 110 Статуту за договором перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало. У статті 111 Статуту наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу. Відповідно до статті 110 Статуту залізниця може бути звільнена від відповідальності, якщо вона доведе й інші обставини, що свідчать про відсутність її вини.

Відповідно до практики Верховного суду єдиною підставою для звільнення перевізника від відповідальності за незбереження вантажу є наявність обставин непереборної сили, підтверджена належними і допустимими доказами.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.76 ГПК України).

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч.ч.1, 2, 3, 4, 6, 7 ст.98 ГПК України).

Отже, як встановлено судом вище, за залізничною накладною №33229683 від 20.12.2019р ТОВ "Нібулон" який є вантажовідправником та вантажоодержувачем в одній особі був відправлений насипом вантаж (кукурудза), у вагоні №95797635. Вагон №95797635 є власністю залізниці, завантаження вагону №95797635 проводилось засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагону. Між тим, залізниця прийняла за накладною №33229683 до перевезення вагон №95797635 без жодних зауважень. Графа 20 залізничної накладної №95797635 вказує на те, що вантаж завантажено у справні вагони.

24.12.2019р. на станції Миколіїв-Вантажний було виявлено нестачу вантажу у розмірі 3 400кг, про що складено комерційний акт №415207/107, де зафіксовано нестачу вантажу у кількості 3 400кг.

При цьому суд зазначає, що як вбачається зі змісту комерційного акту № 415207/107 від 24.12.2019 у даному випадку залізниця також допустилась порушень вимог п. 9 Правил складання актів. Зокрема, комерційний акт 415207/107 від 24.12.2019 не містить в собі докладного опису, зокрема, щодо правильного або навпаки здійснення вантажовідправником завантаження, розміщення й кріплення вантажу у спірному вагоні. Крім того, зазначений комерційний акт не містить відомостей про характер ушкоджень, чи має вони сліди свіжого пошкодження, яка кількість вантажу могла поміститись у порожнинах, які виявлені.

Отже, саме на залізниці лежить тягар доказування відсутності своєї вини у втраті вантажу. Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відсутності вини залізниці у нестачі вантажу у даній справі.

25.12.2019р. Регіональною ТПП Миколаївської області складено акт експертизи №120-1600, згідно якого: вагон опломбований 7 непорушеними пломбами ЗПП з відтиском: «Універсал М Варта, УЗ, номери пломб» на металевій плашці значиться: «ДЕНГОХОВКА ТОВ СП НІБУЛОН», відтиск пломб відповідає даним, вказаним у накладній. Вищевказаним актом експертизи було встановлено, що на вагоні № 95797635 у вагоні з протилежної сторони від штурвалів в нижній частині середнього розвантажувального люка захисний металевий фланець розрізаний та частина його видалена. В місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 45 см, у якому проглядаються затиснуті зерна кукурудзи та шматки монтажної піни жовтого кольору (забруднена) І піна білого кольору свіжого походження. На металевій кришці бункеру виявлений відбиток та здир металевого шару. Крім того, після зняття пломб було виявлено, що між II (другим) та III (третім) люками від сходів є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько 3,0 м по ширині до 1,5 м та завглибшки візуально до 0,80 м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою характерній для стікаючого вантажу вниз, у бік середнього розвантажувального люка (з протилежної сторони від штурвалів), в якому виявлений зазор з затиснутим зерном кукурудзи. Візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститися нестачі вантажу. На вимогу замовника експертизи проведено зважування вагону, в результаті виявилося вага брутто - 84900 кг, тара перевірена - 20900 кг, нетто - 64000 кг, розбіжність 3400 кг.

У своєму відзиві Відповідач вважає, що вагон №95797635 за спірною накладною прибув на станцію призначення в технічно справному стані.

Проте, таке твердження не відповідає дійсності та суперечить наявним у матеріалах справи доказам. Так, факт наявності зазорів підтверджується вищезазначеним актом експертизи РТПП Миколаївської області від 25.12.2019 №120-1600 відносно вагону №95797635. Зазначеним актом експертизи вказано про наявність зазорів, конусоподібного поглиблення у вигляді воронки (порожнини), затиснуті зерна кукурудзи, тощо.

Суд зазначає, що наявність конусоподібних поглиблень у вигляді воронкообразних порожнин у вагоні, вагон, у розвантажувальних люках якого наявні зазори, які не передбачені його технічною конструкцією та через які можливе просипання вантажу (про що свідчать зазори, у яких затиснуті зерна кукурудзи) не може вважатись справним.

Аналогічна позиція викладена у постанові Південно-Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі №916/2809/18.

В той же час до відзиву Відповідачем не додано жодних доказів впливу вантажу та/або на вагони з боку Позивача чи інших сторонніх осіб з часу подавання вагонів до моменту проведення експертизи, а відтак, позиція Відповідача, що нестача сталася внаслідок вини Позивача не підтверджується жодним доказом та ґрунтується лише на припущеннях.

Посилання Відповідача на приписи ч. 3 ст. 310 ГК України, яка закріплює, що відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення, не можуть прийматись до уваги, оскільки в даному випадку йдеться про припинення відповідальності за збереження вантажу після видачі одержувачу, а не про звільнення від відповідальності за втрату вантажу під час його перевезення.

Таким чином, приймаючи до уваги, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, відбулися не з її вини, то враховуючи встановлені в акті експертизи після зняття непошкоджених пломб обставини наявності технічних пошкоджень вагону, а також прибуття вантажу в меншій кількості, ніж прийнято до перевезення, вважаємо, що нестача вантажу відбулась саме під час перевезення.

Отже, враховуючи встановлену ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст. 924 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 127 Статуту залізниць України презумпцію вини перевізника, Відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів наявність будь-яких підстав для звільнення його від відповідальності за нестачу вантажу у даній справі.

Таким чином, вище проаналізовані докази у сукупності вказують на несправність вагону №95797635 у технічному відношенні, що не дозволяє схоронне транспортування вантажу - кукурудзи, із чого суд вбачає підстави для покладення відповідальності за нестачу вантажу у вагоні №95797635 у кількості 3 400кг на перевізника, за умови ще й того, що перевізник не надав суду жодних доказів того, що під час перебування у нього вантажу позивача вжив достатніх та необхідних заходів для його збереження, хоча доведення такого є обов`язком перевізника - ПАТ „Українська залізниця" в особі Регіональної філії „Одеська залізниця".

Відповідно до ст.115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п.7 Правил заявлення та розгляду претензій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, розрахунок суми претензії про недостачу вантажу складається з урахуванням норми природної втрати маси вантажу при перевезенні, якщо вона встановлена для даного вантажу, та граничного розходження у визначенні маси.

Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, становить: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах для інших вантажів (п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644).

Як вбачається з довідки від 28.04.2020р. №5917/3-20/27 вартість однієї тони вантажу відправленого у вагоні №95797635 складає 4 370грн. (у т. ч. ПДВ).

Таким чином, як було встановлено вище, відповідальність за нестачу вантажу у вагоні №95797635 несе ПАТ „Українська залізниця" в особі Регіональної філії „Одеська залізниця", у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з АТ „Українська залізниця" в особі Регіональної філії „Одеська залізниця" на користь ТОВ СП „Нібулон" 13 385грн. збитків, завданих нестачею вантажу підлягають задоволенню в повній мірі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із залученням експертів, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч.4,5,7 ст.127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат, пов`язаних із залученням експертів та оплати таких витрат в розмірі 2 808грн. позивачем надані до суду договір про надання послуг від 30.08.2016р. №938, із додатками и та додатковими угодами до цього договору, які укладені між ТОВ СП „НІБУЛОН (замовник) і Регіональною ТПП Миколаївської області (виконавець), актом приймання-передачі наданих послуг №120-1600 від 27.12.2019р., рахунком на оплату №120-1600 від 27.12.2019р. та платіжним дорученням №6021 від 03.02.2020р.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору та витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) - задовольнити повністю.

2. Стягнути p Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113) збитки за нестачу вантажу в сумі 13 385 (тринадцять тисяч триста вісімдесят п`ять)грн. 31коп. судовий збір в сумі 2 102 (дві тисяч сто дві)грн. та витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи у розмірі сумі 2 808 (дві тисячі вісімсот вісім)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 04 серпня 2020 р.

Суддя К.Ф. Погребна