ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 рокуСправа № 912/445/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Солдатової К.І.. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/445/20

за позовом: Фізичної особи-підприємця Марченко Віталія Володимировича, АДРЕСА_1

до: Фізичної особи-підприємця Рудого Андрія Глібовича, АДРЕСА_2

про стягнення 171 445,60 грн

Представники:

від позивача - Шонія М.В., посвідчення адвоката № 001498 від 29.11.17, ордер №046599 від 04.12.2019 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Губін Д.А., посвідчення адвоката № 344 від 04.01.19, ордер № 65664 від 19.03.2020.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фізичною особи-підприємцем Марченко Віталієм Володимировичем (далі - ФОП Марченко В.В., позивач) подано позовну заяву з вимогами до Фізичної особи-підприємця Рудого Андрія Глібовича (далі - ФОП Рудий А.Г., відповідач) про стягнення 171 445,60 грн заборгованості, яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 149 600,00 грн, 3% річних в розмірі 1 647,45 грн, інфляційних втрат в розмірі 3 440,80 грн та пені в розмірі 16 757,35 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено про невиконання відповідачем зобов`язань за договором на переробку давальницької сировини № р/22 в частині оплати вартості прийнятої продукції.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2020 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/445/20 за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Згідно ухвали від 02.03.2020 за клопотанням відповідача розгляд справи здійснюється в судовому засіданні з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 19.03.2020.

11.03.2020 ФОП Рудий А.Г. подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечено з тих підстав, що виготовлена позивачем продукція мала недоліки, які були усунені відповідачем, а тому останній має право на відшкодування своїх витрат згідно ст. ст. 852, 854 Цивільного кодексу України. Відповідач звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України обов`язок з оплати виникає після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк. Зазначено, що позивач вимагає оплату переданого крою продукції, що не передбачено договором.

19.03.2020 господарський суд розпочав розгляд справи по суті, в якому оголошено перерву до 08.04.2020.

08.04.2020 судове засідання з розгляду справи не відбулося, у зв`язку із запровадженням карантину, про що постановлено відповідну ухвалу.

24.04.2020 від ФОП Рудий А.Г. надійшли додаткові письмові пояснення з доказами та клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів

Ухвалою від 27.05.2020 розгляд справи в судовому засіданні призначено на 25.06.2020.

10.06.2020 ФОП Марченко В.В. надано відповідь на відзив, в якій на спростування заперечень відповідача зазначено, наданий відповідачем Акт про невідповідність послуг (товару), за якістю від 22.08.2019 не є належним доказом щодо неприйняття по якості. Позивач вказує, що відповідачем не дотримано визначений договором порядок заявлення претензій щодо якості готових виробів. Зазначає, що в акті приймання-передачі наданих послуг з виготовлення крою продукції сторони визначили, що крій сорочки також є предметом договору на переробку давальницької сировини №Р/22 від 2606.2019, а отже підлягає оплаті.

Згідно наданої відповіді на відзив, позивачем заперечено проти задоволення клопотання відповідача щодо визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів та вказано про відсутність підстав для прийняття доказів до розгляду.

24.06.2020 від ФОП Рудий А.Г. надійшли додаткові письмові пояснення щодо причин порушення строку подання доказів згідно клопотання від 22.04.2020.

Також, ФОП Рудий А.Г. 24.06.2020 надано заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких відповідач стверджує, що виготовлені за договором вироби є неякісними, про що було відомо ФОП Марченко В.В., оскільки акт приймання-передачі виробів підписано обома сторонами із застереженням щодо якості. Відповідач не погоджується з доводами позивача стосовно того, що крій продукції є послугою в рамках договору та зазначає, що виготовлення крою продукції є технологічним процесом виготовлення товару, а тому передача крою розглядається замовником через призму повернення давальницької сировини. Повідомлено, що недоліки по отриманим виробам були усунені за рахунок ФОП Рудого А.Г. відповідно до укладеного з іншим підприємством - ТОВ "Швейне виробництво "Мрія-Є" договору № 12-08/19 від 29.08.2019. Вартість робіт з усунення недоліків складає 112 929,29 грн, яка має бути відшкодована позивачем.

25.06.2020 судом продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 22.04.2020 про поновлення строку на подання доказів. Докази, які подані відповідачем згідно клопотання від 22.04.2020, та письмові пояснення від 22.04.2020 не прийняті судом до розгляду, у зв`язку з пропуском строку їх подання.

30.07.2020 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представником позивача позовні підтримано повністю, представником відповідача заперечено проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову та заперечень проти позовних вимог, суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі, та перелік доказів, якими сторони підтверджують і спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

26.06.2019 між ФОП Рудий А.Г. (Замовник) та ФОП Марченко В.В. (Виконавець) укладено договір на переробку давальницької сировини № р/22 (далі - Договір, а.с. 10-11), предметом якого є виготовлення Виконавцем швейних виробів (Продукція) з давальницької сировини Замовника (роботи).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Продукція виготовляється поетапно. Кількість, асортимент продукції, ціна і терміни виготовлення кожної окремої партії вказуються у відповідній Специфікації, якає додатком до даного договору. (пункт 1.1.).

Згідно з Договором, Замовник постачає сировину і комплектуючі матеріали (давальницьку сировину) в кількості та терміни, що забезпечують своєчасне виготовлення продукції згідно Специфікації (пункт 1.2.).

За умовами Договору, зобов`язується: забезпечити Виконавця давальницькою сировиною в терміни, передбачені умовами даного Договору; брати на себе транспортні витрати і ризики доставки сировнни і комплектуючої фурнітури на склад Виконавця, витрати по вивозу готової продукції із складу Виконавця; вчасно оплачувати роботи, виконані Виконавцем (пункт 2.1.).

Виконавець зобов`язується забезпечити Замовника готовою продукцією відповідно до Затвердженого еталона-зразка і документацією, дотримуючись умов договору (пункт 2.2.).

В пунктах 3.1., 3.2. Договору передбачено, що перелік продукції, вартість робіт та строки поставки продукції визначені в Специфікації; 100% оплата проводиться на розрахунковий рахунок Виконавця протягом десяти робочих днів з моменту отримання Замовником виготовленої партії Продукції.

Відповідно до пункту 4.7. Договору здійснення поставки готової продукції підтверджується Актом приймання передачі готової продукції підписаним повноважними представниками обох Сторін. Два примірники Акту надаються Виконавцем Замовнику разом з готовою продукцією. Замовник зобов`язаний підписати Акти і повернути Виконавцю його примірник не пізніше 10 днів після його передачі Замовнику. Якщо в зазначений термін Замовник не повертає підписаний Акт, продукція вважається прийнятою без зауважень.

Розділ 5 Договору (пункти 5.1.-5.5.) містить положення щодо гарантії та претензій.

Так, Виконавець гарантує і відповідає за якість виготовленої продукції відповідно до умов даного договору (пункт 5.1.). Претензії до кількості готових виробів приймаються протягом 5 днів з моменту їх відвантаження (пункт 5.2.).

Претензії до якості готових виробів приймаються протягом 10 днів з моменту їх відвантаження. У разі виникнення таких претензій Замовник має скласти акт, у якому будуть фотографія та опис дефекту по кожному окремому виробу. Бракована продукція повертається Виконавцю для усунення дефекту за його власний рахунок. Зазначена Продукція має бути не уживаною. (пункт 5.3.).

У випадку, коли готовий виріб бракований з вини Виконавця і такий брак неможливо усунути, Виконавець відшкодовує Замовнику повну вартість виготовлення даного виробу та компенсує вартість сировини і матеріалів (пункт 5.4.).

Строк дії Договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін, та закінчується 31 грудня 2019 року (пункти 9.1., 9.2.).

Наявні в матеріалах справи копії Договору (а.с. 10-11, 54-57) підтверджують підписання та скріплення Договору печатками сторін.

26.06.2019 між сторонами підписано додаток № 1 до Договору - Специфікація, відповідно до якої передбачено виготовлення Продукції - Сорочка-поло в загальній кількості 15 000, 00 грн на загальну суму (без ПДВ) 675 000,00 грн (а.с. 12).

Специфікацією передбачено строк надання Замовником сировини та матеріалів.

29.08.2019 між ФОП Марченко В.В. та особою ОСОБА_1 підписано Акт приймання-передачі наданих послуг з виготовлення готової продукції з давальницької сировини №МВ-0001 (а.с. 14).

За змістом вказаного Акта, ним підтверджується факт передачі Виконавцем в особі ФОП Марченко Віталія Володимировича особисто та приймання Замовником в особі представника ОСОБА_1, що діє за довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Літвіновою Л. В. 22.08.2019 та зареєстрованою в реєстрі за №563, готової продукції, виробленої Виконавцем згідно вищевказаному Договору, у кількості 3 115 одиниць на загальну суму 140 175,00 грн.

В Акті міститься застереження, що під час візуального огляду готової продукції представниками Замовника у присутності уповноважених осіб Виконавця були виявлені недоліки у якості наданих послуг, про що складено відповідний Акт.

Крім того, 29.08.2019 між ФОП Марченко В.В. та особою ОСОБА_1 підписано Акт приймання-передачі наданих послуг з виготовлення готової продукції з давальницької сировини №МВ-0002, за змістом якого зазначено, що в межах виконання Договору на переробку давальницької сировини № Р/22 від 26.06.2019 Виконавець передав а Замовник прийняв крій продукції, виготовлення якої було замовлено згідно вищевказаного Договору у кількості 1 885 одиниць на загальну суму 9 425,00 грн (а.с. 15).

Аналогічні за змістом Акти приймання-передачі наданих послуг з виготовлення готової продукції з давальницької сировини №МВ-0001 на суму 140 175,00 грн (за виключення застереження щодо акта про недоліки) та №МВ-00012 на суму 9 425,00 грн були підписані безпосередньої з ФОП Рудий А.Г. (а.с. 16, та на звороті).

29.08.20109 між сторонами підписано видаткову накладну № m - 00000051 на сорочко-поло (а.с. 17), яка, як пояснено представниками під час розгляду справи, оформлена для фіксації кількості.

29.08.2019 підписано накладну (повернення) № m - 00000012 відходів давальницької сировини (а.с. 18).

Згідно товарно-транспортної накладної від 29.08.2019 здійснено відвантаження виготовленої продукції та відходів давальницької сировини (а.с. 19).

Як зазначає позивач, розрахунок за отриману Продукцію ФОП Рудий А.Г. не здійснено, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

09.12.2018 ФОП Марченко В.В. направив ФОП Рудому А.Г. претензію з вимогою сплати борг, яка залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, повідомив, що виготовлена Продукція була неякісна, мала брак, який усувався силами та за рахунок Замовника, що передбачає підстави для застосування положень ст. ст. 852, 854, 858 Цивільного кодексу України у відповідних частинах.

На підтвердження своїх доводів відповідачем разом з відзивом надано Акт № 1/ФП про невідповідність послуг (товару) за якістю, складений 22.08.2019 представниками ФОП Рудого А.Г. (а.с. 61-71).

Відповідно до вказаного Акту зафіксовано опис недоліків (дефектів) та їх характер, виявлених відносно товару футболка-поло, який знаходився у виробничих приміщеннях ФОП Марченко В. В. , шляхом довільного вибору декількох одиниць товару з кожної без винятку упаковки. Містяться фототаблиці.

Акт затверджено підписом та печаткою ФОП Рудий А.Г. та отримано ФОП Марченко В.В. 29.08.2019, про що свідчить підпис про отримання і печатка позивача.

На підтвердження витрат, понесених на усунення недоліків Продукції, відповідачем надано розрахунок та Акт списання № ШП-0000123 від 05.09.2019 (а.с. 77).

Крім того, відповідач не погоджується з тим, що отриманий за Актом приймання-передачі наданих послуг з виготовлення готової продукції з давальницької сировини №МВ-0002 від 29.08.2019 крій сорочки-поло на суму 9 425,00 грн є Продукцією згідно Договору, за яку ФОП Рудий А.Г. має сплачувати кошти.

Норми законодавства, які застосовано судом при розгляді справи щодо вимог про основному зобовязанню.

Підпункт 14.1.41. пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визначає, що давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб`єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

За своєю природою договір на переробку сировини на давальницьких умовах є договором підряду, оскільки передбачає передачу результату за договором замовнику. Роботи за таким договором виконуються з матеріалів замовника (ст. 840 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст. 852 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Замовник, згідно з положеннями частини 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Порядок оплати роботи регламентовано нормою ст. 854 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В силу приписів ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Частиною 1 ст. 858 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Мотивована оцінка аргументів сторін та поданих доказів.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що договір підряду є двостороннім і оплатним договором, на підставі якого у підрядника виникає обов`язок виконати обумовлені договором роботи та здати їх замовнику, а у замовника - обов`язок прийняти виконані роботи та здійснити їх оплату.

Матеріалами справи підтверджено, що ФОП Марченко В.В. виготовлено з давальницької сировини ФОП Рудого А.Г. Продукцію, якою є сорочка-поло в загальній кількості 3 115 одиниць на суму 140 175,00 грн.

Вказана Продукція отримана ФОП Рудим А.Г. 29.08.2019 згідно Актів приймання-передачі, підписаними як безпосередньо ФОП Рудий А.Г, так і його представником.

Однак, щодо Продукції ФОП Рудим А.Г. 22.08.2019 затверджено Акт № 1/ФП про невідповідність послуг (товару) за якістю (далі - АКТ № 1/ФП). Акт № 1/ФП отримано ФОП Марченко В.В. 29.08.2019.

Разом з цим, при передачі Продукції за Актом приймання-передачі наданих послуг з виготовлення готової продукції з давальницької сировини №МВ-0001 від 29.08.2020, який підписано представником відповідача, ФОП Марченко В.В. підписав такий Акт приймання-передачі без будь-яких зауважень, тоді як вказаний Акт за своїм змістом містив застереження щодо виявлених у присутності уповноважених осіб Виконавця недоліків, згідно Акта.

Судом враховано, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

З підстав викладеного та оскільки Акт приймання-передачі Продукції підписано обома сторонами із застереженням щодо виявлених недоліків, суд вважає доведеними обставини передання відповідачу виготовленої Продукції за Договором, яка має недоліки.

Наведене спростовує доводи позивача щодо відсутності належних доказів на підтвердження передачі виготовленої Продукції з недоліками по якості.

Стосовно зауважень позивача щодо документа, на відповідність якого здійснювався контроль якості, суд враховує, що за положеннями частини 2 ст. 857 Цивільного кодексу України якість виконаної роботи повинна відповідати передбаченій у договорі, а в разі їх відсутності в договорі - вимогам, що звичайно ставляться. Тобто, критерії, яким повинен відповідати результат роботи, не обмежуються лише змістом договору та можуть міститись у державних стандартах, правилах, технічних нормах, в інших нормативно-технічних документах. За відсутності чітких вимог щодо якості роботи, сторони можуть визначити її відповідно до вимог що звичайно ставляться до певного результату роботи.

Одночасно, є підтвердженими доводи позивача стосовно того, що згідно Акта № 1/ФП перевірено лише 515 одиниць сорочок-поло, в той час як за Актом приймання-передачі від 29.08.2019 передано 3 115 одиниць.

Так, дійсно Акт № 1/ФП фіксує перевірку і виявлення недоліків відносно 515 одиниць сорочок-поло. Між тим, за умовами пункту 5.3. Договору, у разі виникнення претензії по якості готових виробів, Замовник має скласти акт, у якому будуть фотографія та опис дефекту по КОЖНОМУ ОКРЕМО виробу.

Отже, Акт № 1/ФП фіксує недоліки лише щодо 515 одиниць Продукції, тоді як за Актом приймання-передачі від 29.08.2019 ФОП Рудим А.Г. отримано 3 115 одиниць Продукції.

В той же час, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, наводить розрахунок витрат на усунення недоліків відносно Продукції в кількості більшій, ніж кількості, по якій зафіксовано недоліки згідно Акта № 1/ФП.

Таким чином, відповідачем не доведено, що вся Продукція в кількості 3 115 одиниць, яка ним була отримана за Актом приймання-передачі, мала недоліки, та, не доведено наявність підстав для покладення на ФОП Марченко В.В. відповідальності за недоліки Продукції в кількості, наведеній відповідачем в розрахунку витрат на усунення недоліків.

Слід зазначити, що відповідач хоча і посилається на положення ст. ст. 852, 858 Цивільного кодексу України, однак будь-яких дій, спрямованих на реалізацію відповідних положень не вчиняє. Так, не є предметом розгляду в суді вимога ФОП Рудого А.Г. до ФОП Марченко В.В. щодо безоплатного усунення недоліків чи щодо відшкодування втрат на усунення недоліків в конкретно визначеному розмірі. Пропорційне зменшення ціни відповідач взагалі не доводить.

Окрім того, наведені норми містять застереження - якщо інше не передбачено договором, тоді як відповідачем не вчинено дій, передбачених Договором, а саме - повернення бракованої Продукції в порядку пункту 5.2. Договору.

Стаття 854 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило порядку оплати виконаних робіт. За змістом наведеної норми, на яку посилається відповідач, замовник зобов`язаний оплатити обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Однак, по-перше - вказана норма міститься застереження "якщо договором не передбачено попередню оплату або окремих її етапів", в той час як умови Договору, укладеного між сторонами, передбачають оплату виготовленої ПАРТІЇ Продукції;

по-друге - положення про те, що ціна за роботу сплачується за умови дотримання певних вимог, не слід розуміти в такому сенсі, що у випадку їх виникнення підрядник взагалі втрачає право на отримання плати за виконану роботу. В такому разі застосовуються наслідки настання відповідних обставин, які визначені договором чи законодавством.

Як вже встановлено вище, відповідач відповідних дій не вчинив.

З підстав суд встановив наявність підстав для сплати відповідачем вартості виготовленої Продукції, отриманої за Актом приймання-передачі № МВ-0001 від 29.08.2019 в розмірі 140 175,00 грн.

Щодо продукції, отриманої згідно Акта приймання-передачі № МВ-0002 від 29.08.2019, якою є крій сорочки-поло в кількості 1 885 на суму 9 425,00 грн суд, зазначає наступне.

За змістом вказаного акта зазначено, що в межах виконання Договору на переробку давальницької сировини № Р/22 від 26.06.2019 Виконавець передав, а Замовник прийняв крій продукції, виготовлення якої було замовлено згідно вищевказаного Договору у кількості 1885 одиниць на загальну суму 9 425,00 грн.

Виходячи з наведеного змісту Акта суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що сторони в Акті визначили, що крій сорочки також є предметом Договору на переробку давальницької сировини № Р/22 від 26.06.2019, так як такий крій за змістом Акта передається в межах виконання Договору, та визначили ціну крою, чим передбачили його вартісне вираження.

Зазначений в Акті крій не є залишком сировини чи комплектуючих, які надавались для виконання робіт. Матеріалами справи не підтверджено, що крій надавався Замовником як давальницька сировина.

Оскільки умови Договору передбачають передачу Замовнику в межах виконання Договору лише або виготовленої Продукції, або повернення залишків сировини і комплектуючих та враховуючи підписання відповідачем Акта, за яким отримано крій сорочок-поло, суд вважає наявними підстави для віднесення зазначеного в Акті № МВ-0002 крою до Продукції, яка була виготовлена за Договором та прийнята Замовником і підлягає ним оплаті в порядку, визначеному Договором.

З підстав вищевикладеного, вартість крою в сумі 9 425,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 149 600,00 грн суми основної заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Стосовно вимог позивача про стягнення 1 647,45 грн 3% річних, 3 440,80 грн інфляційних втрат та 16 757,35 грн пені, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

Так за ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Окрім того, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 Господарського кодексу України. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.

Згідно правил частини 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.3. Договору встановлено, що за кожен день простроченої оплати Замовник перераховує на рахунок Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, простроченого платежу, до повного погашення заборгованості, у разі якщо інше не було погоджено Сторонами.

Отже, згідно Договору, у разі несвоєчасної оплати робіт настає відповідальність Замовника у вигляді сплати Підряднику пені.

З підстав наведеного є обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахувань згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення оплати виконаних робіт.

Згідно розрахунку, пеня і 3% річних нараховуються за період прострочення з 09.09.2019, що не відповідає визначеному Договором строку оплати.

Так, згідно пункту 3.2. Договору оплата проводиться протягом 10 робочих днів з моменту отримання замовником виготовленої партії Продукції.

За правилами ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як передбачено ст. 53 Кодексу України про працю, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

В судовому засіданні представниками сторін повідомлено про встановлення у позивача і відповідача п`ятиденного тижня з двома вихідними днями - субота і неділя.

Таким чином, граничним строком оплати Продукції, отриманої 29.08.2019, є 12.09.2019, а отже період прострочення настає з 13.09.2019

Відповідно до викладеного та в межах періоду розрахунку позивача, пеня і 3% річних підлягають нарахуванню за період з 13.09.2020 до 20.01.2020 на суму невиконаного зобов`язання 149 6000,00 грн. що складає 16 216,33 грн пені та 1 597,79 грн 3% річних.

Інфляційні за період вересень - грудень 2019 становлять 1949,73 грн. Як вбачається з розрахунку позивача, останній при розрахунку інфляційних за листопад 2019 розрахував неправильну суму - 100,1:100х149600=149,60 грн, а не 1 645,60 грн, як зазначає позивач.

При цьому судом враховано, що сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножуються між собою. В розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

Отже, з ФОП Рудого А.Г. на користь ФОП Марченко В.В. підлягає стягненню 149600,00 грн основної заборгованості, 16 216,33 грн пені, 1 597,79 грн 3% річних та 1 949,73 грн інфляційних втрат. У задоволені позову в іншій частині суд відмовляє.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 540,56 грн судового збору, що становить 98,79% задоволеної суми позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 250-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рудого Андрія Глібовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Марченко Віталія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 149 600,00 грн основної заборгованості, 16 216,33 грн пені, 1 597,79 грн 3% річних, 1 949,73 грн інфляційних втрат, а також 2 540,56 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Фізичній особі-підприємцю Марченко Віталію Володимировичу за адресою: АДРЕСА_3 ; Фізичній особі-підприємцю Рудому Андрію Глібовичу за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 04.08.2020.

Суддя В.В.Тимошевська