УХВАЛА
31 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/16373/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної товариства з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк"
на рішення господарського суд міста Києва від 07.08.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк"
до Антимонопольного комітету України
про часткове визнання незаконним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 11.10.2018 № 546-р,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - компанія Джек Деніел`с Пропертіз, Інк.,
ВСТАНОВИВ:
13.07.2020 (згідно з відміткою на конверті) товариство з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк" (далі - ТОВ "Стронгдрінк", скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суд міста Києва від 07.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 (дата складення повного тексту постанови - 24.06.2020) зі справи № 910/16373/18; справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
22.07.2020 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції Касаційного господарського суду) компанія Джек Деніел`с Пропертіз, Інк. (далі - третя особа відповідача) звернулася з запереченням на касаційну скаргу з мотивів неналежного обґрунтування підстав для оскарження спірних судових актів.
Касаційна скарга ТОВ "Стронгдрінк" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Предметом даної касаційної скарги є рішення господарського суд міста Києва від 07.08.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.
З гідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту четвертого частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов`язок обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). При цьому касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому на підтвердження зазначених у касаційній скарзі підстав для скасування судових рішень і направленням справи на новий розгляд за пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України позивач має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, а за пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК України - надати належне обґрунтування встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що доводи касаційної скарги зводяться до цитування окремих норм Законів України "Про Антимонопольний Комітет" та "Про захист економічної конкуренції" й ГПК України. ТОВ "Стронгдрінк" не наводить обґрунтування порушення яких саме норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій, щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (відсутні обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів), та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази судом не досліджені та які могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
До того ж ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосували норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції і які з огляду на статус Верховного Суду та повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіряючи доводи касаційної скарги та заперечення на касаційну скаргу, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у ній не зазначено належного обґрунтування неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку з ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження цього рішення, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. Касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Водночас постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з послідуючими змінами) (далі - Постанова КМУ № 211), відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 введено карантин та відповідні обмежувальні заходи з 12.03.2020.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України, та викладено його зміст в наступній редакції:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".
Крім того Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 731-ІХ визначено:
"1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом."
Згідно з частиною другою статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, зважаючи на приписи постанови КМУ № 211 (з наступними змінами) та пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, який викладено у новій редакції Законом № 731-ІХ, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк" на рішення господарського суд міста Києва від 07.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 зі справи № 910/16373/18 залишити без руху.
2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали, враховуючи пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, який викладено у новій редакції Законом № 731-ІХ. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Стронгдрінк", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
