ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 808/2317/15

провадження № К/9901/11004/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів, за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у складі судді Нестеренко Л.О. від 24 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., Поплавського В.Ю. від 22 березня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- зобов`язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області вчинити дії, щодо включення до актів звірки за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року включно сум витрат основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, яка виплачена пенсіонерам в жовтні - грудні 2014 року;

- стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області на його користь 14219,24 грн заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій внаслідок трудового каліцтва на виробництві або професійного захворювання.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області на користь Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області 14219,24 грн заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій внаслідок трудового каліцтва на виробництві або професійного захворювання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що витрати, понесені позивачем у зв`язку із виплатою та доставкою пенсій внаслідок трудового каліцтва на виробництві або професійного захворювання підлягають відшкодуванню за рахунок Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Встановлено, що у жовтні-грудні 2014 року позивачем було проведено виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника внутрішньо переміщеним особам.

6. У результаті проведення щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання позивачем було встановлено, що відповідач не відшкодував йому витрати, понесені у зв`язку із виплатою пенсії внутрішньо переміщеним особам, які переїхали на тимчасове проживання з Донецької та Луганської областей.

7. Всього за період з жовтня по грудень 2014 року відповідачем не відшкодовано позивачу 14219,24 грн витрат на доставку пенсії вказаним особам.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В обґрунтування вимог касаційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області вказує на те, що фінансування видатків на страхові виплати та відшкодування інших витрат по особам, що тимчасово перемістились з зони проведення антитерористичної операції, має специфіку та здійснюється відповідно до листа виконавчої дирекції Фонду № 552-08-01 від 25.07.2014, яким передбачено, що особи, тимчасово переміщені з зони АТО, для продовження виплати страхових виплат повинні звернутись з заявою встановленого зразка до відділення виконавчої дирекції Фонду за місцем тимчасового перебування, надати копії паспорта та ідентифікаційного коду, тоді як вказані особи, зазначені в актах щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, до нього не звертались, а тому суди дійшли помилкового висновку про стягнення з нього на користь позивача сум витрат у зв`язку із сплатою останнім пенсії таким особам.

9. У запереченні на касаційну скаргу Куйбишевське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області, посилаючись на законність постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) встановлено, що загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

11. Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов`язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

12. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

13. Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

14. За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв`язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

15. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров`я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним своїх трудових обов`язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв`язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

16. У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

17. Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18 Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

19. Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

20. Доводи скаржника щодо відсутності обов`язку у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії особам, тимчасово переміщеним з Донецької та Луганської областей, оскільки останні не зверталися до Фонду з відповідними заявами, суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки відповідно до статті 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

21. Згідно з положеннями статті 7 цього Закону Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

22. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

23. Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що у відповідача, як належного страховика, наявний обов`язок щодо відшкодування витрат, понесених позивачем, як страховиком, до якого звернулись застраховані особи.

24. Таким чином, враховуючи, що позивачем понесено витрати на виплату та доставку пенсії по особовим справам внутрішньо переміщеним особам за жовтень-грудень 2014 року у розмірі 14219,24 грн суди попередніх інстанцій дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум заборгованості.

25. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 12 листопада 2013 року (справа №21-394а13), 31 березня 2015 року (справа №21-2а15)

26. Посилання скаржника на лист виконавчої дирекції Фонду № 552-08-01 від 25.07.2014, суд вважає безпідставними оскільки останній носить лише рекомендаційний характер. Крім того, порядок взаємодії та розрахунків між Фондами визначений Законом, а тому не може змінюватися Фондом в односторонньому порядку, а тим більше шляхом видання листів, які не мають сили нормативного документа.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. У відповідності до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі Запорізької області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін