ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2020 року Провадження № 3/425/844/20

Справа № 425/1846/20

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Коваленка Дениса Сергійовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кремінським РС УВМС України в Луганській області 03 липня 2013 року; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ),

в с т а н о в и в :

До Рубіжанського міського суду Луганської області, 01 липня 2020 року надійшов протокол серії АПР № 132305 від 28 червня 2020 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2 за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), з матеріалами.

Аргументи ОСОБА_3 Україна в особі поліцейського, який склав протокол, полягали у тому, що 28 червня 2020 року о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_2 заадресою: АДРЕСА_2 Рубіжне АДРЕСА_3 , кафе «Бистро» не забезпечив дотримання вимог постанови МОЗ України № 32 від 02.06.2020 року пункт 3, а саме допустив розміщення більш як 4 клієнтів за одним столом. А за це, передбачена адміністративна відповідальність статтею 44-3 КУпАП.

Аргументи ОСОБА_4 . Обставини, виявлені поліцейським не заперечував, але своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.

Оцінка суду (щодо фактів).

Згідно з рапортом дільничого офіцера поліції старшого лейтенанта поліції Рубіжанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області А. Черепівського, в ході проведення перевірки закладів громадського харчування на предмет дотримання вимог постанови Головного державного санітарного лікаря України «Про внесення змін до Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах громадського харчування на період карантину у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) від 02.06.2020 року № 32, було виявлено та задокументовано факт порушення вимог вказаної постанови у закладі громадського харчування під назвою: «Смачна хата», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 а (а.с.11).

В письмових поясненнях, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказувала на те, що 28 червня 2020 року о 21 годині вона знаходилась спільно з поліцією на проведенні рейду по виявленню порушень карантину. В кафе «Бистро» «Смачна хата» на літньому майданчику за одним столом знаходились 5 осіб, при цьому дистанція між ними була менше ніж 1,5 метрів (а.с.3).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , працюючи барменом в кафе «Бистро», 28 червня 2020 року, він знаходився на своєму робочому місці і приблизно о 21 годині, до кафе прийшли працівники поліції та виявили, що за одним столом сиділи 5 осіб і відстань між ними була менша ніж 1,5 метрів (а.с.2).

Того ж дня, поліцейським був складений протокол відносно ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП (а.с. 1- протокол).

Оцінка суду (щодо права).

Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП) та інших законів України (стаття 2 КУпАП).

І, серед іншого, в силу положень статті 44-3 КУпАП, адміністративним правопорушенням являється порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Положення частини 1 статті 9 КУпАП передбачають, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.

За положеннями статті 44-3 КУпАП адміністративним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , являється порушення не будь-яких правил, а саме правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Отже, об`єктивною стороною цього правопорушення є: або порушення правил щодо карантину людей, або порушення санітарно-гігієнічних правил і норм, або порушення санітарно-протиепідемічних правил і норм, які при цьому (тобто, кожне з яких), передбачене Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" чи іншими актами законодавства, а також порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами (як окреме діяння).

Поліцейським у протоколі від 28 червня 2020 року, складеному відносно ОСОБА_2 не зазначено які саме правила, чи то правила щодо карантину людей, чи санітарно-гігієнічні, чи санітарно-протиепідемічні правила порушив ОСОБА_6 або, що він порушив якесь рішення органу місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Тобто, в зазначеному протоколі не здійснена кваліфікація діяння згідно з об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП.

Але питання кваліфікації діяння будь-якої людини, як адміністративного правопорушення є першочерговим завданням поліцейського, оскільки в силу положень пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В силу положень частини 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення, уповноваженою на те посадовою особою, складається протокол. А згідно з частиною 2 цієї ж статті, він складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Таким є загальний порядок початку провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, у даному випадку, саме поліцейський повинен був встановити наявність і події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП в діяннях ОСОБА_2 (тобто, здійснити кваліфікацію) для чого, поліцейський повинен був встановити та на підставі частини 1 статті 256 "зміст протоколу про адміністративне правопорушення" обов`язково зазначити у протоколі які ж саме правила порушив ОСОБА_6 своїм діянням. Чи то правила щодо карантину людей, чи санітарно-гігієнічні, чи санітарно-протиепідемічні правила або, що він порушив рішення органу місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Однак з огляду на зміст протоколу, в якому поліцейський повинен був зазначити суть правопорушення, тобто власне і вказати які ж саме правила чи яке конкретно рішення органу місцевого самоврядування порушив ОСОБА_6 , він цього не зробив.

Що стосується суду, то його функція і роль полягає в іншому. Обов`язок суду (у справах про адміністративні правопорушення) перевірити чи є в діянні людини усі ознаки того складу адміністративного правопорушення, у вчиненні якого його підозрює поліцейський, і здійснити це суд може тільки в межах вже здійсненої поліцейським кваліфікації яка, у цій справі, полягає у визначенні порушення тих правил і того рішення органу місцевого самоврядування, які передбачені статтею 44-3 КУпАП і які міг порушити ОСОБА_6 . Але поліцейський цього не зробив.

Відповідно до положень частини 1 статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Тому суд не може перебирати на себе функції інших органів влади, зокрема й функції виконавчої влади в особі посадових осіб поліції функцією яких, серед іншого, є визначення наявності в діянні конкретної людини складу того чи іншого адміністративного правопорушення. Тобто суд не має права з власної ініціативи здійснювати кваліфікацію діяння людини, суд може тільки перевірити правильність вже здійсненої кваліфікації.

А зміст наданого суду протоколу вказує на те, що поліцейський не визначив наявність в діянні ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП, оскільки не визначив які ж саме правила або яке ж саме рішення органів місцевого самоврядування з тих, що передбачені цією статтею він порушив.

Крім того суд вважає за необхідне надати оцінку й наступному.

Поліцейський у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що ОСОБА_2 були порушені вимоги пункту 3 постанови Міністерства охорони здоров`я № 32 від 02.06.2020 року, а тому вчинено правопорушення, передбачене статтею 44-3 КУпАП.

Але додана поліцейським до протоколу копія цієї постанови вказує на те, що її було прийнято не Міністерством охорони здоров`я України, а саме Головним державним санітарним лікарем України, який виклав у новій редакції свою ж постанову від 09 травня 2020 року №18 "Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у закладах громадського харчування на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

І тут суд виходить з такого.

Здійснюючи правосуддя, суддя є незалежним та керується принципом верховенства права (частина 1 статті 129 Конституції України), який у тому числі передбачає застосування судом Конституції України, як норм прямої дії, що мають найвищу юридичну силу, оскільки закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України).

Також суд відзначає, що ще одним аспектом принципу верховенства права, яким він керується є те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах поноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієї та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Як вже вказувалось судом, за положеннями статті 44-3 КУпАП адміністративним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , являється порушення не будь-яких правил, а виключно правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

За положеннями Законів України:

карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (частина 1 статті 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"); карантин має право встановлювати та відміняти своїм рішенням Кабінет Міністрів України, в якому затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення (частина 1 статті 29 того ж закону);

державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (далі - санітарні норми) - це обов`язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (частина 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення");

санітарно-протиепідемічні правила і норми - це нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб (частина 1 статті 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб");

Головний державний санітарний лікар України (серед усіх дотичних до справи поноважень, що надані йому законом) може вносити на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, проекти актів, якими встановлюються: державні санітарні норми та правила, санітарно-епідеміологічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (пункт "а" частини 1 статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення").

За положеннями постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20 травня 2020 року:

у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх компетенції.

Отже, адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 1 статті 44-3 КУпАП є порушення правил щодо карантину людей або порушення санітарно-гігієнічних чи санітарно-протиепідемічних правил і норм, якщо вони передбачені Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" чи іншими актами законодавства (тобто іншими законами чи нормативно-правовими актами), або рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, якщо ці інші акти законодавства та рішення органів місцевого самоврядування, прийняті ними в межах їх компетенції.

Тому, що стосується постанови Головного державного санітарного лікаря України №32 від 02 червня 2020 року, і зокрема пункту 3, який на думку поліцейського охоплюється статтею 44-3 КУпАП, то з огляду на положення частини 2 статті 19 Конституції Украни та положення процитованих судом законів (якими визначено органи, що мають право розробляти і встановлювати правила карантину людей та санітарно-гігієнічні чи санітарно-протиепідемічні правила і норми), названу постанову Головного державного санітарного лікаря України, суд не може застосувати як акт законодавства, який охоплюється статтею 44-3 КУпАП.

Оскільки посадові особи органів державної влади, до яких відноситься і Головний державний санітарний лікар України (стаття 32 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"), повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а Конституція України чи Закони України не передбачають право Головного державного санітарного лікаря України затверджувати чи встановлювати і вводити в дію у якості норматинво-правових актів правила щодо карантину людей або санітарно-гігієнічні чи санітарно-протиепідемічні правила і норми.

Отже, вказаний акт не охоплюється дією статті 44-3 КУпАП.

Іншими словами, порушення ОСОБА_7 постанови Головного державного санітарного лікаря України №32 від 02 червня 2020 року не охоплюється об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП.

В силу положень частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

А згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Тому враховуючи це, і оскільки поліцейський не довів наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП, в діянні ОСОБА_2 , вчиненого ним 28 червня 2020 року, провадження у справі слід закрити, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому враховуючи, що судом прийнята постанова про закриття провадження, судовий збір стягненню не підлягає.

Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 173, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд,

в и р і ш и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кремінським РС УВМС України в Луганській області 03 липня 2013 року; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) закрити.

Постанову може бути оскаржено ОСОБА_2 шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.

Копію постанови направити ОСОБА_2 та Рубіжанському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Суддя Д.С.Коваленко