open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2020 року

Київ

справа №9901/128/20

адміністративне провадження №П/9901/128/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Статілко Ю.С.

позивача - ОСОБА_1 (особисто)

представника відповідача - Мовіле О.С., самопредставник

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу №9901/128/20 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

У С Т А Н О В И В:

І. ПРОЦЕДУРА

19 травня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Позивач) до Президента України (далі - Президент України, Відповідач), в якому Позивач просив:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Відповідача щодо не розгляду та перенаправлення звернень інваліда 2-ї групи ОСОБА_1 всупереч вимогам норм статті 40 Конституції України та вимог норм частини 4 статті 7 Закону України «Про звернення громадян»;

- визнати протиправною бездіяльність Президента України, щодо незабезпечення протягом тривалого часу тяжкохворого інваліда 2-ї групи ОСОБА_1 інсуліном, всупереч взятих Державою Україна на себе зобов`язань в гарантованому безкоштовному забезпеченні інсуліном високої якості щодо потреб хворого;

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача, щодо невиконання взятих ним зобов`язань відповідно до вимог норм частини 3 статті 104 Конституції України, зобов`язання Президента України "обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України та законів України";

- визнати протиправною бездіяльність Президента України, щодо невиконання обов`язку покладеного на нього нормою частини 2 статті 102 Конституції України, незабезпечення гарантування додержання конституційних і законних прав інваліда 2-ї групи ОСОБА_1 , що спричинило до тривалого порушення та не визнання гарантованих конституційних і законних прав суб`єктами владних повноважень;

- зобов`язати Відповідача - забезпечувати безкоштовно щомісяця хворого на цукровий діабет інваліда 2-ї групи ОСОБА_1 інсуліном марки:

- Хумулін Регуляр 1 картонна пачка, 5 картриджів по 3 мл. у шприц-ручці КвікПен, 100 МО/мл., виробник LіІІу France;

- Хумулін НПХ 1 картонна пачка, 5 картриджів по 3 мл. у шприц-ручці КвікПен, 100 МО/мл., виробник LіІІу France;

- відшкодувати Позивачу матеріальну шкоду завдану Відповідачем внаслідок протиправної бездіяльності (незаконне протягом тривалого часу незабезпечення хворого на цукровий діабет безкоштовно інсуліном) в розмірі шістдесят шість тисяч дев`ятсот гривень, за рахунок Держави;

- відшкодувати тяжкохворому інваліду 2-ї групи ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду заподіяну Відповідачем внаслідок протиправної бездіяльності в розмірі один мільйон сто одна тисяча гривень (п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на місяць), за рахунок Держави.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначає, що Держава Україна не виконує взяті на себе зобов`язання, відмовляється забезпечувати безкоштовно тяжкохворого громадянина України інсуліном, чим ставить його життя під загрозу. При цьому Президент України, як гарант Конституції України, умисно порушує Закон та перенаправляє звернення Позивача, адресовані особисто Президенту України особам, які чинять протиправні діяння. Окрім того, ОСОБА_1 , вважає бездіяльність Відповідача неконституційною, так як зазначена бездіяльність, яка полягає в недотриманні вимог статей 102, 104 Конституції України, створює перешкоди для здійснення інвалідом його конституційних прав і законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечує, зазначивши, що організація розгляду звернень громадян в силу законодавчо встановленого механізму покладена саме на Офіс Президента України. Враховуючи суть звернення Позивача, вказане звернення на підставі частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслано на розгляд до відповідних органів, що свідчить про те, що всі звернення Позивача розглянуті у порядку та спосіб визначений Конституцією України та Законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Враховуючи, що Позивачем заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної бездіяльністю Президента України у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на підставі пункту 2 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справу належить розглядати за правилами загального провадження.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року відкрито провадження у даній справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів. Підготовче засідання у справі призначено на 22 червня 2020 року о 11 год. 00 хв. з викликом сторін в приміщенні суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 13 липня 2020 року на 12 год. 00 хв.

13 липня 2020 року у судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити в його задоволенні.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

28 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав звернення адресоване Президенту України, в якому Позивач просив захистити його конституційне право на життя, охорону здоров`я, шляхом невідкладного виконання взятих на себе зобов`язань Державою Україна у гарантованому безкоштовному забезпеченні усіх хворих на цукровий діабет інсуліном високої якості; відшкодувати за рахунок держави матеріальну шкоду, понесену шляхом самостійного забезпечення інсуліном щодо потреб в необхідній кількості протягом тривалого часу; доручити відповідним державним органам відкрити кримінальні справі по всім фактичним епізодам зловживання владою, винесених за-відома неправосудних рішеннях, позбавлення інваліда доступу до правосуддя та інших кримінальних правопорушень умисно скоєних місцевими суб`єктами владних повноважень.

Заступник Керівника Департаменту з питань звернень громадян в Офісі Президента України Кокарєв К.В. листом №22/049901-20К від 05 вересня 2019 року повідомив позивача про те, що його звернення скеровано за належністю на розгляд в межах компетенції до Харківської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров`я України з проханням повідомити ОСОБА_1 та Офіс Президента України про результати розгляду. Окрім того цим листом зазначено, що Президент України не наділений контрольними повноваженнями в сфері правосуддя, не має права втручатися в процесуальну діяльність суддів, давати їм вказівки при здійсненні правосуддя, переглядати судові рішення на предмет їх законності чи обґрунтованості, роз`яснено, що у разі наявності відомостей стосовно конкретних фактів порушення законодавства, передбачених Кримінальним кодексом України, кожен має право самостійно звернутися з відповідними заявами до компетентних суб`єктів - слідчого або прокурора.

Листом Міністерства охорони здоров`я України №04.2-17/С-11850/13414-зв від 18 листопада 2019 року повідомлено Офіс Президента України про те, що звернення позивача розглянуто, надано йому роз`яснення щодо забезпечення його необхідними препаратами, двічі листами Харківської обласної державної адміністрації (Департамент охорони здоров`я) запрошено ОСОБА_1 для виписки безоплатних рецептів, які повернулися у зв`язку з відсутністю позивача за адресою вказаною в листі.

26 вересня 2019 року ОСОБА_1 надіслав ще одне звернення адресоване Президенту України з такими ж вимогами, які були висловлені в листі від 28 серпня 2019 року.

Офіс Президента України листом №22/058815-20 від 04 жовтня 2019 року повторно повідомив ОСОБА_1 про те, що у разі наявності відомостей стосовно конкретних фактів порушення законодавства, передбачених Кримінальним кодексом України, кожен має право самостійно звернутися з відповідними заявами до компетентних суб`єктів - слідчого або прокурора. Зазначеним листом звернення від 26 вересня 2019 року також надіслано за належністю на розгляд Харківської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров`я України.

Міністерство охорони здоров`я України листом №04.1-19/С-16749/15517-зв від 23 грудня 2019 року направило звернення ОСОБА_1 на розгляд до Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації.

29 листопада 2019 року позивач втретє надіслав звернення до Президента України, в якому просив забезпечити йому конституційне і законне право в своєчасному отриманні інсулінів, компенсувати вже понесені збитки протиправними відмовами влади в забезпеченні безкоштовним інсуліном, так як це є головним обов`язком держави; захистити життя позивача від протиправних посягань, свавілля влади в протиправній відмові забезпечувати безкоштовним інсуліном.

Листом №22/073527/20 від 04 грудня 2019 року Офісу Президента України зазначене звернення направлено на розгляд до Міністерства охорони здоров`я України, про що повідомлено ОСОБА_1

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач наводить наступні аргументи.

ОСОБА_1 в позові зазначає, що статтею 40 Конституції України чітко встановлено його право на звернення, зокрема індивідуальне письмове або особисте до Президента України як до Глави Держави, який виступає від її імені. Цією ж нормою вбачається вимога до посадових і службових осіб, тобто до Президента України, розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь.

Однак відповідач, всупереч вимогам Конституції України, умисно порушує Закон і завзято переправляє звернення Позивача, адресовані особисто Президенту України, особам, які чинять протиправні діяння, створюючи перешкоди для здійснення ОСОБА_1 його конституційних прав та законних інтересів.

Позивач звертає увагу на тому, що статті 102, 104 Конституції України покладають на Президента України наступні обов`язки:

- бути гарантом державного суверенітету, тобто неподільності, верховенства права, незалежності державної влади в Україні;

- забезпечувати як недоторканність зовнішніх кордонів України, так і безумовного припинення спроб будь-яких сил всередині розчленити територію України або відокремити якусь її частину;

- забезпечувати чітке і своєчасне реагування відповідних органів держави на будь-які факти порушення конституційних принципів;

- сприяти створенню відповідних механізмів контролю та забезпечення реалізації цих прав і свобод, а обстоюючи їх - створювати умови нетерпимого ставлення до будь-яких випадків порушення таких прав і свобод.

Всупереч зазначеним положенням Держава Україна не виконує взяті на себе зобов`язання, відмовляється забезпечувати безкоштовно тяжкохворого громадянина України інсуліном, чим ставить його життя під загрозу. Через взятий Державною України, Президентом України механізм, відмови забезпеченні життєво необхідними ліками - інсуліном, намагаються позбавити громадянина України життя.

ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок протиправних дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виражених у відмові Державою України від взятих на себе зобов`язань в гарантованому Державою безкоштовному забезпеченні інсуліном та протиправної бездіяльності Президента України позивачу завдано матеріальних збитків в розмірі шістдесят шість тисяч дев`ятсот гривень, оскільки він змушений був не з власної волі самостійно забезпечувати себе інсуліном.

Наявність моральної шкоди позивач мотивує тим, що неправомірні дії та бездіяльність Держави України, Президента України призвели до необхідності захисту порушеного права в судовому порядку. Ці обставини вимагали витрат значних зусиль, часу для їх відновлення, призвели до хвилювань та переживань, що негативно позначилися на психоемоційному та фізичному стані позивача. Життя ОСОБА_1 було перенасичене негативними емоціями, психологічними переживаннями через протиправні дії та бездіяльність суб`єктів владних повноважень по відношенню до позивача. Відшкодування моральної шкоди дасть можливість відновити втрачене здоров`я спричинене протиправними діями та бездіяльністю відповідача.

У відзиві на адміністративний позов представник Відповідача зазначає про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на те, що повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України, законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов`язків на Президента України. Конституція України не містить положень, які б зобов`язували Президента України особисто розглядати звернення громадян.

Відповідач звертає увагу на тому, що організація розгляду звернень громадян, в тому числі Позивача, в силу законодавчо встановленого механізму покладена саме на Офіс Президента України, структурним підрозділом Офісу Президента України, відповідальним за організацію розгляду звернень до Відповідача і прийому громадян, є Департамент з питань звернень громадян Офісу Президента України. Оскільки суть звернень Позивача зводилося до питань, пов`язаних із наданням медичної допомоги, що є компетенцією Міністерства охорони здоров`я України, вказані звернення на підставі частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслано на розгляд до Міністерства охорони здоров`я України та Харківської обласної державної адміністрації з проханням повідомити заявника та Офіс Президента України про результати розгляду.

У відзиві на адміністративний позов зазначено, що усі звернення Позивача розглянуто у порядку та спосіб, визначений Конституцією та Законами України, під час розгляду цих звернень неправомірних дій або бездіяльності допущено не було.

Що стосується позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, відповідач зазначає, що ці вимоги є похідними від позовних вимог про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії, а відтак позов у цій частині також не підлягає задоволенню.

Позовна вимога про визнання протиправними дій або бездіяльності відповідача щодо незабезпечення протягом тривалого часу ОСОБА_1 лікарським засобом інсулін, на думку відповідача, не може бути задоволена з огляду на те, що Конституцією України такі повноваження не покладено на Президента України, а, як зазначалося вище, є компетенцією Міністерства охорони здоров`я України та місцевих адміністрацій.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій чи бездіяльності Президента України щодо невиконання ним присяги Президента України та (дослівно) «взятих зобов`язань відповідно до вимог частини 2 статті 102 Конституції України», то ці вимоги також не підлягають задоволенню, з огляду на те, що вони не конкретизовані та є абстрактними.

IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 40 Конституції України передбачає, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Законом, який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів є Закон України «Про звернення громадян».

ОСОБА_1 реалізував надані Конституцією України та Законом права на звернення із заявою до Президента України.

Згідно зі статтею 102 Основного Закону Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Стаття 106 Конституції України визначає повноваження Президента України. Цей перелік є вичерпним. Разом з тим, згідно з частиною другою статті 106 Конституції України Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Для здійснення своїх повноважень Президент України створює консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Цьому конституційному положенню кореспондує частина друга 2 статті 19 Закону України «Про звернення громадян», яка передбачає, що у разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.

Постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України, на який покладено організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень відповідно до Указу Президента України від 25 червня 2019 року № 436/2019 «Положення про Офіс Президента України» (далі - Положення), є Офіс Президента України.

Відповідно до підпункту 22 пункту 4 Положення Офіс відповідно до покладених на нього завдань організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об`єднань (у тому числі професійних спілок), підприємств, установ, організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв`язання порушених у них проблем.

Таким чином, законодавством визначені орган та порядок розгляду цим органом звернень громадян, які адресовані Президенту України.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення громадян адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

За змістом статті 15 цього Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Водночас частиною третьою статті 7 цього Закону передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Отже, звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.

З огляду на питання порушені заявником ОСОБА_1 у зверненнях адресованих Президенту України вбачається, що такі стосуються в переважній більшості захисту його прав як інваліда, особи, яка потребує постійної медичної допомоги, постійного та безкоштовного медикаментозного забезпечення, тобто питань, вирішення яких віднесено до компетенції Міністерства охорони здоров`я України та Харківської обласної державної адміністрації.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство охорони здоров`я України таке як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що місцева державна адміністрація реалізує державну політику в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян - пенсіонерів, осіб з інвалідністю, одиноких непрацездатних, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, одиноких матерів, багатодітних сімей, інших громадян, які внаслідок недостатньої матеріальної забезпеченості потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави.

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку, що питання, порушені у зверненнях, в частині необхідності надання ОСОБА_1 постійної медичної допомоги та постійного безкоштовного медикаментозного забезпечення, не належать до повноважень Президента України. Відтак, у відповідності до вимог частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення було скеровано за належністю. З урахуванням характеру порушених заявником питань, повноважними органами, які можуть розглянути та вирішити їх по суті, є Міністерство охорони здоров`я України та Харківська обласна державна адміністрація на розгляд яких звернення були передані. Суд вважає такі дії Президента України правомірними.

Щодо звернень Позивача в частині доручення відповідним державним органам відкрити кримінальні справи по всім (зазначеним в зверненнях) епізодам зловживання владою, винесених за-відома неправосудних рішеннях Суд звертає увагу на наступному.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відтак, підставами для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань можуть бути лише подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, дізнавачем або прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Доручення Президента України не може бути підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, більш того, жодний орган державної влади, в тому числі Президент України немає права впливати або іншим способом втручатись в діяльність правоохоронних органів та зазначати необхідність притягнення будь-кого до кримінальної відповідальності або звільнення.

Таким чином, законодавством визначені орган та порядок розгляду цим органом звернень громадян, які адресовані Президенту України.

Суд звертає увагу, що захист прав та інтересів особи відбувається у встановленому законом порядку. Цей порядок передбачає, зокрема, розгляд звернення та надання письмової відповіді. Зазначені положення у спірних правовідносинах, пов`язаних із наданням відповіді на звернення, відповідачем не порушені.

Суд вважає, що дії Президента України щодо порядку розгляду звернень ОСОБА_1 були вчинені ним в межах визначених Конституцією та законами України повноважень, у визначений законом спосіб. Повноваження доручати розгляд звернень громадян Офісу Президента України, скеровувати його за належністю вчинено у зв`язку із здійсненням конституційних повноважень Президента України.

Стосовно вимог позивача, щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності Президента України, щодо незабезпечення Позивача протягом тривалого часу інсуліном та зобов`язання Відповідача - забезпечувати безкоштовно щомісяця хворого на цукровий діабет інваліда 2-ї групи ОСОБА_1 інсуліном відповідної марки, Суд звертає увагу на наступному.

Конституційний Суд України у рішеннях (N 7-рп/2003, 9-рп/2004, 1-рп/2007, 19-рп/2008) неодноразово наголошував на тому, що повноваження Президента України вичерпно визначені Конституцією України, а це унеможливлює прийняття законів, які встановлювали б інші його повноваження (права та обов`язки).

Основні функції і повноваження Президента України визначено у статті 106 Конституції України, аналіз якої свідчить, що до його повноважень не належить питання щодо забезпечення безкоштовно щомісяця хворого на цукровий діабет інваліда інсуліном відповідної марки.

Щодо вимог ОСОБА_1 стосовно невиконання Президентом України обов`язку покладеного на нього нормою частини 2 статті 102 Конституції України, а саме незабезпечення гарантування додержання конституційних і законних прав Позивача та взятих ним зобов`язань відповідно до вимог норм частини 3 статті 104 Конституції України, зобов`язання Президента України "обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України та законів України" Суд зазначає наступне.

Статтею 102 Конституції України встановлено, що Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Стаття 104 Конституції України встановлює строки і порядок вступу на пост новообраного Президента України.

Виступаючи гарантом додержання прав і свобод людини і громадянина, Президент України зобов`язаний сприяти створенню ефективної системи захисту прав і свобод людини.

Ефективний захист прав і свобод людини і громадянина державою забезпечується за допомогою відповідного юридично-правового механізму, до складу якого входять нормативні (матеріальні та процесуальні) та інституційні форми та засоби. Нормативна частина має бути представлена відповідною системою законодавства, дієвість якої є необхідною умовою забезпечення та захисту прав і свобод людини. У цьому випадку Президент України має діяти, використовуючи для цього свої повноваження у законодавчій сфері, зокрема через застосування права законодавчої ініціативи шляхом внесення до Верховної Ради України законопроектів або пропозицій щодо прийняття законів, зокрема спрямованих на забезпечення та захист прав і свобод людини і громадянина тощо.

Нормативна частина механізму захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо пов`язана з інституційною, яка представлена відповідними державними інституціями. Як глава Держави Президент України зобов`язаний спрямовувати діяльність відповідних органів держави на забезпечення чіткого та своєчасного реагування на факти порушення прав і свобод людини в Україні, при цьому діючи виключно в межах повноважень встановлених Конституцією України.

Президентом України, на виконання своїх обов`язків, з метою поліпшення допомоги хворим на цукровий діабет, скорочення втрат від тимчасової та постійної непрацездатності, зменшення кількості ускладнень внаслідок цієї хвороби, що призводять до інвалідності та смерті, видано Указ від 21 травня 1999 року №545/99, яким схвалено комплексну програму «Цукровий діабет», відповідно до якої обов`язок по безкоштовному забезпеченні усіх хворих на цукровий діабет інсуліном високої якості покладено на спеціально створенні та уповноваженні органи, а саме - Міністерство охорони здоров`я України та обласні державні адміністрації.

Відтак Президентом України здійсненні, в межах повноважень, заходи спрямовані на забезпечення хворих на цукровий діабет безкоштовним інсуліном.

Виконання Міністерством охорони здоров`я України та обласними державними адміністраціями належним чином своїх повноважень щодо безкоштовного забезпечення усіх хворих на цукровий діабет інсуліном не є предметом розгляду цієї справи.

Зважаючи на викладений аналіз фактичних обставин справи, спірних правовідносин, їх правове регулювання, Суд приходить до висновку про обґрунтованість і законність здійснення повноважень Відповідачем й відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача - ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак в задоволенні позовної заяви слід відмовити повністю. Відповідно, відсутні фактичні підстави для відшкодування позивачеві матеріальної та моральної шкоди у визначеному ним розмірі.

Керуючись статтями 2, 22, 241-246, 250, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна

Джерело: ЄДРСР 90396859
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку