ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.06.2020Справа № 910/2955/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська СЕС"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про зобов`язання укласти договір

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача не з`явилися;

від відповідача Андришуа А.М. (адвокат).

В судовому засіданні 23.06.2020 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника відповідача, що повне рішення буде складено 09.07.2020 року.

СУТЬ СПОРУ:

27 лютого 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська СЕС" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 26.02.2020 року до Державного підприємства "Гарантований покупець" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку зобов`язати ДП "Гарантований покупець" укласти договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом з ТОВ "Коростенська СЕС".

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірною відмовою відповідача від укладення з позивачем договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, процедура укладення якого регулюється Порядком купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 року у справі № 910/2955/20 позовну заяву б/н від 26.02.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська СЕС" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про зобов`язання укласти договір залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Коростенська СЕС" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Товариству з обмеженою відповідальністю "Коростенська СЕС" за адресою: 11301, Житомирська обл., Лугинський р-н, смт. Лугини, вул. Грушевського, 18, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0103054106231 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 02.03.2020 року у справі № 910/2955/20 вручено уповноваженому представнику позивача - 06.03.2020 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 11.03.2020 року (включно).

11 березня 2020 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенська СЕС" надійшла заява б/н від 10.03.2020 року "Про усунення недоліків позовної заяви".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/2955/20 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.04.2020 року.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, підготовче засідання у даній справі, призначене на 14.04.2020 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 року підготовче засідання призначено на 19.05.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, підготовче засідання відкладено на 09.06.2020 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 09.06.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/2955/20 до судового розгляду по суті на 23.06.2020 року.

В судовому засіданні 23.06.2020 року представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 23.06.2020 року не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коростенська СЕС» звернулось до Державного підприємства "Гарантований покупець" із заявою про укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Листом від 28.12.2019 року № 1283 вказану заяву відповідач залишив без розгляду.

Даний лист направлений відповідачем 31.01.2020 року рекомендованим листом №0103272200630 та отриманий позивачем 04.02.2020 року.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що:

- відповідач порушив передбачений п. 2.2. Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 року триденний строк для письмового повідомлення про залишення заяви без розгляду;

- у відповідача були відсутні будь-які підстави для залишення заяви позивача без розгляду;

- не повідомивши позивача про залишення заяви без розгляду у встановлений Порядком купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом триденний строк, відповідач позбавив позивача права на повторне звернення з відповідною заявою.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на необґрунтованість вимог позивача, вказуючи, що при зверненні до відповідача із заявою про укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом позивачем, в порушення вимог п. 2.2. Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, не було дотримано вимог щодо надання підтвердження про реєстрацію Державною архітектурно-будівельною інспекцією України повідомлення про початок виконання будівельних робіт, тоді як невиконання позивачем наведених вимог п. 2.2. Порядку не створює інших правових наслідків, як залишення такої заяви без розгляду, тому договір укладений бути не може.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

При цьому, частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Право кожної особи на захист свого порушеного права, його невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через статтю 4 Господарського процесуального кодексу України. Так, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав. З наведеного слідує, що особа має право предявити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 року у справі № 927/522/17.

Так, позивач звертаючись до суду з даним позовом просить суд зобов`язати ДП "Гарантований покупець" укласти договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом з ТОВ "Коростенська СЕС".

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів - господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною шостою статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця визначаються порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором.

Процедура укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом регулюється розділом 2 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим Постановою КРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 2.2 Порядку, для укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом кандидат у виробники за «зеленим» тарифом надає Гарантованому покупцю завірену відповідно до законодавства копію зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) або зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, або дозволу на виконання будівельних робіт, виданих відповідно до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.

Подання передбачених п. 2.2. Порядку документів передбачено також ч. 4 ст. 71 Закону України «Про ринок електричної енергії».

В ст. 28 Закону України «Про ринок електричної енергії» унормовано, що проектування та будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення) генеруючих потужностей здійснюються відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У відповідності до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 року № 747), реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр).

Поряд з цим, відповідно до п. 9 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт дані щодо надання (отримання), відмови у видачі чи анулювання (скасування), внесення змін до документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт (крім документів, визначених абзацом третім пункту 13 цього Порядку), вносяться Держсервісбудом до реєстру на підставі інформації, поданої відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю, автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру в день її надходження.

Пунктом 13 вищевказаного Порядку встановлено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 21 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Частиною 4 ст. 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що підставою для відмови в укладенні договору купівлі-продажу електричної енергії може бути неподання документів, передбачених цією частиною, або надання суб`єктом господарювання недостовірної інформації у поданих документах.

Вказане кореспондує п. 2.5. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, яким передбачено, що у разі надання кандидатом у виробники за «зеленим» тарифом не всіх документів, передбачених пунктом 2.2 цієї глави, або подання недостовірної інформації в документах заява кандидата у виробники за «зеленим» тарифом не розглядається.

Як вже було встановлено судом вище, 28.12.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, яка листом від 28.12.2019 року № 1283 була залишена відповідачем без розгляду.

Підставою для залишення вказаної заяви без розгляду стало не надання позивачем підтвердження про реєстрацію Державною архітектурно-будівельною інспекцією України повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Позивач стверджує, що відповідач неправомірно відмовився від укладення з позивачем договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, зазначаючи про те, що до поданої позивачем заяви було долучено, зокрема, копію зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

На підтвердження факту реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 26.12.2019 року за № ЖТ061200151331 позивачем надано роздруківку з сайту за посиланням http://dabi.gov.ua/declarate/list.php?sort=num&order=DESC&page=1.

Втім, судом встановлено, що з наданої позивачем роздруківки з сайту за посиланням http://dabi.gov.ua/declarate/list.php?sort=num&order=DESC&page=1 не вбачається за можливе достеменно встановити факт подання 26.12.2019 року до Державної архітектурно-будівельної інспекції України повідомлення про початок виконання будівельних робіт ТОВ "Коростенська СЕС", як зазначає позивач у позовній заяві, оскільки у вказаній роздруківці відсутні будь-які дати реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт щодо будівництва сонячної електростанції ТОВ «Коростенська СЕС» по провулку Залізничному, 7 земельна ділянка «Б» в м. Коростені, відтак твердження позивача, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт було подане позивачем у визначений п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт строк є недоведеним, за викладених вище обставин.

В той же час, з інформації з відкритих даних Державної архітектурно-будівельної інспекції України за посиланням http://dabi.gov.ua/declarate/list.php?sort=num&order=DESC вбачається, що повідомлення про початок будівельних робіт щодо будівництва сонячної електростанції ТОВ «Коростенська СЕС» по провулку Залізничному, 7 земельна ділянка «Б» в м. Коростені в реєстрі дозвільних документів на території України у грудні 2019 року не зареєстроване, що спростовує доводи позивача про дотримання ним п. 2.2. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії станом на момент звернення позивача до відповідача із заявою про укладення договору.

При цьому, з наявної в матеріалах справи роздруківки з сайту за посиланням http://dabi.gov.ua/declarate/list.php?sort=num&order=DESC&page=1 вбачається, що повідомлення про початок будівельних робіт щодо будівництва сонячної електростанції ТОВ «Коростенська СЕС» по провулку Залізничному, 7 земельна ділянка «Б» в м. Коростені в реєстрі дозвільних документів на території України зареєстровано у січні 2020 року.

За викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що позивачем при подані 28.12.2019 року заяви про укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом не було дотримано вимог п. 2.2. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії та ч. 4 ст. 71 Закону «Про ринок електричної енергії» в частині подання зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, тому відповідач обґрунтовано залишив без розгляду заяву позивача про укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом та не уклав з відповідний договір.

Відповідно до п. 2.10. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії з 01 січня 2020 року договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом з кандидатом у виробники за «зеленим» тарифом, який не є учасником ринку та/або якому не встановлений «зелений» тариф, не укладається: для об`єктів, що виробляють електричну енергію з енергії вітру (крім об`єктів з трьома вітротурбінами незалежно від встановленої потужності таких вітротурбін), - більше 5 МВт; для об`єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, - більше 1 МВт.

Тобто, зі змісту п. 2.10. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії слідує, що даним пунктом встановлено обмеження щодо терміну укладення договорів за «зеленим» тарифом - до 31.12.2019 року (включно).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.01.2019 року № 7-р «Про перенесення робочих днів у 2019 році» рекомендовано підприємствам, установам та організаціям перенесення робочих днів у 2019 році, зокрема, з понеділка 30 грудня на суботу 21 грудня; вівторка 31 грудня на суботу 28 грудня.

Отже, останнім робочим днем 2019 року, і відповідно останнім днем коли позивач мав фактичну можливість реалізувати право на подання заяви про укладення договору за «зеленим» тарифом було 28.12.2019 року, при цьому, перелік документів, які мають бути додані до заяви про укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, як вище зазначалося судом, визначений п. 2.2. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії та ч. 4 ст. 71 Закону «Про ринок електричної енергії».

На думку суду, позивач, подаючи разом з заявою про укладення договору не зареєстроване в Державній архітектурно-будівельній інспекції України повідомлення про початок будівельних робіт в останній день подачі заявки на укладення договору - 28.12.2019 року, чітко усвідомлював те, що він не зможе повторно звернутись із аналогічною заявою та те, що його заява буде залишена без розгляду.

За таких обставин, твердження позивача про те, що відповідач позбавив позивача права на повторне звернення з заявою про укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом не відповідає фактичним обставин справи, з огляду на те, що позивач звернувся із заявою лише 28.12.2019 року, тобто в останній робочий день 2019 року, при цьому з поданням не всіх документів, що передбачені п. 2.2. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії та ч. 4 ст. 71 Закону «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ст. 91 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», "Зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, передбачене цією статтею, поширюється на суб`єктів господарювання, які мають намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) та відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" уклали договори купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом до 31 грудня 2019 року і ввели такі об`єкти в експлуатацію протягом двох років з дати укладення зазначених договорів - для об`єктів, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, та протягом трьох років з дати укладення зазначених договорів - для об`єктів, що виробляють електричну енергію з інших видів альтернативних джерел енергії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом після 31.12.2019 року суперечить приписам п. 2.10. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії та ст. 91 Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Однак, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу відповідачем.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.07.2020р.

Суддя О.В. Котков