ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2020 р. Справа№ 910/8823/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

За участі секретаря судового засідання Прохорової Г.С.

представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 23.06.2020

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

від 30.01.2020

у справі № 910/8823/19 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про скасування рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів учасників про зміну керівника Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , а також про скасування реєстраційної дії, що проведена державним реєстратором Макаровим Олегом В`ячеславовичем 09.11.2018 р. №10731070013009727 щодо зміни керівника та зміни складу підписантів.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем його прав та інтересів, як учасника Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка», а саме: позивач не був повідомлений про скликання та проведення зборів учасників фонду, а тому був позбавлений можливості взяти участь у зборах, що є порушенням ст. 20 Закону України від 05.07.2012 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», а також вимог статуту фонду.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/8823/19 позов задоволено.

Визнано незаконним рішення загальних зборів учасників про зміну керівника Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , оформлене протоколом № 2/2018 від 08.11.2018 р.

Скасовано рішення загальних зборів учасників про зміну керівника Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , оформлене протоколом №2/2018 від 08.11.2018 р.

Скасовано реєстраційні дії, що проведені державним реєстратором Макаровим Олегом В`ячеславовичем 09.11.2018 р. № 10731070013009727 щодо зміни керівника та зміни складу підписантів Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка».

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/8823/19 скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Апелянт вважає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права - застосовано закон, що не підлягав застосуванню, а також порушено норми процесуального права, а саме: вимоги ст.ст. 2, 236 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2020, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, для вирішення питання щодо подальших процесуальних дій, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8823/19.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.04.2020, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/8823/19 залишено без руху, у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

07.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2020 скаржником подано докази сплати судового збору у розмірі, передбаченому законом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 14.05.2020 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/8823/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/8823/19, призначено справу до розгляду на 16.06.2020.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.06.2020, у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 15.06.2020 прийнято справу №910/8823/19 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

16.06.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2020.

Позиції учасників справи

Представник ОСОБА_1 у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/8823/19 скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 27.05.2002 р. було здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Благодійна організація «Благодійний фонд «Солом`янка» (далі також - Благодійний фонд «Солом`янка», Фонд).

Відповідно до п. 1.2 Статуту Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» (нова редакція), затвердженого протоколом №18-з Загальними зборами Учасників Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» від 13.10.2016, (далі - Статут) засновниками Фонду є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Статутом Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» (далі - Статут) передбачено, що вищим органом управління Фонду є Загальні збори Учасників Фонду, які скликаються Наглядовою радою не рідше ніж один раз на рік. Позачергові Загальні збори Учасників Фонду скликаються на вимогу одного із Учасників Фонду (п. 4.1).

Відповідно до п. 4.2 Статуту Загальні збори Учасників Фонду визнаються правомочними, якщо в них беруть участь більше Ѕ загальної кількості Учасників Фонду.

Пунктом 4.3 Статуту передбачено, що голосування на Загальних зборах Учасників Фонду проводиться за принципом: один учасник - один голос. Рішення Загальних зборів Учасників Фонду приймаються простою більшістю голосів Учасників Фонду, які беруть участь у них, крім випадків, прямо передбачених цим Статутом. Якщо Фонд має одного учасника, рішення, які повинні прийматися Загальними зборами Учасників Фонду, приймаються цим Учасником одноосібно і оформлюються ним письмово у формі рішення.

Відповідно до пп. «д» п. 4.4. Статуту до компетенції Загальних зборів Учасників Фонду належить, зокрема призначення або обрання та зупинення повноважень (відкликання) Голови правління та Заступника Голови правління.

Пунктом 4.5 Статуту передбачено, що рішення з питань, зазначених у підпунктах «в»-«з» пункту 4.4. цього Статуту, відносяться до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Фонду та приймаються не менше як ѕ голосів Учасників, присутніх на Загальних зборах Фонду.

Відповідно до п. 4.7 Статуту Правління Фонду є виконавчим органом, що забезпечує поточну діяльність Фонду, та обирається Загальними зборами в складі трьох осіб.

Підпунктом 4.7.2 Статуту передбачено, що Правління Фонду очолює Голова, який призначається Загальними зборами Учасників Фонду терміном на три роки. Голова Фонду: організовує й виконує поточну роботу Фонду; забезпечує практичне виконання рішень Загальних зборів Фонду та Наглядової ради; представляє Фонд у стосунках з державними органами, підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, органами місцевого самоврядування та об`єднаннями громадян; укладає без довіреності від імені Фонду цивільно-правові угоди; відкриває та закриває рахунки в установах банку; має право першого підпису документів; приймає на роботу та звільняє штатних працівників Фонду, визначає умови оплати їх праці; в разі відсутності посади головного бухгалтера виконує його функції; в межах своїх повноважень здійснює господарське управління майном та коштами Фонду; виконує інші функції, що покладені на нього Загальними зборами та Наглядовою радою Фонду.

Згідно з протоколом-реєстром Загальних зборів членів Благодійного фонду «Солом`янка» від 15.05.2015, підписаного заступником Голови Правління ОСОБА_7., станом на 15.05.2015 членами Благодійного фонду «Солом`янка» є: ОСОБА_1 (дата вступу 21.05.2002); ОСОБА_2 (дата вступу 21.05.2002); ОСОБА_7 (дата вступу 21.05.2005); ОСОБА_3 (дата вступу 04.07.2014); ОСОБА_8 (дата вступу 24.07.2014).

Рішенням Загальних зборів Благодійного фонду «Солом`янка» від 15.05.2015, оформленим протоколом №14-з, обрано керівний орган (Правління) Благодійного фонду «Солом`янка» згідно п. 3.6 Статуту БФ «Солом`янка» терміном на три роки у складі: ОСОБА_2 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_3 (п. 2).

15.05.2015 на засіданні Правління Благодійного фонду «Солом`янка» було ухвалено рішення, оформлене протоколом №04-П, про обрання з 18.05.2015 терміном на три роки: ОСОБА_2 Головою Правління Благодійного фонду «Солом`янка»; Ковальову Людмилу Валеріївну заступником Голови Правління Благодійного фонду «Солом`янка».

Згідно з наказом №10 від 18.05.2015 «Про початок виконання обов`язків» ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків Голови Правління Благодійного фонду «Солом`янка» з 18.05.2015. Підстава: Протокол засідання Правління №04-П від 15.05.2015.

У зв`язку із закінченням терміну повноважень Голови Правління Благодійного фонду «Солом`янка» ОСОБА_2, 08.11.2018 Загальними зборами Учасників Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» було прийнято рішення, оформлене протоколом №2/2018, яким було: звільнено ОСОБА_2 з посади Голови Правління з 08.11.2018 та призначено Головою Правління Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» ОСОБА_3 строком на три роки; виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань інформацію про ОСОБА_2 як про особу, яка є підписантом Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка».

Згідно з протоколом-реєстром Загальних зборів членів Благодійного фонду «Солом`янка» від 08.11.2018, підписаного заступником Голови Правління ОСОБА_7., станом на 08.11.2018 Учасниками Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» є: ОСОБА_1 (дата вступу 21.05.2002); ОСОБА_2 (дата вступу 21.05.2002); ОСОБА_7 (дата вступу 21.05.2005); ОСОБА_3 (дата вступу 04.07.2014); ОСОБА_8 . (дата вступу 24.07.2014).

Як вбачається із наявного у матеріалах справи протоколу №2/2018 Загальних зборів Учасників Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка», на загальних зборах учасників Фонду були присутні чотири Учасники з п`яти.

Згідно з наданим позивачем до матеріалів справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 09.11.2018 №310731070013009727 державним реєстратором Макаровим Олегом В`ячеславовичем було внесено зміни до відомостей щодо юридичної особи стосовно керівника та зміни складу підписантів Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка».

За твердженням позивача, відповідачем були порушені його права та інтереси, як учасника Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка», а саме: позивач не був повідомлений про скликання та проведення зборів учасників фонду, а тому був позбавлений можливості взяти участь у Загальних зборах, що є порушенням ст. 20 Закону України від 05.07.2012 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», а також вимог Статуту Фонду.

Вважаючи вказане рішення загальних зборів та відповідні реєстраційні дії незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» роз`яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. ст. 43, 61 Закону України «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Отже, неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом порядку є порушенням його прав, що є підставою для визнання рішень загальних зборів товариства недійсними.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Застосовуючи до вирішення спірних правовідносин положення Закону України «Про господарські товариства» щодо порядку повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів, судом першої інстанції не було враховано наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Згідно з ч. 1 ст. 84 Цивільного кодексу України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність із метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Статтею 113 Цивільного кодексу України передбачено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Аналогічні положення містяться в Законі України «Про господарські товариства».

Так, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Отже, особливістю господарських товариств є те, що вони мають статутний (складений) капітал, який поділений на частки між учасниками. Метою такого товариства є одержання прибутку та наступний його розподіл між учасниками.

Водночас відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 р. №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі - Закон) благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних із ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

При цьому, на відміну від положень ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», якою керувався суд, доходячи висновку про неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів у встановленому цим законом порядку, порядок повідомлення учасників благодійної організації про проведення загальних зборів Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» не встановлений.

Таким чином, при вирішенні справи судом першої інстанції було застосовано Закон України «Про господарські товариства», який не підлягав застосуванню до спірних правовідносин.

При вирішенні питання, які правові норми належить застосувати до спірних правовідносин, колегія суддів виходить із наступного.

Статтею 13 Закону встановлено, що благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та іншими законами України (ч. 1). Благодійним фондом визнається благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов`язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками (ч. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону установчим документом благодійного товариства та благодійного фонду є статут. Установчим документом благодійної установи є установчий акт. Установчі документи благодійної організації затверджуються засновником (засновниками) благодійної організації або уповноваженими ними особами.

Органами управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників, виконавчий орган і наглядова рада. Вищим органом управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників. Органами управління благодійних установ є виконавчий орган і наглядова рада. Вищим органом управління благодійних установ є наглядова рада. У благодійних товариствах та благодійних фондах, які мають не більше десяти учасників, наглядова рада може не створюватися. У разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами учасників. Установчі документи благодійної організації можуть визначати порядок утворення та діяльності інших органів благодійної організації, підзвітних органам управління благодійної організації, зазначеним у частині першій цієї статті (ст. 19 Закону).

Згідно з положеннями ст. 20 Закону вищим органом управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників, які складаються з учасників таких благодійних товариств чи благодійних фондів або уповноважених представників таких учасників. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності благодійних товариств та благодійних фондів. Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників, їх скликання та проведення, а також інші питання щодо здійснення загальними зборами учасників своїх повноважень як вищого органу управління благодійних товариств та благодійних фондів визначаються їх статутами. До виключної компетенції загальних зборів учасників благодійних товариств та благодійних фондів належить: 1) внесення змін до статуту; 2) призначення або обрання та зупинення повноважень чи припинення повноважень (відкликання) членів виконавчого органу та наглядової ради; 3) прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію. Статутами благодійних товариств та благодійних фондів до виключної компетенції загальних зборів учасників можуть бути віднесені також інші питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону виконавчий орган благодійної організації є постійно діючим органом управління благодійної організації. Членами виконавчого органу можуть бути одна або декілька фізичних осіб, які мають повну дієздатність.

Враховуючи те, що ані Законом, ані Статутом Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» порядок скликання та проведення загальних зборів Учасників Фонду не визначені, саме Голова правління Фонду як виконавчого органу відповідно до п. 4.7.2 Статуту повинен безпосередньо організовувати й виконувати поточну роботу Фонду, забезпечувати практичне виконання рішень Загальних зборів Фонду, у тому числі щодо обрання членів виконавчого органу Фонду (Правління) та його Голови.

Позивач не спростував належними доказами, що йому не було відомо про закінчення його повноважень Голови Правління Фонду 18.05.2018, тобто після спливу трьох років із дня прийняття на засіданні Правління Фонду рішення, оформленого протоколом №04-П, яким його було обрано з 18.05.2015 Головою Правління Фонду, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, саме позивачем було видано та підписано наказ №10 від 18.05.2015 «Про початок виконання обов`язків», згідно з яким позивач приступив до виконання обов`язків Голови Правління Благодійного фонду «Солом`янка» з 18.05.2015. Підстава: Протокол засідання Правління №04-П від 15.05.2015.

Жодних доказів здійснення підпису на вказаному наказі не позивачем, а іншою особою до матеріалів справи не надано.

Крім того, позивач був не тільки членом Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка», а й керівником (головою правління) постійно діючого органу управління Фонду, до функцій якого Статутом віднесено організація й виконання поточної роботи Фонду, забезпечення практичного виконання рішень Загальних зборів Фонду, тому позивач не міг не знати про необхідність проведення не пізніше 18.05.2018 Загальних зборів Фонду для переобрання керівника (голови правління) постійно діючого органу управління Фонду.

Колегія суддів зауважує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Згідно зі ст. 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконанні обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Наведеної позиції щодо принципів справедливості, добросовісності і розумності дотримується Верховний Суд, зокрема у постановах від 15.05.2019 у справі № 917/803/18, від 15.10.2019 у справі № 903/879/18.

Тому, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, а також на виконання своїх безпосередніх функцій щодо організації й виконання поточної роботи Фонду, забезпечення практичного виконання рішень Загальних зборів Фонду, у тому числі й рішення від 15.05.2015, оформленого протоколом №14-з, яким обрано керівний орган (Правління) Фонду, та ухваленого на його основі рішення Правління Фонду, оформлене протоколом №04-П, яким позивача було обрано з 18.05.2015 Головою Правління Фонду терміном на три роки, саме позивач як Голова правління Фонду, зобов`язаний був ініціювати скликання та проведення Загальних зборів Учасників із метою переобрання виконавчого органу Фонду (Правління) та відповідно його Голови.

Відповідно до положень п. 4.5 Статуту рішення щодо призначення або обрання та зупинення повноважень (відкликання) Голови правління та Заступника Голови правління відносяться до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Фонду та приймаються не менше як ѕ голосів Учасників, присутніх на Загальних зборах Фонду.

Матеріали справи свідчать, що 08.11.2018 на Загальних зборах Учасників Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» були присутні четверо з п`яти учасників вказаної благодійної організації, які одноголосно проголосували за звільнення позивача з посади Голови Правління у зв`язку з закінченням терміну повноважень. Таким чином вказане рішення було прийняте 100% голосів Учасників, присутніх на Загальних Зборах Учасників Фонду.

З урахуванням наведеного, вказане рішення прийнято Загальними зборами Учасників Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» без порушення норм Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та положень Статуту.

Відтак колегія суддів зазначає про обґрунтованість доводів апелянта, оскільки суд першої інстанції, в результаті неправильного застосування норм матеріального права, дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того, при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано наступне.

Відповідно до положень статті 45 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

ОСОБА_2 - позивач у справі, звернувся з позовними вимогами, які є предметом розгляду даної справи, до ОСОБА_1 як відповідача у справі.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина перша статті 162 ГПК України).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом даного позову є вимоги позивача ОСОБА_2 до відповідача - ОСОБА_1 , про скасування рішення Загальних зборів Учасників Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» та скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором.

При цьому, як вбачається із позовної заяви, жодних доводів, що саме ОСОБА_1 порушив, не визнав чи оспорив суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача, та зобов`язаний відповідати за позовом та виконати вимогу позивача про скасування рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором, позивачем не наведено.

Колегія суддів враховує, що згідно з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №573/1822/16-ц, на відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Отже, для визнання відповідача у даній справі - ОСОБА_1 , неналежним відповідачем, суд має встановити особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача у даній справі.

У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення, що відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники; аналогічна правова позиція викладена й у листі Верховного Суду України від 01.08.2007 "Практика розгляду судами корпоративних спорів", а саме, в його розділі "Спори щодо визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства недійсними", згідно з яким "…. господарським судам необхідно враховувати, що оскільки загальні збори є органом товариства, то їх рішення мають розцінюватися як рішення самого товариства, а не окремих учасників (акціонерів) товариства. Тому відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів є товариство".

Крім того, Верховний Суд неодноразово констатував, зокрема у постановах від 22.05.2019 у справі №905/691/18, від 12.12.2019 у справі №456/2-6/11, що відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органа товариства.

Незважаючи на те, що Благодійна організація «Благодійний фонд «Солом`янка» не є господарським товариством, спірні правовідносини у даній справі щодо незгоди учасника благодійної організації з рішенням вищого органу управління такої організації за своєю суттю є тотожними із правовідносинами у наведених справах №905/691/18 та №456/2-6/11, а тому відповідна позиція Верховного Суду може бути врахована при розгляді даної справи.

Таким чином, оскільки рішення, яке позивач вважає незаконним, було прийняте Загальними зборами Учасників Фонду, як вищим органом управління Фонду, тому саме Благодійна організація «Благодійний фонд «Солом`янка» як юридична особа є належним відповідачем у даній справі.

При цьому колегія суддів враховує, що згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою у постанові від 17.04.2018 при розгляді справи №523/9076/16-ц, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

При цьому під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не було заявлено клопотання про залучення співвідповідача або про заміну первісного відповідача належним, а судом першої інстанції Благодійна організація «Благодійний фонд «Солом`янка» до участі в справі не залучалася.

Колегія суддів зазначає, що заміна неналежного відповідача або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції, оскільки наслідком таких дій є розгляд справи спочатку. Крім того, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості заміни неналежного відповідача судом апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції в силу своїх процесуальних повноважень, визначених статтями 269, 275 Господарського процесуального кодексу України, не має права на залучення на стадії апеляційного розгляду до участі у справі інших осіб, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Ці недоліки не можуть бути усунені при розгляді справи апеляційним судом, у зв`язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції в цій справі доходить висновку про скасування рішення місцевого господарського суду, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у резолютивній частині оскаржуваного рішення судом першої інстанції визнано незаконним рішення загальних зборів учасників про зміну керівника Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , оформлене протоколом №2/2018 від 08.11.2018 та скасовано рішення загальних зборів учасників про зміну керівника Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка» ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , оформлене протоколом №2/2018 від 08.11.2018.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 13.09.2019 у справі №916/914/19 констатував, що рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Таким чином, у порушення норм процесуального права, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення Загальних зборів Учасників Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка», фактично вирішив питання про права та обов`язки Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка», оскільки рішення Загальних зборів Учасників Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка», які є вищим органом управління Фонду, є рішенням самої Благодійної організації «Благодійний фонд «Солом`янка», яка судом першої інстанції до участі у справі залучена не була.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/8823/19 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором, відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 5 763,00 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 8 644 (вісім тисяч шістсот сорок чотири) грн 50 коп судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 910/8823/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 03.07.2020

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк