КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2020 року справа №320/6215/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про визнання протиправною та скасування постанови,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного виконавця Голяченка Івана Павловича про визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 15.10.2019 № 60313285 про стягнення з боржника основної винагороди.
Позов мотивовано протиправністю винесення спірної постанови з огляду на відсутність фактичного виконання судового рішення та фактичного стягнення з позивача будь-яких грошових коштів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначав що спірна постанова винесена відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а тому вважає що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Представник позивача та відповідач подали суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2015 року у справі № 381/979/15-ц позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЯР» про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено. В рахунок погашення заборгованості у сумі 502 919,50 грн. за кредитним договором № 010/14/664 від 17.01.2011 року, що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ДІЯР» звернуто стягнення на майно, предмет іпотеки за договором іпотеки від 20.01.2011 року, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення торгів у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу предмета іпотеки в розмірі встановленому у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
28 грудня 2015 року виданий виконавчий лист № 381/979/15.
Головним державним виконавцем Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Турською Л.В. прийнято постанову від 16.01.2016 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 381/979/15.
Постановою головного державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Турської Л.В. від 14.05.2018 № 49860276 постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 70 200,00 грн.
Постановою головного державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Турської Л.В. від 14.05.2018 № 49860276 виконавчий лист №381/979/15, повернуто за заявою стягувачу, постанову про стягнення виконавчого збору від 14.05.2018 виведено в окреме виконавче провадження № 56583645 від 13.06.2018.
22 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Турською Л.В. прийнято постанову № 56583645 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою визначено про стягнення 20% заробітної плати до виплати загальної суми боргу 70 200 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченко Іваном Павловичем прийнято постанову від 15.10.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60313285 про примусове виконання виконавчого листа № 381/979/15, виданого 28.12.2015 Фастівським міськрайонним судом Київської області. Пунктом 3 вказаної постанови постановлено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 50291,95 грн. Також, 15.10.2019 прийнято постанову № 60313285 про стягнення з боржника основної винагороди.
Вважаючи протиправною постанову приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Так, порядок примусового виконання рішень визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (з наступними змінами і доповненнями, далі по тексту - Закон №1404-VIII).
За приписами статті першої Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно приписів частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша).
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга).
Згідно статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII (далі по тексту - Закон №1403-VIII), за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода (частина перша).
Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової (частина друга).
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина третя).
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта).
Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина п`ята).
Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста).
Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 "Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця" (далі - Порядок №643).
Відповідно до пункту 19 Порядку № 643, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Отже, за своїм призначенням основана винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі. При цьому розмір основної винагороди приватного виконавця залежить від фактичної стягнутої ним суми, а не від суми зазначеної у виконавчому документі.
Аналогічну за змістом правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у своїй постанові від 03.03.2020 у справі №260/801/19.
Таким чином, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення приватним виконавцем не будь-яких дій, пов`язаних з організацією виконавчого провадження, а виключно дій по фактичному стягненню з боржника присуджених за виконавчим документом сум, тобто дії, за наслідками яких було стягнуто, повернуто у примусовому порядку відповідну суму або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Тобто за своїм призначенням винагорода стягується саме за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до фактичного виконання рішення.
Втім, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження фактичного виконання виконавчого листа № 381/979/15, що виданий 28.12.2015 Фастівським міськрайонним судом Київської області про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості у сумі 502 919,50 грн.
При цьому рішення про стягнення з боржника основної винагороди винесено відповідачем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, що ставить під сумнів можливість фактичного стягнення приватним виконавцем з боржника коштів на підставі відповідного рішення, яке надійшло виконавцю для його примусового виконання.
Відтак, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення від 15.10.2019 № 60313285 про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 10% від повної суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом, приватний виконавець дійшов неправомірного висновку про наявність для цього законних підстав, що не відповідає приписам Законів №1404-VII, №1403-VII, Порядку №643, та свідчить про протиправність такої постанови.
Крім того, суд звертає увагу на наявність виконавчого провадження №49860276, відкритого згідно постанови головного державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Турської Л.В. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 70200,00 грн.
Відповідно, у разі стягнення з позивача суми основної винагороди без реального стягнення суми боргу з боржника, буде створено умови для стягнення з позивача подвійної суми виконавчого збору або стягнення виконавчого збору без реального виконання рішення суду, що також свідчить про протиправність спірної постанови.
Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності стягнення з боржника основної винагороди у сумі 50291,95 грн., відповідно, вказана постанова підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. Відтак, враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору за рахунок коштів приватного виконавця Голяченка Івана Павловича.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 15 жовтня 2019 року № 60313285 про стягнення з боржника основної винагороди.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок коштів приватного виконавця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.
