open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Вліво
06.02.2022
Ухвала суду
22.12.2021
Ухвала суду
08.10.2021
Ухвала суду
08.10.2021
Ухвала суду
08.10.2021
Ухвала суду
16.09.2021
Ухвала суду
16.09.2021
Ухвала суду
16.09.2021
Ухвала суду
26.07.2021
Постанова
23.06.2021
Ухвала суду
11.06.2021
Ухвала суду
26.05.2021
Ухвала суду
26.05.2021
Ухвала суду
26.05.2021
Ухвала суду
22.04.2021
Рішення
19.04.2021
Ухвала суду
29.03.2021
Ухвала суду
04.03.2021
Ухвала суду
04.03.2021
Ухвала суду
23.11.2020
Ухвала суду
19.11.2020
Ухвала суду
09.11.2020
Ухвала суду
12.10.2020
Ухвала суду
09.09.2020
Ухвала суду
25.08.2020
Ухвала суду
13.08.2020
Ухвала суду
03.08.2020
Ухвала суду
31.07.2020
Ухвала суду
23.06.2020
Постанова
22.06.2020
Ухвала суду
28.05.2020
Ухвала суду
06.05.2020
Ухвала суду
13.04.2020
Ухвала суду
25.03.2020
Ухвала суду
23.03.2020
Ухвала суду
16.03.2020
Ухвала суду
11.03.2020
Ухвала суду
02.03.2020
Постанова
02.03.2020
Постанова
10.02.2020
Ухвала суду
13.01.2020
Ухвала суду
08.01.2020
Ухвала суду
02.12.2019
Рішення
29.11.2019
Ухвала суду
21.11.2019
Рішення
12.11.2019
Ухвала суду
10.10.2019
Ухвала суду
23.07.2019
Ухвала суду
26.06.2019
Ухвала суду
Вправо
28 Справа № 922/1970/19
Моніторити
Ухвала суду /06.02.2022/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.12.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.10.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.10.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.10.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2021/ Касаційний господарський суд Постанова /26.07.2021/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /23.06.2021/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.06.2021/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.05.2021/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.05.2021/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.05.2021/ Східний апеляційний господарський суд Рішення /22.04.2021/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /19.04.2021/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /29.03.2021/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /04.03.2021/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /04.03.2021/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /23.11.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /19.11.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /09.11.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /12.10.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /09.09.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /25.08.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /13.08.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.08.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /31.07.2020/ Східний апеляційний господарський суд Постанова /23.06.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.06.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /28.05.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /06.05.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /13.04.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /25.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /23.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Постанова /02.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Постанова /02.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /10.02.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.01.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.01.2020/ Східний апеляційний господарський суд Рішення /02.12.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /29.11.2019/ Господарський суд Харківської області Рішення /21.11.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /12.11.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /10.10.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /23.07.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /26.06.2019/ Господарський суд Харківської області
emblem
Справа № 922/1970/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /06.02.2022/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.12.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.10.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.10.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /08.10.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.09.2021/ Касаційний господарський суд Постанова /26.07.2021/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /23.06.2021/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.06.2021/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.05.2021/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.05.2021/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.05.2021/ Східний апеляційний господарський суд Рішення /22.04.2021/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /19.04.2021/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /29.03.2021/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /04.03.2021/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /04.03.2021/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /23.11.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /19.11.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /09.11.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /12.10.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /09.09.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /25.08.2020/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /13.08.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.08.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /31.07.2020/ Східний апеляційний господарський суд Постанова /23.06.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /22.06.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /28.05.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /06.05.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /13.04.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /25.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /23.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Постанова /02.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Постанова /02.03.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /10.02.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.01.2020/ Східний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.01.2020/ Східний апеляційний господарський суд Рішення /02.12.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /29.11.2019/ Господарський суд Харківської області Рішення /21.11.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /12.11.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /10.10.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /23.07.2019/ Господарський суд Харківської області Ухвала суду /26.06.2019/ Господарський суд Харківської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1970/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

за участю представників:

позивача - Збариха С. М.,

відповідачів - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 (судді: Слободін М. М. - головуючий, Сіверін В. І., Терещенко О. І.) та рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 (суддя Суслова В. В.) у справі

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області

до Харківської міської ради, управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця Гільової Поліни Геннадіївни

про скасування рішення, визнання договору недійсним та повернення майна,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У червні 2019 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Гільової Поліни Геннадіївни про визнання незаконним і скасування рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" (далі - рішення від 26.10.2016) у частині пункту 35 додатку до цього рішення; визнання недійсним договору від 28.11.2017 № 5521-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень першого поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2, другого поверху № 23-1 площею 47,2 м2 і 1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. А-3, вартістю 416 568,00 грн, укладеного між управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Гільовою П. Г. (далі - договір купівлі-продажу від 28.11.2017); зобов`язання ФОП Гільової П. Г. повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення першого поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2, другого поверху № 23-1 площею 47,2 м2 і 1/2 частину місця спільного користування № XIV площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2, вартістю 416 568,00 грн, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. А-3.

В обґрунтування позовних вимог прокурор наголосив на незаконності обраного Харківською міською радою способу приватизації спірного нерухомого майна шляхом викупу орендарем; зазначив, що такий спосіб приватизації у наведеному випадку суперечить інтересам держави і територіальної громади. Прокурор також акцентував, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме управління комунального майна, має укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж); лише у виняткових випадках такий продаж може бути проведено шляхом викупу, а саме у цьому випадку - продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Натомість звіт про оцінку майна, договір оренди комунального майна від 04.08.2016 № 4157 (далі - договір оренди від 04.08.2016), договір купівлі-продажу від 28.11.2017, заявка орендаря із проханням надати дозвіл на приватизацію будь-яких відомостей про такі поліпшення не містять. Отже, орендар не подавав до органу приватизації документів на підтвердження здійснення невід`ємних поліпшень, виконаних за час оренди цього майна, під час приватизації. Так, рішення Харківської міської ради в оспорюваній частині, договір купівлі-продажу від 28.11.2017 має бути визнано недійсними у судовому порядку, а спірні об`єкти нерухомості необхідно повернути власникові.

1.2. ФОП Гільова П. Г. у відзиві на позов проти його задоволення заперечила, просила відмовити у позові відмовити; наголосила, що відповідачі вимог приватизаційного законодавства не порушили; право ФОП Гільової П. Г. на викуп орендованого майна виникає із договору оренди від 04.08.2016 і положень статті 289 Господарського кодексу України, такому праву кореспондує обов`язок орендодавця у разі продажу майна здійснити відчуження саме на її користь; у статті 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено особливості приватизації окремих груп об`єктів, проте в ній не зазначено, що пункт 1 частини 1 цієї статті встановлює винятковий випадок, коли об`єкт оренди може бути приватизовано шляхом викупу орендарем, ця норма передбачає додаткові гарантії для добросовісного орендаря, який за згодою наймодавця здійснив невідокремлювані поліпшення об`єкта оренди, у випадку, якщо право на викуп не передбачено договором.

1.3. Харківська міська рада у відзиві на позов і запереченнях також просила відмовити у його задоволенні; зокрема, наголосила, що оспорюване у частині рішення від 26.10.2016 видано із дотриманням вимог закону та у межах компетенції органу місцевого самоврядування; вимог приватизаційного законодавства у наведеному випадку відповідачі не порушили; у позові не зазначено, чиї саме права порушено внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 28.11.2017 і в який спосіб відбулося таке порушення.

1.4. Від управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому управління просить відмовити у задоволенні заявлених вимог; наголошує, що діяло у спосіб та із дотриманням порядку приватизації спірних нежитлових приміщень; орган приватизації вправі самостійно обирати такий спосіб приватизації як викуп, що узгоджується з позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 13.12.2000 № 4-рп/2000; прокурор не навів правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.11.2017, не зазначив чиї права порушено внаслідок укладення такого договору і в який спосіб відбулося таке порушення; крім того, прокурор має обґрунтувати підстави представництва інтересів держави в суді.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 у позові відмовлено.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що рішення ради від 26.10.2016 про відчуження ФОП Гільовій П. Г. спірних нежитлових приміщень шляхом викупу (пункт 35 додатку 1 до цього рішення) Харківська міська рада видала у межах компетенції та із дотриманням вимог законодавства про приватизацію; Харківська міська рада як орган приватизації мала право самостійно обирати спосіб приватизації спірних нежитлових приміщень; прокурор не довів, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 28.11.2017 суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам держави і суспільства. Вирішуючи спір, місцевий господарський суд також урахував практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що продаж об`єктів малої приватизації має бути здійснено виключно шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж); у виняткових випадках такий продаж може бути проведено шляхом викупу, а саме в цьому випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Суд зазначив про нездійснення ФОП Гільовою П. Г. поліпшень спірного нерухомого майна та дійшов висновку, що оскаржуване у частині рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу не відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює порядок здійснення приватизації.

Водночас, надаючи юридичну оцінку необхідності позбавлення ФОП Гільової П. Г. права мирного володіння приватизованим майном, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у цьому спорі належить застосувати окремі рішення ЄСПЛ про неможливість витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло із володіння держави внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами, які здійснюють функцію управління державним майном (спори щодо порушення положень частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції).

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Заступник прокурора Харківської області, не погоджуючись із рішенням і постановою у справі, подав касаційну скаргу (з урахуванням уточненої редакції), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 у справі та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

Прокурор у касаційній скарзі, в обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, посилається на правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15, у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 297/616/17. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних у справі судових рішень порушили та неправильно застосували норми матеріального права, а саме положення Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також норми процесуального права, зокрема положення статей 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор акцентує на незаконності рішення ради щодо проведення приватизації спірного майна шляхом викупу та стверджує, що органи місцевого самоврядування як органи приватизації не можуть самостійно обирати способи приватизації, окрім як відповідно до вимог законодавства; обраний у наведеному випадку спосіб приватизації є незаконним і суперечить інтересам держави і територіальної громади міста. Крім того, прокурор зазначає, що висновки ЄСПЛ належить застосовувати з урахуванням фактичних обставин справи.

3.2. Від Харківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому рада акцентує необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

3.3. Від ФОП Гільової П. Г. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій у справі залишити без змін. Водночас ФОП Гільова П. Г. просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань прокуратури Харківської області на її користь 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.4. Від управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому управління не погоджується із доводами, викладеними у касаційній скарзі, просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення у справі - без змін.

3.5. Від Харківської міської ради та управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшли заяви про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Розглянувши зазначені заяви про зупинення провадження у справі № 922/1970/19 до закінчення розгляду справи № 912/2385/18, яка була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою вирішення виключної правової проблеми, що має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення зазначених заяв з огляду на таке.

Суд касаційної інстанції розглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою прокурора (із урахуванням уточненої редакції цієї скарги) Верховний Суд відкрив із підстав, передбачених у пунктах 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, як свідчить зміст касаційної скарги, доводів про порушення судами попередніх інстанцій положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор не навів. Водночас за змістом пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України (в обґрунтування підстав для зупинення провадження у справі, про яку зазначили заявники) суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, втім подібності правовідносин у цих справах у наведеному випадку заявники не довели і Верховний Суд таких обставин не установив. Крім того, висновок щодо застосування судами положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Велика Палата Верховного Суду навела, зокрема, у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Офісу Генерального прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає про таке.

4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди, 04.08.2016 між управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Гільовою П. Г. укладено договір оренди нежитлових приміщень першого поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2; другого поверху № 23-1 площею 47,2 м2,1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2, у житловому будинку літ. А-3, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11.

У пункті 5.6 цього договору зазначено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, переданого в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.

Згідно з рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 ухвалено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).

Відповідно до пункту 35 додатку 1 до цього рішення нежитлові приміщення першого, другого поверхів у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Харків, Квітки-Основ`яненка, 11 літ. А-3, загальною площею 85,2 м2 підлягали приватизації шляхом викупу ФОП Гільовою П. Г.

У подальшому на виконання цього рішення управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради доручило суб`єкту оціночної діяльності - ФОП Прокоп`євій І. Б. провести оцінку вартості майна - нежитлових приміщень загальною площею 85,2 м2, розташованих за адресою: м. Харків, Квітки-Основ`яненка, 11, літ. А-3, станом на 30.11.2016.

13.12.2016 проведено рецензування звіту. За висновком рецензента, звіт, представлений суб`єктом оціночної діяльності Прокоп`євою І. Б., виконано згідно із загальноприйнятими нормами міжнародної практики оцінки нерухомості, керуючись стандартами та нормативними документами; звіт про оцінку майна може бути використаний, згідно з метою оцінки - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для визначення вартості, з метою приватизації шляхом викупу. Ринкова вартість зазначеного об`єкта становить 347 140,00 грн без урахування ПДВ.

28.11.2017 між управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради - продавцем і ФОП Гільовою П. Г. - покупцем укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ФОП Гільовою П. Г., за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві, а покупець, у свою чергу, прийняти нежитлові приміщення першого поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2, другого поверху № 23-1 площею 47,2 м2 і 1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11, літ. А-3, та сплатити визначену у договорі їх вартість. Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі за № 4378.

За актом прийому-передачі від 08.12.2017 № 5521-В.С. зазначені нежитлові приміщення передано ФОП Гільовій П. Г.

Наголошуючи на порушенні Харківською міською радою вимог законодавства у сфері приватизації під час ухвалення рішення від 26.10.2016 щодо обрання способу приватизації (відчуження) спірних нежитлових приміщень шляхом викупу ФОП Гільовою П. Г. як орендарем, і укладення на підставі такого рішення оспорюваного договору купівлі-продажу, прокурор звернувся до суду із цим позовом.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову прокурора.

Утім, такі висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій необхідно визнати передчасними з огляду на таке.

4.3. Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

-якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Як свідчить зміст касаційної скарги, прокурор у касаційній скарзі (з урахуванням уточнень), оскаржуючи судові рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм Закону України "Про приватизацію державного майна" (частина 2 статті 162), Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (стаття 10, частини 1, 3 статті 11, абзац 1 частини 1 статті 182), положень наказу Фонду державного майна України від 02.04.2012 № 439 "Про затвердження Порядку продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону" (пункт 8.1) і Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 № 565/11 (пункт 1.6), Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 21.06.2017 № 691/17 (пункти 3.3, 3.4, 3.10, 12.2), у подібних правовідносинах, а також зазначив про необхідність урахування висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах у справах № 916/2130/15, № 297/616/17.

Наведені скаржником підстави касаційного оскарження отримали підтвердження під час касаційного провадження.

У рішенні від 26.10.2016, яке в частині пункту 35 додатку до нього є предметом спору у цій справі, зазначено, що його прийнято на підставі Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 № 565/11.

Зазначена Програма приватизації визначає основні цілі, пріоритети, завдання, способи приватизації комунального майна, групи об`єктів, що підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації та надходження коштів від приватизації до бюджету міста Харкова, завдання щодо реалізації стратегії відносин власності в 2012-2016 роках і відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Згідно зі статтею 51 Закону України "Про приватизацію державного майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за певними групами. Зокрема, група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

Відповідно до частини 2 статті 162 Закону України "Про приватизацію державного майна" викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органи приватизації здійснюють підготовку до приватизації цих об`єктів відповідно до статті 8 зазначеного Закону (у відповідній редакції), що полягає, окрім іншого, у встановленні ціни продажу об`єкта, який підлягає приватизації зокрема шляхом викупу, з урахуванням результатів оцінки об`єкта, публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, а також у вчиненні інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.

За змістом частин 1, 3 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у відповідній редакції) викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

У статті 10 зазначеного Закону передбачено, що відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об`єкта приватизації та його місцезнаходження. Зазначений перелік публікується не пізніш як за 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у відповідній редакції) приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439.

Згідно з пунктом 8.1 зазначеного Порядку викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації - у цьому випадку управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом; у виняткових випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме у цьому випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Зважаючи на викладене, помилковим є висновок суду першої інстанції, що рада як орган місцевого самоврядування мала право самостійно обирати спосіб приватизації спірних нежитлових приміщень без урахування наведених законодавчих обмежень. При цьому необґрунтованим є посилання суду першої інстанції на Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 у справі № 1-16/2000 за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації), оскільки Конституційний Суд України в цьому рішенні роз`яснив, що право органів, які здійснюють функції розпорядження державною власністю, самостійно визначати спосіб приватизації обмежується випадками, передбаченими законом.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції констатував нездійснення ФОП Гільовою П. Г. поліпшень спірного нерухомого майна та дійшов висновку, що оскаржуване у частині рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу не відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює порядок здійснення приватизації, а саме положенням статей 1, 2, 4, 25, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" і статей 11, 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Водночас суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність підстав для задоволення позову у цій справі, пославшись при цьому лише на практику ЄСПЛ (відповідні застереження наведено й у рішенні суду першої інстанції), зокрема щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Утім, висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника, адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування положень статті 1 Першого протоколу од Конвенції, можуть бути пов`язані із протиправною поведінкою самого набувача майна, що суд повинен достеменно дослідити та встановити, у зв`язку з чим колегія суддів вважає обґрунтованими наведені у касаційній скарзі прокурора посилання на правові висновки Верховного Суду у справі № 297/616/17.

Таким чином, з урахуванням наведеного підтвердилася наявність підстав для касаційного оскарження судового рішення, передбачених у пунктах 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

5.2. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Зважаючи на викладене, а також відповідно до частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України оскаржені судові рішення про відмову у позові у цій справі необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, дослідити зібрані у справі докази, дати їм належну правову оцінку і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки касаційну скаргу необхідно частково задовольнити, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України має здійснити господарський суд, який ухвалюватиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 у справі № 922/1970/19 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак

Джерело: ЄДРСР 90176818
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку