УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
25 червня 2020 року
м.Київ
справа №340/3112/19
провадження №К/9901/14183/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І.
перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі №340/3112/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень,
У С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати:
- наказ Управління Держпраці у Кіровоградській області від 23.09.2019 №1296 "Про проведення інспекційного відвідування";
- направлення на проведення інспекційного відвідування від 23.09.2019 №1296/02.21;
- постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу від 12.11.2019 №КР3480/1124/АВ/ТД-ФС;
- припис про усунення виявлених порушень від 04.10.2019 №КР3480/1124/АВ/П.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі №340/3112/19, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У судах попередніх інстанцій справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.
У цьому контексті колегія суддів зважає на те, що ч. 3 ст. 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.
Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави. Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, використання процесуальної правової норми).
Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності, у тому разі, якщо заявник належно обґрунтує, що його касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України).
Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що:
- судами першої та апеляційної інстанцій повністю проігноровано твердження позивача про невідповідність дій відповідача Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, не надано оцінки наказу Управління Держпраці у Кіровоградській області від 23.09.2019 № 1296 «Про проведення інспекційного відвідування» на його відповідність вказаному Закону;
- судами попередніх інстанцій не взято до уваги аргумент позивача щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) з використанням неуніфікованої форми Акту інспекційного відвідування;
- суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 160/8664/18;
- судами не наведено жодних обґрунтувань відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування припису про усунення виявлених порушень від 04.10.2019 №КР3480/1124/АВ/П;
- судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що відповідальність, передбачена ст. 265 КЗпП України пом`якшена. При цьому, висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (ст. 58 Конституції України) у подібних правовідносинах щодо пом`якшення відповідальності відсутній.
Аналіз наведених вище аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв`язку з відображеними в судових рішеннях обставинами справи вказує на наявність обставин, передбачених у п. 1 і п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, які є підставою для відкриття касаційного провадження з метою формування єдиної правозастосовчої практики.
Касаційна скарга подана в межах строків, встановлених п. 3 розділом VI "Прикінцеві положення" КАС України.
Керуючись положеннями п. 1, 3 ч. 4, ч. 5 ст. 328, 329 -332, 334 КАС України, Верховний Суд
у х в а л и в:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі №340/3112/19.
2. Витребувати з Кіровоградського окружного адміністративного суду справу №340/3112/19.
3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу, до якого не включається строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.І. Рибачук
