ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

справа № 821/768/17

адміністративне провадження № К/9901/49597/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Спектр» до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення та постанов, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Спектр» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду у складі судді Василяки Д.К. від 11.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Вербицької Н.В., Джабурії О.В., Кравченка К.В. від 26.03.2018,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Спектр» (далі ТОВ ВКФ «Спектр», Товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі ГУ Держпраці, відповідач), у якому просило:

-визнати дії ГУ Держпраці щодо винесення постанов: від 10.05.2017 №21-21-188/166-132с про накладення на ТОВ ВКФ «Спектр» штрафу в розмірі 3200 гривень; від 10.05.2017 №21-21-188/166-133с про накладення на ТОВ ВКФ «Спектр» штрафу в розмірі 32000 гривень;

-визнати протиправним та скасувати припис від 07.04.2017 №№21-21-188/166-75 головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів України з питань праці ГУ Держпраці Масловської М.К.;

-визнати неправомірними та скасувати постанови ГУ Держпраці від 10.05.2017 №21-21-188/166-132с про накладення на ТОВ ВКФ «Спектр» штрафу в розмірі 3200 гривень та від 10.05.2017 №21-21-188/166-133с про накладення на ТОВ ВКФ «Спектр» штрафу в розмірі 32000 гривень (далі спірні припис, постанови).

2. В обґрунтуванні позову наводились аргументи про те, що направлення, згідно з яким здійснювалась позапланова перевірка Товариства, не відповідало вимогам законодавства, оскільки у ньому не було вказано періоду такої перевірки. Позивач окрім іншого зазначав і про те, що виявлені за наслідками проведеної відповідачем позапланової перевірки порушення, які зафіксовані в акті перевірки, в дійсності Товариством допущені не були, а отже відсутні підстави для складання (прийняття) ГУ Держпраці спірних припису і постанов.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3.Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 спірного припису в частині щодо порушення при прийнятті на роботу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зобов`язання приведення у відповідність до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі постанова КМУ №413) повідомлення про прийняття працівників на роботу. Визнано протиправною та скасовано постанову ГУ Держпраці про накладення штрафу від 10.05.2017 №21-21-188/166-132с. В решті позову відмовлено.

4.Приймаючи таку постанову щодо частково задоволених позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не доведено наявності усіх виявлених ним порушень, а тому спірний припис у відповідній частині й оскаржувана позивачем постанова про накладення штрафу від 10.05.2017 №21-21-188/166-132с є протиправними та підлягають скасуванню.

5.Висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог мотивовані тим, що, як доведено у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у ній матеріалами, Товариство допустило порушення вимог частини третьої статті 119 КЗпП України, частини другої статті 39 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII) й не дотримавшись гарантій для працівників на час проходження ними військової служби, за відсутності на те законних підстав звільнило працівника ОСОБА_3 з 01.02.2017 і не виплатило йому середній заробіток за період з лютого 2017 року.

6.Суд відхилив посилання позивача на те, що йому не було достовірно відомо про факт проходження працівником військової служби з огляду на відсутність у керівника Товариства контракту, укладеного між Міноборони і вищевказаним працівником, оскільки в матеріалах особової справи ОСОБА_3 містилось достатньо документів, які підтверджували факт укладення такого контракту.

7.Судами також не взяті до уваги аргументи Товариства про порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, а саме відсутність у направленні відомостей про період проведення такого заходу державного нагляду (контролю), оскільки позивач допустив посадових осіб ГУ Держпраці до перевірки, не висловив зауважень стосовно форми і змісту документів, які пред`являлись перед початком перевірки, при цьому, суди зауважили, що вказаний недолік в цілому не вплинув на законність її проведення та оформлення результатів.

8.Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими й доводи позивача про те, що посадові особи ГУ Держпраці неправомірно засвідчили справжність копій первинних документів за відсутності їх оригіналів, оскільки документи, які використовувались при проведенні перевірки, були належним чином засвідчені самим Товариством в особі його директора.

9.Надаючи оцінку твердженням позивача стосовно того, що передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України і частиною другою статті 39 Закону №2232-XII гарантії для працівників на час проходження ними військової служби розповсюджуються лише на час особливого періоду, який станом на час призову ОСОБА_3 , закінчився, суди зазначали таке.

10.Обставинами, які стали причиною оголошення часткових мобілізацій та запровадження особливого стану, стали: збройна агресія Російської Федерації (стаття 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»); проведення антитерористичної операції (Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.14 №405/2014).

11.Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон №1669-VII), період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

12.Судами встановлено, що у період, який охоплювався спірної перевіркою відповідача, Президентом України указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видався, а антитерористична операція не завершена.

13.Враховуючи, що в теперішній час не припинились обставини, які стали причинами введення особливого періоду, тимчасово окуповані території не звільнені, антитерористична операції не завершена, суди дійшли висновку, що в теперішній час особливий період не завершений.

14.Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що закінчення заходів мобілізації не припиняє особливий період.

15.Зважаючи на вказане, суди підсумували, що встановлені пунктом 7 спірного припису порушення, встановлені за наслідками проведеної ГУ Держпраці перевірки, дійсно мали місце, а тому цей припис і спірна постанова відповідача від 10.05.2017 №21-21-188/166-133с про накладення на ТОВ ВКФ «Спектр» штрафу в розмірі 32000 гривень є правомірними і не підлягають скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16.Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17.Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі звернення громадянина ОСОБА_3 від 16.03.2017 №Г-215/11-06, відповідно до наказу Управління від 30.03.2017 №289, направлення на проведення перевірки від 31.03.2017 №451, головним державним інспектором Масловською М.К. у період з 03.04.2017 по 07.04.2017 проведено позапланову перевірку ТОВ ВКФ "Спектр" на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з питань додержання законодавства про працю.

18.За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки №21-21- 288/166 від 07.04.2017 та припис від 07.04.2017 №21-21-288/166-75.

19.Перевіркою встановлені такі порушення:

-Всупереч вимог постанови КМУ №413, якою передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а також з порушенням вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відповідно до наказу №25 від 01.08.2016, були допущені до роботи з 01.08.2016, проте, згідно квитанції №2 про отримання повідомлення про прийняття працівника на роботу доставлено до Цюрупинської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області у цей же день 01.08.2016;

-Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу не проводяться у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням па відповідну статтю, пункт закону. Зокрема, запис №30 до трудової книжки ОСОБА_3 зроблений про увільнення від праці з посиланням на пункт 3 статті 36 КЗпП України, яка передбачає підставу припинення трудового договору, чим порушені вимоги пункту 2.3 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (далі Інструкція №58);

-Не з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, працівники ознайомлені під розписку в особовій картці. Так, в особовій картці ОСОБА_3 відсутній підпис про ознайомлення з наказом про призначення і переведення на іншу посаду, чим порушені вимоги пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58;

-В порушення абзацу п`ятого пункту 7.1 глави 7 Інструкції №58 журнал обліку руху трудових книжок і вкладишів у ТОВ ВКФ "Спектр" не прошнурований та не скріплений підписом керівника підприємства і печаткою;

-Порушено вимоги частини четвертої статті 79, частини четвертої статті 115 КЗпП України, статті 21 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі Закон №504/96-ВР). Так, графік відпусток на 2017 рік не доведений до відома всіх працівників. Працівникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надано щорічну відпустку з 01.08.2016, а заробітна плата за час такої відпустки виплачена 01.08.2016 та 03.08.2016;

-Працівнику ОСОБА_3 , прийнятому на військову службу за контрактом, не нараховується та не виплачується середній заробіток за період з лютого 2017 по день позапланової перевірки. Також, ОСОБА_3 з 01.02.2017 був звільнений з посади завідуючого аптеки №3 наказом від 01.02.2017 №05 згідно пункту 3 статті 36 КЗпП України, однак, цей працівник обліковується у табелях робочого часу за період з лютого по березень 2017 року, зокрема, у лютому 2017 як такий, що виконує державний обов`язок. Згідно відомостей на виплату заробітної плати за лютий, березень 2017 року ОСОБА_3 не нараховується та не виплачується середній заробіток, чим порушені вимоги частини третьої статті 119 КЗпП України та частини другої статті 39 Закону №2232-XII.

20.За наслідками перевірки відповідачем винесено припис №21-21-288/166-75 від 07.04.2017 пунктами 1, 2, 3, 7, якого зобов`язано позивача:

-привести у відповідність до частини третьої статті 24 КЗпП України та постанови КМУ №413 повідомлення про прийняття працівників на роботу, а саме повідомлення доставляти до Державної фіскальної служби до початку роботи працівників;

-привести у відповідність до пункту 2.3 глави 2 Інструкції №58 записи в трудових книжках;

-привести у відповідність до пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58 особові картки працівників;

-привести у відповідність до частини третьої статті 119 КЗпП України та частини другої статті 39 Закону №2232-XII гарантії для працівників на час військової служби.

-у строк до 07.05.2017 позивача зобов`язано проінформувати про прийнятті заходи щодо усунення порушень.

21.Також, за результатами перевірки складено протоколи про адміністративне правопорушення №21-21-288/079 від 07.04.2017 та №21-21-288/080 від 07.04.2017.

22.На вказаний акт перевірки, протоколи правопорушень позивачем подано заперечення.

23.Крім того, ТОВ "ВКФ "Спектр" подано відповідачу скаргу на дії головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів - ОСОБА_7 при здійсненні перевірки ТОВ "ВКФ "Спектр".

24.Листами ГУ Держпраці від 25.04.2017 №01-08/2270, 01-08/2269, 01-08/2306 позивача повідомлено про відсутність підстав для часткового скасування спірного припису та інших документів, складених за результатами перевірки.

25.На підставі висновків перевірки відповідачем 10.05.2017 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №21-21-188/166-132с.

26.Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено штраф в розмірі 3200 гривень за порушення вимог постанови КМУ №413, пунктів 2.3, 2.5, глави 2, абзацу п`ятого пункту 7.1 глави 7 Інструкції №58, частини четвертої статті 79, частини четвертої статті 115 КЗпП України, статті 21 Закону №504/96-ВР.

27.Крім того, на підставі висновків перевірки відповідачем 10.05.2017 прийнято постанову про накладення на Товариство штрафу уповноваженими особами №21-21-188/166-133с за порушення частини третьої статті 119 КЗпП України, частини другої статті 39 Закону №2232-XII.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

28.Скаржник аргументує касаційну скаргу тим, що відповідач, проводячи перевірку, взяв до уваги лише надані заявником ксерокопії документів і не перевірив наявності їх оригіналів, а також достовірності відображених у цих документах даних, не витребував у відповідних органів, зокрема, Міноборони, усіх документів та даних, необхідних для повного з`ясування обставин, які мають значення для перевірки. Тому Товариство наполягає, що документи, на підставі яких відповідачем зафіксовані порушення трудового законодавства, не є належним джерелом інформації та не можуть беззаперечно підтверджувати факти, викладені в акті перевірки.

29.У касаційній скарзі наголошується й на тому, що посадові особи відповідача знехтували своїми обов`язками і належним чином не з`ясували факту того, чи дійсно працівник ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за контрактом і з якого часу, а надана під час судового розгляду копія контракту не була належним чином засвідчена і не містила дати підписання його військовослужбовцем, підпису про отримання останнім другого примірника контракту. На думку скаржника ці обставини викликають сумнів у законності отримання копії контракту та загалом в його існуванні.

30.Товариство зазначає, що працівник повинен був знати про існування контракту з дати його підписання 10.08.2016 і повідомити про це роботодавця. Натомість ОСОБА_3 надіслав електронною поштою лише копію повістки, в якій вказувалось про необхідність з`явлення останнього до військкомату для проходження медичної комісії. Цей документ також не було надано в оригіналі до ТОВ ВКФ "Спектр".

31.Отже, на переконання скаржника, крім копії повістки щодо проходження ОСОБА_3 медичної комісії, одержаної Товариством електронною поштою, інших документів, які б підтверджували факт укладення контракту з вказаним працівником, ТОВ ВКФ "Спектр" не отримувало. При цьому, позивач стверджує, що самостійно звертався до військової частини НОМЕР_1 та до ІНФОРМАЦІЯ_1 з запитом про отримання копії контракту, укладеного стосовно проходження військової служби позивачем, однак жодної відповіді не отримав.

32.Касаційна скарга містить доводи й про те, що починаючи з 23.08.2015 в Україні не діє особливий період, а тому Товариство як роботодавець мало право видати наказ про звільнення працівника у день одержання контракту.

33.Крім того, скаржник відзначає, що за наслідками розгляду протоколів, складених відповідачем під час проведення перевірки, стосовно вчинення адміністративного правопорушення (порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці), передбаченого частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), Цюрупинський районний суд Херсонської області закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення (постанови у справі №664/904/17 від 24.05.2017).

34.ТОВ ВКФ "Спектр" звертає увагу, що суди попередніх інстанцій вищевказані обставини належним чином не перевірили і не надали їм відповідної правової оцінки, а тому дійшли помилкових висновків про наявність порушень позивачем трудового законодавства, тоді як факти цих порушень, на думку Товариства, не доведені ані під час перевірки, ані в ході судового розгляду справи.

35.У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти доводів та вимог останньої заперечує, оскільки вважає, що наведені скаржником мотиви висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не вказують на наявність підстав для скасування ухвалених ними судових рішень, які, на переконання ГУ Держпраці, є законними та обґрунтованими.

36.Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач стверджує, що посадові особи ГУ Держпраці, проводячи позапланову перевірку Товариства на підставі звернення фізичної особи, не допустили порушень процедури здійснення такого заходу державного нагляду (контролю), встановленої законодавством. При цьому, відповідач наголошує, що наявність виявлених порушень законодавства про працю, прав, гарантій і пільг працівників встановлена під час проведення перевірки на підставі належних і достовірних документів та підтверджена у ході судового розгляду справи, тоді як аргументи касаційної скарги не свідчать про зворотне.

37.На відзив ГУ Держпраці позивачем подані заперечення, у яких висловлюється незгода з викладеними відповідачем аргументами щодо необґрунтованості касаційної скарги.

38.Позивач заперечує твердження відповідача про те, що справа розглянута на підставі повно і всебічно встановлених обставин, перевірених доказами. На підтримку такої позиції Товариство вказує, що у матеріалах особової справи працівника ОСОБА_3 був відсутній контракт, який би засвідчував факт його прийняття на військову службу і проходження ним такої служби, однак особова справа цього працівника судами не витребовувалась, а копія контракту надана свідком у судовому засіданні при розгляді цієї справи.

39.В решті подані позивачем заперечення на відзив відповідача повторюють аргументи касаційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

40.Так, у відповідності до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

41.За змістом пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №386/2011 (далі Положення №386/2011) центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю є Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України).

42.Серед основних завдань Держпраці України пунктом 3 Положення №386/2011 визначено реалізацію державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.

43.Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці встановлює Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за №1291/21603 (далі Порядок №390).

44.Пунктами 2, 3 Порядку №390 передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

45.Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

46.Також, згідно з приписами пунктів 6, 7 Порядку №390 перевірка складається з таких етапів: Робота з документами, наданими суб`єктами господарювання на вимогу Інспектора; Оформлення документів за результатами перевірки; Ознайомлення суб`єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; Проведення за результатами перевірки роз`яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

47.Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає й Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V).

48.За приписами абзаців першого, п`ятого статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, окрім іншого, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

49.Частинами третьою, четвертою цієї ж статті Закону №877-V передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

50.Крім того, згідно з положеннями частин першої-восьмої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, дата початку та дата закінчення заходу.

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

51.В свою чергу, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі Порядок №509).

52.За правилами пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, в тому числі, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

53.Пунктом 3 Порядку №509 також визначено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

54.За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення (абзац другий пункту 8 Порядку №509.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

55.У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що позапланова перевірка була проведена відповідачем на підставі звернення фізичної особи працівника, у якому стверджувалось про порушення, що спричинили шкоду його правам. До звернення були додані копії документів, що підтверджують такі порушення.

56.З метою проведення позапланової перевірки Товариства ГУ Держпраці видано наказ та оформлено на його підставі відповідне направлення.

57.Перед початком проведення позапланової перевірки уповноваженій особі ТОВ ВКФ «Спектр» були пред`явлені направлення і службові посвідчення інспекторів.

58.Позивач допустив посадових осіб ГУ Держпраці до проведення перевірки, за наслідками якої складено акт, припис і протоколи про адміністративне правопорушення.

59.Тобто, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, позапланова перевірка Товариства була проведена з передбачених статтею 6 Закону №877-V підстав (звернення фізичної особи стосовно порушення її прав) та з дотриманням процедури, визначеної цим Законом та Порядком №390.

60.Не зазначення ж у направленні для проведення позапланової перевірки строку його дії, хоча і є порушенням вимог щодо оформлення вказаного розпорядчого документа, однак, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, такий недолік носив формальний характер та в цілому не вплинув на законність перевірки.

61.Зокрема, колегія суддів враховує, що інспектори ГУ Держпраці без зайвих затримок і зволікань приступили до проведення позапланової перевірки на наступний робочий день після оформлення направлення від 31.03.2017, а саме у понеділок 03.04.2017 і така перевірка тривала п`ять робочих днів до 07.04.2017, тобто була здійснена в межах десятиденного строку, встановленого частиною четвертою статті 6 Закону №877-V.

62.При цьому, позивач не скористався своїм правом недопуску посадових осіб ГУ Держпраці до проведення перевірки й, оглянувши пред`явлені інспекторами документи, не висловив зауважень стосовно їх оформлення, фактично допустив інспекторів до перевірки.

63.Отже, за даних конкретних обставин недоліки в оформленні направлення на перевірку не можуть вважатись достатньою та самостійною підставою для визнання відсутності правових наслідків такої, не свідчать про її незаконність.

64.Що ж до тверджень скаржника стосовно того, що виявлені відповідачем порушення законодавства про працю не підтверджені документально та не встановлені належним чином, оскільки ґрунтуються виключно на копіях документів, які не звірялись з їх оригіналами, колегія суддів зазначає таке.

65.Повноваження органу державного нагляду (контролю) під час здійснення перевірки одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом, є лише правом, а не обов`язком цього органу.

66.Такому праву контролюючого органу кореспондує обов`язок суб`єкта господарювання надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону (абзац четвертий статті 11 Закону №877-V).

67.Таким чином, посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, у межах повноважень, передбачених законом, мають право отримувати і проводити огляд документів, матеріалів, а також одержувати пояснення, довідки тощо. У такому випадку суб`єкт господарювання зобов`язаний їх надавати.

68.При цьому, вищезгадані норми законодавства покладають саме на суб`єкта господарювання обов`язок надання на вимогу контролюючих органів документів, які стосуються предмета перевірки. Тому суди першої та апеляційної інстанцій слушно визнали необґрунтованими посилання скаржника на те, що інспектори знехтували своїми повноваженнями і не звернулись до відповідних органів з метою з`ясування обставин щодо проходження військової служби ОСОБА_3 , оскільки такого не передбачено як Законом №877-V, так і Порядком №390.

69.Поряд із цим, як випливає з встановлених судами обставин справи, до звернення ОСОБА_3 були додані копії документів, що передбачено частиною першою статті 6 Закону №877-V, на підтвердження викладених заявником фактів, а під час перевірки інспекторами досліджувались надані суб`єктом господарювання документи, зокрема, табелі обліку робочого часу, трудові книжки, особові картки працівників, відомості та довідки про нарахування і виплату заробітної плати тощо.

70.Суди встановили й те, що обсягу цих документів було достатньо для повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для проведення перевірки, а тому правильно відхили доводи позивача про порушення посадовими особами ГУ Держпраці порядку здійснення такого заходу державного нагляду (контролю).

71.Належну правову оцінку надали суди й аргументам позовної заяви про те, що трудові гарантії працівника Товариства ОСОБА_3 не були порушені у зв`язку з закінченням особливого періоду в Україні після 23.08.2015.

72.З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

73.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

74.Частинами другою, третьою статті 119 КЗпП України установлено, що працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

75.Своєю чергою, згідно з положеннями частин першої, другої статті 39 Закону №2232-ХІІ призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України «Про освіту».

76.Статтею 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон №3543-ХІІ) особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до тієї ж статті мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

77.На думку колегії суддів, враховуючи наведене правове регулювання, помилковою є позиція Товариства щодо законності припинення трудового договору з працівником ОСОБА_3 , оскільки на момент його прийняття на військову службу за контрактом особливий період не діяв, адже гарантії, визначені у частині третій статті 119 КЗпП України стосуються у тому числі осіб, прийнятих на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду.

78.Поряд із цим, колегія суддів відзначає, що призови на строкову військову службу у 2015 році та строки їх проведення було визначено Указом Президента України від 17.02.2015 №88/2015.

79.Зокрема, чергові призови у 2015 році визначили на квітень-червень 2015 року і жовтень-листопад 2015 року. У цей період в Україні діяв особливий період, пов`язаний з початком мобілізації у зв`язку з посяганням Російської Федерації на територіальну цілісність держави, яку востаннє проводили протягом 2015 року відповідно до Указу від 14.01.2015. Військовослужбовців, призваних на військову службу під час тієї мобілізації, демобілізували у 2016 році.

80.Верховний Суд звертає увагу на те, що за приписами абзаців першого, другого частини десятої статті 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних.

81.Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації закріплені й у статті 22 Закону №3543-ХІІ згідно з абзацами першим, другим якої громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до військових комісаріатів (військовозобов`язані Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

82.Також, за змістом частин першої, третьої, п`ятої статті 20 Закону №2232-ХІІ на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби - офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

Громадяни України, які не досягли граничного віку перебування в запасі, у разі настання особливого періоду можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на строк військової служби в календарному обчисленні, встановлений частиною третьою статті 23 цього Закону.

Стосовно кандидатів на зайняття військових посад, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями кандидати на зайняття військових посад, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, приймаються на такі посади у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, - до отримання результатів спеціальної перевірки.

83.Строки військової служби встановлені у статті 23 Закону №2232-ХІІ, відповідно до частини сьомої якої для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні, зокрема, для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

84.У ході судового розгляду справи встановлено, що згідно з повісткою, копія якої надавалась ОСОБА_3 роботодавцю Товариству, а також відповідно до витягу з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 25.11.2016, копія якого перебувала в матеріалах особової картки працівника та була досліджена під час проведення відповідачем позапланової перевірки, ОСОБА_3 призваний на військову службу і прийнятий на таку за контрактом строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію на підставі частини десятої статті 1, статей 20, 23 Закону №2232-ХІІ, пункту 1 статті 22 Закону №3543-ХІІ.

85.Колегія суддів погоджується з тим, що працівник ОСОБА_3 прийнятий на військову службу за контрактом у період, коли існувала (і продовжує існувати дотепер) загроза національній безпеці держави, зумовлена збройною агресією з боку Російської Федерації. Проходження військової служби є конституційним обов`язком цієї особи як громадянина України, однак враховуючи умови (як-от ситуацію на сході України), за яких ОСОБА_3 був прийнятий на військову службу, виконання такого обов`язку має також важливе значення для підтримання бойової готовності Збройних Сил України до адекватного реагування на збройне вторгнення країни-агресора.

86.Тобто те, що позивач не підлягав мобілізації не змінює того, що його призвали на військову службу за контрактом у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу під час дії особливого періоду і гарантії, встановлені частиною третьою статті 119 КЗпП України, власне і спрямовані (призначені) на те, щоб гарантувати, зокрема, права громадян на працю, які в цей складний для держави період повинні виконати (і виконують) свій конституційний обов`язок щодо військової служби з тим, щоб в умовах реальної загрози територіальній цілісності та національній безпеці країни надалі бути готовими до її захисту в лавах Збройних Сил України.

87.З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що в обсязі встановлених у цій справі обставин і правового регулювання спірних відносин висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог є правильними та обґрунтованими, оскільки Товариство, звільнивши працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України і не виплативши йому середній заробіток починаючи з лютого 2017 року, порушило права, гарантії і пільги останнього, закріплені у статті 119 цього ж Кодексу та статті 39 Закону №2232-ХІІ, як працівника, залученого до виконання обов`язків, передбачених названим Законом.

88.За таких обставин, колегія суддів погоджується й з висновками судів попередніх інстанцій про законність складеного посадовою особою відповідача припису, а також прийнятої начальником ГУ Держпраці постанови, якою на Товариство накладено штраф на підставі абзацу п`ятого частини другої статті 265 КЗпП України за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

89.Не спростовують такого висновку й посилання Товариства на постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 24.05.2017 у справі про адміністративне правопорушення №664/904/17, оскільки відповідно до вказаного судового рішення адміністративний матеріал про притягнення директора ТОВ ВКФ «Спектр» до адміністративної відповідальності за частиною сьомою статті 41 КУпАП було повернуто до ГУ Держпраці для доопрацювання. При цьому, як вбачається зі змісту вищезгаданого судового рішення, судом не надавалось жодної правової оцінки обставинам і фактам, відображеним у протоколі про адміністративне правопорушення, а отже таке не впливає на висновки судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається.

90.Насамкінець, не свідчать про наявність підстав для задоволення вимог касаційної скарги й посилання Товариства на те, що його керівнику не було достовірно відомо про призов і прийняття на службу працівника ОСОБА_3 , оскільки це спростовується матеріалами справи і встановленими судами обставинами, відповідно до яких, у особовій картці вказаного працівника містились документи, обсяг та зміст яких достовірно вказував на факт призову і прийняття працівника на військову службу за контрактом строком до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, проходження ним такої служби у військовій частині станом на момент його звільнення і припинення виплати останньому середнього заробітку.

91.Цим обставинам суди першої та апеляційної інстанцій надали відповідну правову оцінку і перевірили їх належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, додаткова перевірка яких виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

92.Ураховуючи викладене, Верховний Суд, провівши у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 КАС України, касаційний розгляд справи, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

93.Наведені ж у касаційній скарзі мотиви висновків судів не спростовують і не містять належних та обґрунтованих доводів, які б давали підстави для її задоволення.

94.Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Спектр» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачН.В. Коваленко

Судді:Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін