ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2020 року

Київ

справа №808/1083/17

адміністративне провадження №К/9901/23492/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Узун» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року (суддя Прасов О.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (колегія суддів: Богданенко І.Ю,, Уханенко С.А., Дадим Ю.М.) у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Узун» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування постанови про накладення штрафу,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Селянське (фермерське) господарство «Узун» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 27 березня 2017 року №121 про накладення штрафу у розмірі 3200,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що наказ Державного комітету статистики України спільно з Міністерством оборони України №495/656 «Про затвердження типової форми первинного обліку №П-2 «Особова картка працівника» від 25 грудня 2009 року не поширюється на спірні правовідносини, а відтак ознайомлення в особовій картці є необов`язковим. Вказує, що чинним законодавством не встановлено дату затвердження графіку відпусток, а тому вважає за можливе його затвердження та доведення до відома за два тижні перед початком відпустки.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Справу передано до Верховного Суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що у період з 03 березня 2017 року по 07 березня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, на підставі листа управління соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області від 17 лютого 2017 року вих.№07-01/260, листа Держпраці від 21 лютого 2017 року №1994/4.3/4.2-ДП-17, наказу від 27 лютого 2017 року №321 та направлення від 01 березня 2017 року №276, проведено позапланову перевірку селянського (фермерського) господарства «Узун» з питань додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 07 березня 2017 року №08-23-0013/0258.

Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, якою передбачено, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення та звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці працівника. ОСОБА_1 не ознайомлено із записами в його трудовій книжці під розписку в особовій картці; в порушення пункту 4 статті 79 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників, складений графік щорічних відпусток працівників на 2017 рік не доведений до відома всіх працівників.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень від 07 березня 2017 року №08-23-0013-0258/0147.

За результатами розгляду Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області матеріалів позапланової перевірки, акту від 07 березня 2017 року №08-23-0013/0258, винесено постанову про накладення штрафу від 27 березня 2017 року №121, якою накладено на позивача штраф у розмірі 3200,00 грн., яка направлена позивачу рекомендованим повідомленням про вручення.

На виконання припису, селянське (фермерське) господарство «Узун», листом від 13 березня 2017 року №6, повідомило Головне управління Держпраці у Запорізькій області, що акт перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 07 березня 2017 року №08-23-013/0258 розглянуто. Вжито заходи по усуненню недоліків, вказаних в приписі від 07 березня 2017 року №08-23-0013-0258/0147, а саме наймані працівники ознайомлені із записами в їх трудових книжках (копія особової картки ОСОБА_1 додається) та графік щорічних відпусток працівників на 2017 рік доведений до відома працівників (наказ про затвердження графіка відпусток додається).

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем фактично допущені вказані порушення, а тому постанова винесна у спосіб, встановлений законом.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27 квітня 1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

На виконання пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27 квітня 1993 року «Про трудові книжки працівників» наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Пунктом 2.5 глави 2 Інструкції передбачено, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма №П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року №277, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). Міністерства і відомства за згодою з відповідними галузевими профспілками можуть, як виняток, дозволити підприємствам, що працюють в умовах територіальної роз`єднаності (підпорядковані структурні підрозділи розташовані на великій відстані), проводити ознайомлення з записами, що внесені до трудової книжки, в заочному порядку шляхом направлення власникам книжок відповідних повідомлень з наступною відміткою про це в особистій картці.

Згідно з підпунктом 4.3 пункту 4 наказу Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» визнано таким, що втратив чинність, з 1 січня 2009 року наказ Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року №277 «Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу» в частині затвердження типової форми первинного обліку №П-2 «Особова картка».

25 грудня 2009 року Державним комітетом статистики України спільно з Міністерством оборони України видано наказ №495/656 «Про затвердження типової форми первинного обліку №П-2 «Особова картка працівника», пунктом 1 якого затверджено та введено в дію з 1 січня 2010 року типову форму первинної облікової документації №П-2 «Особова картка працівника».

У типовій формі №П-2 «Особова картка працівника» в розділі IV «Призначення і переведення» передбачено підпис працівника про його призначення, що повторює відповідний запис з трудової книжки.

Отже, колегія суддів не приймає доводів касаційної скарги, що наказ № 495/656 не застосовується для позивача, оскільки ним затверджено типову форму, яка використовується більшістю роботодавців, крім тих, для яких встановлені спеціальні форми - державні службовці, судді і т.д.

Особову картку заводять на кожного працівника, з яким укладено трудовий договір, у тому числі на тих, хто прийнятий на постійну, тимчасову або сезонну роботу, або за сумісництвом. Про кожний запис, що вноситься до трудової книжки на підставі наказу, працівник ознайомлюється під підпис. Крім того, строк зберігання особових карток - 75 років після звільнення працівника.

Судами встановлено, що згідно наказу від 30 березня 2016 року №2 «Про прийняття на роботу за контрактом», ОСОБА_1 призначений на посаду тракториста-машиніста.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на ОСОБА_1 мала бути заведена «Особова картка працівника» №П-2 та заповнена особою, відповідальною на селянському (фермерському) господарстві «Узун» за ведення трудових книжок, кадрову роботу.

Щодо доводів касаційної скарги про відсутність порушення позивачем пункту 4 статті 79 Кодексу законів про працю України, а саме складений графік щорічних відпусток працівників на 2017 рік не доведений до відома всіх працівників колегія суддів зазначає наступне.

Пунктами 4, 5 статті 79 Кодексу законів про працю України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Аналогічні вимоги містять частини 10, 11 статті 10 Закону України «Про відпустки».

Згідно з п. 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій, затверджених за погодженням з ВЦРПС постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1984 р. № 213, графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 5 січня поточного року. Але пізніша дата складання графіка не буде порушенням, якщо вона зазначена в обліковій політиці підприємства. Вказані правила застосовується на підставі постанови ВРУ від 12.09.91 р. № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР».

Проте колегія суддів зазначає, що з урахуванням господарської діяльності або особливостей кожного підприємства, воно може самостійно узгодити порядок складання графіка відпусток внутрішніми документами - у колективному договорі або правилах внутрішнього трудового розпорядку, розпорядженні, наказі тощо.

Проте позивачем не надано жодних доказів регулювання вказаного питання на рівні підприємства.

Судами встановлено, що на селянському (фермерському) господарстві «Узун» затверджено «Графік відпусток найманих працівників на 2017 рік» 16 січня 2017 року. Разом з тим, працівників про затвердження «Графіку відпусток найманих працівників на 2017 рік» ознайомлено 04 березня 2017 року, що підтверджується наказом голови селянського (фермерського) господарства «Узун» №3 від 04 березня 2017 року.

Колегія суддів вважає помилковими доводи касаційної скарги, що законодавством не встановлено термін ознайомлення із графіком відпусток, а тому позивач може ознайомити працівників за два тижні до її початку.

Колегія суддів зазначає, що згідно частини 2 ст. 10 Закону України «Про відпустки» конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Письмове повідомлення за два тижні до початку відпустки не є рівнозначним із ознайомленню із графіком відпусток, яке має відбутись заздалегідь з метою найбільшого сприяння для планування та організації відпустки працівником.

Згідно з нормою частини другої ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: […] порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувана постанова винесена у спосіб, передбачений законом, та скасуванню не підлягає.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Узун» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук