ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року Справа № 160/3469/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови в перерахунку пенсії за трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 та зарахуванні періоду роботи з 01.01.1979 р. по 12.06.1996 р. у колгоспі імені Крейсера Аврора до стажу ОСОБА_1 - протиправними та скасувати рішення № 200/Р-09 від 22.01.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Про розгляд звернення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 22.12.2016 року у відповідності до загального стажу ОСОБА_1 у відповідності до трудової книжки НОМЕР_2 з врахуванням стажу за період роботи з 10.08.1976 року по 04.11.1976 року, з 02.01.1997 по 19.12.2002 року, з 10.12.2012 року по 30.07.2015 року та трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 з врахуванням стажу за період роботи з 01.01.1979 р. по 12.06.1996 р. у колгоспі імені Крейсера Аврора.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є особою, якій призначена пенсія за віком. Проте при призначенні пенсії позивачу відповідачем протиправно не зараховано до загального трудового стажу періоду роботи з 10.08.1976 року по 04.11.1976 року, з 02.01.1997 по 19.12.2002 року, з 10.12.2012 року по 30.07.2015 року та період роботи з 01.01.1979 р. по 12.06.1996 р. у колгоспі імені Крейсера Аврора. Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання перерахунку пенсії з урахуванням зазначених періодів, проте рішенням від 06.03.2020 року № 2522-2761/Р-02/8-0400/20 відмовлено у такому зарахуванні. Такі дії вважає протиправними, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має безперервний стаж у вказаний період.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 30.04.2020 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 26727/20), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивач з 23.01.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що період навчання з 01.09.1972 р. по 22.06.1976 р. (навчання), також військова служба з 10.11.1976 р. по 01.11.1978 р. зараховані до страхового стажу ОСОБА_1 . Для зарахування періоду роботи з 10.08.1976 р. по 04.11.1976 р. та з 02.01.1997 р. по 19.12.2002 р. трудова книжка № НОМЕР_3 від 11.08.1976 року не бралась до уваги у зв`язку з порушенням правил ведення трудових книжок, а саме: на титульній сторінці стоїть печатка КП Придніпровський комбінат КП Обрій (період роботи 2003 рік), в той час, яка мала стояти печатка з першого місця роботи позивача, а саме: Нікопольського механічного заводу. Згідно даних трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , позивач працював з 29.03.1979 р. по 12.06.1996 р. в колгоспі Аврора Нікопольського району. Згідно запису № 1 ОСОБА_1 прийнятий на роботу у колгосп Аврора, при звільненні запис про звільнення завірений печаткою КСП ім. крейсеру Аврора, відомості про перейменування відсутні, крім того наявні виправлення у записі № 1 у даті при прийомі на роботу. У записах на сторінках 18-21 про кількість встановлених та відпрацьованих вихододнів у графі 6 відсутні номери та дати особових рахунків, а також самі записи не завірені підписом керівника, деякі записи не завірені печаткою, відсутній підпис керівника і печатка наприкінці записів, що суперечить Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року. Враховуючи вищевикладене, період роботи з 29.03.1979 р. по 12.06.1996 р. в колгоспі Аврора Нікопольського району, не зараховано до страхового стажу через відсутність довідки про встановлені та вироблені вихододні. Також зазначено, що періоди роботи в колгоспі за період після 1965 року зараховуються на підставі записів про трудову участь з урахуванням виробленого мінімуму, а після перейменування в колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) на підставі записів у трудовій книжці з урахуванням наказів про прийняття та звільнення.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, якому на підставі заяви від 23.01.2017 року призначена пенсія за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно даних трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 ОСОБА_1 :

- 01.01.1979 року прийнятий членом колгоспника колгоспу Аврора Нікопольського району в якості електрика (наказ № 4 від 29.03.1979 р.);

- 12.06.1996 року виключений з членів колгоспу за власним бажанням (наказ № 3 від 19.12.1996 р.).

За даними графи «Трудова участь в громадському господарстві» трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 ОСОБА_1 виконувався річний мінімум трудової участі в громадському господарстві за 1979-1996 роки.

Також ОСОБА_1 , зокрема:

- 10.08.1976 року прийнятий до відділу головного енергетика слюсарем в Нікопольський механічний завод (наказ № 226 від 11.08.1976 р.),

- 04.11.1976 року звільнений з заводу у зв`язку з привозом до військової служби (наказ № 312 від 02.11.1976 р.),

- 02.01.1997 року прийнятий електриком на Придніпровську насосну станцію ТОВ «Нікопольський райсількомунгосп» (наказ № 1/1к від 02.01.1997 р.),

- 28.08.2002 року призначений на посаду начальника Придніпровської насосної станції (наказ № 24 від 28.08.2002 р.),

- 19.12.2002 року переведений в ТОВ «РСКХ» в комунальне підприємство «Обрій» (наказ № 163 від 19.12.2002 р.),

- 02.01.2003 року прийнятий до Придніпровського ККП «Обрій» (наказ № 1а від 02.01.2003 р.),

- 10.12.2012 року прийнятий на роботу на посаду електрика Криничансько-Нікопольської сортодослідної станції (наказ № 22-к від 10.12.2012 р.),

- 01.03.2013 року переведений на посаду сторожа (наказ № 15/1-к від 01.03.2013 р.),

- 30.07.2015 року звільнений з займаної посади (наказ № 47-12 від 30.07.2015 р.).

Вказані записи підтверджені даним трудової книжки позивача НОМЕР_4 .

Даними індивідуальних відомостей про засновану особу підтверджено, що ОСОБА_1 , зокрема з січня 1998 року по грудень 2001 року працював в ТОВ «Нікопольський райсількомунгосп», отримував заробіток з якого ТОВ «Нікопольський райсількомунгосп» сплачені страхові внески.

08.01.2020 року ОСОБА_1 подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про перегляд трудового стажу та врахування періоду роботи в колгоспі «Аврора».

Листом від 22.01.2020 року № 200/Р-09 повідомлено позивача, що згідно даних трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , позивач працював з 29.03.1979 р. по 12.06.1996 р. в колгоспі Аврора Нікопольського району. Згідно запису № 1 прийнятий на роботу у колгосп Аврора, при звільненні запис про звільнення завірений печаткою КСП ім. крейсеру Аврора, відомості про перейменування відсутні, крім того наявні виправлення у записі № 1 у даті при прийомі на роботу. У записах на сторінках 18-21 про кількість встановлених та відпрацьованих вихододнів у графі 6 відсутні номери та дати особових рахунків, а також самі записи не завірені підписом керівника, деякі записи не завірені печаткою, відсутній підпис керівника і печатка наприкінці записів, що суперечить Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993 року. Враховуючи вищевикладене, період роботи з 29.03.1979 р. по 12.06.1996 р. в колгоспі Аврора Нікопольського району, не зараховано до страхового стажу у зв`язку з відсутністю довідки про встановлені та вироблені вихододні.

Також 14.02.2020 року ОСОБА_1 подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про перегляд трудового стажу та зарахування до стажу роботи періодів навчання та військової служби.

Листом від 06.03.2020 року № 2522-2761/Р-02/8-0400/20 повідомлено позивача, що до страхового стажу позивача враховано період навчання з 01.09.1972 р. по 22.06.1976 р. в Нікопольському технікумі гідромеліорації та механізації сільського господарства та період військової служби з 10.11.1976 р. по 01.11.1978 р.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю

Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 підтверджено, що ОСОБА_1 :

- 01.01.1979 року прийнятий членом колгоспника колгоспу Аврора Нікопольського району в якості електрика (наказ № 4 від 29.03.1979 р.);

- 12.06.1996 року виключений з членів колгоспу за власним бажанням (наказ № 3 від 19.12.1996 р.).

При цьому, за даними графи «Трудова участь в громадському господарстві» «Трудова участь в громадському господарстві» трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 ОСОБА_1 виконувався річний мінімум трудової участі в громадському господарстві за 1979-1996 роки.

Щодо відсутності належного завіряння записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 ОСОБА_1 суд вказує, що пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 Про трудові книжки працівників і службовців.

Згідно пункту 18 Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Отже, з огляду на наведену норму, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

На підставі викладеного суд вважає безпідставним відмову у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи в колгоспі Аврора Нікопольського району на посаді електрика з 01.01.1979 року по 12.06.1996 року, а також періоду роботи з 10.08.1976 р. по 04.11.1976 р. в Нікопольському механічному заводі та з 02.01.1997 р. по 19.12.2002 р. на посаді електрика на Придніпровській насосній станції ТОВ «Нікопольський райсількомунгосп».

Щодо зарахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 10.12.2012 року по 30.07.2015 року суд вказує, що зазначене питання не виносилось на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області. Докази звернення позивача до відповідача з даного питання матеріали справи не містять, відповідне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо не зарахування таких періодів до трудового стажу ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутнє.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частини 5 наведеної статті).

Отже, перерахунок пенсії ОСОБА_1 має бути здійснено з січня 2020 року, оскільки заява про перерахунок призначеної пенсії була подана до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 08.01.2020 року.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі Аврора Нікопольського району на посаді електрика з 01.01.1979 року по 12.06.1996 року, а також періоду роботи з 10.08.1976 р. по 04.11.1976 р. в Нікопольському механічному заводі та з 02.01.1997 р. по 19.12.2002 р. на посаді електрика на Придніпровській насосній станції ТОВ «Нікопольський райсількомунгосп», суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи в колгоспі Аврора Нікопольського району на посаді електрика з 01.01.1979 року по 12.06.1996 року, а також періоду роботи з 10.08.1976 р. по 04.11.1976 р. в Нікопольському механічному заводі та з 02.01.1997 р. по 19.12.2002 р. на посаді електрика на Придніпровській насосній станції ТОВ «Нікопольський райсількомунгосп» із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу.

На підставі викладеного суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 01 січня 2020 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1681,60 грн., що документально підтверджується квитанцією КП-126/1 від 26.03.2020 року.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в колгоспі Аврора Нікопольського району на посаді електрика з 01.01.1979 року по 12.06.1996 року, а також періоду роботи з 10.08.1976 р. по 04.11.1976 р. в Нікопольському механічному заводі та з 02.01.1997 р. по 19.12.2002 р. на посаді електрика на Придніпровській насосній станції ТОВ «Нікопольський райсількомунгосп».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи в колгоспі Аврора Нікопольського району на посаді електрика з 01.01.1979 року по 12.06.1996 року, а також періоду роботи з 10.08.1976 р. по 04.11.1976 р. в Нікопольському механічному заводі та з 02.01.1997 р. по 19.12.2002 р. на посаді електрика на Придніпровській насосній станції ТОВ «Нікопольський райсількомунгосп» із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 01 січня 20120року, із врахуванням стажу роботи в колгоспі Аврора Нікопольського району на посаді електрика з 01.01.1979 року по 12.06.1996 року, а також періоду роботи з 10.08.1976 р. по 04.11.1976 р. в Нікопольському механічному заводі та з 02.01.1997 р. по 19.12.2002 р. на посаді електрика на Придніпровській насосній станції ТОВ «Нікопольський райсількомунгосп».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 09 червня 2020 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков