Справа № 548/538/18
Провадження №1-кп/548/6/20
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2020 року Хорольський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хорол Полтавської області кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , працюючої на посаді бухгалтера ДП "Укрспирт" Вишняківське МПД, одруженої, такої, що має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Згідно обвинувального акту від 19 березня 2018 року ОСОБА_7 самовільно зайняла земельну ділянку, чим завдала значної шкоди її власнику, вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 197-1 КК України, за наступних обставин.
Так, рішенням голови Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 24.04.2001 року надано дозвіл про передачу в оренду ОСОБА_7 земельної ділянки площею 67 га на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області строком на 5 років.
06.07.2001 року між Новоаврамівською сільською радою Хорольського району Полтавської області та ОСОБА_7 відповідно до вказаного рішення було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди по Новоаврамівській сільській раді від 20.07.2001 року за № 3, на 15 років з моменту його державної реєстрації, тобто до 20.07.2016 року, що на десять років більше, ніж передбачено рішенням голови сільської ради.
15.11.2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 було укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки, який зареєстрований Хорольським районним відділом Полтавської РФ Центру ДЗК 29.12.2009 року за № 040050340927.
Зазначений договір суборенди припинив дію з закінченням дії договору оренди земельної ділянки на території Новоаврамівської сільської ради, тобто 20.07.2016 року, однак навесні 2017 року ОСОБА_7 , будучи обізнаною про сплив строку дії договору оренди землі та відмову Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області у поновленні вказаного договору, діючи без належних правових підстав, уклала договір про надання послуг по проведенню комплексу сільськогосподарських робіт № 1 від 01.03.2017 року з ФОП ОСОБА_11 , організувавши посів, обробіток та збір сільськогосподарських культур на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, площею 55,1018 га, на території Новоаврамівської сільської ради, тим самим вчинивши самовільне зайняття вказаної земельної ділянки, що було зафіксовано актом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 207-ДК/386/АП/09/01/-17.
Згідно висновку судово-економічної експертизи № 1444 від 29.12.2017 року розмір шкоди, заподіяної територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, становить 88349,35 грн, у 110 раз перевищуючи неоподаткований мінімум доходів громадян та є значною шкодою.
Обвинувачена ОСОБА_7 вину у пред`явленому обвинуваченні не визнала та пояснила, що у липні 2001 року між нею та Новоаврамівською сільською радою був укладений договір оренди земельної ділянки на 15 років до липня 2016 року. Коли договір закінчився, ніяких попереджень чи заперечень щодо користування обвинуваченою земельною ділянкою від сільської ради не надходило. За місяць до закінчення дії договору про бажання розірвати його згідно ст. 33 Закону Украни «Про оренду землі» обвинувачену ніхто не попереджав, тому вона вважала, що договір був продовжений автоматично, вона продовжувала користуватись землею надалі, не думала, що з цього приводу виникнуть проблеми. Вважала, що якщо б договір хотіли розірвати, сільська рада мала б її про це повідомити. Їй було відомо, що земля знаходилась за межами Новоаврамівської сільської ради, але оскільки договір від 2001 року укладався з зазначеною сільською радою, вважала, що саме даний орган є розпорядником землі та компетентним при продовженні дії договору. Вказала, що вона зверталась в обласний орган Держгеокадастру для перероблення земельної документації, тому що були виділені паї з орендованої нею землі. Також зазначила, що для відповідного звернення вона уповноважила ОСОБА_12 шляхом укладення довіреності, до органу Держгеокадастру вони їздили разом у Полтаву, після подачі заяви були впевнені, що договір їм продовжили. Це було за 1-2 місяці до закінчення договору оренди. Пояснила, що в органі Держгеокадастру посадові особи не роз`яснювали їй порядок законного користування земельною ділянкою, вона користувалась земельною ділянкою до вересня 2017 року до початку слідства, бо була впевнена, що договір діяв, незважаючи на зміну розміру земельної ділянки. Семенюта не повідомляв її, що щось не так з договором оренди. Відповідь від Держгеокадастру про відмову у продовженні договору оренди вона не отримувала, цей документ був наданий стороною обвинувачення. Щомісяця обвинуваченою сплачувалася орендна плата на рахунки сільської ради, крім часу дії договору суборенди, тоді орендну плату здійснював Семенюта. З сільскої ради не було повідомлень про неприйняття чи повернення коштів чи про наявність спору щодо землі. Весь час обвинувачена платила за оренду 67 га згідно договору, питань щодо розміру орендної плати не виникало. Зазначила, що спочатку під час перевірки було встановлено, що землю захопив ОСОБА_12 , потім в ході слідства обвинуваченою стала ОСОБА_7 .
Захисник обвинуваченої ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 додатково пояснив, що розмір заподіяної шкоди захопленням земельної ділянки слідчими органами розрахований невірно, з тих підстав, що експертом ОСОБА_13 не враховано при обрахунку спричиненої шкоди фактичну сплату його підзахисною 65188 грн 70 коп орендної плати за землю, крім того вказав на ту обставину, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, площею 55,1018 га, в своїх межах містить іншу земельну ділянку площею 0,1131 га, що вплинуло на завищення результатів розрахунків спричиненої шкоди, також наголосив на тій обставині, що фактичного самовільного захоплення земельної ділянки не відбулося, а мало місце порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель, за що передбачено адміністративну відповідальність за ст. 54 КУпАП. Разом з тим, просив, у випадку, якщо суд прийде до переконання про необхідність постановлення обвинувального вироку, звільнити його підзахисну від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.
В ході судового розгляду судом отримано наступні показання свідків та експерта.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , пояснила, що з 2011 року займає посаду землевпорядника Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області. Зазначила, що спірна земельна ділянка площею 67 га знаходиться за межами населеного пункту с. Новоаврамівка і відноситься до земель запасу. Вказаною земельною ділянкою користувалася з 2001 року ОСОБА_7 на підставі договору оренди, технічна документація на землю була виготовлена. Оренда встановлювалася на 15 років. Крім цього, до закінчення основного договору договір суборенди діяв з 2009 року до 2016 року, в суборенду земельну ділянку брав ОСОБА_11 . На час, коли свідок зайняла посаду землевпорядника, земельну ділянку обробляв ОСОБА_11 . Після закінчення договору він також обробляв земельну ділянку, але договору оренди ним не було укладено. На земельній ділянці був засіяний соняшник. Вказала, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, тому сільська рада не є розпорядником цих земель, які перебувають у державній власності. ОСОБА_11 звернувся з листом в Головне управління з метою продовжити договір оренди та отримати дозвіл на виготовлення технічної документації, оскільки змінилась площа земельної ділянки з 67 га на 55 га, оскільки після розпаювання у 2004 році виготовлялись державні акти на земельні ділянки пайовикам. У червні 2016 року, до закінчення дії договору оренди землі, Семенюті сільською радою було надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку на 55 га. Після чого він звернувся в Головне Управління для затвердження технічної документації, де йому відмовили у зв`язку зі зміною площі земельної ділянки. Після цього, у березня 2017 року сільська рада направила ОСОБА_11 рекомендованого листа з повідомленням з проханням не засівати земельну ділянку у зв`язку з відмовою продовження договору оренди. Обвинувачену не повідомляли, оскільки знали, що саме ОСОБА_11 обробляє земельну ділянку. Після цього, сільська рада звернулась в інспекцію при Головному управлінні Держкомзему та в правоохоронні органи щодо проведення перевірки зайняття земельної ділянки. 55 га землі було засіяно ОСОБА_11 , а не обвинуваченою. Також при зборі урожаю сільська рада зверталась у поліцію з проханням провести перевірку. Подальші обставини свідку не відомі. Наданий час, у 2018 році, земельна ділянка не обробляється, за неї не сплачується орендна плата. Зазначила, що без рішення розпорядника землі та без укладення договору оренди дану земельну ділянку жодна особа не мала права обробляти. Державні акти виготовлялись у 2003 2004 році, в якому році відбулась накладка на 67 га, не знає. З серпня 2016 року та протягом 2017 року за оренду земельної ділянки площею 55 га була здійснена орендна плата або ОСОБА_11 чи ОСОБА_7 . Не заперечила, що ОСОБА_11 щомісячно сплачувалась орендна плата до закінчення договору суборенди, після закінчення договору обвинуваченою.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона працює на посаді начальника відділу контролю за використанням та охороною земель Великобагачанського, Глобинського, Семенівського, Хорольського районів. Вказала, що відділом контролю проводилась перевірка на підставі листа слідчого щодо самовільного засіяння земельної ділянки площею 55,1018 га, кадастровий номер 5324884200:00:023:0002, на території Новоаврамівської сільської ради, якою було встановлено, що вона самовільно зайнята. Робився виїзд на територію вказаної земельної ділянки, було складено акт перевірки. Свідок зазначає, що дана земельна ділянка перебувала в оренді ОСОБА_7 згідно зареєстрованого у сільській раді договору оренди землі, згодом була передана в суборенду ОСОБА_11 . Після закінчення терміну дії договору земельну ділянку продовжував використовувати орендар. Головне управління відмовило у продовженні договору оренди у зв`язку зі зміною розміру ділянки. Земельна ділянка зменшена через розпаювання землі та виділення в натурі земельних ділянок згідно державних актів у 2011 2013 роках. На дану земельну ділянку нарахована орієнтовна шкода на підставі відповідної методики у зв`язку з самовільним зайняттям 55 га землі у розмірі, вказаному у обвинувальному акті. Податки за використання земельної ділянки, сплачувались. Сума внесеної орендної плати не віднімалась від суми орієнтовної шкоди, яка була нарахована свідком. Зазначила, що збитки нараховуються у вигляді неотриманого доходу, а шкода передбачене законом поняття у вигляді шкоди земельній ділянці, зокрема за зняття родючого шару.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , пояснила, що займає посаду сільського голови Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, вказала, що договір оренди землі ОСОБА_7 уклала до обрання свідка головою сільської ради. Після накладання земельних паїв, розмір орендованої земельної ділянки зменшився з 67 га до 55 га. Договір оренди землі закінчився 06.07.2016 року. Після цього суборендар ОСОБА_11 продовжував користуватися земельною ділянкою, сіяв на ній соняшник, незважаючи на те, що сільска рада письмово попереджувала ОСОБА_12 про заборону обробляти земельну ділянку, однак він не звертав на це увагу. Потім звернулись у правоохоронні органи. У червні 2016 року Головне управління відмовило у продовженні договору, у зв`язку зі зменшенням розміру земельної ділянки. Під час виїзду разом з органами поліції виявили, що на 67 га засіяний соняшник. Після того, як соняшник проріс, людям було виділено земельні ділянки серед 67 га землі. Крім ОСОБА_12 , ніхто земельні ділянки не обробляв. Орендна плата вносилась ОСОБА_12 за 67 га землі, кошти надходили на рахунки сільської ради та використовувались останньою. На даний час земельна ділянка використовується пайовиками.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , який є засновником АФ «Василівська», пояснив, шо вказана агрофірма з 2017 року орендує дві земельні ділянки у пайовиків, що розташовані в сусідніх межах зі спірною землею площею 67 га. З власниками земельних ділянок весною 2017 року укладені договори оренди. Площа орендованих земельних ділянок 4,34 га. Під час розслідування справи свідок викликався на місце для з`ясування обставин, як представник орендаря сусідніх земельних ділянок. Зазначив, що ОСОБА_12 у 2016 2017 рр обробляв спірну земельну ділянку.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , пояснила, що є приватним підприємцем та засновником ФГ «Агросмарт», зазначила, що з 2013 року вона обробляє земельну ділянку свого орендодавця ОСОБА_19 , яка межує з земельною ділянкою 55 га, що знаходиться за межами населеного пункту с. Новоаврамівка. Державного акту на земельну ділянку 55 га немає. У 2001 році під час укладення договору оренди, був указаний кадастровий номер земельної ділянки 5324884200:00:023:0002, але сама земельна ділянка в кадастрі сформована не була, ОСОБА_7 зробила проект відведення та сформувала земельну ділянку в кадастрі на 55 га. Земельну ділянку ОСОБА_19 орендар ФГ «Агросмарт» використовувало з часу закінчення договору оренди між ОСОБА_7 та сільською радою. У 2017 року ділянку ОСОБА_19 використовувало фермерське господарство свідка, земельну ділянку площею 55 га використовував Семенюта.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 , пояснив, що він є головою ФГ «Агросмарт», зазначив, що обвинуваченою ОСОБА_7 подано позов до ОСОБА_19 , який є орендодавцем його фермерського господарства, про скасування виділення земельної ділянки ОСОБА_19 . Зазначив, що поля земель площею 55 га обробляв ОСОБА_11 . Спочатку, весною 2017 року, останній також засіяв землю ОСОБА_19 , потім були встановлені межові знаки. Про зайняття земельних ділянок повідомляли органи поліції. Йому відомо, що договір оренди з Семенютою закінчився. У 2018 році земельна ділянка площею 55 га не використовується ніким.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомив, що обвинувачену знає, оскільки він, як приватний підприємець уклав договір суборенди землі площею 67 га з ОСОБА_7 , який діяв до закінчення договору оренди останньої з Новоаврамівською сільською радою. На цю земельну ділянку була виготовлена технічна документація, є кадастровий номер. ОСОБА_7 подала до Держгеокадастру клопотання про зміну розміру земель до 55 га, оскільки пайовикам було виділено землі в межах 67 га. Також нею подано позов про скасування видачі державних актів на виділення земельних ділянок у 2012 році в межах орендованої ОСОБА_7 землі. Управління Держгеокадастру було відмовлено у продовженні договору оренди, оскільки порушена цілісність землі, так як початкові 67 га перетворились на 55 га. Після того, як договір закінчився, ОСОБА_11 перестав платити ОСОБА_7 орендну плату, з жовтня 2016 року даною ділянкою користується ОСОБА_7 , після чого у 2017 року вони уклали з нею договір про надання послуг, і ОСОБА_11 обробляв цю земельну ділянку у 2017 році згідно цього договору. У 2017 році засівав землю на підставі вказаного договору, як надання послуги обробітку землі. Зібраний врожай ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 згідно вказаного договору, собі залишив плату в натурі за надання послуг з обробітку землі. На адресу свідка жодні листи від Новоаврамівської сільської ради не надходили, він вважав що правомірно обробляє земельну ділянку. Про те, що він не має права обробляти спірну землю, ОСОБА_11 не знав. У 2017 році під час збору врожаю його техніку арештували, і він дізнався про спір щодо оброблюваної ним земельної ділянки. У 2017 році були поставлені межові знаки на землях, площею 67 га, які ОСОБА_11 вже засіяв соняшником, після чого на чотирьох земельних ділянках було здійснено дискування та засіяно іншу культуру орендарями спірних ділянок.
Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_13 зазначила, що економічна експертиза по даному кримінальному провадженню була проведена нею на підставі наданих їй документів, перелічених на ст. 2 висновку експертизи, квитанції про сплату ОСОБА_7 орендної плати не були долучені для проведення даної експертизи, але для надання відповіді на сформоване питання вказані квитанції не були потрібні та не мали значення під час вирахування суми завданої шкоди, оскільки вона фактично перевіряла правильність застосування розрахунків зазначених в листі ГУ Держгеокадастру у Полтавьскій області тобто правильність використовувалася методики для визначення розміру шкоди, аналогічної тієї, що могла бути завдана адміністративним правопорушенням, в даному випадку збитки не встановлювалися і питання сплати чи несплати орендної плати не мало значення для встановлення даного виду шкоди. Зазначена методика передбачає встановлення шкоди не за несплату орендної плати, а за самовільне використання земельної ділянки, при встановленні розміру шкоди визначальним є факт порушення, до прикладу, формула не містить коефіцієнту, що відображає тривалість порушення, тобто на розмір шкоди не впливає час користування самовільно зайнятою земельною ділянкою. Експерт вказала, що при умові, якби питання було поставлене іншим чином та були надані квитанції про оплату орендної плати, її висновок міг би бути інакшим. Також зазначила, що якщо сплачені ОСОБА_7 кошти надходили на рахунок відповідної сільської ради як орендна плата та враховувались як орендна плата, податкові органи, які контролюють її сплату, зарахували ці суми коштів саме як орендну плату, якби це були інші платежі, вони були б повернуті платнику.
Крім цього, судом досліджено наступні письмові докази:
- рапорт ОСОБА_21 від 11.09.2017 року про надходження від громадянина ОСОБА_20 повідомлення про те, що громадянин ОСОБА_22 без відповідного договору засіяв соняшник ( т. 2, а.с. 80),
- матеріали перевірки № 877 за повідомленням ОСОБА_18 щодо виникнення спору з ОСОБА_11 з приводу користування земельною ділянкою, згідно яких перевірку за зверненням припинено до вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_11 про скасування виділення земельних часток в межах 67 га, наданих останньому в суборенду (т. 2, а.с. 36 64),
-заяву головиНовоаврамівської сільськоїради ОСОБА_16 від 18.04.2017року тапояснення від11.04.2017року провчинення кримінальногоправопорушення,в якихмова йдепро те,що ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ,будучи обізнанимищодо порядкупролонгації договоруоренди землі,яку небуло здійсненоорендарям компетентниморганом,за відсутностіправових підставдля використанняземельної ділянкиздійснили самовільнезахоплення земельноїділянки.Так,орендар ОСОБА_7 письмово зверталасьдо Головногоуправління Держгеокадаструу Полтавськійобласті таїй булонадано згодуна розробкутехнічної документаціїіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості),наданої воренду дляведення товарногосільськогосподарського виробництвана територіїНовоаврамівської сільськоїради площею 55,3323 га та укладення договору оренди земельної ділянки строком на 21 рік. За результатами розгляду даного клопотання ОСОБА_7 відмовлено у його задоволенні, оскільки змінилась площа земельної ділянки, яка відповідно до договору від 06.07.2001 року становила 67 га. Зазначаючи, що договір субборенди був припинений у зв`язку з закінченням строку основного договору оренди, ОСОБА_11 за відсутності дозвільних документів 11.04.2017 року здійснив обробіток земельної ділянки та посів сільськогосподарських культур (соняшнику), самовільно зайнявши таким чином земельну ділянку та спричинивши шкоду інтересам держави (т. 2, а.с. 156 161),
- лист начальника СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_23 від 26.04.2017 року голові Новоаврамівської сільської ради, в якому зазначено, що сторонам конфлікту рекомендовано завершити цивільні спори з метою встановлення прав на дану земельну ділянку (т. 2, а.с. 153),
- рішення Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 24.04.2001 року № 135-ХVІ, згідно якого жительці с. Вишняки ОСОБА_7 надано в користування на 5 років земельну ділянку площею 67 га із земель запасу сільської ради в полі № 4 та визначено орендну плату у розмірі 50 грн за 1 га (т. 2, а.с. 167),
- нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки від 06.07.2001 року, укладений між Новоаврамівською сільською радою Хорольського району Полтавської області та ОСОБА_7 , разом з кадастровим планом земельної ділянки, згідно якого орендодавець надав ОСОБА_7 земельну ділянку в оренду площею 67 га терміном на 15 років, починаючи з дати реєстрації. Умовами договору передбачено, що грошова плата за 1 га становить 50 грн, сторони домовились про використання земельної ділянки з урахуванням сівозміни, орендар має право використовувати земельну ділянку на власний розсуд відповідно до мети, обумовленої в договорі, одержувати продукцію і доходи. Крім цього, орендар має переважне право за різних інших умов на поновлення договору оренди, а також, за згодою сільської ради, передавати в суборенду зазначену земельну ділянку або її частину. Договір було зареєстровано по Новоаврамівській сільській раді Хорольського району Полтавської області 20.07.2001 року за № 3 (т. 2, а.с. 162 166),
- договір суборенди землі від 25.12.2009 року, згідно якого орендар ОСОБА_7 передала в суборенду ОСОБА_11 земельну ділянку площею 67,00 га на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області терміном на 7 років до закінчення терміну дії договору оренди № 3 від 20.07.2001 року, укладеного між ОСОБА_7 та Новоаврамівською сільською радою. В договорі також передбачено розмір орендної плати в сумі 50 грн за 1 га, який сплачується щомісячно та переглядається щороку, та зазначено, що невід`ємними частинами договору є план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, акт приймання-передачі об`єкта оренди, а також вищевказаний договір оренди земельної ділянки № 040656300005 від 06.05.2006 року (т. 2, а.с. 128 129),
- копія клопотання ОСОБА_7 від 11.04.2016 року, адресоване начальнику ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т. 2, а.с. 185),
- копія заяви ОСОБА_7 від 03.06.2016 року, адресована в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), наданої в оренду ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новоаврамівської сільської ради площею 55,3323 га, та укласти договір оренди даної земельної ділянки, кадастровий номер: 5324884200:00:023:0002 строком на 21 рік (т. 2, а.с. 186),
- лист виконавчого комітету Новоаврамівської сільської ради від 28.08.2017 року з додатками, в якому зазначено, що в оренду 06.07.2001 року між сільською радою та ОСОБА_7 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 67 га із земель запасу державної форми власності для сільськогосподарського використання. Сільська рада не надсилала ОСОБА_7 листа-повідомлення про поновлення договору оренди, осківльки вона не є розпорядником землі даної форми власності, однак ОСОБА_7 письмово зверталась до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та їй було надано згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), однак у подальшому листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 24.06.2016 року її було повідомлено про відмову в задоволенні її клопотання про затвердження технічної документації та укладення договору оренди строком на 21 рік, у зв`язку зі зміною площі земельної ділянки (т. 2, а.с. 184 194),
- протокол огляду місця події від 19.08.2017 року та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що на земельній ділянці площею 55, 1018 га на території Новоаврамівської сільської ради з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, знаходяться насадження соняшника, присутній при огляді землевпорядник сільської ради повідомила, що вказану земельну ділянку обробляє ОСОБА_11 за відсутності документів, що посвідчують його право користування цю земельною ділянкою (т. 2, а.с. 66 77),
- лист голови Новоаврамівської сільської ради слідчому ОСОБА_24 від 30.08.2017 року, з якого слідує, що 06.07.2001 року між сільською радою та ОСОБА_7 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 67 га із земель запасу державної форми власності для сільськогосподарського використання, а 15.11.2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 було укладено договір суборенди зазначеної земельної ділянки. За рахунок вказаної земельної ділянки було проведено розпаювання земельних часток (паїв) загальною площею 10,85 га, на які громадянами виготовлена технічна документація, внаслідок чого зменшилася площа орендованої ОСОБА_7 земельної ділянки до 55,1018 га, що стало підставою для відмови Головним Управлінням Держгеокадастру у Полтавській області у поновленні договору оренди на новий строк. На площі 55,1018 га ОСОБА_11 посіяний соняшник за відсутності дозвільних документів та всупереч зверненню сільської ради з проханням не проводити обробіток земельної ділянки (т. 2, а.с. 79),
- ухвалу слідчого судді від 14.09.2017 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_24 про арешт майна, зокрема сільськогосподарської культури соняшника врожаю 2017 року, яким засіяна земельна ділянка з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, у зв`язку з необгрунтованістю даного клопотання та відсутністю відомостей про дійсного власника майна, так як у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_7 з 29.11.2016 року до часу розгляду клопотання продовжувала сплачувати орендну плату, вважаючи, що дія договору оренди землі була продовжена, та у зв`язку з цим замовила у ФОП ОСОБА_11 виконання комплексу сільськогосподарських робіт з посіву, збору та перевезення врожаю (т. 2, а.с. 85 87),
- ухвалу слідчого судді від 21.09.2017 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_24 про арешт майна, зокрема сільськогосподарської техніки, за допомогою якої проводився збір врожаю соняшника на земельній ділянці з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, у зв`язку з необгрунтованістю даного клопотання, оскільки витяг з кримінального провадження містить тільки відомості щодо факту самовільного зайняття земельної ділянки, натомість відсутнє підтвердження завдання значної шкоди володільцю чи власнику майна, що могло б свідчити про склад правопорушення. Посилання слідчого на ту обставину, що за повідомлення Держгеокадастру у Полтавській області орієнтовний розмір шкоди, завданий територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки може становити 88349,35 грн, є безпідставним, оскільки такий висновок носить інформативний характер та грунтується на припущеннях (т. 2, а.с. 94 96),
- протокол огляду документу від 15.09.2017 року та копія договору від 01.03.2017 року, з яких вбачається, що 01.03.2017 року між ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_11 було укладено договір про надання послуг № 1, згідно якого ФОП ОСОБА_7 замовила у ФОП ОСОБА_11 виконання комплексу сільськогосподарських робіт, а саме: дискування, культивація, оранка, посів, збір та перевезення врожаю, які підлягали виконанню у термін з 01.03.2017 року по 31.12.2017 року, в той час, як замовник зобов`язується підготувати земельні ділянки до сільськогосподарських робіт та вчасно оплатити вартість робіт відповідно до положень розділу 3 даного договору, яким передбачено розмір оплати та порядок розрахунків. Договір підписаний сторонами та містить реквізити замовника та виконавця (т. 2, а.с. 88 90),
- протокол огляду місця події від 15.09.2017 року, з якого вбачається, що в с. Новоаврамівка Хорольського району Полтавської області проведено огляд сільськогосподарської техніки вантажного автомобіля Камаз, днз НОМЕР_1 з причепом, днз НОМЕР_2 , вантажного автомобіля Рено 440 DXI, днз НОМЕР_3 з причепом, днз НОМЕР_4 , комбайну «New Holland», днз НОМЕР_5 , комбайну «New Holland», днз НОМЕР_6 , які передані володільцю ОСОБА_11 на відповідальне зберігання (т. 2, а.с. 99 100),
- лист-відповідь РСЦ МВС в Полтавській області від 18.09.2017 року та додатком до нього, з яких вбачається, що власником вантажного автомобіля Рено 440 DXI, днз НОМЕР_3 з напівпричепом, днз НОМЕР_4 , є ОСОБА_25 (т. 2, а.с. 102 103),
- копії Свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, згідно яких власниками вантажного автомобіля Камаз, днз НОМЕР_1 , є ОСОБА_26 , а причепу, днз НОМЕР_2 , ОСОБА_27 (т. 2, а.с. 104 106),
- довідку заступника начальника Хорольського відділення Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_28 від 21.08.2017 року, з якої вбачається, що ФОП ОСОБА_7 перебуває на обліку у Хорольському відділенні Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області як підприємець з 10.03.2016 року, за період з січня до липень 2017 року включно нею було сплачено орендну плату за землю в загальному розмірі 45633,22 грн (т. 2, а.с. 136),
- довідку заступника начальника Хорольського відділення Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_28 від 22.08.2017 року, з якої вбачається, що ФОП ОСОБА_7 за період з листопада по грудень 2016 року включно сплатила орендну плату за землю в загальному розмірі 13035,48 грн (т. 2, а.с. 137),
- лист заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_29 від 22.09.2017 року з додатком, з якого слідує, що орієнтовний розмір шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 55,1018 га з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, розташованої на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, становитиме 88349 грн 35 коп (т. 2, а.с. 107 108),
- лист заступника начальника Хорольського відділення Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_28 від 06.09.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_11 проведено сплату орендної плати за землю в межах Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області за 2016 рік 65895,01 грн, за 2017 рік 0,00 грн, а ОСОБА_7 проведено відповідну орендну плату за 2016 рік 13035,48 грн, за 2017 рік 52153,22 грн (т. 2, а.с. 110),
- лист заступника начальника Хорольського відділення Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_28 від 30.08.2017 року, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_11 перебуває на обліку у Хорольському відділенні Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області як підприємець з 14.09.1999 року та має право на здійснення наступних видів економічної діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, змішане сільське господарство, допоміжна діяльність у рослинництві, роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, вантажний автомобільний транспорт (т. 2, а.с. 111 112),
- копії платіжних доручень № 193 від 29.01.2016 року, № 200 від 29.02.2016 року, № 205 від 28.03.2016 року, № 210 від 19.04.2016 року, № 217 від 25.05.2016 року, № 224 від 29.06.2016 року, № 232 від 25.07.2016 року, № 255 від 30.08.2016 року, № 263 від 29.09.2016 року, № 271 від 24.10.2016 року, з яких вбачається, що ОСОБА_11 на рахунок Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області за грудень 2015 року, а також за період з січня по вересень 2016 року було здійснено орендну плату на загальну суму 65895,01 грн (т. 2, а.с. 116 125),
- копії заяв на переказ готівки від 25.01.2017 року, 28.02.2017 року, 29.03.2017 року, 26.04.2017 року, 29.06.2017 року, 28.07.2017 року, з яких вбачається, що ОСОБА_7 на рахунок Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області за період з січня по липень 2017 року здійснила орендну плату на загальну суму 39113,22 грн (т. 2, а.с. 130 135),
- лист заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_29 від 01.09.2017 року з доданими актом обстеження земельної ділянки від 19.08.2017 року № 207-ДК/332/АО/10/01/-17 та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою від 31.08.2017 року № 207-ДК/386/АП/09/01/-17, з яких слідує, що в ході перевірки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, площею 55,1018 га, розташована на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, самовільно зайнята громадянином ОСОБА_11 шляхом посіву соняшнику, орієнтовний розмір шкоди, заподіяний вказаними діями територіальній громаді, може становити 88349,35 грн (т. 2, а.с. 170 175),
- лист Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 21.03.2017 року, в якому до винесення судового рішення ОСОБА_11 висловлено прохання не проводити обробіток земельної ділянки площею 67 га з кадастровим номером 5324884200:00:023:0001 у зв`язку з закінченням дії договору оренди № 3 від 20.07.2001 року (т. 2, а.с. 155),
- висновок судово-економічної експертизи № 1444 від 29.12.2017 року, яким відповідно до Методики для визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, встановлено, що розмір можливої шкоди, заподіяної територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002 площею 55,1018 га, розташованої за межами населеного пункту на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, становить 88349,35 грн та документально підтверджується. При визначенні розміру шкоди експертом було враховано розмір земельної ділянки, середньорічний дохід від використання земель сільськогосподарського призначення у Полтавській області, коефіцієнт функціонального використання земель, а також коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (т. 2, а.с. 199 206),
- висновок судового експерта ОСОБА_30 № 1704/18-1 від 17.04.2018 року за результатами проведення експертного економічного дослідження за заявою ОСОБА_7 , яким встановлено, що розмір збитків в сумі 88349,35 грн, заподіяних місцевому або державному бюджету внаслідок використання в 2017 році земельної ділянки з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002 площею 55,1018 га, розташованої за межами населеного пункту на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, який зазначений в інформаційному листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 10-16-0.14-6702/2-17 від 01.09.2017 року, з урахуванням сплаченої ОСОБА_11 та ОСОБА_7 орендної плати з липня 2016 року по липень 2017 року в загальному розмірі 84741,92 грн за використання цієї земельної ділянки, документально не підтверджуються (т. 2, а.с. 59 68),
- лист Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області від 06.11.2017 року з додатками, якими підтверджується факт надходження від ОСОБА_7 коштів в рахунок сплати орендної плати за землю в межах Новоаврамівської сільської ради за 2016 рік в сумі 13035,48 грн, за 2017 рік 52153,22 грн. В той час, ФОП ОСОБА_12 сплачено 7235,35 грн в січні 2016 року як орендну плату за грудень 2015 року, а також в рахунок плати за користування землею в 2016 року ним перераховано 58659,66 грн, договір суборенди, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 припинений у зв`язку з закінченням строку основного строку (т. 3, а.с. 11 21).
Суд погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо доведеності факту самовільного зайняття обвинуваченою ОСОБА_7 спірної земельної ділянки, враховуючи наступне.
Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»установлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (далі ЗК) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.
Статтею 93 ЗК визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ст. 116 ЗК).
Статтями 123-126 ЗК врегульовано прядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, порядок передачі земельних ділянок в оренду, виникнення права на земельну ділянку та оформлення речових прав на земельну ділянку. Зокрема визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
При цьому згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як встановлено ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Судом встановлено, що 06.07.2001 року між Новоаврамівською сільською радою Хорольського району Полтавської області та ОСОБА_7 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 67 га на території Новоаврамівської сільської ради, який був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди по Новоаврамівській сільській раді від 20.07.2001 року за № 3. Термін дії договору 15 років з моменту його державної реєстрації, тобто до 20.07.2016 року.
Умовами договору передбачено, що грошова плата за 1 га становить 50 грн, сторони домовились про використання земельної ділянки з урахуванням сівозміни, орендар має право використовувати земельну ділянку на власний розсуд відповідно до мети, обумовленої в договорі, одержувати продукцію і доходи.
Крім цього, орендар має переважне право за рівних інших умов на поновлення договору оренди, а також, за згодою сільської ради, передавати в суборенду зазначену земельну ділянку або її частину.
Зазначеним правом ОСОБА_7 скористалась, уклавши 25.12.2009 року договір суборенди землі з орендарем ОСОБА_11 на 7 років до закінчення терміну дії договору оренди землі.
Зазначений договір був зареєстрований 29.12.2009 року Хорольським районним відділом Полтавської РФ Центру ДЗК 29.12.2009 року.
За період дії договору оренди землі, укладеного між сільською радою та обвинуваченою, було проведено розпаювання земельних часток (паїв) загальною площею 10,85 га громадянам ОСОБА_31 , ОСОБА_19 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , внаслідок чого зазначені громадяни отримали Державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, розташовані в межах 67 га орендованої обвинуваченою землі на території Новоаврамівської сільської ради.
11.04.2016 року обвинувачена ОСОБА_7 подала клопотання начальнику ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, а 03.06.2016 року обвинуваченою подано заяву начальнику ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, наданої в оренду ОСОБА_7 , площею 55,3323 га, кадастровий номер: 5324884200:00:023:0002.
Незважаючи на дозвіл компетентного органу, наданий 12.05.2016 року, на розробку технічної документації із землеустрою, листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 24.06.2016 року у відповідь на заяву ОСОБА_7 від 03.06.2016 року останню повідомлено про неможливість поновлення договору оренди землі, оскільки одна з істотних умов договору, а саме площа та межа земельної ділянки, була змінена з 67 га на 55,3323 га, а тому одержання земельної ділянки на праві оренди повинно здійснюватись за проектом землеустрою щодо її відведення.
Таким чином, оскільки не було досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, переважне право орендаря ОСОБА_7 після закінчення договору оренди було припинено, відповідно також був припинений договір суборенди.
Не маючи документів, які б посвідчували право ОСОБА_7 на користування спірною земельною ділянкою, нею 01.03.2017 року було укладено договір про надання послуг по проведенню комплексу сільськогосподарських робіт № 1 з ФОП ОСОБА_11 , згідно якого на останнього, діючого згідно умов договору в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , було покладено обов`язок організувати посів, обробіток та збір сільськогосподарських культур на земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, площею 55,1018 га, на території Новоаврамівської сільської ради.
На виконання умов договору підрядником ФОП ОСОБА_12 у весняний період на вказаній земельній ділянці було здійснено комплекс сільськогосподарських робіт на спірній земельній ділянці, а саме: дискування, культивація, оранка, та посів соняшника, крім цього, договором було передбачено, що у термін з 01.03.2017 року по 31.12.2017 року врожай підлягав збору та перевезенню.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність факту користування обвинуваченою ОСОБА_7 земельною ділянкою з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002, площею 55,1018 га, на території Новоаврамівської сільської ради шляхом укладення договору про надання послуг № 1, згідно якого ФОП ОСОБА_7 замовила у ФОП ОСОБА_11 виконання комплексу сільськогосподарських робіт, які підлягали виконанню у термін з 01.03.2017 року по 31.12.2017 року, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).
Зазначені обставини встановлені судом в ході судового розгляду та підтверджуються доказами, наданими стороною обвинувачення, зокрема показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які є посадовими особами органів, уповноважених на розпорядження земельною ділянкою площею 55,1018 га, кадастровий номер 5324884200:00:023:0002, на території Новоаврамівської сільської ради, які зазначили, що дана земельна ділянка перебувала в оренді ОСОБА_7 згідно зареєстрованого у сільській раді договору оренди землі, згодом була передана в суборенду ОСОБА_11 , а після закінчення терміну дії договору 20.07.2016 року земельну ділянку продовжував використовувати ОСОБА_11 , який здійснював оплату за оренду землі на рахунки Новоаврамівської сільської ради у період з січня по вересень 2016 року.
Той факт, що ОСОБА_11 здійснювався обробіток спірної землі у період проведення сільськогосподарських робіт 2016 2017 рр, підтвердили також користувачі суміжних земельних ділянок ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ці обставини також не заперечував сам ОСОБА_11 , який підтвердив, що здійснював обробіток спірної земельної ділянки на замовлення обвинуваченої згідно договору про надання послуг по проведенню комплексу сільськогосподарських робіт від 01.03.2017 року.
Дослідженими під час розгляду справи вищеперерахованими письмовими доказами встановлено, що спірною земельною ділянкою протягом тривалого часу користувалась обвинувачена на підставі договору оренди, а після спливу строку дії останнього 20.07.2016 року, здійснювала обробіток земельної ділянки площею 55,1018 га без відповідного дозволу уповноваженого органу, уклавши 01.03.2017 року договір з ОСОБА_11 , в якому визначено, що сільськогосподарські роботи, які останній проводив на вказаній земельній ділянці, здійснювалися на замовлення ОСОБА_7 .
Твердження обвинуваченої про те, що їй не було відомо про порядок законного користування земельною ділянкою, дійсного компетентного органу для розпорядження орендованої нею землі, суд не вважає правдивими, оскільки в ході судового розгляду встановлено, і це не заперечується самою обвинуваченою, що вона зверталась до Головного управління Держгеокадастру щодо надання дозволу на розробку технічної документації для земельної ділянки, зменшеної у межах, та отримала на це дозвіл, після чого вона зверталась до зазначеного органу з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, наданої в оренду ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новоаврамівської сільської ради площею 55,3323 га, та укладення договору оренди даної земельної ділянки строком на 21 рік.
Сам факт звернення обвинуваченої до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області свідчить про обізнаність ОСОБА_7 щодо порядку продовження користування земельною ділянкою та нівелює її показання про те, що вона вважала компетентним органом у питанні укладення чи продовження договору оренди землі Новоаврамівську сільську раду і очікувала саме від неї повідомлень чи попереджень.
З вказаної заяви, дослідженої в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_7 мала намір укласти новий договір оренди землі у зв`язку зі зміною меж земельної ділянки, таким чином достеменно знала про закінчення чинності договору від 2001 року та необхідність укладення нового договору з ГУ Держгеокадастру в Полтавській області.
На думку суду, якби обвинувачена дійсно вважала, що договір є продовженим, то вона б не зверталась до органу Держгеокадастру з метою отримання документів, які б надавали їй правову підставу для користування земельною ділянкою.
Посилання ОСОБА_7 на те, що вона не отримувала відмови від Держгеокадастру та вважала договір оренди продовженим, також суд оцінює як неправдоподібним, адже судом встановлено, що вона кілька разів їздила в Полтаву разом з ОСОБА_11 з метою узаконити користування земельною ділянкою шляхом подачі відповідних заяв, після отримання дозволу на виготовлення технічної документації витратила час та кошти на її виготовлення, після чого подала заяву про затвердження технічної документації з метою укласти договір оренди.
Сукупність зазначених дій, вчинених в період закінчення чинності договору оренди, свідчить про бажання обвинуваченої вчасно узаконити подальше користування землею шляхом укладення відповідного договору, тому ОСОБА_7 не могла не цікавитись станом розгляду її заяви, оскільки подальшим її кроком та основною метою було укладення договору оренди землі.
З наведеного слідує, що незважаючи на те, чи отримувала обвинувачена лист-відмову від Держгеокадастру чи ні, ОСОБА_7 не уклала договір оренди землі, а відповідно знала про відсутність у неї правової підстави для користування земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди, починаючи з 21.07.2016 року, та незважаючи на це продовжувала обробіток землі, при цьому сплачуюючи щомісяця орендну плату сільській раді, таким чином між сторонами діяли фактичні відносини оренди землі, а обвинувачена умисно самовільно зайняла земельну ділянку без законної на те підстави.
З урахуванням цього посилання обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника на ст. 33 Закону України «Про оренду землі» як підставу продовження строку дії попереднього договору оренди є безпідставиним.
Суд вважає безпідставним твердження захисника ОСОБА_8 про те, що в діях його підзахисної наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП, що полягає в порушенні строків повернення тимчасово зайнятих земель, за що передбачено адміністративну відповідальність за ст. 54 КУпАП.
Так, суб`єктом порушення строків повернення тимчасово займаних земель може бути лише особа, яка отримала земельну ділянку (а точніше дозвіл на використання земельної ділянки) для проведення розвідувальних робіт з дотриманням вимог, закріплених ст. 97 ЗК України.
Суб`єктом же самовільного зайняття земельних ділянок може виступати будь-яка фізична чи юридична особа, яка без законних підстав заволоділа чужою земельною ділянкою.
Таким чином, порушення строків повернення тимчасово займаних земель як земельне правопорушення стосується лише земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб та використовуються для проведення розвідувальних робіт.
Також в ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження твердження захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 щодо невідповідності розміру земельної ділянки з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002 площі, що становить 55,1018 га, так як згідно даних інтернет ресурсу «Публічна кадастрова карта України» земельна ділянка з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002 має площу 55,1018 га, а земельна ділянка в її межах має кадастровий номер 5924182000:01:006:0135 та площу 0.1131 га. і перебуває в приватній власності, таким чином це дві різні земельні ділянки.
Разом з тим, оцінюючи вищезазначені досліджені докази і аналізуючи їх в сукупності, суд вважає в діях обвинуваченої ОСОБА_7 відсутній склад злочину передбачений ст. 197-1 ч.1 КК України, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, а згідно примітки до цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є злочином із матеріальним складом, який вважається закінченим з того моменту, коли особа фактично заволоділа земельною ділянкою або розпочала її протиправну експлуатацію (освоєння), завдавши цим власнику земельної ділянки або її законному володільцю значної шкоди. Кількісний аспект цієї криміноутворюючої ознаки дозволяє відмежувати злочинне самовільне зайняття земельної ділянки від відповідного адміністративного проступку (ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Згідно Податкового Кодексу України, розділ ХХ Перехідних положень, підрозділу 1. Про особливості справляння податку на доходи фізичних осіб ч. 5 передбачає, якщо норми кримінального законодавства містять посилання на неоподаткований мінімум доходів громадян, розрахунок встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 01 січня звітного періоду, тобто станом на 2017 рік 1600,00 грн, що обліковується у розрахунку один неоподаткований мінімум доходів громадян 800,00 грн, а сто 80000,00 грн.
Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963.
Об`єктом правопорушення, визначеного ст. 197-1 КК України є відносини власності на землю, які забезпечують власникові можливість володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою.
Предметом правопорушення, визначеного ст. 197-1 КК України є земельна ділянка, як частина земної поверхні з установленими межами.
Потерпілим від даного правопорушення є законний володілець або власник самовільно зайнятої земельної ділянки.
Для кваліфікації даного правопорушення як злочину, передбаченого ст. 197-1 КК України, в судовому засіданні має бути перевірено та встановлено спричинення потерпілому шкоди, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Судом також враховано позиція ЄСПЛ щодо розуміння доведеності вини поза розумним сумнівом сформованим в рішенні «Коробов проти України», 2011 рік п. 65, де зазначено, що суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. А також в рішенні «Авшар проти Туреччини», де зазначено таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно ч. 3 ст.62 Конституції України та ч. 4 ст. 17КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ при постановленні вироків» від 29 червня 1990 року зі змінами та доповненнями в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, дослідженні в судовому засіданні. При постановленні вироку суд повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у статі 368 КПК України.
Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі «Barbera,Messegu and Jabardov.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справ з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов`язок доказування лежить на обвинувачені, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного (Barbera,Messegu and Jabardov. Іспанія, рішення від 6 Desember 1988 року, серія А. 146, р. 33, § 77).
Відповідно до ч. 1 ст. 337КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Відповідно до ст. 91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до диспозиції частини першоїст. 197-1 КК України, відповідальність передбачена за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. А відповідно до примітки до зазначеної статті, шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином, об`єктивна сторона зазначеного злочину полягає не лише у самовільному зайнятті земельної ділянки, а і у спричиненні самовільним зайняттям значної шкоди власнику землі.
Що стосується визначення розміру шкоди, завданої власнику земельної ділянки внаслідок самовільного зайняття обвинуваченою ОСОБА_7 земельної ділянки з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002 площею 55,1018 га, суд не приймає аргументи сторони обвинувачення щодо наявності значної шкоди власнику землі, яка становить 88349,35 грн, виходячи з наступного.
На думку суду, розмір шкоди не є абстрактним і полягає у дійсно неодержаних доходах, на які сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі якби її право не порушувалось.
Поняття «шкода» за юридичним об`ємом є ширшим поняттям, ніж «збитки», оскільки включає в себе не тільки майнові втрати і упущену вигоду, під шкодою, окрім іншого, слід розуміти будь-які збитки, завдані особі, фізичні втрати, моральна шкода.
Збитки це завжди вартісний (грошовий) вираз майнової шкоди, завданої протиправними діями, поняття «шкода» включає в себе поняття «збитки».
Судом встановлено, що обвинуваченою ОСОБА_7 було сплачено орендну плату Новоаврамівській сільській раді за період з листопада по грудень 2016 року у розмірі 13035,48 грн (6517,74 грн щомісячно), а також з січня по липень 2017 року 52153,22 грн (щомісячно по 7450,46 грн), таким чином у той період, коли спірна земельна ділянка оброблялась ОСОБА_11 , тобто самовільна зайнята обвинуваченою ОСОБА_7 , останньою було сплачено орендну плату сільській раді на загальну суму 65188,70 грн.
Крім цього, ОСОБА_11 проведено сплату орендної плати за землю в межах Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області за період з січня по вересень 2016 року 58659,66 грн (6517,74 грн щомісячно).
Лубенською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Полтавській області підтверджено факт надходження від ОСОБА_7 коштів в рахунок сплати орендної плати за землю в межах Новоаврамівської сільської ради за 2016 рік в сумі 13035,48 грн, за 2017 рік 52153,22 грн, разом з тим ФОП ОСОБА_11 сплачено 7235,35 грн в січні 2016 року як орендну плату за грудень 2015 року, а також в рахунок плати за користування землею в 2016 року ним перераховано 58659,66 грн.
З огляду на те, що поняття шкода включає в себе збитки (неотримані доходи, упущену вигоду), суд не може вважати визначений експертом ОСОБА_13 розмір завданої самовільним зайняттям земельної ділянки шкоди обгрунтованим та таким що підтверджує розмір спричиненої шкоди, оскільки нею не було враховано суму сплачених обвинуваченою ОСОБА_7 коштів в рахунок орендної плати.
Суд констатує, що в органів досудового розслідування малася інформація про сплату обвинуваченою ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_11 орендної плати за землю, самовільне зайняття якої інкримінується ОСОБА_7 , в 2016-2017 роках, разом з тим ця інформація не була врахована при призначенні відповідних експертиз, так як слідчим на вирішення експерту ставилися питання, без врахування інформації про здійснення обвинуваченою ОСОБА_7 орендної плати за землю. При цьому експерт ОСОБА_13 , відповідаючи на питання слідчого, не виходила за межі поставленого слідчим питання.
Суд констатує, що прийняття державною податковою інспекцією сум платежів орендної плати за землю від фізичної чи юридичної особи можливе лише у випадку наявності в цього органу інформації про цю фізичну чи юридичну особу як орендаря земельної ділянки на території відповідної сільської ради.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_13 пояснила, що у випадку, якщо під час проведення експертизи їй були надані квитанції про сплату обвинуваченою орендної плати за землю та поставлене питання щодо наявності збитків та відповідно шкоди по даному кримінальному провадженню з урахуванням сплачених коштів, висновок експерта міг бути інакшим.
Суд також звертає увагу на порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, згідно затвердженої методики, який розраховується, виходячи з площі земельної ділянки, відносно сталих коефіцієнтів функціонального використання земель та індексації нормативно-грошової оцінки земель, а також з урахуванням середньорічного доходу, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням.
Незважаючи на те, що експертом було пояснено, що зазначена методика передбачає встановлення шкоди не за несплату орендної плати, а за самовільне використання земельної ділянки, судом встановлено, що при визначенні завданої шкоди експерт повинен враховувати середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель, а в даному випадку це значення не було коректним під час проведення експертизи, оскільки не було враховано сплачену обвинуваченою орендну плату, сума якого однозначно зменшила розмір неотриманого доходу та в цілому заподіяної шкоди.
Заперечення прокурора про те, що кошти, сплачені обвинуваченою сільській раді, є іншими платежами та не можуть вважатись орендною платою, оскільки у правовідносинах, що склалися, відсутня юридична складова, а саме між сторонами не було укладено договір оренди, суд не бере до уваги, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що сплачені ОСОБА_7 кошти обліковувалися як орендна плата за землю, між сторонами діяли фактичні орендні відносини, при яких обвинувачена тривалий час сплачувала оренду щомісяця на рахунки Новоаврамівської сільської ради, ці кошти обліковувались саме як орендна плата, були освоєні та використані сільською радою.
Зазначений факт не заперечувався головою Новоаврамівської сільської ради ОСОБА_16 , яка пояснила, що дійсно від ОСОБА_7 та ОСОБА_11 після закінчення дії договору оренди та відповідно суборенди землі надходила орендна плата за користування земельною ділянкою, зазначені кошти були зараховані до бюджету громади як цільові надходження (орендна плата за землю) та використовувались сільською радою відповідно до потреб громади.
Експерт ОСОБА_13 при наданні пояснень з цього питання також зазначила, що якщо кошти надходили на рахунки сільської ради як орендна плата і враховувались як орендна плата, податковий орган, який контролює сплату орендної плати, зарахував ці кошти саме як плату за оренду землі, якби це були інші платежі, вони були б повернуті платнику, таким чином твердження прокурора про інше цільове призначення коштів сплачених обвинуваченою ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_11 є безпідставним.
Також суд враховує висновок експерта ОСОБА_30 , який дослідив в економічному та юридичному значенні поняття «збитки», що є частиною шкоди, та включають в себе реально неотримані доходи, витрати для відновлення втраченого майна.
Експерт посилається на практику ВСУ, зокрема на постанову у справі 6-2588цс15 від 14.09.2016 року, в якій судом встановлено, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права на одержати дохід у вигляді орендної плати за землю , яку він міг би отримувати, якби його право не було порушене.
Таким чином, можна зробити висновок, що головною метою укладення договору оренди для орендодавця є отримання юридичної гарантії сплати орендарем коштів за користування землею.
А беручи до уваги, що таке право Новоаврамівської сільської ради, яка є отримувачем коштів, у даній ситуації не було порушено, оскільки за період з липня 2016 року по липень 2017 року з боку користувачів земельної ділянки ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_7 сільській раді було сплачено орендну плату в загальній сумі 84741,92 грн, розмір фактичних збитків, заподіяних місцевому або державному бюджету, не є тотожним сумі визначеної шкоди у розмірі 88349,35 грн.
Враховуючи досліджені судом докази, а також показання свідків та експерта, суд приходить до твердого переконання про сплату обвинуваченою ОСОБА_7 сільській раді за 2016 2017 рр орендної плати за користування самовільно захопленою земельною ділянкою, що зменшує розмір завданих збитків на суму 65188,70 грн та відповідно зменшує розмір спричиненої шкоди до 23160,65 грн, що становить менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином у даному кримінальному провадженні характер обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, зокрема об`єктивної сторони, яка сформована як самовільне зайняття ОСОБА_7 земельної ділянки з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002 площею 55,1018 га, розташованої за межами населеного пункту на території Новоаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, що заподіяно значної шкоди державним інтересам в особі Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області на загальну суму 88349,35 грн з урахуванням встановлених судом суперечностей та розбіжностей, не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», відповідно до положень ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, та практикою Європейського суду з прав людини.
Беручи до уваги те, що наявність значної шкоди є елементом об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а судом встановлено недоведеність визначеного стороною обвинувачення розміру шкоди, завданої самовільним захопленням обвинуваченою ОСОБА_7 земельної ділянки, суд приходить до висновку про відсутність у діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення.
Покладаючи в основу цього вироку висновок експерта № 1704/18-1 від 17.04.2018 року, в якому зазначено, що розмір збитків в сумі 88349 грн. 35 коп. заподіяних місцевому або державному бюджету внаслідок використання в 2017 році земельної ділянки з кадастровим номером 5324884200:00:023:0002 площею 55.1018 га, розташованої за межами населеного пункту на території Новоавраміської сільської ради, що зазначений в інформаціному листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 10-16-0.14-6702/2-17 від 01.09.2017 року не підтверджується, суд враховує, що цей висновок зроблено експертом з урахуванням документів та фактів існування яких повністю підтверджено під час судового розгляду, цей висновок є обґрунтованим, повним, і таким, що не викликає сумнівів в його правильності.
Разом з тим висновок судово-економічної експертизи № 1444 від 29.12.2017 року, зроблений експертом ОСОБА_13 без врахування даних (квитанцій про сплату орендної плати за землю), що робить цей висновок неповним, та таким, що не спростовує прокурором версію сторони захисту, а тому суд не враховує цей висновок експертизи, як такий, що підтверджує наявність значної шкоди, як складової об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 197-1 ч.1 КК України.
Інформаційний листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 10-16-0.14-6702/2-17 від 01.09.2017 року також не може бути прийнятий судом як доказ наявності значної шкоди, так як цей лист носить інформативний характер, і його результати повинні бути підтверджені відповідним висновком експерта.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме - верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 в пред`явленому їй обвинуваченні, а саме в самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю, що кваліфіковано за ч. 1 ст. 197-1 КК України в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, в зв`язку з чим ОСОБА_7 підлягає виправданню в зв`язку з відсутністю в діях останньої складу даного злочину.
Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про стягнення з ОСОБА_7 на користь держави в особі Новоаврамівської сільської ради Полтавської області шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 88349,35 грн, на підставі ч. 3 ст. 129КПК, необхідно залишити без розгляду.
Виходячи з того, що сторонами суду не надано доказів існування речових доказів по даному кримінальному проваджені, питання їх долі суд не вирішував.
Витрати на залучення експерта покласти на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.368,370,371,373,374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_7 , яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України, визнати невинуватою та виправдати за відсутності в її діях складу кримінального правопорушення.
Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про стягнення з ОСОБА_7 на користь держави в особі Новоаврамівської сільської ради Полтавської області шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 88349,35 грн, залишити без розгляду.
Вирок набирає чинності після 30 днів з дня його проголошення, якщо не буде подано апеляційну скаргу.
Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Копію вироку суду, не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати учасникам судового розгляду, що не були присутні при його проголошенні.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд.
Головуючий:
