ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" червня 2020 р. Справа № 924/344/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 смт. Ярмолинці Ярмолинецький район Хмельницька область
до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України, м. Київ
про зобов`язання AT "Хмельницькобленерго" припинити незаконні дії щодо заміни членів Наглядової ради, шляхом виключення зі складу Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
про скасування рішення Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" та визнання недійсним протоколу № 40 засідання Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 року
Представники сторін:
позивача: Андрейчик О.Л. адвокат за ордером серія ХМ № 016986 від 10.03.2020р.
відповідача: не з`явився
третьої особи: Стецюк Т.Л. за довіреністю № 423 від 27.12.19р.
У судовому засіданні, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
26.03.2020р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 як акціонера АТ "Хмельницькобленерго" про зобов`язання АТ "Хмельницькобленерго" припинити незаконні дії щодо заміни членів Наглядової ради, шляхом виключення зі складу Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скасування рішення Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" та визнання протоколу №40 засідання Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020р. недійсним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2020р., позовну заяву передано для розгляду судді Мусі М.Є.
Ухвалою від 27.03.2020р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк - 10 днів для виправлення недоліків позовної заяви.
07.04.2020р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 10.04.2020р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження із стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 29.04.2020р.
Ухвалою суду від 29.04.2020р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9), підготовче засідання відкладено на 14 травня 2020 р.
У підготовчому засіданні 14.05.2020р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 25.05.2020р.
Ухвалою суду від 25.05.2020р. закрито підготовче провадження у справі №924/344/20, призначено справу №924/344/20 до судового розгляду по суті на 3 червня 2020 року.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про зобов`язання припинити незаконні дії, скасування рішення Наглядової ради, визнання протоколу засідання Наглядової ради недійсним. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що є акціонером Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", яке створене на підставі рішення загальних зборів акціонерів шляхом перетворення державного енергопостачального підприємства "Хмельницькобленерго" у державну акціонерну енергопостачальну компанію "Хмельницькобленерго" з подальшими перейменуваннями у AT "Хмельницькобленерго".
Стверджує, що згідно із п. 15.2. Статуту AT "Хмельницькобленерго", органами управління Товариством є в т.ч. Наглядова рада як колегіальний орган, що здійснює захист прав акціонерів Товариства і в межах компетенції, здійснює управління Товариством, а також контролює та регулює діяльність Дирекції.
Позивач звертає увагу суду на те, що пунктом 17 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" та підпунктом пункту 16.2.1. Статуту Товариства визначено, що обрання членів Наглядової ради належить до виключної компетенції Загальних зборів Товариства. До складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси, та/або незалежні директори. Членів Наглядової ради обрано 26.04.2017р. річними Загальними зборами акціонерів ПАТ "Хмельницькобленерго" (протокол № 26), зокрема: 1) ОСОБА_4 - представник акціонера - Фонду державного майна України; 2) ОСОБА_5 - представник акціонера - Фонду державного майна України; 3) ОСОБА_6 - представник акціонера - Фонду державного майна України; 4) ОСОБА_7 - представник акціонера - Фонду державного майна України; 5) ОСОБА_8 - представник акціонера - Фонду державного майна України; 6) ОСОБА_9 - представник акціонера - ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ"; 7) ОСОБА_10 - представник акціонера - ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ". З моменту обрання складу Наглядової ради відбулись зміни на підставі повідомлень акціонера - Держави України в особі Фонду державного майна України про заміну члена Наглядової ради: 03.10.2018р. ОСОБА_6 замінено на ОСОБА_11 , а 20.11.2018р. ОСОБА_4 на ОСОБА_12 . З врахуванням змін, Наглядова рада Товариства складалась із: ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Акцентує увагу на тому, що відповідно до наданих AT "Хмельницькобленерго" документів на запит акціонера, 16.07.2019 року на адресу Товариства надійшли заяви членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11 про припинення повноважень згідно п. 1 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства". Без рішення загальних зборів повноваження члена наглядової ради припиняються за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижні.
Таким чином, на думку позивача, повноваження членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11. - представників акціонера Фонду державного майна України є припиненими через два тижні з моменту надходження відповідних заяв - з 31.07.2019 року. Однак, 05 серпня 2019 року заступником Голови Фонду державного майна України видано наказ № 795 від 05.08.2019р. про заміну членів наглядової ради AT "Хмельницькобленерго", відповідно до якого вирішено замінити членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11 на ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
На думку позивача, після припинення повноважень членів Наглядової ради - представників акціонера (Фонду державного майна України) за їх особистим бажанням з 31.07.2019 року, було прийняте незаконне рішення про їх заміну. В подальшому, 24.10.2019 року Головою Фонду державного майна України видано наказ №1053 від 24.10.2019р. про заміну членів наглядової ради АТ"Хмельницькобленерго", відповідно до якого наказ Фонду державного майна України № 795 скасовано, а також, вирішено замінити членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11 на ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Стверджує, що 28.10.2019р. року на адресу Відповідача надійшов лист Фонду державного майна України з копією наказу № 1053 від 24.10.2019 року про заміну членів Наглядової ради. Відповідно до п. 2 Наказу Відповідача № 1053, заміна представників акціонера - Держава Україна в ocoбі Фонду державного майна України у складі Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" на ОСОБА_2 і ОСОБА_3 здійснена "у зв`язку з припиненням з 31 липня 2019 року повноважень членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_5 , ОСОБА_11 ". AT "Хмельницькобленерго" була розкрита особлива інформація про зміну складу посадових осіб емітента (припинення повноважень членів наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11 ) у порядку, визначеному Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів від 03.12.2013 № 2826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 2180/24712.
Акцентує увагу суду на те, що незважаючи на факт припинення повноважень членів Наглядової ради з 31.07.2019 року, акціонером - Фондом державного майна України 24.10.2019 року прийнято рішення (наказ) та 28.10.2019 р. направлено повідомлення Відповідачу про їх заміну, що на думку Позивача є незаконним. Звертає увагу суду, що Відповідачем було прийнято дану заміну, розкрито особливу інформацію, чим забезпечено діяльність недійсного складу наглядової ради. В подальшому, протоколом засідання Наглядової ради № 31 від 07.11.2019 року Головою Наглядової ради Товариства було обрано ОСОБА_2 .
На думку позивача, припинення повноважень за бажанням члена наглядової ради та заміна члена наглядової ради, який є представником акціонера, є окремими підставами припинення повноважень згідно ст. 57 Закону, заміна члена наглядової ради - представника акціонера можлива виключно в період здійснення ним своїх повноважень.
Також позивач звертає увагу суду на те, що згідно з протоколом №40 засідання Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 року в порядок денний наступних Загальних зборів Товариства 30 квітня 2020 року внесено питання № 19 про прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів та проекту рішення з питання щодо відчуження корпоративних прав Товариства в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", в якому AT "Хмельницькобленерго" є одноосібним учасником із 100-відсотковою часткою у статутному капіталі. У разі прийняття позитивного рішення з даного питання на Загальних зборах Товариства, це призведе до зменшення активів AT "Хмельницькобленерго" та відповідно зменшить вартість акцій Товариства, власником яких є і позивач як акціонер, що особливо важливо в умовах майбутньої приватизації AT "Хмельницькобленерго".
На думку позивача, рішення прийняте чинним складом Наглядової ради та зафіксоване протоколом № 40 від 20.03.2020 року порушує права позивача як акціонера, адже безпосередньо впливає на ціну належних акцій та розмір дивідендів, які акціонер отримає від результатів діяльності Товариства за рік.
Відповідач у відзиві на позов від 22.04.2020р. зазначає, що 16.07.2019 року на адресу Відповідача надійшли заяви від 01.07.2019 року членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11 про припинення повноважень згідно із п. 1 ч. 1 ст. 57 Закону. Відтак, повноваження членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11 є припиненими через два тижні з моменту надходження відповідних заяв, тобто, з 31.07.2019 року за їх бажанням на підставі особистих повідомлень (заяв) поданих в порядку п. 1 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства". В подальшому, 12.08.2019 року на адресу AT "Хмельницькобленерго" надійшов лист Фонду державного майна України та копія наказу Фонду від 05.08.2019 року № 795 "Про заміну членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго". Незважаючи на факт припинення повноважень членів Наглядової ради з 31.07.2019 року, Фондом державного майна України 05.08.2019 року прийнято рішення (наказ) про їх заміну.
Відповідач стверджує, що розуміючи незаконність та протиправність таких дій Фонду державного майна України, враховуючи, що заміна членів Наглядової ради не є можлива, оскільки їх повноваження як членів Наглядової ради вже припинилися, а Закон України "Про акціонерні товариства" не передбачає заміну члена Наглядової ради, повноваження якого були припинені AT "Хмельницькобленерго" звернулося до Національної комісії з цінних паперів та Фондового ринку з листом №2019-05-13-3365 від 12.08.2019 рокупро роз`яснення, порядкузастосування законодавства про цінні папери та акціонерні товариства.
Стверджує, що заміна члена наглядової ради (представника акціонера) допускається виключно в разі відкликання члена наглядової ради - представника цього ж акціонера та безумовно до моменту припинення його повноважень. Припинення повноважень за бажанням члена наглядової ради та заміна члена наглядової ради, який є представником акціонера, є окремими, самостійними та взаємовиключними підставами припинення повноважень члена наглядової ради акціонерного товариства. Таким чином, акціонером AT "Хмельницькобленерго", в особі Фонду державного майна України, вчинені дії, що суперечать Закону і, полягають в прийнятті рішення про заміну членів Наглядової ради - представників акціонера, повноваження яких на момент вчинення таких дій вже були припинені.
У відповіді на відзив від 24.04.2020р. позивач просить суд прийняти рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до AT "Хмельницькобленерго" та задовольнити позовні повному обсязі.
Третя особа Фонд державного майна України у письмових поясненнях від 25.05.2020р. зазначив, що доводи, наведені у позовній заяві не відповідають дійсним обставинам справи, а тому не підлягають задоволенню. Стверджує, що у зв`язку з припиненням повноважень ОСОБА_5 та ОСОБА_11 у складі наглядової ради ПАТ "Хмельницькобленерго", Фонд наказом від 24.10.2019 № 1053 замінив їх на представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що Товариство повідомлено листом від 28.10.2019 № 10-17-1895, які набули повноважень членів наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" 31.10.2019 (з моменту отримання товариством відповідного повідомлення). В подальшому наказом Фонду від 28.02.2020 № 351 "Про заміну членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" було замінено у складі наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду на представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду, а саме ОСОБА_15 , ОСОБА_17 .
Наголошує на тому, що листом Фонду від 28.02.2020 № 10-17-4194 повідомлення про заміну членів наглядової ради, було направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу AT "Хмельницькобленерго", яке отримало повідомлення Фонду 22.04.2020, що підтверджується роздруківкою з веб-сайту Укрпошти за трекінгом коду поштового відправлення № 0113331409544 та реєстром відправки рекомендованих листів від 16.04.2020р.
Зазначає, що фонд - акціонер, який володіє 94197953 штуками простих акцій AT "Хмельницькобленерго", що становить 70,0089 % його статутного капіталу.
Посилаючись на приписи п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" стверджує, що призначення Фондом представників до органів наглядової ради належить до повноважень Фонду визначених законодавством, а заміна представника акціонера в Наглядовій раді товариства є правом акціонера.
Також звертає увагу суду на те, що проведені на підставі оскаржуваних у цій справі наказів Фонду заміни представників акціонера - держави в особі Фонду - членів Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго", не зачіпають та не можуть зачіпати (порушувати) прав Позивача, а отже не породжують права на захист для останнього, оскільки такі заміни могли бути проведені у будь-який час тільки акціонером, представники якого були обрані до складу Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго", а саме держави в особі Фонду. Права позивача як міноритарного акціонера, теоретично могли б порушуватися лише первинним необранням до складу Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" його представника. Однак, відповідне рішення Загальних зборів акціонерів AT "Хмельницькобленерго" позивачем не оскаржувалося.
Приходить до висновку про те, що законодавством не передбачено права на звернення до суду з позовною вимогою про зобов`язання AT припинити незаконні дії щодо заміни членів Наглядової ради, шляхом виключення їх зі складу Наглядової ради AT.
Також зазначає, що повноваження щодо заміни членів акціонерного товариства віднесено до акціонерів, а не до акціонерного товариства. На думку третьої особи, до компетенції судів не належить вирішення спорів про включення учасника (акціонера) товариства до складу наглядової ради чи його виключення, а належить до виключної компетенції загальних зборів товариства.
Стверджує, що не є підвідомчими судам також спори про визнаний недійсним протоколу засідання наглядової ради товариства (п. 39 постанови Пленуму). При розгляді справ за позовами про визнання повноважень членів (члена) виконавчого органу, наглядової ради та інших органів товариства припиненими у зв`язку зі спливом строку, на який вони були обрані (призначені), судам необхідно враховувати, що такого способу захисту прав та законних інтересів чинним законодавством не передбачено. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позову.
Відповідач у судове засідання представника не направив, однак на адресу суду надіслав заяву від 23.04.2020р. про розгляд справи за відсутності представника.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
26.04.2017р. річними загальними зборами ПАТ "Хмельницькобленерго" (протокол № 26) обрано членами наглядової ради Товариства: ОСОБА_4 - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; ОСОБА_5 - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; ОСОБА_6 - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; ОСОБА_7 - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; ОСОБА_8 - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; ОСОБА_9 - представника акціонера Товариства, юридичної особи ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ"; ОСОБА_10 - представника акціонера Товариства, юридичної особи ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ".
02.10.2018 заступником Голови Фонду державного майна України видано наказ № 1269 "Про заміну члена наглядової ради AT "Хмельницькобленерго", відповідно до якого, вирішено замінити ОСОБА_19 - представника акціонера - Держави Україна в особі Фонду у складі наглядової ради ПАТ "Хмельницькобленерго" на представника акціонера - Держави України в особі Фонду у складі наглядової ради ПАТ "Хмельницькобленерго" ОСОБА_11 .
16.07.2019 року на адресу Товариства "Хмельницькобленерго" надійшли заяви членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11 про припинення повноважень згідно ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства".
05 серпня 2019 року заступником Голови Фонду державного майна України видано наказ № 795 "Про заміну членів наглядової ради AT "Хмельницькобленерго", відповідно до якого, вирішено замінити членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11 на ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
24.10.2019 Головою Фонду державного майна України видано наказ №1053 "Про заміну членів наглядової ради AT "Хмельницькобленерго", яким вирішено скасувати наказ Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 795 "Про аміну членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", у зв`язку з припиненням з 31 липня 2019 року повноважень членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_5 , ОСОБА_11 - представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" замінити на представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", а саме: ОСОБА_2 - начальника відділу корпоративного управління Управління державною власністю Департаменту управління державною власністю та аналізу фінансово-господарської діяльності Фонду державного майна України; ОСОБА_3 - заступника начальника відділу забезпечення діяльності органів управління господарських товариств Управління державною власністю Департаменту управління державною власністю та аналізу фінансово-господарської діяльності Фонду державного майна України.
26.12.2018р. AT "Хмельницькобленерго" звернулося до Національної комісії з цінних паперів та Фондового ринку з листом № 2019-05-13-3365 про роз`яснення, порядкузастосування законодавства про цінні папери та акціонерні товариства.
03.10.2019 Національної комісії з цінних паперів та Фондового ринку листом № 28/01/22985 роз`яснила, що заміна члена наглядової ради - представника акціонера можлива виключно в період здійснення ним своїх повноважень.
Наказом Фонду від 28.02.2020 № 351 "Про заміну членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" було вирішено замінити ОСОБА_3 та ОСОБА_7 - представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", а саме: ОСОБА_15 - головного спеціаліста відділу забезпечення функції акціонера Управління корпоративних прав держави Департаменту управління корпоративними правами держави та державними підприємствами Фонду державного майна України; ОСОБА_17 - головного спеціаліста відділу організації роботи наглядових рад Управління корпоративних прав держави Департаменту управління корпоративними правами держави та державними підприємствами Фонду державного майна України; припинити повноваження відкликаних членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Відповідно до роздруківки з вебсайту Укрпошти за трекінгом коду поштового відправлення № 0113331409544 та реєстру відправки рекомендованих листів від 16.04.2020 Фонд державного майна України надіслав AT "Хмельницькобленерго" Наказ Фонду від 28.02.2020 № 351.
Як вбачається із протоколу №40 засідання Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 року на засіданні Наглядової ради присутні голова Наглядової ради - ОСОБА_2 , члени Наглядової ради - ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , відсутні - член Наглядової ради: ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 . Вирішено, зокрема, внести на розгляд річних Загальних зборів Товариства питання № 19 "Прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення Товариством значних правочинів, передбачених Статутом Товариства." та такий проект рішення: "1. Прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення Товариством значного правочину до 10.06.2020 з дня проведення цих Загальних зборів, а саме на відчуження частки в розмірі 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" шляхом продажу на аукціоні із застосуванням електронної системи "ProZorro.Продажі", з урахуванням п. 2 Програми відповідності оператора системи розподілу Товариства, затвердженого протоколом Дирекції Товариства від 03.01.2019, за ринковою вартістю, не нижче встановленої суб`єктом оціночної діяльності, який обраний Наглядовою радою Товариства. Також вирішено встановити, що за рішенням Виконавчого органу, Товариство має право вчиняти правочин, передбачений п. 1 цього рішення без отримання додаткового погодження Наглядової ради товариства, зобов`язати Виконавчий орган Товариства звітувати Наглядовій раді Товариства про вчинений значний правочин, передбачений п. 1 цього рішення.".
Оскільки позивач є акціонером АТ "Хмельницькобленерго", яка володіє іменними простими акціями у бездокументарній формі у кількості 116 шт. у статутному капіталі (що підтверджується випискою з рахунку цінних паперів на 13.03.2020р.), на її думку прийняття позитивного рішення з питання №19 на Загальних зборах Товариства призведе до зменшення активів AT "Хмельницькобленерго" та відповідно зменшить вартість акцій Товариства, власником яких є і позивач як акціонер. Таким чином, на думку позивача, рішення прийняте чинним складом Наглядової ради та зафіксоване протоколом №40 від 20.03.2020 року порушує права позивача як акціонера, адже безпосередньо впливає на ціну належних акцій та розмір дивідендів, які акціонер отримає від результатів діяльності Товариства за рік, тому позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.
Підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16448/18.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання (п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"). Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 травня 2019 року по справі №916/465/18.
Судом зауважується, що загальні норми про способи захисту цивільних прав та інтересів, у тому числі учасників корпоративних відносин, викладені в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу. Спеціальні способи захисту корпоративних прав визначаються законами України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства". Можливість застосування іншого, ніж встановлений законом, способу захисту, випливає із норми ч. 3 ст. 16 ЦК.
Об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства. Загальними для учасника будь-якого господарського товариства відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" є права: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Отже, оскільки в ст. 167 ГК зміст корпоративних прав визначений невичерпно, корпоративні права учасника АТ "Хмельницькобленерго" поділяються на основні (притаманні учаснику АТ "Хмельницькобленерго"), спеціальні (пов`язані із виключним видом діяльності АТ "Хмельницькобленерго" як суб`єкта господарювання) та локальні (передбачені Статутом АТ "Хмельницькобленерго").
Зазначеним правам кореспондують й адекватні способи захисту, при цьому відповідно, корпоративне право як комплексне за змістом визначається через сукупність усіх прав та обов`язків, які має особа - учасник щодо АТ "Хмельницькобленерго".
За критерієм правового результату, що досягається способи захисту корпоративних прав поділяються на: а) способи, використання яких підтверджує або посвідчує право, змінює чи припиняє правовідношення (визнання права на частку (акції), переведення прав та обов`язків покупця акцій (частки, паю); б) способи, використання яких попереджує чи припиняє порушення права (визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників, членів), виконавчого органу (наглядової ради); в) способи застосування яких відновлює порушене право чи компенсує втрати, завдані у зв`язку з порушенням права (усунення наслідків недійсних правочинів, відшкодування збитків, завданих товариству його посадовою особою).
Так, у п. 10 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, які не передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК, та які не випливають із положень законодавства; господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові.
Таким чином, саме при судовому захисті корпоративних прав суд, по-перше, зобов`язаний встановити наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, з метою захисту якого подано позов до товариства; по-друге, наявність або відсутність факту їх порушення чи оспорювання господарським товариством; по-третє, спосіб порушення прав учасника. Обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення, а його застосування має відповідати цілям судочинства, застосування обраного позивачем способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.
Позивач при зверненні до суду просить зобов`язати AT "Хмельницькобленерго" припинити незаконні дії щодо заміни членів Наглядової ради, шляхом виключення зі складу Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Разом з тим позивачем залишилися поза увагою вищезазначені вимоги закону, оскільки такий спосіб захисту не передбачений законом. Тому вимога зобов`язати AT "Хмельницькобленерго" припинити незаконні дії щодо заміни членів Наглядової ради (шляхом виключення зі складу Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ) не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, хоч у цьому випадку і таке не мало місце.
Щодо вимоги позивача скасувати рішення Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" та визнання недійсним протоколу № 40 засідання Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 року судом зауважується наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду. Оскарження рішення загальних зборів акціонерного товариства здійснюється відповідно до ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства". Відповідно до абз. 2 п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 13 судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
Таким чином, оскаржити можна не лише рішення загальних зборів, а й інших органів корпоративного управління, зокрема, наглядової ради. Це також відображено у пунктах 38, 39 зазначеної Постанови. Власне корпоративними способами захисту суб`єктивних прав та інтересів суб`єктів корпоративних прав є, серед інших, визнання недійсними рішень органів корпоративного управління акціонерного товариства (загальних зборів акціонерів, наглядової ради, виконавчого органу товариства).
Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом, позивач вказує, що згідно з протоколом №40 засідання Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 року в порядок денний наступних Загальних зборів Товариства, які відбудуться 30 квітня 2020 року внесено питання № 19 про прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів та проекту рішення з питання щодо відчуження корпоративних прав Товариства в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", в якому AT "Хмельницькобленерго" є одноосібним учасником із 100-відсотковою часткою у статутному капіталі. У разі прийняття позитивного рішення з даного питання на Загальних зборах Товариства, це призведе до зменшення активів AT "Хмельницькобленерго" та відповідно зменшить вартість акцій Товариства, власником яких є і позивач як акціонер, що особливо важливо в умовах майбутньої приватизації AT "Хмельницькобленерго". На думку позивача, рішення прийняте чинним складом Наглядової ради та зафіксоване протоколом № 40 від 20.03.2020 року порушує права позивача як акціонера, адже безпосередньо впливає на ціну належних акцій та розмір дивідендів, які акціонер отримає від результатів діяльності Товариства за рік.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд з прав людини указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005 (заява № 38722/02).
Отже, зрештою ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
З підстав, викладених вище, суд відхиляє як необґрунтовані посилання третьої особи щодо невірно обраного позивачем способу захисту права (скасувати рішення Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" та визнання недійсним протоколу № 40 засідання Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 року), наявність факту порушення якого буде наведено судом нижче.
Частиною 1 п.8 ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.
Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.
При вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов`язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).
Таким чином, суд відзначає, що не тільки учасники товариства (акціонери), представники якого були обрані до складу Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", а й інші особи, в даному випадку позивач як акціонер товариства, який обґрунтовує свої вимоги порушенням прав та інтересів рішенням наглядової ради має право звернутися до суду для оскарження відповідних рішень як актів, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Зазначеним спростовуються доводи представника Фонду державного майна України про те, що проведені на підставі оскаржуваних у цій справі наказів Фонду заміни представників акціонера - держави в особі Фонду - членів Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго", не зачіпають та не можуть зачіпати (порушувати) прав Позивача, а отже не породжують права на захист для останнього, оскільки такі заміни могли бути проведені у будь-який час тільки акціонером, представники якого були обрані до складу Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго", а саме держави в особі Фонду.
Статтею 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариством є - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Статтею 160 Цивільного кодексу України встановлено, що в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.
Згідно зі ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.
Відповідно до чинної редакції Статуту АТ "Хмельницькобленерго" (розділ 18) Наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів Товариства, і в межах компетенції, визначеної Статутом та Законом України "Про акціонерні товариства", здійснює управління Товариством, а також контролює та регулює діяльність Дирекції. До компетенції Наглядової ради належить вирішення питань, передбачених Законом України "Про акціонерні товариства" та Статутом. Наглядова рада складається з 7 (семи) осіб, включаючи Голову Наглядової ради (п. 7.5. Статуту). Наглядова рада має складатися не менш ніж на одну третину, з Незалежних директорів, при цьому кількість Незалежних директорів не може становити менше двох осіб. Члени Наглядової ради обираються акціонерами під час проведення Загальних зборів, шляхом кумулятивного голосування на строк 3 роки. У разі не обрання нового складу Наглядової ради по закінченню трирічного строку, повноваження членів Наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення Загальних зборів, на яких, у тому числі, буде обраний новий склад Наглядової ради. Особи, обрані членами Наглядової ради, можуть переобиратися необмежену кількість разів. Членом Наглядової ради може бути Лише фізична особа. Член Наглядової ради не може бути одночасно членом Дирекції. До складу Наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси та/або Незалежні директори. Обрання членів Наглядової ради на Загальних зборах здійснюється шляхом кумулятивного голосування, відповідно до якого одночасно проводиться голосування з обрання по всіх кандидатах в члени Наглядової ради, при цьому кожний акціонер має право віддати належні йому голоси: повністю за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами. Під час проведення кумулятивного голосування загальна кількість голосів кожного акціонера помножується на кількість членів Наглядової ради. Підраховані у такий спосіб голоси складають загальну кумулятивну кількість голосів акціонера, якими він може розпоряджатися під час проведення кумулятивного голосування за обрання членів Наглядової ради. Кожна голосуюча акція під час проведення кумулятивного голосування надає право акціонерам Товариства та/або їх, уповноваженим представникам розпоряджатися під час голосування кумулятивними голосами у кількості, що відповідає загальному кількісному складу Наглядової ради, встановленому Статутом Товариства (п. 17.6. Статуту).
Кожен акціонер Товариства (уповноважений представник акціонера) має право у строки, передбачені цим Статутом, подати кандидатури для обрання їх в члени Наглядової ради Загальними зборами, порядок денний яких передбачає вирішення питання про обрання членів Наглядової ради. Обраними до складу Наглядової ради вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість кумулятивних голосів акціонерів Товариства порівняно з іншими кандидатами. При підрахунку кумулятивних голосів, відданих за кандидатів у члени Наглядової ради, мають значення та підлягають урахуванню тільки кумулятивні голоси, віддані за відповідного кандидата. Члени Наглядової ради вважаються обраними, а Наглядова рада вважається сформованою виключно за умови обрання повного кількісного складу Наглядової ради (п. 17.6. Статуту).
Повноваження члена Наглядової ради за рішенням Загальних зборів можуть бути припинені достроково лише за умови одночасного припинення повноважень усього складу Наглядової ради. У такому разі рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради приймається Загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій (п. 17.7 Статуту). Положення п. 17.7 Статуту не застосовується до права акціонера (акціонерів), представник якого (яких) обраний до складу Наглядової ради, замінити такого представника - члена Наглядової ради. Член Наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів відповідно, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час.
Повноваження члена Наглядової ради дійсні з моменту його обрання Загальними зборами. У разі заміни члена Наглядової ради - представника акціонера повноваження відкликаного члена Наглядової ради припиняються, а новий член Наглядової ради набуває повноважень з моменту отримання Товариством письмового повідомлення від акціонера (акціонерів); представником якого є відповідний член Наглядової ради. Повідомлення про заміну члена Наглядової ради. - представника акціонера повинно містити інформацію про нового члена Наглядової ради, який призначається на заміну відкликаного (прізвище, ім`я, по батькові (найменування) акціонера (акціонерів), розмір пакета акцій, що йому належить або їм сукупно належить). Таке повідомлення направляється; акціонером (акціонерами) рекомендованим поштовим відправленнями на адресу місцезнаходження Товариства. Таке письмове повідомлення розміщується Товариством на власному веб-сайті протягом одного робочого дня після його отримання Товариством. Акціонер (акціонери), представник якого (яких) обраний членом Наглядової ради, може обмежити повноваження свого представника як члена Наглядової ради. Без рішення Загальних зборів повноваження члена Наглядової ради припиняються, зокрема, за його бажанням за умови письмового повідомлення про це Товариства за два тижні; у разі отримання Товариством письмового повідомлення про заміну члена Наглядової ради, який є представником акціонера (п. 17.7.4. Статуту).
Якщо кількість членів Наглядової ради, повноваження яких дійсні, становить менше половини її кількісного складу, обраного відповідно до вимог закону Загальними зборами, Товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові Загальні збори для обрання всього складу Наглядової ради.
Якщо кількість членів Наглядової ради, повноваження яких дійсні, становитиме половину або менше половини її обраного відповідно до вимог закону Загальними зборами кількісного складу, Наглядова рада не може приймати рішення, крім рішень з питань скликання Загальних зборів для обрання всього складу Наглядової ради. У випадку, якщо Наглядова рада у повному складі припинила свої повноваження, або з інших причин не має повноважень на скликання Загальних зборів, всі повноваження Наглядової ради по скликанню позачергових Загальних зборів, передбачені цим Статутом, тимчасово до проведення таких Загальних зборів, покладаються на Дирекцію.
Засідання Наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини членів Наглядової ради від загального складу Наглядової ради. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів Наглядової ради і до обрання всього складу Наглядової ради засідання Наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів Наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини складу Наглядової ради (п.17.11.5. Статуту).
Рішення Наглядової ради з усіх питань приймаються більшістю від загальної кількості членів Наглядової ради. Рішення Наглядової ради приймається, способом відкритого голосування (крім випадків заочного голосування) (п.17.11.6. Статуту).
Всі рішення Наглядової ради оформляються протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами Наглядової ради. Протокол засідання Наглядової ради виготовляється Секретарем Наглядової ради або іншою особою, яка визначена Наглядовою радою протягом 5 (п`яти) днів з моменту проведення засідання Наглядової ради (п.17.11.6. Статуту).
Як вбачається із матеріалів справи, 26.04.2017р. річними загальними зборами ПАТ "Хмельницькобленерго" (протокол № 26) обрано членами наглядової ради Товариства: ОСОБА_4 - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; ОСОБА_5 - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; ОСОБА_6 - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; ОСОБА_7 - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; ОСОБА_8 - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; ОСОБА_9 - представника акціонера Товариства, юридичної особи ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ"; ОСОБА_10 - представника акціонера Товариства, юридичної особи ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ".
02.10.2018 заступником Голови Фонду державного майна України видано наказ №1269 "Про заміну члена наглядової ради AT "Хмельницькобленерго"", відповідно до якого, вирішено замінити ОСОБА_19 - представника акціонера - Держави Україна в особі Фонду у складі наглядової ради ПАТ "Хмельницькобленерго" на представника акціонера - Держави України в особі Фонду у складі наглядової ради ПАТ "Хмельницькобленерго" ОСОБА_11 .
16.07.2019 року на адресу Товариства "Хмельницькобленерго" надійшли заяви членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11 про припинення повноважень згідно ч. 1 ст. 57 Закону України "Про акціонерні товариства".
05 серпня 2019 року заступником Голови Фонду державного майна України видано наказ №795 "Про заміну членів наглядової ради AT "Хмельницькобленерго"", відповідно до якого, вирішено замінити членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11 на ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
24.10.2019р. Головою Фонду державного майна України видано наказ № 1053 "Про заміну членів наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" вирішено скасувати наказ Фонду державного майна України від 05.08.2019 №795 "Про заміну членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", у зв`язку з припиненням з 31 липня 2019 року повноважень членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_5 , ОСОБА_11 - представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" замінити на представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", а саме: ОСОБА_2 - начальника відділу корпоративного управління Управління державною власністю Департаменту управління державною власністю та аналізу фінансово-господарської діяльності Фонду державного майна України; ОСОБА_3 - заступника начальника відділу забезпечення діяльності органів управління господарських товариств Управління державною власністю Департаменту управління державною власністю та аналізу фінансово-господарської діяльності Фонду державного майна України.
Наказом Фонду від 28.02.2020 №351 "Про заміну членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" було вирішено замінити ОСОБА_3 та ОСОБА_7 - представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", а саме: ОСОБА_15 - головного спеціаліста відділу забезпечення функції акціонера Управління корпоративних прав держави Департаменту управління корпоративними правами держави та державними підприємствами Фонду державного майна України; ОСОБА_17 - головного спеціаліста відділу організації роботи наглядових рад Управління корпоративних прав держави Департаменту управління корпоративними правами держави та державними підприємствами Фонду державного майна України; припинити повноваження відкликаних членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Відповідно до роздруківки з вебсайту Укрпошти за трекінгом коду поштового відправлення № 0113331409544 та реєстру відправки рекомендованих листів від 16.04.2020 Фонд державного майна України надіслав AT "Хмельницькобленерго" Наказ Фонду від 28.02.2020 № 351.
Як вбачається із протоколу №40 засідання Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 року на засіданні Наглядової ради присутні голова Наглядової ради - ОСОБА_2 , члени Наглядової ради - ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , відсутні - член Наглядової ради: ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 . Вирішено, зокрема, внести на розгляд річних Загальних зборів Товариства питання № 19 "Прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення Товариством значних правочинів, передбачених Статутом Товариства." та такий проект рішення: "1. Прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення Товариством значного правочину до 10.06.2020р. з дня проведення цих Загальних зборів, а саме на відчуження частки в розмірі 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" шляхом продажу на аукціоні із застосуванням електронної системи "ProZorro.Продажі", з урахуванням п. 2 Програми відповідності оператора системи розподілу Товариства, затвердженого протоколом Дирекції Товариства від 03.01.2019р., за ринковою вартістю, не нижче встановленої суб`єктом оціночної діяльності, який обраний Наглядовою радою Товариства. Також вирішено встановити, що за рішенням Виконавчого органу, Товариство має право вчиняти правочин, передбачений п. 1 цього рішення без отримання додаткового погодження Наглядової ради товариства, зобов`язати Виконавчий орган Товариства звітувати Наглядовій раді Товариства про вчинений значний правочин, передбачений п. 1 цього рішення.".
Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства" на вимогу наглядової ради в її засіданні беруть участь члени виконавчого органу. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів.
В п. 17.11.6. Статуту визначено, що засідання Наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини членів Наглядової ради від загального складу Наглядової ради. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів Наглядової ради і до обрання всього складу Наглядової ради засідання Наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів Наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини складу Наглядової ради (п.17.11.5. Статуту).
Рішення Наглядової ради з усіх питань приймаються більшістю від загальної кількості членів Наглядової ради. Рішення Наглядової ради приймається, способом відкритого голосування (крім випадків заочного голосування).
Як стверджує позивач, заміна члена наглядової ради (представника акціонера) допускається виключно в разі відкликання члена наглядової ради - представника цього ж акціонера та безумовно до моменту припинення його повноважень. Відповідно, на думку позивача, рішення оформлене протоколом № 40 засідання Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 року є недійсним, оскільки прийняте з порушенням вимог Закону України "Про акціонерні товариства", Статуту як неповноважним органом.
Суд погоджується з доводами позивача в цій частині з огляду на наступне. Закон України "Про акціонерні товариства" визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів.
Відповідно до п.15 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про акціонерні товариства" установчим документом акціонерного товариства є його статут, який повинен містити відомості, визначені частиною другою цієї статті, а також інші положення, що не суперечать законодавству. Зокрема, статут повинен містити відомості про склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" порядок роботи членів наглядової ради та виплати їм винагороди визначається цим Законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з членом наглядової ради. Такий договір або контракт від імені товариства підписується головою виконавчого органу чи іншою уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. У разі укладення з членом наглядової ради товариства цивільно-правового договору такий договір може бути оплатним або безоплатним.
Відповідно до частини 6-7 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" член наглядової ради, обраний як представник акціонера або групи акціонерів згідно з частиною п`ятою цієї статті, може бути замінений таким акціонером або групою акціонерів у будь-який час.
Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його обрання загальними зборами. У разі заміни члена наглядової ради - представника акціонера повноваження відкликаного члена наглядової ради припиняються, а новий член наглядової ради набуває повноважень з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера (акціонерів), представником якого є відповідний член наглядової ради.
Повідомлення про заміну члена наглядової ради - представника акціонера повинно містити інформацію про нового члена наглядової ради, який призначається на заміну відкликаного (прізвище, ім`я, по батькові (найменування) акціонера (акціонерів), розмір пакета акцій, що йому належить або їм сукупно належить).
Порядок здійснення повідомлення про заміну члена наглядової ради - представника акціонера може бути визначений наглядовою радою товариства. Таке письмове повідомлення розміщується публічним акціонерним товариством на власному веб-сайті протягом одного робочого дня після його отримання товариством.
Відповідно до статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства" без рішення загальних зборів повноваження члена наглядової ради припиняються: 1) за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижні; 5) у разі отримання акціонерним товариством письмового повідомлення про заміну члена наглядової ради, який є представником акціонера.
Відповідно до ч. 7 ст. 53 Закону акціонер (група акціонерів) для заміни свого представника - члена наглядової ради подає товариству письмове повідомлення про заміну представника. В такому повідомленні зазначається інформація про нового члена наглядової ради. Повноваження відкликаного члена наглядової ради припиняються, а новий член наглядової ради набуває повноважень з моменту отримання товариством такого повідомлення. Отже, для належного повідомлення товариства про заміну свого представника в складі наглядової ради акціонер (група акціонерів) повинна визначити свого нового представника та направити інформацію про нього товариству.
Таким чином, акціонер (група акціонерів) не може відкликати свого представника без призначення нового представника у складі наглядової ради.
Судом враховується, що повноваження членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11. - представників акціонера - Фонду державного майна України є припиненими через два тижні з моменту надходження відповідних заяв, тобто, з 31.07.2019 року без рішення загальних зборів за їх бажанням (у зв`язку із письмовим повідомленням про це товариства за два тижні).
Таким чином, Фонд державного майна України як акціонер АТ "Хмельницькобленерго" скориставшись процедурою відкликання своїх представників на підставі ч. 7 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", діяв всупереч законодавству, призначаючи нових представників у складі наглядової ради товариства ( ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ) після 31.07.2019 року - припинення повноважень членів Наглядової ради ОСОБА_5 та ОСОБА_11 як представників акціонера.
Також судом звертається увага на обізнаність Фонду державного майна України як акціонера АТ "Хмельницькобленерго" про припинення з 31 липня 2019 року повноважень членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_5 , ОСОБА_11 - представників акціонера - Держави Україна в особі Фонду державного майна України у складі наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго". Так, у наказі № 795 від 05 серпня 2019 року та у наказі від 24.10.2019 № 1053 Фонду державного майна України, представником останнього зазначено, що саме з підстав припинення з 31 липня 2019 року повноважень членів наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" ОСОБА_5 , ОСОБА_11 вирішено замінити членів Наглядової ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону Статутом акціонерного товариства можуть бути передбачені додаткові підстави для припинення повноважень члена наглядової ради, без рішення загальних зборів. Отже, в Статуті акціонерного товариства може бути передбачена додаткова підстава припинення повноважень члена наглядової ради, обраного як акціонер або як представник акціонера (групи акціонерів). Суд відмічає, що в Статуті Товариства додаткових підстав для припинення повноважень членів наглядової ради не міститься.
Згідно ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" , ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" та згідно до п. 17.6. Статуту товариства, вирішення питання щодо обрання складу членів наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, а відтак саме вони вправі розглядати питання щодо визнання повноважень членів (члена) наглядової ради якщо кількість членів Наглядової ради, повноваження яких дійсні, становить менше половини її кількісного складу, обраного відповідно до вимог закону Загальними зборами (п.17.7.6. Статуту). Така сама правова позиція з даного приводу викладена Пленумом Верховного суду України у постанові № 13 від 24.10.2008 року, у п. 41 якої зазначено що повноваження посадових осіб господарського товариства (до яких за установчими документами належать поряд з іншими голова та члени наглядової ради) припиняються їх переобранням.
Як вбачається із протоколу №40 засідання Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 року на засіданні Наглядової ради присутні голова Наглядової ради - ОСОБА_2 , члени Наглядової ради - ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , відсутні - член Наглядової ради: ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 .
Всі рішення Наглядової ради оформляються протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами Наглядової ради. Протокол засідання Наглядової ради виготовляється Секретарем Наглядової ради або іншою особою, яка визначена Наглядовою радою протягом 5 (п`яти) днів з моменту проведення засідання Наглядової ради (п.17.11.6. Статуту).
При цьому, п.17.11.6. Статуту передбачено, що засідання Наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини членів Наглядової ради від загального складу Наглядової ради. У разі дострокового припинення повноважень одного чи кількох членів Наглядової ради і до обрання всього складу Наглядової ради засідання Наглядової ради є правомочними для вирішення питань відповідно до її компетенції за умови, що кількість членів Наглядової ради, повноваження яких є чинними, становить більше половини складу Наглядової ради (п.17.11.5. Статуту).
Рішення Наглядової ради з усіх питань приймаються більшістю від загальної кількості членів Наглядової ради. Рішення Наглядової ради приймається, способом відкритого голосування (крім випадків заочного голосування).
Таким чином, враховуючи, що Фонд державного майна України скориставшись процедурою відкликання своїх представників на підставі ч. 7 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства", діяв всупереч законодавству, засідання Наглядової ради при прийнятті рішення, оформленого протоколом №40 від 20.03.2020 року не було правомочним, оскільки в ньому взяли участь три легітимних члена Наглядової ради, що становить менше половини членів ради від загального складу Наглядової ради.
З огляду на що, суд вважає, що рішення Наглядової ради, оформлене протоколом №40 від 20.03.2020 року прийняте не у відповідності до положень ч.2 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства".
Таким чином, суд вважає, що Наглядовою радою AT "Хмельницькобленерго" не дотримано порядок проведення засідання 20.03.2020р., а рішення, яке прийняте Наглядовою радою меншою половиною членів ради від загального складу прийняте без дотримання норм ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства".
Крім того, суд не погоджується з твердженням представника Фонду державного майна України про те, що оскаржуване рішення відповідає вимогам законодавства, оскільки дані обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що спірне рішення Наглядової ради суперечить нормам чинного законодавства, прийняте без дотримання порядку проведення засідання ради, із рішення (оформленого протоколом №40 від 20.03.2020 року) вбачається факт порушення прав та інтересів позивача, що свідчить про наявність підстав для визнання його недійсним, а обставини, наведені представником Фонду державного майна України носять суб`єктивний характер, оскільки сформовані як аргументи своєї правової позиції.
При цьому, суд звертає увагу на те, що порядок проведення та скликання щорічних Загальних зборів Товариства, питання порядку денного, в тому числі і виплати дивідендів акціонерам, також залежить саме від дій Наглядової ради. Пунктом 8.2. Статуту AT "Хмельницькобленерго" передбачено, що акціонери Товариства мають право брати участь в управлінні Товариством у порядку та у спосіб, передбаченому цим Статутом та чинним законодавством; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди) у разі оголошення їх виплати та їх виплати в порядку, строки і способом, передбаченим законодавством та цим Статутом.
Як вбачається із протоколу №40 засідання Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 року на засіданні Наглядової ради, зокрема, вирішено внести на розгляд річних Загальних зборів Товариства питання № 19 "Прийняття рішення про попереднє надання згоди на вчинення Товариством значних правочинів, передбачених Статутом Товариства." та такий проект рішення: "1. Прийняти рішення про попереднє надання згоди на вчинення Товариством значного правочину до 10.06.2020р. з дня проведення цих Загальних зборів, а саме на відчуження частки в розмірі 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" шляхом продажу на аукціоні із застосуванням електронної системи "ProZorro.Продажі", з урахуванням п. 2 Програми відповідності оператора системи розподілу Товариства, затвердженого протоколом Дирекції Товариства від 03.01.2019, за ринковою вартістю, не нижче встановленої суб`єктом оціночної діяльності, який обраний Наглядовою радою Товариства. Також вирішено встановити, що за рішенням Виконавчого органу, Товариство має право вчиняти правочин, передбачений п. 1 цього рішення без отримання додаткового погодження Наглядової ради товариства, зобов`язати Виконавчий орган Товариства звітувати Наглядовій раді Товариства про вчинений значний правочин, передбачений п. 1 цього рішення.".
Оскільки позивач є акціонером АТ "Хмельницькобленерго", яка володіє іменними простими акціями у бездокументарній формі у кількості 116 шт. у статутному капіталі (що підтверджується випискою з рахунку цінних паперів на 13.03.2020р.), прийняття позитивного рішення з питання № 19 на Загальних зборах Товариства призведе до зменшення активів AT "Хмельницькобленерго" та відповідно зменшить вартість акцій Товариства, власником яких є і позивач як акціонер. Таким чином, рішення прийняте Наглядовою радою та зафіксоване протоколом № 40 від 20.03.2020 року порушує права позивача як акціонера, адже безпосередньо впливає на ціну належних акцій та розмір дивідендів, які акціонер отримає від результатів діяльності Товариства за рік.
Також суд відзначає, що усі інші доводи та міркування представника Фонду державного майна України судом взяті до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Згідно частини 4,7 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.
Із змісту статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно змісту статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
При цьому суд враховує такі висновки Верховного Суду з даного питання.
- Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 р. справі № 826/16227/16 (провадження № 11-1109апп18), Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 травня 2018 року у справі № 920/432/17, Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 травня 2018 року у справі № 920/432/17.
- З аналізу дефініцій, що містяться у Цивільному кодексі України, Законі України "Про акціонерні товариства", Законі України "Про господарські товариства" (в редакціях до 27.04.2007 та після цієї дати), а також у статуті товариства, терміни "спостережна рада" та "наглядова рада" позначають один і той же орган, який здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 липня 2019 у справі № 921/346/16-г/14.
Із змісту п. 2.31. Постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарським судам під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради АТ (в тому числі з підстав її неповноважності) слід виходити з того, що до порядку скликання засідань та легітимності наглядової ради АТ не можуть бути застосовані за аналогією норми, які визначають порядок скликання та легітимності загальних зборів.
Загальні збори АТ мають право самостійно визначати у статуті кількість членів наглядової ради для визнання її засідань правомочними, а тому положення частини восьмої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо встановлення кількісного складу наглядової ради застосовуються у разі, якщо статутом не визначено більшої від половини складу кількості членів наглядової ради, необхідної для визнання її засідань правомочними.
Підставами визнання недійсними рішень наглядової ради можуть бути такі порушення порядку скликання, проведення засідання ради, та легітимності ради які мали наслідком неправомочність засідання наглядової ради.
Згідно до п. 41 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року зазначено, що повноваження посадових осіб господарського товариства (до яких за установчими документами відповідача належать, поряд із іншими, голова та члени наглядової ради) припиняються їх переобранням.
Відповідно до п. 10 постанови пленуму ВСУ від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.
Таким чином, відповідачем та третьою особою не спростовано того факту, що Наглядова рада АТ "Хмельницькобленерго" приймаючи рішення, оформлене протоколом від 20.03.2020 № 40 діяла поза межами повноважень наданих Статутом АТ та у відповідності до вимог чинного законодавства.
За таких обставин, дослідивши докази та матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткову відмову у позові, судовий збір, відповідно до статті 129 ГПК України, покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 7, 13, 42, 74-79, 86, 209 - 210, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 смт. Ярмолинці Ярмолинецький район Хмельницька область до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України м. Київ про зобов`язання AT "Хмельницькобленерго" припинити незаконні дії щодо заміни членів Наглядової ради, шляхом виключення зі складу Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , про скасувати рішення Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" та визнання недійсним протоколу № 40 засідання Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" від 20.03.2020 року задовольнити частково.
Визнати недійсними рішення Наглядової ради акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом № 40 від 20.03.2020 року.
Стягнути з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11А, код ЄДРПОУ 22767506) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У позові в частині зобов`язання AT "Хмельницькобленерго" припинити незаконні дії щодо заміни членів Наглядової ради, шляхом виключення зі складу Наглядової ради AT "Хмельницькобленерго" ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст.257 ГПК України до Північного - західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 09.06.2020р.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 4 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу ( АДРЕСА_1 ), 3 - відповідачу ( 29018 м.Хмельницький, вул.Храновського, 11А), 4 - третій особі ((м.Київ, вул.Генерала Алмазова, 18/9). Всім з повідомленням про вручення.
