ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Київ №826/3884/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправ-ною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Лівобережного об`єднаного управління Пен-сійного фонду України в м. Києва (далі - Лівобережне ОУПФ), в якому просить:

- визнати протиправними дії та рішення Лівобережного ОУПФ щодо відмови позива-чу в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, що діяла на момент призначення пенсії, зазначеної у листі від 02.02.2018 №19/4-147вих-18 Генеральної прокура-тури України, без обмеження максимальним розміром відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657;

- зобов`язати Лівобережне ОУПФ здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.03.2018 відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", що діяла на час призначення пенсії в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати зазначеної у листі від 02.02.2018 №19/4-147вих-18 Генеральної прокуратури України, без обмеження максимальним розміром з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії відповід-но до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.

Підставами позову є неправомірність відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача, оформленої листом від 28.02.2018 №3668/13/С-320. Зазначив, що з 2003р. йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон №1789) у розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати. У зв`язку із змінами в оплаті праці відповідно до постанови Кабінету Мініс-трів України від 30.08.2017 №657 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, однак листом Лівобережного ОУПФ від 28.02.2018 №3668/13/С-320 йому відмовлено у задоволенні заяви з підстав, які позивач вважає неправомірними. Вважає, що при перерахунку пенсії має застосовуватись норма ст. 50-1 Закону №1789, яка діяла на час призначення пенсії. Вважає, що зміна порядку призначення пенсії не вплинула на поря-док перерахунку вже призначених пенсій. Позивач послався на постанови Верховного Суду України від 10.12.2013 №21-348а13, від 06.10.2015 №21-2432/15).

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що з 15.07.2015 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", згідно з яким ст. 50-1 Закону №1789 втратила чинність, крім частин 3, 4, 6, 11. На час звер-нення позивача підлягали застосуванню положення ч.ч. 13, 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" про те, що умови і порядок перерахунку пенсій працівників прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, але такий акт прий-нято не було. Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 №213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 01.06.2015 раніше призначені пенсії не перераховуються. Щодо обмеження пенсії макси-мальним розміром посилається на положення законів України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Відповідач послався на постанови Верховного Суду від 06.03.2018 №753/8209/17, від 06.03.2018 №162/1094/16-а.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що пенсія позивачу призначена до 2011р., тому встановленні обмеження її максимальним розміром на позивача не поширюва-лись. Зазначає, що відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку та умов проведення перерахунку не може бути підставою для відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача. Окрім зазначених у позовній заяв, також посилається на постанову Верхов-ного Суду України від 17.12.2013 №21-445а13. Вважає, що Прикінцеві положення Закону України від 02.03.2015 №213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" поширюються на правовідносини, що виникли з дня наб-рання ним чинності. Також, вважає, що обмеження пенсії максимальним розміром застосо-вуються до пенсій, які призначаються з 01.01.2016, тому не поширюються на позивача. Крім цього, посилається на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 у справі №1-38/2016, яким визнано неконституційним положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" про обме-ження пенсії максимальним розміром.

Відповідач подав заперечення, в яких посилається на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновки про відсутність підстав для перерахунку пенсій працівникам проку-ратури у справах у подібних правовідносинах.

Позивач подав відповідь на заперечення, в яких зазначив про наявність протилежної Верховному Суду судової практики, а також подав клопотання про приєднання в якості доказів у справі: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 №640/4930/19, від 18.12.2019 №640/20111/19.

Позивач звернувся до суду з клопотаннями про зупинення провадження у справі та про поновлення провадження у справі у зв`язку з розглядом Конституційним Судом України скарги ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституцій-ності) положення ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру".

Позивач подав до суду копію довідки Офісу Генерального прокурора від 25.02.2020 №21-114зп, яку просив врахувати при розгляді справи. У клопотанні від 05.05.2020 позивач просив не враховувати довідку від 25.02.2020 №21-114зп, як помилково видану. Натомість подав до суду копію довідки Офісу Генерального прокурора від 17.04.2020 №21-843зп, видану на підставі рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 №7(ІІ)/2019.

Позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з 13.12.2019 відповідно до довідки від 17.04.2020 №21-843зп.

Однак, дане клопотання не підлягає прийняттю судом до розгляду, зважаючи на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засі-дання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розгля-дається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

До клопотання позивача про уточнення позовних вимог, а фактично зміна позовних вимог, не додано доказів направлення його копії відповідачу, тому згідно з ч. 7 ст. 47 КАС України дане клопотання не підлягає прийняттю до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 допущено процесуальне правонаступництво відповідача з Лівобережного ОУПФ на ГУ ПФУ в м. Києві.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з лютого 2003р. отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону №1789 у розмірі 90% заробітної плати працівника прокуратури, що визнається сторонами і підтверджується копією пенсійного посвідчення від 19.03.2003 серія НОМЕР_1 .

У лютому 2018р. позивач звернувся до Лівобережного ОУПФ із заявою від 12.02.2018 (вх. №С-320 від 12.02.2018), в якій, посилаючись на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017 №657, яка набрала чинності з 06.09.2017 і якою затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури, просив здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції чинній на момент призначення пенсії, зазначеної в Інформації щодо заробітної плати Гене-ральної прокуратури України №19\4-147вих-18 від 02.02.2018 в розмірі 90% від суми заробіт-ку за відповідною посадою, починаючи з 06.09.2017 без обмеження граничного розміру пенсії та з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Листом Лівобережного ОУПФ від 28.02.2018 №3668/13/С-320 позивачу повідомлено про відсутність законних підстав для проведення перерахунку пенсії. У листі зроблено поси-лання на Закон України від 02.03.2015 №2148-08 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", згідно з яким з 01.10.2017 не передбачено перераху-нок спеціальних пенсій (у т.ч. призначених відповідно до Закону України "Про прокурату-ру"). Також, зроблено посилання на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 №213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", згідно з яким з 01.06.2015 норми закону щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", втра-тили чинність, у зв`язку з чим з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах, визначених цим законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Спірні правовідносини виникли у сфері пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури і стосуються перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом №1789.

Верховним Судом сформована стала судова практика при вирішенні справ у подібних правовідносинах, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню судом при вирішенні даної справи, зокрема висновки у постановах від 20.02.2018 №711/6019/16-а, від 02.03.2018 №264/1617/17 і №761/21804/17, від 27.03.2018 №127/11766/16-а, від 23.04.2020 №522/838/17, від 30.04.2020 №569/6069/16-а, в яких зазначено наступне.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих праців-ників до 15.07.2015 визначалися Законом №1789, відповідно до ст. 50-1 якого позивачу приз-начено пенсію.

Частина 18 ст. 50-1 цього Закону у редакції, чинній до 01.01.2015 передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заро-бітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призна-чених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

01 січня 2015р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789 викладено у такій редакції: "Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перера-хунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01.01.2015 делегував Уряду.

Урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято і умови та порядок перера-хунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

15 липня 2015р. набрав чинності Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про проку-ратуру", згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратив чинність Закон №1789, крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абзацу 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч.ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів.

Отже, на час прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1013, з прийняттям якої позивач пов`язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 50-1 Закону №1789, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 положення цієї норми визнані неконституційними та втратили чин-ність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто до 13.12.2019 були чинними).

Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її п. 6 застосовується з 01.12.2015 не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, у відповідача були відсутні підстави для здійснення перера-хунку пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

За висновками Верховного Суду з 01.12.2015 - початку застосування постанови Кабі-нету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та у зв`язку з набранням у подальшому чинно-сті Законом України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", яким по-іншому врегульо-вані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за ст. 50-1 Закону №1789, не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

У постанові Великою Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №825/506/18 зазначено, що на час прийняття постанови №657, з якою позивач пов`язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час його звернення до органу прокуратури із заявою про видачу довідки про заробітну плату з метою її пред`явлення до органу ПФУ для перерахунку пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. При цьому Уряд України відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначив (п. 46). Крім цього, 11.10.2017 набрав чинності Закон №2148-VІІІ, яким викладено у новій редакції, зокрема, пункт 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, відповідно до якого у разі якщо особі призначено пенсію, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазна-чених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України (п. 47).

Спір у справі, яка розглядалась Великою Палатою Верховного Суду, стосувався видачі органом прокуратури довідки про заробітну плату для пред`явлення до органу Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, тому висновок про те, що вказана постанова Кабінету Міністрів України не була підставою для перерахунку пенсії (у період до прийняття рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019) може бути застосований при вирішенні даної справи.

Отже, зважаючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України на вказані висновки Верховного Суду, у відповідача не було підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до його заяви від 12.02.2018.

Щодо наданих позивачем судових рішень та врахування висновків судів, наведених у цих рішення, суд зазначає наступне.

Постанови Верховного Суду України від 10.12.2013 №21-348а13, від 17.12.2013 №21-445а13, від 06.10.2015 №21-2432/15 стосуються правомірності застосування органом пенсій-ного фонду іншого відсоткового розміру пенсії (80%), визначеного Законом України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсій-ної системи", відмінного від первісно встановленого (90%) згідно із Законом №1789, тобто висновки Верховного Суду України прийняті за інших фактичних обставин ніж у справі, яка розглядається. Крім того, спори виникли до прийняття Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру".

Водночас, у справі яка розглядається, основний розмір пенсії позивача незмінний і становить 90% від заробітку, що підтверджується доданими до відзиву відповідача копіями розпорядження від 03.08.2017 №306845.

Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнано неконституційним положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" про обмеження пенсії максимальним розміром не підлягає врахуванню судом при вирішенні даної справи, оскільки вказаний Закон не врегульовує спірних правовідносин.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 №640/4930/19 та від 18.12.2019 №640/20111/19, а також інші рішення судів першої і апеляційної інстанцій, прийняті впродовж 2016-2018рр., які були додані до позовної заяви, не є рішеннями Верхов-ного Суду, тому відсутні передбачені ч. 5 ст. 242 КАС України підстави для їх обов`язкового врахування. Преюдиційних обставин вказані рішення не містять, а згідно з ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обо-в`язковою для суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019:

1) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), поло-ження ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (зі змінами), яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам про-куратури визначаються Кабінетом Міністрів України (п. 1);

2) положення ч. 12 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (зі змінами), визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (п. 2);

3) установлено такий порядок виконання цього Рішення: - ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (зі змінами) не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заро-бітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відпо-відних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збіль-шенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами дру-гою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 №569/6069/16-а щодо рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, яким повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій, до ухвалення цього Рішення, тобто на момент виникнення спірних правовідносин, положення ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ "Про прокуратуру" були чинними.

Отже, оскільки на час виникнення спірних правовідносин положення ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (зі змінами) були чинним і не були визнані неконституційними, тому підлягали виконанню відповідачем.

Суд зауважує, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", у зв`язку з чим позивач вправі реалізувати таке право, звернувшись до відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії. Водночас, порушення цього права позивача і його захист не є підставою даного позову і не стосується суті спору, який розглядається.

Щодо перерахунку пенсії на підставі довідки, складеної після прийняття Конституцій-ним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, то ухвалою Верховного Суду від 20.05.2020 відкрито провадження у зразковій справі №560/2120/20. Однак, оскільки у справі, яка розглядається, довідка складена 02.02.2018 й спір виник до прийняття вказаного рішення Конституційного Суду України, то справа не відноситься до типової.

Щодо посилань позивача на відсутність встановлених Кабінетом Міністрів України умов та порядку проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №1789, то у цій частині суд зважає на висновок Верховного Суду в постанові від 23.04.2020 №522/838/17, який зауважив, що бездіяльність Кабінету Міністрів України, який протягом тривалого часу не визначає умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може вважатися доказом протиправності дій Пенсійного фонду України і покладати на нього обов`язки, не передбачені законодавством.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задо-волення позову у частині визнання протиправними дій і рішень відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі ст. 50-1 Закону №1789 і довідки від 02.02.2018 №19/4-147вих-18, тому дана вимога задоволенню не підлягає.

Оскільки суд не встановив допущення відповідачем порушень при прийнятті оспорю-ваної відмови, то не підлягає задоволенню й вимоги у частині зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок і виплату пенсії на підставі ст. 50-1 Закону №1789 і довідки від 02.02.2018 №19/4-147вих-18, починаючи з 06.09.2017.

Водночас, оцінюючи доводи сторін в частині перерахунку і виплати позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром з 06.09.2017 та розглядаючи вимоги про зобов`я-зання відповідача вчинити такі дії, суд зважає на наступне.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону №1789 (у редакції Закону України від 02.03.2015 №213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення") максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожитко-вих мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Із 15.07.2015 вказана норма втратила чинність, натомість ст. 85 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" із змінами, внесеними законами України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", передба-чала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим катего-ріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

У п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Оскільки, пенсія позивачу призначена у 2003р., тобто до набрання чинності цим Зако-ном, то встановленні ним обмеження пенсії максимальним розміром не підлягали застосу-ванню до позивача.

Із 01.01.2017 набули чинності зміни, внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який не містить ніяких застережень щодо кола осіб, до яких не застосовуються встановлені цим Законом обмеження пенсії максимальним розміром.

Отже, з 06.09.2017 по 31.12.2017 розмір пенсії позивача до виплати не міг перевищу-вати встановлене обмеження.

Наявність правових підстав для обмеження пенсії позивача із 01.01.2018 судом не встановлено, що вбачається з наступного.

Так, положення Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до дея-ких законодавчих актів України", як вже зазначав суд, до позивача на позивача не поширю-вались. Положення абзацу 4 ч. 15 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про про-куратуру" не поширюються на позивача, позаяк стосуються осіб, яким пенсія призначена від-повідно до ст. 86 цього Закону. Суд нагадує, що пенсія позивачу призначена відповідно до ст. 50-1 Закону №1789.

Відповідач звертає увагу суду у відзиві на абзац 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпе-чення реформування пенсійної системи", згідно з яким пенсіонерам, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, виплата пенсії <...> здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообо-в`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом.

Однак, відповідач не зазначив і не надав суду доказів того, що на час набрання чин-ності вказаним Законом розмір пенсії позивача перевищував максимальний, тому підстав застосовувати наведене відповідачем положення у суду не має. Водночас, згідно з абзацом 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на позивача, якому пенсія призна-чена до набрання чинності цим Законом.

Відповідач послався у своїй відмові на положення Закону України від 02.03.2015 №2148-08 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пен-сій", згідно з яким з 01.10.2017 не передбачено перерахунок спеціальних пенсій (у т.ч. приз-начених відповідно до Закону України "Про прокуратуру").

Однак, положення цього Закону встановлюють обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокура-туру".

Інших правових підстав для обмеження виплати пенсії позивача максимальним розмі-ром з 01.01.2018 відповідач не зазначив, а судом таких не встановлено.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову у частині наявності підстав для зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок і здійснити виплату різниці пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.01.2018.

В іншій частині позову підстав для його задоволення не має.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як учасник бойових дій, а понесення інших судових витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 139, 241-246, 257-263, 291 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити пе-рерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження максималь-ним розміром і виплатити різницю між фактично отриманою пенсією, починаючи з 01.01.2018.

3. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві;

04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко