ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2183/19Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження о 16:36 год.в м. Херсоні, по справі за позовною заявою Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2069 від 03.10.2019 р. про накладення штрафу на Акціонерне товариство "Херсонобленерго" за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної планової перевірки дотримання Товариством ліцензійних умови з передачі, розподілу, постачання електричної енергії, в тому числі за регульованим тарифом, НКРЕКП встановлено порушення АТ "Херсонобленерго" ліцензійних умов з передачі, розподілу та постачання електричної енергії, що зафіксовано в актах про проведення перевірки від 13.09.2019р. року та винесено постанову від 03.10.2019 року № 2069 про застосування до Товариства санкції. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що позивач надав пояснення до Актів № 314 та № 315, ККРЕКП отримала лише на 6 робочий день (восьмий календарний день), і не враховувати дані зауваження Регулятор не має права, оскільки таким чином порушить права лецензіата на захист. Разом з тим, норми Закону про НКРЕКП є спеціальними при здійсненні НКРЕКП контролю діяльності Ліцензіатів НКРЕКП. До того ж, НКРЕКП було прийнято рішення в межах визначених Порядком контролю. Таким чином, на думку апелянта, згідно з нормами Закону про НКРЕКП процедура перед призначенням до розгляду акту на засідання НКРЕКП є значно тривалішою, ніж встановлені Законом про ринок, Законом про засади (які прийняті раніше за Закон про НКРЕКП), а тому, враховуючи вимоги вищої юридичної сили норм Законів України, які прийняті пізніше, мають бути застосовані саме вимоги Закону про НКРЕКП, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Постанова про накладення штрафу не є ані приписом, ані розпорядженням або іншим розпорядчим документом, а відтак до строків її винесення не можуть бути застосовані положення частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також апелянт зазначає, що застосування Методичних рекомендацій під час складання Актів № 314 та № 315 є цілком логічним, оскільки відповідно до пункту 1.1.Методичних рекомендацій, ці Методичні рекомендації розроблені з метою надання методолоогічної допомоги територіальним органам НКРЕКП під час проведення планових перевірок ліцензіатів НКРЕКП з розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії на закріпленій території. Апелянт вказує, що АТ «Херсонобленерго» порушено вимоги пунктів 2.2 Ліцензійних умов з розподілу та Ліцензійних умов з постачання щодо здійснення ліцензованої діяльності відповідно до Законів України «Про електроенергетику», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема, Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року №955, а саме: пункту 4.1 глави 4 у частині обов`язку ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП, зокрема постановою від 19 липня 2018 року № 755 «Про схвалення Інвестиційної програми АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на 2018 рік», інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні; пункту 4.4 глави 4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, при зміні вартості виконання заходів до п`яти відсотків; пункту 5.2 глави 5 у частині надання ліцензіатом звіту щодо виконання інвестиційної програми, оформленого згідно з додатком 2 до цього Порядку, до апарату НКРЕКП і територіального підрозділу НКРЕКП у відповідному регіоні щокварталу та за підсумками року не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом. У наданих Ліцензіатом поясненнях, листом від 19.09.2019 № 01/047573, не надано підтвердних документів щодо внесення змін до технічних умов нестандартного приєднання до електричних мереж електроустановок замовника від 07.06.2018 № 36/80- 460.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що натомість, в порушення зазначеного, відповідачем було прийняте рішення про застосування санкції та заходів регулювання, з порушенням встановленого порядку (строків) прийняття, а саме 03.10.2018 року, при завершенні перевірки та винесенні Акту 13.09.2019 року, тобто із простроченням. Оскаржуване рішення прийнято навіть за межами, надуманих строків відповідача, визначених у апеляційній скарзі, які становлять 17-24 робочих днів. Так у своїй графіці НКРЕКП посилається на строки, що стосуються відмови від підписання акту, строки щодо проведення засідання та оприлюднення проекту рішення в той же час вони поглинаються та можуть бути вчинені одночасно, а отже відповідач із питань застосування строків вводить суд в оману. Виключно ліцензіат (позивач) формує джерела фінансування ІП, в той же час НКРЕКП, не в межах та порядку передбаченому Постановою 955 зобов`язую позивача передбачити джерелом фінансування ІП на 2020 рік додатковий отриманий дохід за 2018 рік в розмірі 9 092,47 млн. грн. Позивач вказує, що Інвестиційна програма 2018 року була затверджена НКРЕКП лише 17.2018 року, а не до 31.12.2017 року (хоча на виконання вимог п. 3.1. Постанови НКРЕКП № 1627 від 13.12.2012 р. де передбачено, що інвестиційна програма на прогнозний період подається на розгляд відповідно до затвердженого НКРЕКП графіка надання інвестиційних програм, але не пізніше ніж за 2 місяці до дати закінчення попередньої інвестиційної програми, АТ "Херсонобленерго" подало ІП до НКРЕКП 28.08.2017 року, та зазначена програма була не затверджена виключно із-за бездіяльності НКРЕКП) тому фінансування та виконання ІП АТ "Херсонобленерго" проводилось, починаючи з III кварталу 2018 року, Товариство не мало змоги внести зміни до Інвестиційної програми на 2018 рік в установленому порядку. Тому, на думку позивача, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, діяла поза межами своїх повноважень та з порушенням норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, що й було встановлено судом першої інстанції. Позивач зазначає, що ціни на матеріали в актах виконаних робіт зі стандартних приєднань, не перевищують ціни на матеріали, зазначені в кошторисах, що надавались до НКРЕКП для формування та затвердження вартості заходів ІП на 2018 рік для AT «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», та дорівнюють цінам на матеріали, що використовувались під час виконання ІП 2018 року, а не прогнозованих цін, які застосовує НКРЕКП. Таким чином, збиток, що виник при виконанні AT "Херсонобленерго" заходів зі стандартних приєднань електроустановок замовників у 2018 році у зв`язку з перевищенням вартості виконаних заходів над сумою отриманої плати за стандартні приєднання від замовників становить -5 224 тис.грн., що підтверджується наданими до НКРЕКП документами, а не розрахунком Регулятора здійсненого на підставі орієнтованих цін, визначених в ІП, що в свою чергу підтверджує факт прийняття упередженого та необ`єктивного рішення. Сплату реструктуризованого боргу перед ДП "Енергоринок" є об`єктивним чинником фінансування ліцензованої діяльності Товариства, хоч НКРЕКП вважає, що частина відповідної суми є об`єктивним чинником, а частині ні, що в свою чергу підтверджує не обґрунтованість та не розсудливість Регулятора при прийнятті кражуваної Постанови. Приймаючи оскаржувану постанову Регулятором без посилання на жодний нормативний документ, фактично на власний роздум, а отже необгрунтовано (не об`єктивно) та із не застосуванням принципу недопущення дискримінації та упереджено, НКРЕКП діяло незаконно, що й було встановлено судом першої інстанції. Вирішення питання щодо визначення обґрунтованості змісту Технічних умов, належить виключно до дискреційних повноважень органу з державного нагляду (контролю) в електроенергетиці, а не НКРЕКП, а тому, на думку позивача, в даному випадку Регулятор діє за межами своїх повноважень. Точка приєднання була визначена згідно існуючої межі балансової належності існуючого будинку взагалі та враховуючи межі земельної ділянки, що знаходиться під баготоповерховим будинком. Звітну інформацію було направлено поштою на адресу: 03057 , м. Київ, вул. Смоленська , 19, листами № 34/08-020572 20.04.2018р„ № 34/10-041860 від 23.07.2018р., № 34/10-060730 від 18.10.2018р. та № 34/10-002399 від 15.01.2019р. відповідно, що підтверджується поштовим реєстром (копії листів та реєстру надається), а отже Товариством не порушено вимоги законодавства. Позивач вказує, що вищезазначеним підтверджується відсутності порушень в сфері приєднання електроустановок зі сторони позивача, а отже законність його дій та зловживання своїми правами Регулятором, а саме перебирання функцій, що не відносяться до повноважень НКРЕКП та вибіркове застосування норм права та не дослідження усіх матеріалів, що підтверджують відповідні обставини.

03 червня 2020 року до суду надійшло клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відкладення розгляду справи, в якому апелянт просить продовжити процесуальний строк розгляду справи на строк дії карантину на території України; відкласти судове засідання в адміністративній справі на іншу дату після завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (карантину) на території України.Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) на період з 12.03.2020 по 24.05.2020 року введено карантин на всій території України. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р (зі змінами) установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 22.06.2020. Відповідно до рішення Ради суддів України від 17.03.2020 № 19, встановлені рекомендації особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та корона вірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб. Також заявник вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», який набрав чинності з 02.04.2020, розділ VI Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), процесуальні строки розгляду адміністративного справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги продовжено процесуальний строк розгляду справи на строк дії карантину на території України. На думку заявника вказане свідчить про наявність поважних причин та правових підстав для відкладення судового засідання.

Розглянувши заявлене клопотання апелянта, колегія суддів зазначає.

Рішенням Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року через спалах у світі короновірусу в Україні запроваджено карантин.

11 березня 2020 року Рада Суддів України звернулась з листом до громадян, які є учасниками судових процесів з проханням утриматись від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вказаними актами не зупинено (призупинено) функціонування органів державної влади, в тому числі судів, які наразі працюють в звичайному режимі, але з дотриманням норм, попереджаючих розповсюдження інфекції.

Більше того, на своєму засіданні 17.03.2020р. Рада суддів Україні рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу и карантин, однак, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін.

Крім того, колегія суддів зазначає, що апелянт має право звертатись до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відео конференції, за допомогою програмного забезпечення Skype, ZOOM, EasyCon.

Проте, таким правом апелянт не скористався, а надав клопотання про відкладення судового засідання.

Таким чином, враховуючи те, що Урядом України прийнято рішення про послаблення дії карантину, а також можливість приймати участь у судовому засіданні апелянтом, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

03 червня 2020 року до суду також надійшло клопотання від позивача, в якому він зазначає, що враховуючи необхідність розгляду справи в розумні строки, просить розглянути справу за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство "Херсонобленерго", код ЄДРПОУ 05396638, здійснює господарську діяльність з 22.01.1999 року, запис № 14991200000001052 за наступними видами діяльності: основний вид - розподілення електроенергії (35.13), електромонтажні роботи (43.21), інші будівельно-монтажні роботи (43.29), професійно-технічна освіта (85.32), інші види освіти, н. в. і. у. (85.59), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (55.20), постачання інших готових страв (56.29), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12), передача електроенергії (35.12), торгівля електроенергією (35.14), будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (42.22).

На підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.11.2018 № 1584, на підставі постанови НКРЕКП від 31.05.2019 № 917 "Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у III кварталі 2019 року" та посвідчень про проведення планових перевірок від 27.08.2019 № 328 та № 329, Регулятором було проведено планову виїзну перевірку щодо виконання позивачем Ліцензійних умов з розподілу та Ліцензійних умов з постачання за період діяльності Ліцензіата з 01.01.2018 по 31.12.2018 року.

За результатами проведення планової перевірки складені Акт планової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії від 13.09.2019 № 315 (далі - Акт № 315) та Акт планової перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії від 13.09.2019 № 314 (далі - Акт № 314).

03.10.2019 за результатами розгляду Акта № 314 та Акта № 315 на засіданні Комісії, яке було проведено у формі відкритого слухання (за участю представників АТ "Херсонобленрего"), прийнято постанову НКРЕКП № 2069 "Про накладення штрафу на АТ "Херсонобленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання", якою до Херсонобленерго застосовані наступні санкції та заходи регулювання:

1. Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" накладено штраф у розмірі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 05396638).

2. Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО":

1) відповідно до Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року N0 955, урахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування на суму економії коштів, що склалась за результатами виконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік, у розмірі 9 092,47 тис. грн. (без ПДВ);

2) у строк до 07 жовтня 2019 року: надати до НКРЕКП звітну інформацію щодо приєднань електроустановок замовників до електричних мереж за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженого постановою НКРЕ від 21 листопада 2013 року N0 1467, за І-IV квартали 2018 року,

надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Херсонській області поштою на паперових носіях та в електронному вигляді скориговані форми звітності N0 11- НКРЕКП (квартальна) "Звіт щодо показників надійності (безперервності) електропостачання" та N0 12-НКРЕКП-розподіл (квартальна) "Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії" за І-IV квартали 2018 року, а також скориговану форму звітності N0 14-НКРЕКП (річна) "Звіт щодо усунення причин незадовільної якості електричної енергії за скаргами споживачів" за 2018 рік;

3) у строк до 15 жовтня 2019 року:

надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Херсонській області інформацію та належним чином завірені копії підтвердних документів щодо врегулювання спірних питань із гр. ОСОБА_1 , в частині внесення змін до технічних умов нестандартного приєднання замовника, що є додатком до договору про приєднання до електричних мереж;

привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства України по відношенню до гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , шляхом внесення змін до технічних умов в частині визначення точок приєднання на межі земельної ділянки замовників або, за згодою замовників, на території цієї земельної ділянки, про що у строк до 01 листопада 2019 року повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Херсонській області з наданням на лежним чином завірених копій підтвердних документів, або надати інформацію та належним чином підтвердні документи щодо забезпечення підключення електроустановок власників квартир до електричних мереж та подання напруги в точки приєднання.

3. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг":

1) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 11 165, 36 тис. грн. (без ПДВ), урахувавши: суму перевищення вартості закупівель понад 10 % в рамках виконання заходів "Придбання програмного забезпечення MicrosoftWinSvrSTDCode 2016 SNGL OLP 2Lic NL CoreLic (або аналог)" та "Renault Logan MCV Authentique AUTA 15H 5R або аналог" у розмірі 40,41 тис. грн./ (без ПДВ);

позитивну суму необгрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 11 124,95 тис. грн. (без ПДВ).

2) У разі неврахування АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" в Інвестиційній програмі на 2020 рік статті "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування у розмірі, зазначеному у підпункті 1 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" шляхом його зміни в бік зменшення на відповідну суму.

Не погодившись із постановою, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки під час прийняття оскаржуваної постанови Регулятором допущені порушення норм матеріального права та процедури застосування санкцій до ліцензіата, суд першої інстанції дійшов висновку про її скасування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Що стосується п.1 оскаржуваної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 19 Закону № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Частиною 5 ст. 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (ч. 3 ст. 22 Закону № 1540-VIII).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону № 1540-VIII регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Згідно із ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 року № 2019-VIII (далі - № 2019-VIII) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (п. 1 ч. 2 ст. 77 Закону № 2019-VIII).

У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії (ч. 3 ст. 77 Закону № 2019-VIII).

Відповідно до пп. "б" п. 4 ч. 4 ст. 77 Закону № 2019-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірах від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

Відповідно до ч. 6 ст. 77 Закону № 2019-VIII рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

За одне правопорушення на ринку електричної енергії може застосуватися лише один вид санкцій або штраф разом із зупиненням дії ліцензії (ч. 7 ст. 77 Закону № 2019-VIIІ).

Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 року № 428 (далі - Порядок № 428) передбачає порядок оформлення результатів перевірок.

Так, відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Порядку № 428 за результатами проведених планових та позапланових перевірок складається акт перевірки у двох екземплярах. У разі відмови уповноваженої особи ліцензіата прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається ліцензіату рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Ліцензіат, діяльність якого перевірялася, має право надати до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі відсутності у ліцензіата пояснень та обґрунтувань до акта перевірки він може повідомити НКРЕКП про це листом за підписом уповноваженої особи у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

Пунктом 5.4 Порядку № 428 передбачено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, передбачених законами України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", "Про ринок природного газу" та "Про теплопостачання".

Таким чином, зі змісту Закону № 2019-VIII слідує, що рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

У свою чергу, Законом № 1540-VIII та Порядком № 428 передбачена певна процедура прийняття Регулятором рішень про застосування до ліцензіата санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії, зокрема, право ліцензіата надати до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки; розгляд на засіданні НКРЕКП, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки.

Строки прийняття рішення про застосування санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії передбачені тільки ч. 6 ст. 77 Закону № 2019-VIII, а саме - протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором, а також ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V - протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду.

Як встановлено судом першої інстанції, акти перевірки складені 13.09.2019 року. 20.09.2019 року відповідач отримав пояснення позивача щодо проведеної перевірки.

Отже, з урахуванням вимог пункту 5.4 Порядку № 428, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що акт про проведення перевірки відповідач повинен був розглянути не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата письмових пояснень до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки, тобто граничний строк для застосування санкцій встановлений Законом сплив 20.09.2019р., а встановлений Порядком - 27.09.2019р.

Натомість, оскаржувану постанову відповідач прийняв 03.10.2019 року, порушивши при цьому строки прийняття рішення про застосування до ліцензіата санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії, передбачені як ч. 6 ст. 77 Закону № 2019-VIII, та ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, так і Законом № 1540-VIII та Порядком № 428.

Відтак, прийняття відповідачем рішення про притягнення позивача до відповідальності відбулось поза межами строків, встановлених законодавством, що регулює дані правовідносини.

Щодо правомірності п. 2 та п. 3 оскаржуваної Постанови НКРЕКП № 2069 від 03.10.2019, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про електроенергетику", "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

Отже, зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підпунктом 1 п. 2 та пп. 2 п. 3 оскаржуваної Постанови НКРЕКП № 2069 від 03.10.2019 зобов`язано позивача відповідно до Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року N0 955, урахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування на суму економії коштів, що склалась за результатами виконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік, у розмірі 9092,47 тис. грн. (без ПДВ) та зобов`язано Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у разі неврахування АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" в Інвестиційній програмі на 2020 рік статті "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування у розмірі, зазначеному у підпункті 1 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРЕО" шляхом його зміни в бік зменшення на відповідну суму.

Тобто, НКРЕКП визначило додатковий дохід за результатами діяльності АТ "Херсонобленерго" 2018 року та зобов`язано позивача врахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року" без додаткових джерел фінансування на суму економії коштів, що склалась за результатами виконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік, у розмірі 9092,47 тис. грн.. та у разі неврахування АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" в Інвестиційній програмі на 2020 рік підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" шляхом його зміни в бік зменшення на відповідну суму.

Тобто, фактично апелянт даним пунктом постанови від 03.10.2019р. встановив вид санкції, який має бути застосований до позивача за порушення ним приписів законодавства, а саме, розгляд питання щодо вилучення зі структури тарифів кошти в загальній сумі 11165,36 тис. грн. (без ПДВ), що завдасть позивачу як підприємству відповідних збитків та не може розцінюватись по іншому, ніж санкція.

Із наведених підстав, колегія суддів вважає помилковою позицію апелянта, що застосовані заходи не є санкціями та не спричиняють позивачу негативних наслідків.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 50 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу (АТ "Херсонобленерго") розробляє інвестиційну програму з урахуванням плану розвитку системи розподілу та подає її Регулятору разом із розрахунком тарифу на послуги з розподілу. Порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм затверджується Регулятором.

Постановою НКРЕКП від 19.07.2018 № 755 "Про схвалення Інвестиційної програми АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" на 2018 рік" була схвалена Інвестиційна програма з розподілу та постачання електричної енергії АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" на 2018 рік (далі - ІП на 2018 рік).

Порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955 (далі Порядок 955).

Пунктом 5.2 Порядку № 955, передбачено обов`язок ліцензіата надавати до апарату НКРЕКП її територіального підрозділу НКРЕКП у відповідному регіоні Звіт щодо виконання ІП щокварталу та за підсумками року не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Комісією встановлено, що у зв`язку із затвердженням ІП на 2018 рік 19.07.2018, звіти за І та II квартали Ліцензіатом до НКРЕКП не надавались. Звіти щодо виконання ІП на 2018 рік за III квартал та за 2018 рік АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" надавали до НКРЕКП з порушенням термінів, а саме: за III квартал 2018 року - на 8 днів (вх. НКРЕКП від 02.11.2018); за 2018 рік - на 26 днів (вх. НКРЕКП від 20.02.2019).

Позивач заперечуючи проти порушення строків, надав суду копії звітів, рекомендованих повідомлень та списків згрупованих поштових відправлень, зазначивши, що вчасно надіслав звіти до регулятора.

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, на якого ст. 77 КАС України покладений обов`язок доведення правомірності оскарженого рішення, не надав суду доказів на підтвердження своєї позиції про порушення позивачем строків подання Звітів щодо виконання ІП на 2018 рік, відтак суд першої інстанції правомірно вважав недоведеним дане порушення.

Порядок № 955 не містить повноважень Регулятора щодо зобов`язань суб`єкта господарювання вчиняти дії щодо врахування в Інвестиційній програмі вимог НКРЕКП, щодо джерел її фінансування та відповідно зменшення тарифів в бік їх зменшення.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що Порядок 955 містить норми, які чітко визначають, що саме ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму та визначає джерела її фінансування (п. 1.2, 2.2, 2.3.)

Згідно із п. 2.3 Порядку 955 джерелами фінансування ІП формуються ліцензіатом з таких статей: амортизаційні відрахування; прибуток на виробничі інвестиції, передбачений структурою тарифів; запланований обсяг надходжень за перетоки реактивної електричної енергії.

Додатковими джерелами фінансування ІП можуть бути кредити, плата за приєднання, будь-яка фінансова допомога, кошти, отримані від здійснення діяльності, пов`язаної та не пов`язаної з розподілом електричної енергії, та інші джерела відповідно до вимог чинного законодавства.

Тобто виключно ліцензіат (Позивач) формує джерела фінансування ІП, в той же час НКРЕКП, поза межами та порядку передбаченому Постановою 955 зобов`язує Позивача передбачити джерелом фінансування ІП на 2020 рік додатковий отриманий дохід за 2018 рік в розмірі 9092,47 тис. гри.

Стаття 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлює, що регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

Отже, будь-які дії апелянта, щодо прийняття рішень в т.ч. і пов`язаних із державним регулюванням повинні ґрунтуватись на положеннях Закону, в той же час жодний Закон не передбачає прав НКРЕКП зобов`язувати суб`єктів господарювання враховувати в Інвестиційній програмі статтю "Додатково отриманий дохід за результатом діяльності без додаткових джерел фінансування та відповідно не передбачено підстав для встановлення (перегляду) тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" шляхом їх зміни в бік зменшення на відповідну суму із відповідних причин.

Відтак, колегія суддів зазначає, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, діяла поза межами своїх повноважень та з порушенням норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Щодо порядку проведення розрахунку суми позитивної суми необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на Методичні рекомендації № 306, оскільки, як вбачається з п. 1.1 даних рекомендацій, вони розроблені з метою надання методологічної допомоги територіальним органам Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, під час проведення планових перевірок ліцензіатів НКРЕКП з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), постачання електричної енергії за регульованим тарифом (далі - ліцензіати). Разом з тим, наведені Методичні рекомендації не є нормативно - правовим актом, тому ними не може бути розширено повноваження відповідача, в тому числі, щодо повноважень на вилучення зі структури тарифів коштів необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.06.2019р. по справі № 804/7661/17.

Щодо зобов`язання позивача спірною постановою надати до НКРЕКП звітну інформацію щодо приєднань електроустановок замовників до електричних мереж за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженого постановою НКРЕ від 21 листопада 2013 року N0 1467, за І-IV квартали 2018 року, позивач надав суду першої інстанції копії звітної інформацію щодо приєднань електроустановок замовників до електричних мереж за 1, 2, 3 квартали 2018 року та 2018 рік із супровідними листами та списками згрупованих поштових відправлень, зазначивши, що вчасно надіслав звіти до регулятора.

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, на якого ст. 77 КАС України покладений обов`язок доведення правомірності оскарженого рішення, не надав суду доказів на спростування позиції позивача та доведення правомірності свого рішення, відтак суд першої інстанції правильно вважав недоведеним дане порушення.

Щодо зобов`язання позивача надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Херсонській області інформацію та належним чином завірені копії підтвердних документів щодо врегулювання спірних питань із гр. ОСОБА_1 , в частині внесення змін до технічних умов нестандартного приєднання замовника, що є додатком до договору про приєднання до електричних мереж, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 звернулась до АТ "Херсонобленерго" із заявою про приєднання електроустановок потужністю 31 кВт до електричних мереж МКП "ВУВКГ м. Херсона", а саме до "РЩ-0,4 кВ гіпохлоритної" ТП № 170, з урахуванням листа МКП "ВУВКГ м. Херсона" від 17.05.2018р. № 02/04-11/1660.

У відповідь на Заяву про приєднання замовника ОСОБА_1 позивачем підготовлені технічні умови №36/80-860 від 07.06.2018р. приєднання до електричних мереж абонента МКП "ВУВКГ м.Херсона" у рахунок зменшення дозволеної потужності за договором № 591 від 14.05.2003р. Напругою приєднання було обрано 6кВ тому, що згідно однолінійної схеми, що є додатком №7.2 до договору №591 від 14.05.2003р., МКП "ВУВКГ м.Херсона" має насоси напругою 6кВ та два трансформатори 6/0,4кВ. Згідно роз`яснення Держенергонагляду №28/15-23-364/6-54 від 02.07.2018р "Силові трансформатори, які встановлені в ТП-170 не можуть вважатися струмоприймачами, оскільки вони не є апаратом для перетворення одного виду енергії в інший". Тому, враховуючи роз`яснення НКРЕКП №5619/17/9-18 від 09.07.2018р. АТ "Херсонобленерго" окремо звернулося до МКП "ВУВКГ м.Херсона" за наданням інформації, щодо наявності струмоприймачів, приєднаних до мереж 0,4кВ.

Враховуючи, що МКП "ВУВКГ м.Херсона" надало погодження приєднання електроустановок житлового будинку до РЩ-0,4кВ гіпохлоритної станції, яка є об`єктом підвищеної небезпеки (об`єкт є сховищем небезпечних хімічних речовин, а саме хлору), АТ "Херсонобленерго" звернулись до МКП "ВУВКГ м.Херсона" за підтвердженням можливості такого приєднання без загрози життєдіяльності населення. Після одержання відповіді від МКП "ВУВКГ м.Херсона", АТ "Херсонобленерго" було підготовлено та видано замовнику технічні умови в новій редакції від 13.06.2018 року, про що НКРЕКП повідомлено листом №36-0562244 від 27.09.2018 року, до якого додані технічні умови у новій редакції.

Таким чином, спірне питання із гр. ОСОБА_7 врегульовано АТ "Херсонобленерго" у червні 2018 року про що повідомлений Регулятор.

Щодо зобов`язання АТ "Херсонобленерго" привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства України по відношенню до гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , шляхом внесення змін до технічних умов в частині визначення точок приєднання на межі земельної ділянки замовників або, за згодою замовників, на території цієї земельної ділянки, про що у строк до 01 листопада 2019 року повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Херсонській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів, або надати інформацію та належним чином підтвердні документи щодо забезпечення підключення електроустановок власників квартир до електричних мереж та подання напруги в точки приєднання, колегія суддів зазначає наступне.

Взаємовідносини щодо приєднання електроустановок до електричних мереж між ОСОБА_2 (власником квартири НОМЕР_1 та АТ " Херсонобленерго " врегульовані Договором про приєднання до електричних мереж від 30.11.2017 № 1089348/63014, невід`ємним додатком до якого є Технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж від 06.12.2017 №36/80-1528. На виконання умов Договору, ОСОБА_2 12.12.2017 здійснено оплату вартості послуги з приєднання до електричних мереж.

Взаємовідносини щодо приєднання електроустановок до електричних мереж між ОСОБА_3 (власником квартири НОМЕР_2 ) та АТ " Херсонобленерго " врегульовані Договором про приєднання до електричних мереж від 30.11.2017 № 1089347/63013, невід`ємним додатком до якого є Технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж від 06.12.2017 № 36/80-1527. На виконання умов Договору, ОСОБА_3 12.12.2017 здійснено оплату послуги з приєднання до електричних мереж.

Взаємовідносини щодо приєднання електроустановок до електричних ОСОБА_4 (власником квартири НОМЕР_3 ) та АТ "Херсонобленерго" врегульовані Договором про приєднання до електричних мереж від 30.11.2017 № 1089350/63015, невід`ємним додатком до якого є Технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж від 06.12.2017 №36/80-1529. На виконання умов Договору, ОСОБА_4 13.12.2017 здійснено оплату вартості послуга приєднання до електричних мереж.

Взаємовідносини щодо приєднання електроустановок до електричних мереж між ОСОБА_5 (власником квартири НОМЕР_4 та АТ " Херсонобленерго " врегульовані Договором приєднання до електричних мереж від 04.12.2017 № 1089585/63015, невід`ємним додатком якого є Технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж від .12.2017 №36/80- 1551. На виконання умов Договору, ОСОБА_5 13.12.2017 здійснено оплату вартості послуги приєднання до електричних мереж.

Взаємовідносини щодо приєднання електроустановок до електричних мереж між ОСОБА_6 (власником квартири НОМЕР_5 ) та АТ " Херсонобленерго " врегульовані Договором о приєднання до електричних мереж від 04.12.2017 № 1089663/63098, невід`ємним додатком якого є Технічні умови стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж від 08.12.2017 №36/80-1552. На виконання умов Договору, ОСОБА_6 14.12.2017 здійснено оплату вартості послуги з приєднання до електричних мереж.

Згідно з умовами пунктів 3.1 зазначених Договорів, виконавець послуг зобов`язаний забезпечити установленому порядку приєднання об`єкта замовника (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) у термін три місяці, згідно СНІП ДБН та СОУ-Н ЇВ 42.2-37471933-45:2011, після виконання замовником зобов`язань, визначених пунктами 3.2 договорів, а саме замовник зобов`язаний розробити на підставі технічних умов проектну документацію на електричні мережі зовнішнього електрозабезпечення (від точки приєднання до об`єкта замовника), внутрішнього електрозабезпечення електроустановок (у межах земельної ділянки замовника) та щодо безпеки електропостачання та погодити її з виконавцем послуги та оплатити на умовах договору вартість наданих послуг з приєднання електроустановок замовника точці приєднання.

Відповідно до пунктів 1.1 розділу І зазначених вище Технічних умов, замовникам для одержання потужності необхідно, запроектувати та виконати реконструкцію елементів електричних мереж, які є спільною власністю (внутрішньобудинкові мережі) від точки приєднання до власних установок (за необхідністю) та повідомити АТ "Херсонобленерго" про місце встановлення вузла обліку.

Крім того, згідно з пунктами 6 Технічних умов точки приєднання визначені ліцензіатом на наконечниках кабелів живлення Л-3 та Л-13 в РП-0,4 кВ ЗТП-6/0,4 кВ № 885.

Апелянтом встановлено порушення пункту 1.7 ППЕЕМ, яким визначено, що точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.

Позивач заперечуючи проти встановлення даного порушення вказує, що відповідно до повідомлення про проведення заходу державного контролю планова виїзна перевірка ліцензованої діяльності проводилась за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 р., що також зафіксовано у акті перевірки, в той же час надається оцінка технічним умовам виданим у грудні 2017 року, а отже робиться висновок про період діяльності, що знаходиться за межами перевірки.Колегія суддів зазначає, що період з 01.01.2017 по 01.01.2018 вже перевірявся НКРЕКП, а отже проведення перевірки за період, що вже був предметом перевірки є порушенням вимог п.3.3 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, де чітко визначено, що планові перевірки не можуть здійснюватися за період, який вже перевірявся.

Також, пунктом 10 ч. 5 ст. 9 Закону України "Про ринок електричної енергії" чітко визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час здійснення державного енергетичного нагляду має право надавати висновок щодо технічного обґрунтування вимог технічних умов на приєднання за письмовим зверненням заявника, в тому числі щодо визначення точки забезпечення та напруги в точці приєднання. Отже вирішення питання щодо визначення змісту Технічних умов (точки приєднання), належить виключно до дискреційних повноважень органу з державного нагляду (контролю) в електроенергетиці, а не НКРЕКП, а тому в даному випадку Регулятор діє за межами своїх повноважень.

Колегія суддів зазначає, що дане порушення встановлено на підставі аналізу договорів, укладених позивачем із замовниками у листопаді 2017 року, та технічних умов, що є додатками до них, разом із тим підставою для перевірки даних договорів були звернення до Регулятора замовників щодо реалізації цих договорів у 2018 році.

Також, встановлене порушення стосується визначення місця точки приєднання на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки, а не технічного обґрунтування вимог технічних умов на приєднання, як стверджує позивач.

А тому колегія суддів не погоджується із позивачем про проведення Регулятором перевірки із даного питання поза межами визначеного періоду та за межами своїх повноважень.

Не знайшли свого підтвердження доводи позивача про порушення Регулятором принципу пропорційності при обранні розміру штрафної санкції, оскільки із акту перевірки слідує, що під час перевірки відповідачем описані по декілька фактів, що стосуються одного порушення.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.06.2020 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик