Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 р. № 520/14313/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Рубіної Я.О.,

представників відповідача - Гончаренко А.С., Лиски К.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/14313/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання неправомірним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ХК6590/926/2НП/АВ/П Головного управління Держпраці у Харківській області від 09 жовтня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що припис про усунення виявлених порушень № ХК6590/926/2НП/АВ/П Головного управління Держпраці у Харківській області від 09 жовтня 2019 року ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим, підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представники відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечували, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначили, що при проведенні перевірки позивача Головне управління Держпраці у Харківській області діяло у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесений припис є законним. Просили у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

На підставі звернень громадянина Шинкаренка № Ш-872/УГЛ від 30.08.2019, № Ш-929/УГЛ від 11.09.2019 начальником Головного управління Держпраці у Харківській області винесено наказ № 1694 від 26.09.2019, яким наказано інспекторам праці здійснити захід державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ; місце фактичного здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 .

01.10.2019 державним інспектором Головного управління Держпраці у Харківській області здійснено вихід за місцем фактичного здійснення господарської діяльності позивача з метою проведення інспекційного відвідування.

У зв`язку із відсутністю документів, передбачених законодавством про працю, перевіряючим складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК6590/926/НП від 01.10.2019 та надана вимога про надання документів № ХК6590/926/НД від 01.10.2019 до 07.10.2019. Так, інспекційне відвідування було зупинено до 07.10.2019.

07.10.2019 ФОП ОСОБА_1 на виконання вказаної вимоги надав наступні документи: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, розпорядження про прийняття на роботу працівника, ОСОБА_2 , повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу, особову картку Ф . П -2 працівника, табелі обліку використання робочого часу працівника з 01.01.2019 по 01.10.2019.

Оскільки позивач не надав відповідачу особисті пояснення щодо працівника ОСОБА_4 , які були запитані у вимозі та у зв`язку з необхідністю отримання особистих пояснень ФОП ОСОБА_1 щодо працівника ОСОБА_2 працівником відповідача складено акт № ХК6590/926/2НП від 07.10.2019 та надана вимога про надання документів № ХК6590/926/2НД від 07.10.2019 до 09.10.2019.

09.10.2019 інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області складено акт № ХК6590/926/2НП/АВ, яким встановлено порушення позивачем ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП, та винесено припис про усунення виявлених порушень № ХК6590/926/2НП/АВ/П.

31.10.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК6590/926/2НПУАВ/П/ТД-ФС у відношенні ФОП ОСОБА_1 .

Не погодившись із зазначеним приписом позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Пунктом 7 вказаного Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці №84 від 03.08.2018 року (далі по тексту - Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 5 пункту 4 Положення встановлено, що Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі - Порядок №295).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Згідно з п. 20 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 21 Порядку № 823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У відповідності до п. 23 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п. 27 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (п. 28 Порядку № 823).

Актом Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК6590/926/2НП/АВ від 09.10.2019 встановлено, що в порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП позивачем допущено до роботи двох працівників ( ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ) без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженим ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Щодо виявлених порушень, які стосуються ОСОБА_2 , суд вказує наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 вахтер ОСОБА_2 проходила у позивача стажування другий день.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Умови та порядок проходження стажування передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 16.01.2013.

Відповідно до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31.05.2013 № 318/655, стажування здійснюється для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних.

Згідно п. 5.1 Порядку, стажування безробітних здійснюється на замовлення роботодавців за Індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується центром зайнятості.

Центри зайнятості здійснюють контроль за виконанням робочих навчальних планів та робочих навчальних програм, індивідуальних програм стажування, дотриманням строків навчання безробітних, умов навчання та (або) проживання (п. 2.9).

Суд зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин щодо укладення договору про професійне навчання найманого працівника, наказу про організацію стажування, програму стажування, будь-які інші документи, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем і стажистом відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Отже, оскільки стажування працівника на робочому місці без оформлення трудових відносин законодавством не передбачене, окрім випадків цільового направлення центрами зайнятості до роботодавців безробітних, які перебувають на обліку, це являється порушенням вимог ч.1 ст.21, ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України щодо допущення працівника до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Суд звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_1 під час проведення інспекційного відвідування, 01.10.2019, не надано документів на підтвердження трудових відносин із ОСОБА_2 .

Лише на вимогу відповідача про надання документів № ХК6590/926/НД від 01.10.2019, позивачем надано розпорядження № 3 від 08.10.2019 про прийняття ОСОБА_2 на посаду чергового по гуртожитку та повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Також, 10.10.2019 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено трудовий договір № 3.

Проте, вказаних документів на момент перевірки, 01.10.2019, позивачем надано не було.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку про правомірність винесеного припису про усунення виявлених порушень № ХК6590/926/2НП/АВ/П Головного управління Держпраці у Харківській області від 09.10.2019 щодо ОСОБА_2 .

Щодо виявлених порушень, які стосуються ОСОБА_4 , суд вказує наступне.

З акту Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК6590/926/2НП/АВ від 09.10.2019 та наданого до суду відеозапису вбачається, що ОСОБА_4 виконував роботи по фарбуванню кімнати та коридору на другому поверсі та вимагав заробітну плату кожен день.

При цьому, суд вказує наступне.

Частиною першою статті 21, ст.23 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Підставою для висновку про порушення позивачем частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, слугували усні пояснення ФОП ОСОБА_1 та заяви самого ОСОБА_4 , які на думку відповідача підтверджують існування трудових відносин між ними.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що такі пояснення не можуть підтверджувути факт того, що ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 .

Будь-яких доказів на підтвердження протилежного відповідачем до суду не надано.

Окремо суд зауважує, що цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Суд зауважує, що за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, характер відносин, які склались між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 більше притаманний цивільно - правовим, а ніж трудовим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність припису про усунення виявлених порушень Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК6590/926/2НП/АВ/П від 09.10.2019 в частині зобов`язання усунути порушення трудового законодавства відносно громадянина ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (місцезнаходження: вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код - 39779919) про визнання неправомірним та скасування припису - задовольнити частково.

Скасувати припис про усунення виявлених порушень Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК6590/926/2НП/АВ/П від 09 жовтня 2019 року в частині зобов`язання усунути порушення трудового законодавства відносно громадянина ОСОБА_4 .

В задоволення решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (ідентифікаційний код - 39779919) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02 червня 2020 року.

Суддя А.С. Мороко