ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1914/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- скасування рішення відділу з питань перерахунку пенсій №16 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №5 від 05 лютого 2020 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком, яка була призначена їй на загальних підставах, на пенсію за віком відповідно до положень Закону України "Про державну службу" №889 від 10 рудня 2015 року, з моменту звернення за її призначенням /а.с. 39-45/.

Позов обґрунтований тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З 29 січня 2019 року позивача звільнено з державної служби зі стажем роботи на такій службі 27 років 04 місяці 18 днів. Оскільки станом на 01 травня 2016 року (день набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року) позивач займала посаду державної служби та мала не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, вона відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону має право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року. 29 січня 2020 року позивач звернулася із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Рішенням Відділу з питань перерахунків пенсій №16 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №5 від 05 лютого 2020 року позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв`язку з тим, що станом на 01 травня 2016 року позивач не мала необхідного стажу державної служби 20 років та не працювала на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 60-62/ зазначив, що згідно з пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року мають особи, які на день набрання чинності Законом №889-VІІІ мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Оскільки станом на 01 травня 2016 року позивач не мала необхідного стажу державної служби 20 років (тривалість стажу державної служби склала 08 років 04 місяці 08 днів) та не працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, Відділом з питань перерахунків пенсій №16 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №5 від 05 лютого 2020 року про відмову у переведенні її на пенсію державного службовця.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .с. 10-11/, отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що визнається учасниками справи.

Згідно з записами №№ 13-40 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 /а.с. 13-25/ ОСОБА_1 :

- з 23 березня 1993 року призначена на посаду інспектора Полтавської митниці;

- з 01 липня 1994 року призначена на посаду старшого інспектора Полтавської митниці;

- з 01 листопада 1994 року призначена тимчасово на посаду головного інспектора Полтавської митниці;

- з 01 квітня 1995 року призначена на посаду головного інспектора Полтавської митниці

- 06 червня 1995 року прийняла присягу державного службовця;

- з 16 квітня 1996 року переведена на посаду старшого інспектора Полтавської митниці;

- з 31 грудня 1996 року призначена на посаду начальника сектору головного інспектора Полтавської митниці, а 31 березня 1997 року звільнена у зв`язку з ліквідацією Полтавської митниці;

- з 01 квітня 1997 року призначена на посаду головного інспектора Полтавської регіональної митниці, 15 вересня 1999 року присвоєно персональне звання «Радник митної служби 3 рангу» та 10 липня 2000 року звільнена у зв`язку з переводом в Полтавську митницю;

- з 11 липня 2000 року призначена на посаду старшого інспектора Полтавської митниці, 01 квітня 2004 року присвоєне спеціальне звання «Інспектор митної служби 3 рангу»;

- з 05 листопада 2004 року призначена на посаду головного інспектора по режимно-секретній роботі Полтавської митниці, 29 грудня 2004 року присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 2 рангу», 25 червня 2005 року присвоєне спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу»;

- з 06 лютого 2006 року призначена на посаду головного інспектора із захисту державної таємниці та спеціального документального зв`язку Полтавської митниці, 01 липня 2007 року присвоєне спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу»; 20 березня 2013 року Полтавська митниця реорганізована шляхом приєднання до Полтавської митниці Міндоходів;

- з 10 червня 2013 року переведена на посаду головного спеціаліста із захисту державної таємниці та спеціального документального зв`язку Полтавської митниці Міндоходів та їй присвоєно дванадцятий ранг державного службовця;

- з 01 листопада 2013 року переведена на посаду головного державного інспектора із захисту державної таємниці та спеціального документального зв`язку Полтавської митниці Міндоходів; 27 грудня 2013 року присвоєне спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІІ рангу;

- з 26 травня 2014 року переведена на посаду завідувача сектору охорони державної таємниці, технологічного та криптографічного захисту інформації, як така, що пройшла стажування на цю посаду; Полтавську митницю Міндоходів реорганізовано шляхом приєднання до Полтавської митниці ДФС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №311 від 06 серпня 2014 року;

- з 01 грудня 2014 року переведена на посаду завідувача сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації Полтавської митниці ДФС; 21 серпня 2015 року присвоєне спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІ рангу;

- з 11 лютого 2016 року переведена на посаду завідувача сектора охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації Полтавської митниці ДФС у зв`язку із введенням в дію Організаційної структури та Штатного розпису Полтавської митниці ДФС на 2016 рік;

- 28 січня 2020 року звільнена з посади у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок реорганізації Полтавської митниці ДФС.

Відповідно до довідки Полтавської митниці ДФС №22/9/16-70-04 від 28 січня 2020 року /а.с.26/ стаж державної служби ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року складає 27 років 04 місяці 18 днів, а саме: з 11 вересня 1992 року по 22 березня 1993 року дійсна військова служба в Управлінні Служби безпеки України; з 23 березня 1993 року по 31 березня 1997 року на посадах старшого інспектора, головного інспектора, начальника відділу Полтавської митниці; з 01 квітня 1997 року по 10 липня 2000 року на посаді головного інспектора Полтавської регіональної митниці; з 11 липня 2000 року по 19 березня 2013 року на посаді головного інспектора Полтавської митниці; з 20 березня 2013 року по 30 листопада 2014 року на посадах інспектора, завідувача сектору Полтавської митниці Міндоходів; з 01 грудня 2014 року по 28 січня 2020 року на посаді завідувача сектору Полтавської митниці ДФС.

ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця згідно з Законом України "Про державну службу" 06 червня 1995 року.

Відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) Полтавській митниці ДФС №7 від 28 січня 2020 року /а.с. 28/ ОСОБА_1 працювала в Полтавській митниці ДФС на посаді завідувача сектору та її заробітна плата станом на січень 2020 року становить 9315,00 грн (посадовий оклад - 5810,00 грн, надбавка за ранг (5й) - 600,00 грн, надбавка за вислугу років (50 % за стаж державної служби 27 років 04 місяці 17 днів) - 2905,00 грн; на всі зазначені види оплати праці нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби Полтавській митниці ДФС №8 від 28 січня 2020 року /а.с. 27/ середні розміри надбавок, премій та інших виплат ОСОБА_1 за грудень 2019 року становили 10803,69 грн (надбавка за інтенсивність праці - 6474,08 грн, надбавка за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, 1743,00 грн, премія місячна 2521,45 грн, інші виплати в частині, що відповідає календарному місяцю, 65,16 грн).

29 січня 2020 року ОСОБА_1 у віці 60 повних років звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявами про переведення її з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" /а.с.54-58/. До вказаних заяв додала копії: паспорту, трудової книжки, довідок Полтавській митниці ДФС №22/9/16-70-04 від 28 січня 2020 року, №8 від 28 січня 2020 року, №8 від 28 січня 2020 року.

Рішенням Відділу з питань перерахунків пенсій №16 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №5 від 05 лютого 2020 року /а.с. 29, 59/ ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" № 889-VІІ від 10 грудня 2015 року, у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що аналіз наданих документів та документів пенсійної справи показав, що ОСОБА_1 працювала в Полтавській митниці ДФС по день звільнення 28 січня 2020 року на посаді завідувача сектору Полтавської митниці ДФС і мала спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІ рангу; згідно записів у трудовій книжці до стажу державної служби зараховуються періоди роботи: з 06 травня 1995 року по 15 квітня 1996 року на посаді головного інспектора, з 16 квітня 1996 року по 30 грудня 1996 року на посаді старшого інспектора, з 31 грудня 1996 року по 31 березня 1997 року на посаді начальника сектору- головного інспектора, з 01 квітня 1997 року по 14 вересня 1999 року на посаді головного інспектора, з 11 липня 2000 року по 31 березня 2004 року на посаді старшого інспектора, з 10 червня 2013 року по 26 грудня 2013 року на посаді головного спеціаліста. Таким чином, тривалість стажу державної служби склала 08 років 04 місяці 08 днів. Отже, станом на 01 травня 2016 року ОСОБА_1 не мала необхідного стажу державної служби 20 років та не працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Не погодившись з вказаним рішенням Відділу з питань перерахунків пенсій №16 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №5 від 05 лютого 2020 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює особливості призначення пенсії державним службовцям, є Закон України "Про державну службу" № 889-VІІ від 10 грудня 2015 року /далі Закон № 889-VІІ/.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, стаття 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 вказаного розділу встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності у особи певного стажу державної служби станом на 01 травня 2016 року (10 років для осіб, які на зазначену дату займають посади державної служби або 20 років незалежно від того, чи працює особа на державній службі станом на 01 травня 2016 року), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ /далі Закон № 3723-ХІІ/ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідними умовами для одержання права на пенсію державних службовців особами, які станом на 01 травня 2016 року мали не менш як 10 років стажу державної служби та займали посаду, віднесену до відповідної категорії посад державних слудбовців, є досягнення такими особами пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та набуття страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.

При цьому для жінок зазначений вік становить шістдесят років (стаття 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Тобто до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли пенсійного віку (передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (62 роки - для чоловіків, 60 років - для жінок)) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років та на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців або стаж не менш як 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому у пункті 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII законодавець визначив, що для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, застосовується стаття 37 Закону 3723-ХІІ. В свою чергу у пунктах 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ перелічені умови щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби, за дотримання яких у сукупності особа має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18, у постановах від 03 липня 2018 року у справі №586/965/16-а та від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а.

Як встановлено судом з оскаржуваного рішення, єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за статтею 37 Закону № 889-VIII стала недостатність стажу державної служби.

Пунктом 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 37 Закону № 3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

До травня 2016 року посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначались Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03 травня 1994 року, /далі - Порядок №283/.

Згідно приписів пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до частини першої статті 569 Митного кодексу України № 4495-VI від 13 березня 2012 року працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Частиною першою статті 588 вказаного Кодексу встановлено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Вказані за змістом положення щодо віднесення посадових осіб митних органів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів митних органів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені також Митними кодексами України №92-ІV від 11 липня 2002 року (зокрема у статтях 407-408) та від 12 грудня 1991 року (зокрема в статтях 154 та 163).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняла Присягу державного службовця згідно Закону України "Про державну службу" 06 червня 1995 року, про що міститься відповідний запис у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , копія якої знаходиться в матеріалах справи /а.с. 17/.

Відповідно до записів №13-40 в трудовій книжці позивача та відповідно до довідки Полтавської митниці №22/9/16-70-04 від 28 січня 2020 року у період з 23 березня 1993 року по 28 січня 2020 року ОСОБА_1 перебувала посадах у Полтавській митниці та її правонаступників із присвоєнням спеціальних звань та рангів.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" №306 від 20 квітня 2016 року /далі - Постанова №306/, якою затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-11.

Пунктом 3 Постанови № 306 встановлено, що співвідношення між рангами державних службовців та рангами посадових осіб місцевого самоврядування визначається з урахуванням категорії посад державної служби та посад в органах місцевого самоврядування.

Таким чином, посадові особи контролюючих органів (в даному випадку - органів доходів і зборів) віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Додатком 6 до цієї Постанови №306 встановлені співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів.

Судовим розглядом встановлено, що 15 вересня 1999 року позивачу присвоєно персональне звання «Радник митної служби 3 рангу»; 01 квітня 2004 року - спеціальне звання «Інспектор митної служби 3 рангу»; 29 грудня 2004 року - спеціальне звання «Інспектор митної служби 2 рангу», 25 червня 2005 року - спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу»; 01 липня 2007 року - спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу»; 10 червня 2013 року - дванадцятий ранг державного службовця; 27 грудня 2013 року - спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІІ рангу; 21 серпня 2015 року - спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІ рангу.

З приписів додатку 6 до Постанови № 306 вбачається, що спеціальне звання «Радник податкової та митної справи ІІ рангу» прирівнюється до 5 рангу державного службовця.

Отже, позивачем прийнято Присягу державного службовця та їй присвоювались спеціальні звання та ранги, які відповідають спеціальним званням та рангам державних службовців, а також на неї у відповідні періоди поширювались вимоги та обмеження, що встановлені Законами України "Про державну службу" № 3723-ХІІ та №889-VIII.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що період роботи позивача у Полтавській митниці та її правонаступників відповідно до довідки Полтавської митниці №22/9/16-70-04 від 28 січня 2020 року підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Оскільки на момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" позивач досягла віку 60 років; станом на 01 травня 2016 року мала не менше 10 років стажу державної служби та займала посаду, віднесену до категорій посад державних службовців, а також станом на 29 січня 2020 року мала стаж державної служби 27 років 04 місяці 18 днів, то позивач набула право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII.

З огляду на наведені вище норми та встановлені у ході розгляду справи фактичні обставини і досліджені докази, суд доходить висновку, що рішення Відділу з питань перерахунків пенсій №16 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №5 від 05 лютого 2020 року прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Як вже зазначалося вище, згідно із статтею 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частин першої та другої статі 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /далі Закон № 1058-IV/ особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Заява про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ подана позивачем 29 січня 2020 року, а відтак саме з цієї дати позивач має право на переведення на пенсію державного службовця та призначення їй пенсії за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ.

Оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд вважає за можливе зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити, нарахувати та виплатити (з урахуванням проведених виплат) позивачу з 29 січня 2020 року пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач сплатила судовий збір у загальній сумі 1681,60 грн, що підтверджується квитанціями №51741 від 07 квітня 2020 року та №51752 від 07 квітня 2020 року.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1681,60 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунку пенсій №16 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №5 від 05 лютого 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) призначити, нарахувати та виплатити (з урахуванням проведених виплат) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року з 29 січня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк