Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3280/20

Провадження № 2-о/711/66/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про видачу обмежувального припису. Заінтересована особа: ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви вказує, що 26.07.2014 року між нею та ОСОБА_3 був укладений шлюб, від якого вони мають дочку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В період шлюбу, а саме у 2016 році ними було придбано земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0495 га, кадастровий номер 7110136400:02:056:0039, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На вказаній земельній ділянці ними спільно було побудовано житловий будинок з мансардою та гаражем, загальною площею 188,7 кв.м., який в 2017 року був введений в експлуатацію та зареєстровано право власності.

За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №204431854 від 17.03.2020 poкy власником вищезазначеної земельної ділянки та будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .

Вказує, що починаючи з січня 2020 року шлюбні відносини між нею та ОСОБА_3 погіршилися. ОСОБА_3 почав говорити про виселення її та їх малолітньої дитини з будинку. Такі розмови відбувалися майже кожного дня в присутності дитини. ОСОБА_3 кричав на неї (заявницю), морально тиснув, знаючи, що в неї немає іншого житла та доводив до сліз. В той час вона повідомила ОСОБА_3 , що має намір звертатися до суду з позовною заявою про поділ майна подружжя.

На даний час в провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходиться цивільна справа № 711/2975/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Також вакзує, що під час шлюбу ними також було придбано рухоме майно, а саме: автомобіль марки AUDI А6 3.0 QUATRO, 2004 року випуску; автомобіль марки NISSAN PATHFINDER, 1997 року випуску; автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, 2006 року випуску; автомобіль марки HONDA CIVIC, 1999 року випуску.

Вказані автомобілі ОСОБА_3 , знаючи, що між ними погіршилися стосунки, і що вона (заявниця) має намір звертатися до суду з позовною заявою про розподіл спільного майна подружжя, навмисно переоформив автомобілі на інших осіб, для того аби унеможливити виконання рішення суду з приводу визнання за нею права власності на Ѕ частину вказаних автомобілів, в разі його задоволення.

На даний час за ОСОБА_3 залишився зареєстрованим лише один автомобіль, а саме VOLKSWAGEN LT46, 2002 року випуску, який був придбаний ОСОБА_3 до укладення шлюбу.

Оскільки ОСОБА_3 відчужує спільно набуте майно з метою уникнення його поділу та враховуючи, що земельна ділянка та будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які є їх спільною сумісною власністю, без її згоди можуть бути відчужені на користь третіх осіб, вона звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2020 року у справі №711/2032/20 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено; накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, а саме: на будинок та земельну ділянку, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Постановою Черкаського апеляційного суду від 30.04.2020 року у справі №711/2032/20 ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.03.2020 року залишена без змін.

Після проголошення 30.04.2020 року Черкаським апеляційним судом постанови, ОСОБА_3 зателефонував їй та повідомив, що більше вона до будинку не потрапить, оскільки ним замінено замки.

03.05.2020 року вона повернулася від батьків, які проживають у м. Ватутіне Черкаської області та з`ясувала, що не може потрапити на територію домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 знав, що всі її особисті речі та речі їх малолітньої дитини заходяться у будинку і не зважаючи на те, що у неї немає іншого житла, змінив замки у вхідних дверях хвіртки та воріт, що перешкоджає її поверненню до будинку.

З`ясувавши дані обставини щодо неможливості входу до домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у їх спільній сумісній власності, вона звернулася до поліції та повідомила про конфлікт з чоловіком, з яким вона знаходиться на стадії розлучення. Дані обставини підтверджуються талоном-повідомленням Єдиного обліку Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області №20172 від 04.05.2020 року.

05.05.2020 року вона зі своїми знайомими повторно приїхала до домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з метою потрапити до будинку, однак знову ж таки не змогла цього зробити.

Після марних спроб потрапити до будинку вона зателефонувала ОСОБА_3 і у телефонній розмові останній повідомив їй про те, що вона може забрати лише свої речі. В зв`язку з цим вона викликала працівників поліції. ОСОБА_3 під`їхав до будинку та повідомив працівників правоохоронних органів, що він є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 та забороняє входити до будинку. В подальшому ОСОБА_3 їй та працівникам поліції дозволив зайти в гараж, де вона побачила, що всі її речі були зібрані та запаковані.

Працівники поліції по даному факту з її пояснень оформили відповідну заяву. Факт звернення 05.05.2020 року до правоохоронних органів підтверджується талоном-повідомленням Єдиного обліку Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області №20563 від 07.05.2020 року.

Таким чином, ОСОБА_3 систематично чинить відносно неї - ОСОБА_1 та їх малолітньої дочки ОСОБА_2 насильство психологічного характеру, яке проявляється у тому, що при зустрічах та телефонних розмовах він словесно ображає її, погрожує їй, морально тисне на неї та погрожує забрати дитину. Такі дії ОСОБА_3 щодо неї викликали у неї емоційні страждання, відчуття приниження, страх за свою безпеку, за малолітню дитину у зв`язку з наявністю негативного впливу на формування її свідомості, невпевненість, безпорадність, плаксивість, що негативно впливає на її психоемоційний стан.

Крім того, ОСОБА_3 систематично чинить відносно неї ОСОБА_1 та їх малолітньої дочки ОСОБА_2 економічне насильство у формі умисного позбавлення її ОСОБА_1 та малолітньої дочки ОСОБА_2 житла за адресою: АДРЕСА_1 , а також у формі умисного позбавлення можливості користуватися іншим майном, залякування щодо відсутності у неї права на будь-яке майно, погрозами ніколи не допустити до житлового приміщення в якому вона постійно проживала, можливості користуватися речами, що має негативний вплив, оскільки ОСОБА_3 має панівну роль у відносинах, що мають місце з нею та у відносинах між ними щодо можливості проживання у житловому будинку, так як юридично право власності на будинок на даний час зареєстровано за ОСОБА_3 , хоча норми Сімейного кодексу України говорять про те, що будинок належить їм на праві спільної сумісної власності, він користується цим, та вчиняє домашнє насильство економічного характеру.

Вона - ОСОБА_4 не може отримати від органів Національної поліції захисту її законних прав та інтересів, оскільки останні не вживають заходів щодо належного розслідування її заяв про факти домашнього насильства та протидію діям ОСОБА_3 щодо продовження вчинення такого насильства відносно неї, хоча ч. 1 ст. 173-2 КУпАП чітко передбачає відповідальність за вказане правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 350- ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Вказує, що ОСОБА_3 вчиняє щодо неї та їх малолітньої дитини домашнє насильство, зокрема діяння економічного та психологічного насильства, оскільки наявний конфлікт між подружжям спір про поділ майна подружжя, позбавлення права користування будинком, в якому вона з дитиною фактично проживала з 2017 року, а тому існують наявні підстави для висновку про існування ризиків щодо продовження домашнього насильства за місцем проживання з боку ОСОБА_3 і, як результат існує необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_3 із встановленням заходу тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, зокрема, встановленого ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Також просить врахувати, що на даний час на розгляді в Придніпровському районному суді м. Черкаси знаходиться цивільна справа за її позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя з вимогами про визнання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0495 га, кадастровий номер 7110136400:02:056:0039 та житлового будинку з мансардою та гаражем, загальною площею 188,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

А тому, просить: видати обмежувальинй припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на шість місяців; встановити захід тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з покладенням на нього обов`язку усунути перешкоди ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у користуванні земельною ділянкою та будинком, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та передати ключі від вхідних дверей до хвіртки, воріт та будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; допустити рішення суду про видачу обмежувального припису до негайного виконання.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.05.2020 року відкрито провадженя по заяві ОСОБА_5 про видачу обмежувального припису.

В судовому засіданні 18.05.2020 року заявник ОСОБА_5 заяву підтримала та просила її задовольнити.

В судових засіданнях представник заявника ОСОБА_5 адвокат Хмельницька Л.М. заяву ОСОБА_5 також підтримала та просила задовольнити.

В судових засіданнях представники заінтересованої особи ОСОБА_3 адвокати Нестеренко О.Ф., Шевченко А.Г. просили відмовити в задовленні заяви, в зв`язку з її безпідставністю.

Суд, заслухавши пояснення заявника ОСОБА_5 (с/з 18.05.2020 року), її предствника - адвоката Хмельницької Л.М., представників заінтересованої особи ОСОБА_3 адвокатів Нестеренко О.Ф., Шевченка А.Г., дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису визначений главою13розділуІV «Окреме провадження» ЦПК України.

Відповідно дост. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 1ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначенихЗаконом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно дост. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

В судовому засіданні встановлено, що з 26.07.2014 року ОСОБА_4 (дружина) та ОСОБА_3 (чоловік) перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник ОСОБА_5 з 26.11.2014 року хоча і зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 та неповнолітньою дочкою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці кадастровий номер 7110136400:02:056:0039. Житловий будинок та земельна ділянка зареєстровані за ОСОБА_3 (земельна ділянка з 30.03.2016 року, житловий будинок з 07.06.2017 року, підстава виникнення права власності на житловий будинок декларація про готовність об`єкта до експлуатації). Тобто даний будинок збудований та введений в експлуатацію в період шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

На даний час в провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувають справи про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та про поділ майна подружжя між цими ж стронами.

Також в судовому засіданні встановлено, що в березні 14.03.2020 року ОСОБА_6 без згоди батька відвезла непоновлітню доньку ОСОБА_2 до своїх батьків в м. Ватутіне, де остання і мешкає до даного часу. Як пояснила в судовому засіданні заявник ОСОБА_6 , це було зумовлено запровадженням в країні карантинних заходів.

27.04.2020 року заявник ОСОБА_6 залишила місце проживання та з її слів кілька днів ночувала в своїх знайомих, а потім поїхала до батьків.

Після повернення додому (за місцем постійного проживання, АДРЕСА_1 ) ОСОБА_6 потрапити на територію домоволодіння та в будинок не змогла, так як були змінені замки, в зв`язку із чим остання 03.05.2020 року та 05.05.2020 року зверталася до правоохоронних органів з відповідними заявами та зазначала про конфлікт з чоловіком (а.с. 21, 22). Доступу до помешкання заявник ОСОБА_6 не має до даного часу.

Як вбачається, із дослідженних в судовому засідання відеозаписів з нагрудних камер працівників патрульної поліції, які виїзжали за викликом ОСОБА_6 , по факту подій, що відбувалися 05.05.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 дійсно заперечував проти подальшого проживання ОСОБА_6 в будинку та надав їй доступ до будинку лише для того щоб остання забрала свої речі. Крім того, ОСОБА_3 на запитання заявника ОСОБА_6 про речі дитини вказує, що речі дитини її не стосуються.

Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, єЗакон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Даний Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів - осіб, які постраждали від такого насильства.

Пунктами 3, 4, 6, 7, 8, 14 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»визначено, що:

- домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

- кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;

- обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обовязків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;

- особа, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;

- економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно ч. 2ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкоду користуваннімайном,що єоб`єктом правспільної сумісноївласності абоособистою приватноювласністю постраждалоїособи; 3) обмеження спілкуватися з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Відповідно до частини третьоїстатті 26 ЗаконуЗаконом України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини першоїстатті 1 Законувизначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Положеннями частин першої, другоїстатті 350-6 ЦПК Українивстановлено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбаченихЗаконом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»абоЗаконом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.

Згідно із загальним принципом цивільного судочинства - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В даному випадку,Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»чітко визначає, що обставинами на підставі яких може бути виданий обмежувальний припис є: ризики продовження скоєння домашнього насильства; ризики повторного вчинення домашнього насильства; ризики настання тяжких або особливо тяжких наслідків; ризики смерті постраждалої особи.

Дослідженням наданих заявником ОСОБА_6 доказів встановлено, що доводи заявниці в частині застосування відносно неї домашнього насильства, а саме діяння економічного насильства знайшли своє підтвердження, оскільки наявність конфлікту між подружжям, спору про поділ майна подружжя, позбавлення її права користування житлом (домоволіднням АДРЕСА_1 ) де заявниця ОСОБА_6 фактично проживала до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також особистих речей та речей дитини, що залишилися в будинку, та які остання не може забрати самостійно без участі ОСОБА_3 , так як не має вільного доступу до будинку, дають суду підстави дійти висновку про наявність ризиків, щодо продовження економічного насильства, як форми домашнього насильства, яке і полягає в позбавленні ОСОБА_6 житла та одягу.

А тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав видачі обмежувального припису. Проте, з урахуванням обставин справи, а також того, що спір про поділ майна подружжя наразі вирішується в суді, суд вважає, що строк дії обмежувального припису слід визначити у три місяці, що є достатнім для запобігання ризику продовження дій економічного насильства.

Крім того, при винесені рішення, суд враховує і те, що в судовому засіданні хоча і доведено, що ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_6 не віддав особистих речей дитини ОСОБА_2 , однак ОСОБА_3 не позбавляв неповнолітню доньку житла та не заперечує проти її проживання і будинку (в судовому засіданні встановлено, що саме заявник ОСОБА_6 змінила місце проживання дитини), тому відповідно і підстав для зобов`язання ОСОБА_3 усувати перешкоди неповнолітній ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою та будинком, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 немає.

За таких підстав, заява ОСОБА_6 підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючисьЗаконом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст.350-1-350-6,350-8 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) усунути ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) перешкоди в користуванні земельною ділянкою та будинком, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та передати ключі від вхідних дверей до хвіртки, воріт та будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Встановити строк дії обмежувального припису в три місяці.

Допустити рішення суду про видачу обмежувального припису до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положеньЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складений 27.05.2020 року.

Головуючий: В.М. Скляренко