ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 640/4482/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк"

до 1. Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного

Управління Державної фіскальної служби України у м. Києві

2. Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про зняття податкової застави майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просить зобов`язати вчинити дії щодо зняття публічного обтяження - податкової застави майна ПАТ "Міський комерційний банк" із виключенням з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 20.11.2014р. №14646642.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 732 "Про віднесення ПАТ "Міський комерційний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 124 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Міський комерційний банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний банк".

Проте відповідачем 20.11.2014 року за № 14646642 накладено публічне обтяження, а саме податкову заставу, що перешкоджає діяльності Позивача.

Позивач листом від 21.01.2019 № 31 звернувся до ГУ ДФС у м. Києві з вимогою здійснити дії зі зняття обтяження - податкової застави майна ПАТ «Міський комерційний банк», вилучивши з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 4646642 від 20.11.2014 року.

Проте у відповідь на вказаний лист, третя особа листом від 19.02.2019 за № 30141/10/26- 15-17-05-17 повідомила позивача про те, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пп.93.1.1 - 93.1.4 пункту 93.1 ст.93 ПК України .

Позивач вважає відмову у знятті обтяжень необґрунтованою та протизаконною, а бездіяльність протиправною, оскільки відповідно до п.2 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).

Враховуючи наведене, на думку позивача, починаючи з 21.11.2014р. будь-які публічні обтяження майна банку, втрачають чинність в силу норм чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 залучено в якості другого відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

ГУ ДФС у м. Києві у поданому відзиві проти позову заперечило, зазначивши що відповідно до інформаційних систем органів ДФС у ПАТ «Міський комерційний банк» (код 34353904) по м. Києву обліковується заборгованість на загальну суму 187932099,42 грн., в т.ч.: - податок на додану вартість (14010100) на суму 6 259 568,07 грн; - рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України (13060000) на суму 558,57 грн.; - податок на прибуток банківських орг-цій, вкл. філіали аналогічних орг-цій, розташов.на території України (11020600) на суму 181 666 997,07 грн.; - податок на доходи фізичних осіб (11010100) на суму 510,00 грн.; - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач юрид.особами, які є власн об`єктів нежитл нерух (18010400) на суму 4 975,71 грн.

Таким чином, у зв`язку із наявністю податкового боргу у позивача, відсутні підстави для звільнення майна з податкової застави.

Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із наявністю у ПАТ «Міський комерційний банк» (код 34353904) податкового боргу ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві виставлено податкову вимогу від 05.11.2014р. № 8298-25 на суму 4 944 219,10 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 05.11.2014р. № 1485.

Листом від 06.11.2014р. № 24852/26-58-25-01-13 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві запропоновано ПАТ «Міський комерційний банк» надати перелік майна, яке перебуває у власності підприємства та балансова вартість якого відповідає або є більшою за суму податкового боргу, з метою складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави.

Листом від 07.11.2014р. № 25.2/10268 ПАТ «Міський комерційний банк» було надано інформацію про майно, яке перебуває у власності Банку та балансова (залишкова) вартість якого є більшою за суму податкового боргу.

Податковим керуючим на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 05.11.2014р. № 1485, керуючись нормами Податкового кодексу України було складено акт опису майна № 25 від 17.11.2014р. ПАТ «Міський комерційний банк» відмовився від підписання акту опису майна у податкову заставу, в результаті чого було складено Акт відмови платника податків від підпису акту опису майна у податкову заставу від 20.11.2014р. № 1.

20.11.2014р. контролюючим органом зареєстровано податкову заставу та внесено запис № 14646642 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Визначаючись щодо змісту порушень, встановлених в ході перевірки, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №732 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.11.2014 №124 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Міський комерційний банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Міський комерційний банк".

Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Рязанцева А.В.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27.01.2015 №17 з 27.01.2015 виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Міський комерційний банк" покладено на заступника начальника відділу супроводження виведення банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Чернявську О.С.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №187 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ «Міський комерційний банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20.03.2015 №64 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку Тимошенка К.В. строком на один рік з 20.03.2015 по 19.03.2016.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні відносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VІІ, Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 р. № 1255-ІV, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 р. № 830.

Згідно пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Зміст податкової застави визначено в ст. 88 ПК України, відповідно до якої з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.п.88.1, 88.2 ст.88 ПК України).

Процедурні питання податкової застави регулюються ст.89 ПК України.

Так, право податкової застави виникає серед іншого у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.89.3 ст.89 ПК України).

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п.89.8 ст.89 ПК України).

Згідно пп.93.1.1-93.1.4 п.93.1 ст.93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до п.93.2 ст.93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 р. № 1255-ІV (далі - Закон № 1255-ІV) встановлено, що податкова застава належить до публічних обтяжень.

При публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган (особа) (ч.1 ст.38 Закону № 1255-ІV).

Публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п`яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов`язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу (ч.1 ст.39 Закону № 1255-ІV).

Публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу (особи) з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження.

Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п`яти днів із дня його припинення. Обов`язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу.

Уповноважений орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов`язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження (ст.41 Закону № 1255-ІV).

Згідно п.4 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 р. № 830 (далі - Порядок № 830), державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.

Державна реєстрація податкової застави, предметом якої є рухоме майно, проводиться податковим керуючим, яким складено акт опису (абз.4 п.5 Порядку № 830).

Пунктом 24 Порядку № 830 передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п`ять років.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.

Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п`яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу.

З метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, Верховною Радою України 23.02.2012 р. був прийнятий Закон № 4452-VІІ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VІІ).

Цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).

Згідно п.7 ч.2 ст.46 Закону № 4452-VІІ з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (в тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Аналізуючи у сукупності вказані вище норми права та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що податкова застава, застосована до позивача згідно рішення В.о. начальника ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві № 1485 від 05.11.2014р. про опис майна у податкову заставу, відноситься до видів публічного обтяження, а тому в силу приписів п.7 ч.2 ст.46 Закону № 4452-VІІ з дня початку процедури ліквідації банку втратила свою чинність.

Крім того, суд зауважує, що згідно п.1.3 ст.1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону № 4452-VІІ, та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

За правилами пункту 8 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4452-VI законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону № 4452-VI.

Наведене розуміння пріоритетності правових норм відповідає правовій позиції, сформованій Верховним Судом та викладеній у постановах від 21.12.2018 р. у справі № 805/2941/15-а, від 21.09.2018 р. у справі № 808/3046/16, від 04.12.2018 р. у справі № 813/4158/16, (реєстраційні номера рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78771827, 76694450, 78329892 відповідно).

Таким чином, оскільки відповідач, дізнавшись про процедуру ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк", не здійснив дії щодо зняття публічного обтяження - податкової застави майна ПАТ "Міський комерційний банк", тим самим допустив протиправну бездіяльність, чим порушив законні права та інтереси позивача.

Правильним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття публічного обтяження - податкової застави майна ПАТ "Міський комерційний банк" із виключенням з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 20.11.2014р. №14646642.

Втрата чинності публічного обтяження у вигляді податкової застави на підставі положень п.7 ч.2 ст.46 Закону № 4452-VI не позбавляє податковий орган права на позачергове задоволення вимог щодо стягнення суми податкового боргу у порядку, визначеному частиною третьою статті 52 цього Закону.

Доводи відповідача з приводу прерогативи норм Податкового кодексу України над іншими нормативно-правовими актами суд не бере до уваги по вищевикладеним мотивам.

Аналогічна правова позиція з даних правовідносин викладена у постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 р. по справах № 1240/2257/18, № 1240/2258/18.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) вчинити дії щодо зняття публічного обтяження - податкової застави майна Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (04073, м. Київ, пр-кт. Степана Бандери, 16; код ЄДРПОУ 34353904) із виключенням з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 20.11.2014р. №14646642.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (04073, м. Київ, пр-кт. Степана Бандери, 16; код ЄДРПОУ 34353904) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій