ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2020 року

Київ

справа №826/15514/16

адміністративне провадження №К/9901/22438/18, К/9901/22439/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Данилевич Н.А., Смоковича М.І.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу № 826/15514/16

за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Національного антикорупційного бюро України (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (далі - третя особа) - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Національного антикорупційного бюро України, ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 (прийняту у складі головуючого судді - Арсірія Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Бабенка К.А., суддів: Ключковича В.Ю., Файдюка В.В.), -

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні 20 травня 2020 року Суд, за участю секретаря судового засідання Шевченко В.В., представника позивача ОСОБА_1 - Козій Д.О., представника відповідача Національного антикорупційного бюро України - Ярчака І.С., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , заслухавши доводи осіб, які подали касаційні скарги, виклад позиції інших учасників справи дійшов таких висновків.

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 3 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного антикорупційного бюро України, в якому просив:

1.1. прийняти до розгляду та повністю задовольнити адміністративний позов

ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити дії;

1.2. залучити третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 ;

1.3. визнати протиправними дії Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016 року, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 ;

1.4. визнати протиправним та скасувати рішення Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016 року, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 ;

1.5. зобов`язати Національне антикорупційне бюро України припинити повноваження члена Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України ОСОБА_2 , обраного переможцем за результатами рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовано таким:

2.1. 06 червня 2016 року на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України опубліковано оголошення про результати рейтингового Інтернет-голосування за новий склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України із зазначенням кількості голосів, поданих за кожного кандидата, та склад Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро України.

2.2. Із результатами рейтингового Інтернет-голосування за новий склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем цього голосування ОСОБА_2 Позивач не погодився.

2.3. ОСОБА_1 зазначає, що на офіційній веб-сторінці Національного антикорупційного бюро України не розміщено жодних матеріалів, вказаних у пункті 6 Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Ці матеріали мали бути подані ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" до Національного антикорупційного бюро України щодо участі кандидата ОСОБА_2 в конкурсі з формування складу Ради громадського контролю згідно вимог Положення, що на переконання Позивача свідчить про спробу Національного антикорупційного бюро України приховати подання ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" щодо ОСОБА_2 недостовірної інформації або неподання інформації взагалі.

2.4. Тому, Позивач вважає, що кандидатуру ОСОБА_2 допущено до рейтингового Інтернет-голосування з порушенням вимог Положення про Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, затвердженого Указом Президента України від 15 травня 2015 року (далі - Положення), що відповідно, свідчить про порушення процедури Інтернет-голосування, що є підставою для визнання недійсними результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016 року.

2.5. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 також обґрунтовує, що з 21 липня 2016 року на веб-сторінці Національного антикорупційного бюро України оголошено конкурс з обрання члена Ради громадського контролю замість того, повноваження якого достроково припинені (5 осіб), у зв`язку з достроковим припиненням повноважень 5 (п`ятьох) осіб - членів Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, відповідно до Положення про порядок формування ради громадського контролю при Національному бюро.

2.6. ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці в групі "ІНФОРМАЦІЯ_2" у соціальній мережі Facebook викладено інформацію про те, що " ОСОБА_3 представив власне бачення майбутньої співпраці НАБУ та Ради громадського контролю, а також звернув увагу РГК, що до НАБУ надійшли ряд звернень щодо можливих "накруток" голосів на користь окремих кандидатів, що обиралися. Зазначені обставини вже перевіряються, і у разі підтвердження зловживань під час голосування, які могли вплинути на результати, з боку керівництва Бюро будуть вжиті відповідні до Положення про РГК заходи".

2.7. ІНФОРМАЦІЯ_3 на сторінці в групі "ІНФОРМАЦІЯ_2" в соціальній мережі Facebook викладено електронну копію Звіту НАБУ про результати перевірки можливого штучного завищення кількості голосів у рейтинговому Інтернет-голосуванні 2016 року за кандидатів до Ради громадського контролю при НАБУ №13-25/20112 від 28.06.2016 року, відповідно до якого зроблено висновок про порушення при здійсненні рейтингового Інтернет-голосування вимоги ч. 2 п. 8 Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України.

2.8. Відповідно до підпункту 5 п. 8 Положення повноваження члена Ради громадського контролю достроково припиняються у разі, зокрема, виникнення обставин, що включають можливість входження особи до складу Ради громадського контролю.

3. На підставі такого аналізу цих фактичних обставин Позивач робить висновок про те, що підлягають:

- визнанню протиправними дії Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтиногового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 ;

- визнанню протиправним та скасуванню рішення Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 ;

- припиненню повноваження члена Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України ОСОБА_2 , обраного переможцем за результатами рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016.

4. Позивач, посилаючись на приписи статті 38 Конституції України, вважає, що його наділено конституційним правом обирати та бути обраним, а тому рішення і дії Відповідача, які оскаржуються - порушують його законні права.

5. Також ОСОБА_1 у позовній заяві наголошує, що має невід`ємне законне право звернутися до адміністративного суду з позовом до Відповідача, який, як суб?єкт владних повноважень, прийняв вищевказане протиправне рішення, яке порушує його законні права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. 30 травня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:

- адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково;

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 ;

- в іншій частині адміністративного позову відмовити;

- присудити за рахунок бюджетних асигнувань Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102 грн 40 копійок (одна тисяча сто дві гривні, 40 копійок).

7. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових (стаття 1 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України").

Відповідно до частин 1 та 2 статті 31 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України), з метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю при Національному бюро утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу.

8. Положенням про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, затвердженого Указом Президента України від 15 травня 2015 року № 272/2015 визначено порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України на засадах відкритого та прозорого конкурсу.

9. Окружний адміністративний суд міста Києва зазначив, що системний аналіз норм, викладених у пунктах 4 і 9 Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, затвердженого Указом Президента України від 15 травня 2015 року № 272/2015 (далі - Положення) свідчить, що відповідачеві у процесі формування Ради громадського контролю не надано інших повноважень, крім обов`язку надання власного офіційного веб-сайта для: 1) розміщення інформації (оголошень) про призначення та результати конкурсу; 2) розміщення документів кандидата; 3) здійснення рейтингового голосування.

10. Як констатував Окружний адміністративний суд міста Києва, - матеріалами справи підтверджено, що Відповідач, в порушення вимог Закону і Положення, перебрав на себе повноваження, щодо підготовки та проведення конкурсу з формування складу Ради громадського контролю. Так, Національним бюро створено робочу групу, яка, не маючи регламенту роботи, проводила засідання на яких самостійно визначила обов`язки членів групи, вирішувала питання кого з осіб слід допустити до участі у конкурсі, а кому слід відмовити, визначала документи яких кандидатів слід розмістити на веб-сайті Національного бюро. Крім того відповідач не маючи на це повноважень, самостійно замовив та використав програму "Система рейтингового Інтернет-голосування" для проведення рейтингового Інтернет-голосування.

11. Під час судового розгляду судом не встановлено мети, з якою відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, пропозиції надати додаткові докази відповідач проігнорував. Працівнику, викликаному до суду як свідок, була надана відпустка на 3 дні, що унеможливило його допит. Зазначене надало можливість стверджувати про відсутність обґрунтованої мети при здійсненні заходів по формуванню Ради громадського контролю.

12. Представник позивача у судовому засіданні 12 травня 2017 року пояснив, що позивач приймав участь у рейтинговому Інтернет-голосуванні та голосував за кандидатів до складу Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Він вважає, що права були порушені, оскільки кандидатуру ОСОБА_2 допущено до рейтингового Інтернет-голосування з порушенням вимог пункту 6 Положення. Так, на його думку, на офіційній веб-сторінці Національного антикорупційного бюро України не було розміщено жодних матеріалів, вказаних у пункті 6 Положення, та які мали бути подані Громадським об`єднанням "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" (далі - ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан") щодо ОСОБА_2 , а тому кандидатуру ОСОБА_2 допущено до рейтингового Інтернет-голосування з порушенням вимог Положення.

13. До суду відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази своєчасного направлення на вказану в оголошенні про проведення конкурсу адресу електронної пошти відповідача матеріалів ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" щодо кандидата ОСОБА_2 та докази їх своєчасного розміщення на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України для ознайомлення відповідно до вимог пункту 6 Положення. Таким чином, допущення ОСОБА_2 до конкурсу без надання зазначених документів є порушенням підпункту 6 Положення.

14. Дії відповідача щодо проведення Рейтингового інтернет-голосування без перевірки документів, що підтверджують громадянство та місце проживання осіб, що приймали участь у голосуванні, або без їх ідентифікації за допомогою електронного цифрового підпису, вчинені з порушенням вимог пункту 8 Положення.

15. У зв`язку з цим дії та рішення відповідача щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, які прийняті на підставі незаконного конкурсу є протиправними та підлягають скасуванню. Але у зв`язку із тим, що позивач оскаржує їх лише в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 , Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відсутні підстави для застосування повноважень, передбачених частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо виходу за межі позовних вимог.

16. В частині позовної вимоги про зобов`язання Національного антикорупційного бюро України припинити повноваження члена Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України ОСОБА_2 , обраного переможцем за результатами рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначив, що вона не може бути задоволена, оскільки це питання стосується виконання рішення суду в частині визнання протиправними дій та рішення відповідача щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 .

17. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено законність дій та рішень щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

18. 22 серпня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України та особи, яка приєдналася до апеляційної скарги - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2017 року - без змін;

- стягнути з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України 1818 (одну тисячу вісімсот вісімнадцять) гривень 96 коп суми судового збору за заяву про приєднання до апеляційної скарги.

19. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що робоча група з питань організаційного та технічного забезпечення проведення конкурсу для формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України перебрала на себе повноваження з формування складу Ради громадського контролю. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги якої ними не виконано.

20. Відповідачем доказів своєчасного надіслання на зазначену в оголошенні про проведення конкурсу його адресу електронної пошти документів ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" щодо третьої особи, як кандидата, та їхнього своєчасного розміщення на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України для ознайомлення відповідно до вимог пункту 6 Положення не надано, у зв`язку із чим його кандидатуру допущено до рейтингового Інтернет-голосування з порушенням вимог зазначеного Положення.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України (в редакції Кодексу адміністративного судочинства України від 23.03.2017), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, - вимоги якої Відповідачем не виконано.

21. Документи щодо третьої особи, як кандидата, не відповідають вимогам підпункту 1 пункту 6 Положення, оскільки відсутнє Рішення керівного органу громадського об`єднання про висування кандидатур для участі у конкурсі.

22. Київським апеляційним адміністративним судом зроблено висновок, що дії та рішення відповідача щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 , проведеного 02.06.2016, яке прийнято з порушенням процедури проведення конкурсу з обрання члена Ради громадського контролю є протиправними.

З урахуванням викладеного апеляційний суд зробив висновок, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, за таких підстав апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

23. 11 вересня 2017 року Відповідач (Національне антикорупційне бюро України) подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

24. У касаційній скарзі відповідач (Національне антикорупційне бюро України) просить:

- скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 року у справі № 826/15514/16;

- прийняти нову постанову, якою справу направити для нового розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

25. У касаційній скарзі заявлено клопотання про її розгляд у судовому засіданні за участю представника Національного антикорупційного бюро України.

26. 15 вересня 2017 року третя особа ОСОБА_2 подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

27. У касаційній скарзі третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ( ОСОБА_2 ) просить:

- скасувати Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 року у справі № 826/15514/16;

- прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

28. У касаційній скарзі ОСОБА_2 заявлено клопотання про розгляд цієї касаційної скарги у судовому засіданні за його участю.

29. До Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 Козій Дар`ї Олександрівни на касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України та на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 року та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 року у справі № 826/15514/16.

30. Представник Позивача просив прийняти постанову, якою залишити касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України та касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 року та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 року у справі № 826/15514/16 - без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі № 826/15514/16 - залишити без змін.

РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

31. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного антикорупційного бюро України та встановлено строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.

32. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та встановлено строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.

33. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду 15 грудня 2017 року касаційні скарги Національного антикорупційного бюро України, ОСОБА_2 у справі № 826/15514/16 передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду. Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018, для розгляду цих касаційних скарг визначено колегію суддів: Желтобрюх І.Л. (головуючий суддя (суддя-доповідач), Білоус О.В., Шарапа В.М.) (касаційне провадження К/9901/22438/18, К/9901/22439/18).

34. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (Желтобрюх І.Л., Білоус О.В., Шарапа В.М.) від 23 жовтня 2018 у справі № 826/15514/16 (касаційне провадження К/9901/22438/18, К/9901/22439/18) - задоволено заяву судді Желтобрюх І.Л. про самовідвід.

35. Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2018, для розгляду касаційних скарг у справі № 826/15514/16 (касаційне провадження К/9901/22438/18, К/9901/22439/18) визначено колегію суддів: Бевзенко В.М. (головуючий суддя (суддя-доповідач), Данилевич Н.А., Смокович М.І.).

36. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у справі № 826/15514/16 (касаційне провадження К/9901/22438/18, К/9901/22439/18) - призначено судове засідання на 11.30 29 квітня 2020 року.

37. Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року та від 19 травня 2020 року задавлені клопотання ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні у справі № 826/15514/16 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи Національного антикорупційного бюро України, Відповідача

38. Касаційна скарга Національного антикорупційного бюро України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 року - обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального і матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

39.Національне антикорупційне бюро України просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі № 826/15514/16 та прийняти нову постанову, якою справу направити для нового розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

40. В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що твердження позивача, що позивач брав участь у Інтернет-голосуванні за склад Ради громадського контролю у 2016 році не відповідають дійсності, оскільки не підтверджено жодними доказами, оскільки позивач не навів відповідних доказів у позові та не подав їх у подальшому до матеріалів справи. Отже, твердження позивача не були досліджені ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції, зокрема, шляхом витребування відповідних доказів у позивача та Національного антикорупційного бюро України.

41. У свою чергу, суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили питання наявності у позивача порушених прав чи інтересів внаслідок формування складу Ради громадського контролю, які є підставою для відмови у позові, що призвело до неповного дослідження обставин справи і, як наслідок, ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

42. На переконання Національного антикорупційного бюро України суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили та не вивчили яким чином працювала робоча група, створена Директором, які документи розглядала на власних засіданнях, а також хто і в який спосіб приймав рішення про допущення або недопущення кандидатів для участі у виборах до складу Ради громадського контролю та на підставі якого документа розміщувалася інформація про кандидатів до складу Ради громадського контролю та на підставі якого документа розміщувалася інформація про кандидатів до складу Ради громадського контролю на сайті Національного антикорупційного бюро України.

43. При ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не дослідили обставин, заявлених позивачем у позові, зокрема, у частині "накрутки голосів", зокрема, шляхом призначення відповідної судової експертизи. На переконання відповідача вказане свідчить про неповне дослідження судами обставин справи.

44. У касаційній скарзі Національне антикорупційне бюро України також вказує, що не відповідають обставинам справи висновки судів про неподання ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" до Національного бюро документів на кандидата ОСОБА_2 при проведенні конкурсу з формування Ради громадського контролю у 2016 році. Відповідач вважає, що досліджуючи питання подання ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" документів на кандидата ОСОБА_2 та надаючи оцінку змісту відповідних документів, не вирішив питання щодо залучення до участі у справі третьою особою ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" та не витребував у цієї громадської організації доказів з приводу обставин визначення ОСОБА_2 кандидатом до Ради громадського контролю.

45. Враховуючи викладене, Національне антикорупційне бюро України вважає, що постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції прийняті судами з порушенням норм процесуального і матеріального права, за неповного з`ясування обставин справи, а отже є незаконними та необґрунтованими і мають бути скасовані, а справа - направлена на новий розгляд до суду першої інстанції з метою її повного та обґрунтованого розгляду і прийняття законного рішення.

Аргументи ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

46. Касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 року, - обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального і матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

47. ОСОБА_2 просить скасувати повністю постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі № 826/15514/16, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

48. Зокрема, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача вважає, що суд апеляційної інстанції помилково застосував норми матеріального права, які не регулюють спірні правовідносини, вказавши про неможливість ідентифікувати осіб, які проживають на тимчасово окупованій території та голосували у конкурсі з формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Висновок суду суперечить статті 124 Конституції України.

49. Також третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про неможливість ідентифікації осіб, які брали участь у Інтернет-голосуванні. Зроблені судом висновки суперечать статті 26 Конституції України та статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

50. Безпідставними та такими, що суперечать статті 8 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" висновки суду першої та апеляційної інстанції про те, що робоча група, утворена розпорядженням відповідача, перебрала на себе повноваження з підготовки та проведення конкурсу щодо формування складу Ради громадського контролю.

51. ОСОБА_2 вказує, що суди першої і апеляційної інстанцій не залучили до участі у справі ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" та прийняли рішення, які стосуються прав та обов`язків цієї організації, визначених пунктами 5 і 6 Положення про порядок формування Ради громадського контролю, що свідчить про порушення судами норм ч. 2 ст. 53 КАС України.

52. Суди необґрунтовано відхилили доводить відповідача про належне подання ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" необхідних документів про висування кандидатури ОСОБА_2 для участі у конкурсі, чим порушили вимоги, передбачені ст.ст. 8, 11, 70, 71 КАС України.

53. Суд першої інстанції неправомірно розглянув справу у письмовому провадженні, у зв`язку з чим було порушено ч. 4 ст. 11 та ст. 128 КАС України.

54. В обґрунтування рішення про задоволення позову суд апеляційної інстанції навів інформацію, поширену через мережу Facebook, що не має доказового значення та не відповідає вимогам належності й допустимості доказів, передбачених статтею 70 КАС України.

55. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв`язку з достроковим припиненням повноважень 5 (п`ятьох) осіб - членів Ради громадського контролю про, що на сайті відповідача було розміщене відповідне оголошення 21.07.2016.

56. Всупереч статтям 8 та 9 КАС України, суд першої інстанції в обґрунтування рішення про задоволення позову поставив у вину відповідачеві відсутність у законодавстві визначення терміну "Рейтингове Інтернет-голосування".

57. Суди дійшли помилкового висновку про порушення прав позивача у цій справі чим порушили вимоги частини третьої статті 2 КАС України.

58. На переконання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Рада громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України не є суб`єктом владних повноважень.

59. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просить скасувати повністю постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі № 826/15514/16, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Аргументи представника ОСОБА_1 Козій Дар`ї Олександрівни

60. У відзиві представника Позивача на касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України та на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі № 826/15514/16, - висловлено заперечення проти вимог цих касаційних скарг.

61. Представник позивача просить прийняти постанову, якою залишити касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України та касаційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі № 826/15514/16 - залишити без змін.

62. Вимоги представника Позивача обґрунтовано, зокрема, тим, що:

62.1. не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства положення касаційної скарги Національного антикорупційного бюро України, касаційної скарги ОСОБА_2 щодо відсутності порушення прав Позивача;

На переконання представника Позивача, доводи Відповідача й третьої особи, що суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції не дослідили питання наявності у Позивача порушених прав чи інтересів внаслідок формування складу Ради громадського контролю - є необґрунтованими;

62.2. у касаційній скарзі Національного антикорупційного бюро України необґрунтовано вказано, що Позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача;

62.3. не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства положення касаційних скарг Відповідача й третьої особи про те, що помилковими є висновки суду першої інстанції, що організація формування складу Ради громадського контролю проведено Національним бюро з перевищенням повноважень, що є порушенням ст. 19 Конституції України;

62.4. у касаційній скарзі Національного антикорупційного бюро України необґрунтовано вказано, що "суд першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень, не дослідили обставин, заявлених позивачем у позові щодо "накрутки голосів", зокрема, щодо "накрутки голосів" за кандидата ОСОБА_2 ;

62.5. у касаційній скарзі Національного антикорупційного бюро України необґрунтовано вказано, що "не відповідають обставинам справи висновки судів про неподання ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" до Національного бюро документів на кандидата ОСОБА_2 при проведенні конкурсу з формування ради громадського контролю у 2016 році";

62.6. у касаційних скаргах ОСОБА_2 й Національного антикорупційного бюро України необґрунтовано вказано, що ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" не було залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору;

62.7. у касаційній скарзі ОСОБА_2 необґрунтовано вказано, що "всупереч статтям 8 та 9 КАС України суд першої інстанції в обґрунтування рішення про задоволення позову поставив у вину відповідачу відсутність у законодавстві визначення терміну "Рейтингове Інтернет-голосування";

62.8. у касаційній скарзі ОСОБА_2 необґрунтовано вказано, що "суд апеляційної інстанції помилково застосував норми матеріального права, які не регулюють спірні правовідносини, вказавши про неможливість ідентифікувати осіб, які проживають на тимчасово окупованій території та голосували у конкурсі з формування Ради громадського контролю при НАБУ".

63. У судовому засіданні представник Відповідача, третя особа наполягали на вимогах поданих ними касаційних скарг з міркувань викладених у їхніх касаційних скаргах.

64. Представник Позивача заперечувала проти вимог касаційних скарг Відповідача, третьої особи з міркувань викладених у відзиві на ці касаційні скарги.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

65. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національного антикорупційного бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

66. Позивач просив адміністративний суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення результатів рейтингового голосування "Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016 року, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 ";

- визнати протиправним та скасувати рішення Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтиногового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016 року, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Національне антикорупційне бюро України припинити повноваження члена Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України ОСОБА_2 , обраного переможцем за результатами рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016 року.

67. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних дій та рішень, у зв`язку з порушенням процедури проведення рейтингового Інтернет-голосування.

Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що директор Національного бюро розмістив 10 травня 2016 року на офіційному веб-сайті Бюро оголошення про проведення конкурсу з формування складу Ради громадського контролю.

За результатами конкурсу з формування складу ради громадського контролю (рейтингового Інтернет-голосування) Директор Національного антикорупційного бюро України 6 червня 2016 року розмістив на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України оголошення про результати рейтингового голосування із зазначенням кількості голосів, поданих за кожного кандидата та складу Ради громадського контролю. Незгода позивача з вказаними діями та рішеннями відповідача обумовила його звернення до суду із цим адміністративним позовом.

68. Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" і Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України перебрав на себе повноваження щодо підготовки та проведення конкурсу з формування складу Ради громадського контролю. Так, Національним антикорупційним бюро України створено робочу групу, яка не маючи регламенту роботи, проводила засідання на яких самостійно визначала обов`язки членів групи, вирішувала питання кого з осіб слід допустити до участі у конкурсі, а кому слід відмовити, визначала документи яких кандидатів слід розмістити на веб-сайті Національному антикорупційному бюро України. Крім того, відповідач не маючи на це повноважень, самостійно замовив та використав програму "Система рейтингового Інтернет-голосування" для проведення рейтингового Інтернет-голосування.

69. У судовому засіданні 12 травня 2017 року представник позивача пояснив, що позивач приймав участь у рейтинговому Інтернет-голосуванні та голосував за кандидатів до складу Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Він вважає, що його права були порушені, оскільки кандидатуру ОСОБА_2 допущено до рейтингового Інтернет-голосування з порушенням вимог пункту 6 Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Так, на його думку на офіційній веб-сторінці Національного антикорупційного бюро України не було розміщено жодних матеріалів, вказаних у пункті 6 Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України та які мали бути подані ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" щодо ОСОБА_2 , а тому кандидатуру ОСОБА_2 допущено до рейтингового Інтернет-голосування з порушенням вимог Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України.

70. До суду відповідачем не надано та в матеріалах відсутні докази своєчасного направлення на вказану в оголошенні про проведення конкурсу адресу електронної пошти відповідача матеріалів ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" щодо кандидата ОСОБА_2 та докази їх своєчасного розміщення на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України для ознайомлення відповідно до вимог пункту 6 Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Таким чином, допущення ОСОБА_2 до конкурсу без надання зазначених документів є порушенням підпункту 6 Положення.

71. Складені ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" документи щодо кандидата ОСОБА_2 не відповідають вимогам підпункту 1 пункту 6 Положення. Зокрема відсутнє рішення керівного органу громадського об`єднання про висування кандидатур для участі у конкурсі, натомість є Протокол № 16 від 17 травня 2016 року засідання Правління ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан", яким затверджено рішення про делегування представників ГО "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, що не передбачено підпунктом 1 пункту 6 Положення.

72. Також Окружний адміністративний суд міста Києва констатував, що дії відповідача щодо проведення Рейтингового інтернет-голосування без перевірки документів, що підтверджують громадянство та місце проживання осіб, що приймали участь у голосуванні або без їх ідентифікації за допомогою електронного цифрового підпису, вчинені з порушенням вимог пункту 8 Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України.

73. Окружний адміністративний суд міста Києва зазначив, що Рада громадського контролю виконує делеговані повноваження щодо здійснення владних управлінських функцій, отже є суб`єктом владних повноважень. Зокрема, Рада громадського контролю має право визначати представників, що включаються до складу конкурсних комісій, які проводять конкурс на зайняття вакантних посад у Національному антикорупційному бюро України, а також представників до складу Дисциплінарної комісії Національного антикорупційного бюро України (частина 3 статті 13 та частина 1 статті 28 Закону), а тому, на думку суду, формування Ради громадського контролю мало здійснюватися з суворим дотриманням вимог Конституції України, профільного Закону та Положення, виданого у розвиток законодавчих приписів.

74. У зв`язку із цим дії та рішення відповідача щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, які прийняті на підставі незаконного конкурсу є протиправними та мають бути скасовані. Але у зв`язку із тим, що позивач оскаржує їх лише в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 , суд вважає, що відсутні підстави для застосування повноважень передбачених частиною 2 статті 11 КАС України щодо виходу за межі позовних вимог.

75. Київський апеляційний адміністративний суд погодився із висновками Окружного адміністративного суду міста Києва, констатуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і за таких підстав, - апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

76. Конституція України від 28 червня 1996 року

76.1. Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

76.2. Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

76.3. Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

76.4. Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

76.5. Стаття 125. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

77. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV

77.1. Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

78. Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII

78.1. Стаття 1. Статус Національного антикорупційного бюро України

1. Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції.

78.2. Стаття 2. Правова основа діяльності Національного бюро

1. Правову основу діяльності Національного бюро становлять Конституція України, міжнародні договори України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

78.3. Стаття 31. Рада громадського контролю при Національному бюро

1. З метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю при Національному бюро утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу.

До складу Ради громадського контролю при Національному бюро не можуть входити:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

2) особи, які, незалежно від тривалості, були працівниками Національного бюро або інших правоохоронних органів упродовж попередніх двох років;

3) особи, близькі особи яких, незалежно від тривалості, були працівниками Національного бюро або інших правоохоронних органів упродовж попередніх двох років.

2. Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування затверджуються Президентом України.

3. Рада громадського контролю при Національному бюро:

1) заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Національного бюро;

2) розглядає звіти Національного бюро і затверджує свій висновок щодо них;

3) обирає з її членів двох представників, які входять до складу Дисциплінарної комісії Національного бюро;

4) має інші права, передбачені Положенням про Раду громадського контролю.

79. Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України: Затверджено Указом Президента України від 15 травня 2015 року № 272/2015

1. Це Положення визначає порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (далі - Рада громадського контролю) на засадах відкритого та прозорого конкурсу.

2. Рада громадського контролю формується у складі 15 осіб, відібраних за результатами конкурсу.

Конкурс з формування складу Ради громадського контролю проводиться шляхом рейтингового Інтернет-голосування громадян, які проживають на території України.

3. До складу Ради громадського контролю згідно із Законом України "Про Національне антикорупційне бюро України" не можуть входити:

- особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- особи, які, незалежно від тривалості, були працівниками Національного антикорупційного бюро України або інших правоохоронних органів упродовж попередніх двох років;

- особи, близькі особи яких, незалежно від тривалості, були працівниками Національного антикорупційного бюро України або інших правоохоронних органів упродовж попередніх двох років.

4. Для проведення конкурсу з формування складу Ради громадського контролю Директор Національного антикорупційного бюро України розміщує на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України оголошення про проведення конкурсу з формування складу Ради громадського контролю.

В оголошенні зазначаються строк подання кандидатур та відповідних документів, який не може бути меншим, ніж п`ять робочих днів, адреса електронної пошти, на яку надсилаються документи для участі в конкурсі з формування складу Ради громадського контролю, дата та час проведення рейтингового Інтернет-голосування.

5. Кандидатури для участі в конкурсі з формування складу Ради громадського контролю подаються громадськими об`єднаннями, статутна діяльність яких пов`язана із запобіганням та протидією корупції (далі - громадські об`єднання).

Громадське об`єднання може подати для участі в конкурсі не більше трьох кандидатур.

Кандидатури, які подаються для участі в конкурсі, повинні відповідати вимогам, зазначеним у пункті 3 цього Положення.

6. Для участі в конкурсі з формування складу Ради громадського контролю відповідні громадські об`єднання подають шляхом надсилання на вказану в оголошенні про проведення конкурсу адресу електронної пошти:

1) рішення керівного органу громадського об`єднання про висування кандидатур для участі в конкурсі;

2) копію статуту громадського об`єднання;

3) копію свідоцтва про реєстрацію громадського об`єднання;

4) заяву кандидата про участь у конкурсі з повідомленням про відсутність визначених Законом України "Про Національне антикорупційне бюро України" обмежень щодо входження до складу Ради громадського контролю;

5) копію документа, що посвідчує особу кандидата;

6) автобіографію кандидата, що містить: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), членство у політичних партіях, у тому числі в минулому, відомості про наявність чи відсутність судимості;

7) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, в якому було оприлюднено оголошення про конкурс, заповнену кандидатом власноруч;

8) мотиваційний лист кандидата, в якому викладаються мотиви бути обраним до складу Ради громадського контролю;

9) відомості про контактний номер телефону та адресу електронної пошти кандидата;

10) письмову згоду на обробку персональних даних, а також на оприлюднення копій документів, зазначених у підпунктах 4, 6, 7, 8 цього пункту.

Відповідальність за достовірність поданих даних несуть громадська організація і кандидат.

Подані громадськими об`єднаннями документи (крім документів, зазначених у підпунктах 5, 9 і 10 цього пункту) розміщуються протягом доби на веб-сайті Національного антикорупційного бюро України, при цьому декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розміщується з додержанням вимог, передбачених законодавством.

Якщо громадським об`єднанням не подано документи, передбачені підпунктами 1-10 цього пункту, запропоновані ним кандидатури до участі в конкурсі не допускаються і будь-які документи щодо них на веб-сайті Національного антикорупційного бюро України не розміщуються.

7. Якщо для участі у конкурсі з формування складу Ради громадського контролю подано менш ніж п`ятнадцять кандидатур, Директор Національного антикорупційного бюро України може продовжити строк подання кандидатур та відповідних документів та перенести дату та час проведення рейтингового Інтернет-голосування. Оголошення про таке рішення розміщується Директором Національного антикорупційного бюро України на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України.

8. Рейтингове Інтернет-голосування проводиться протягом дванадцяти годин через веб-сайт Національного антикорупційного бюро України.

Будь-який громадянин, який проживає на території України, може взяти участь в рейтинговому Інтернет-голосуванні.

Під час участі в рейтинговому Інтернет-голосуванні громадянин може проголосувати не більше ніж за п`ятнадцять кандидатів, а у разі проведення рейтингового Інтернет-голосування для обрання члена Ради громадського контролю замість того, повноваження якого достроково припинені, - за одного кандидата.

Обраними до складу Ради громадського контролю за результатами рейтингового Інтернет-голосування вважаються п`ятнадцять кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів, а у разі проведення рейтингового Інтернет-голосування для обрання члена Ради громадського контролю замість того, повноваження якого достроково припинені, - кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів.

9. За результатами конкурсу з формування складу Ради громадського контролю Директор Національного антикорупційного бюро України розміщує на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України оголошення про результати рейтингового голосування із зазначенням кількості голосів, поданих за кожного кандидата, та складу Ради громадського контролю, а у разі проведення конкурсу для обрання члена Ради громадського контролю замість того, повноваження якого достроково припинені, - із зазначенням обраного члена Ради громадського контролю.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

80. Оцінюючи обґрунтованість поданих касаційних скарг, Суд виходить з таких міркувань.

81. Національним законодавством (Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України) передбачено захист прав, свобод, інтересів осіб від порушень суб`єктів владних повноважень. Системний аналіз положень Конституції України (ст.ст. 55, 124, 125), Кодексу адміністративного судочинства України (ст.ст. 2, 4, 19) свідчить, що адміністративні суди захищають суб`єктивні права, свободи, інтереси, якщо:

- особа перебувала у публічно-правових відносинах, які належать до юрисдикції адміністративних судів (ст. 125 Конституції України, ст.ст. 2, 19 КАС України);

- мали місце рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (суб`єктів владних повноважень) (ст. 55 Конституції України, ст. 2 КАС України);

- рішенням, дією, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи, інтереси особи (ст. 2 КАС України);

- між особою і суб`єктом владних повноважень виник публічно-правовий спір (ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 19 КАС України);

- рішення, дія, бездіяльність суб`єкта владних повноважень безпосередньо адресовані особі.

82. Переглянувши судові рішення у межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційних проваджень, та на підставі встановлених фактичних обставин справи - правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, оцінивши фактичні обставини адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - Касаційний адміністративний суд Верховного Суду прийшов до таких висновків.

83. Сукупність фактичних обставин, приписів Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, - свідчитиме про достатність підстав для задоволення позовних вимог особи.

84. Про обов`язковість перебування позивача у публічно-правових відносинах наголошував Верховний Суд України (Постанова Верховного Суду від 15 листопада 2016 року).

85. Рішення Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016 року щодо обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 , - є індивідуальним актом (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України), яке адресоване ОСОБА_2 .

86. Велика Палата Верховного Суду вже висловлювалася щодо оскарження індивідуального акта й зробила висновок, що право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів, якої він безпосередньо стосується чи спрямований на виникнення певних юридичних наслідків. Індивідуальні акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких передбачені суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їхня юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року, справа № 9901/226/19, провадження № 11-702заі19).

87. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таке ж правило має застосовуватися і тоді, коли оскаржуються дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із підготовкою та прийняттям акта індивідуальної дії (Постанова Верховного Суду України від 1 грудня 2015 року; Постанова Верховного Суду України від 30 березня 2016 року; Постанова Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року; Постанова Великої Палати Верховного Суду від 5 листопада 2019 року, справа № 9901/864/18, провадження № 11-528заі19).

Тому, як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові, не можливо скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що зазнають впливу на їхнє правове становище (постанова Верховного Суду України від 15 грудня 2015 року).

88. Суд звертає увагу, що рішення Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорпуційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 , - є індивідуальним актом, адресованим конкретній особі - ОСОБА_2 . Саме у нього за результатом прийняття цього рішення Національним антикорупційним бюро України виникли права і обов`язки.

89. Дії Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування - пов`язані із підготовкою та прийняттям цього акта індивідуальної дії.

90. Тому, слід констатувати, що жодного порушення прав, свобод, інтересів позивача - ОСОБА_1 - ані діями Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтиногового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 , ані рішенням Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 - не сталося.

91. Внаслідок відсутності публічно-правових відносин між Позивачем й Відповідачем, відсутності факту порушеного права позивача, - Суд доходить висновку і про відсутність публічно-правового спору між позивачем і відповідачем, необґрунтованість позовних вимог.

92. З огляду на висновки аналізу фактичних обставин цієї справи, приписів норм Конституції України, Конституції України, Суд звертає увагу, що не можна погодитися із висновком позивача про те, що підлягають:

- визнанню протиправними дії Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтиногового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 ;

- визнанню протиправним та скасуванню рішення Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 ;

- припиненню повноваження члена Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України ОСОБА_2 , обраного переможцем за результатами рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016.

93. Адміністративні суди оцінювали зміст Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", Положення про Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, Затвердженого Указом Президента України від 15 травня 2015 року № 272/2015, за відсутності порушеного права і відсутністю правовідносин та публічно-правового спору ОСОБА_1 із Національним антикорупційним бюро.

94. Враховуючи наведене, Суд встановив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень (ч. 3 ст. 351 КАС України) і не погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , визнання протиправними дій відповідача, визнання протиправним та скасування рішення Національного антикорупційного бюро України.

95. Тому, Суд доходить висновку, що оскільки права, свободи, інтереси позивача - ОСОБА_1 - не порушені, то судові рішення адміністративних судів першої й апеляційної інстанцій слід скасувати, а у задоволенні позову - слід відмовити повністю.

96. Інші доводи касаційних скарг і відзиву представника позивача стосуються процедури підготовки і прийняття Рішення Національного антикорупційного бюро України щодо встановлення результатів рейтингового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016, в частині обрання переможцем Інтернет-голосування ОСОБА_2 , а тому Судом сприймаються критично і жодним чином не позначаються на правах, свободах, інтересах Позивача - ОСОБА_1 .

97. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

98. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

99. Зважаючи на відсутність факту порушення прав, свобод, інтересів позивача - ОСОБА_1 , - адміністративні суди першої й апеляційної інстанцій дійшли хибного висновку, що дії та рішення Відповідача щодо встановлення результатів рейтиногового Інтернет-голосування за склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведеного 02.06.2016 - є протиправними та підлягають скасуванню.

100. Згідно із статтями 349, 351 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте у передбачених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

101. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 3 ст. 351 КАС України).

102. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої й апеляційної інстанцій винесені рішення, які не відповідають фактичним обставинам справи, застосовані норми матеріального права, які не мали бути застосовані.

VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

103. Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

104. З матеріалів справи та оскаржуваних судових рішень вбачається, що судовий збір сплачений позивачем, у розмірі 1102,4 грн відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2017 року було стягнено за рахунок бюджетних асигнувань з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 .

105. Крім того, третьою особою відповідно до платіжного доручення від 11.09.2017 № 297715020, наявного в матеріалах справи, сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1985 гривень.

Інші докази на підтвердження судових витрат, понесених ОСОБА_2 у зв`язку із розглядом зазначеної справи, матеріали цієї адміністративної справи не містять.

106. Згідно з положеннями частини 11 статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

107. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судовий збір у розмірі 1985 грн сплачений ОСОБА_2 за подання касаційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням від 11.09.2017 № 297715020, слід стягнути на його користь.

Керуючись статтями 132, 139, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу відповідача, Національного антикорупційного бюро України -задовольнити частково, касаційну скаргу третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

3. Стягнути з: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь: Національного антикорупційного бюро України (вул. Василя Сурикова, буд. 3, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 39751280) судовий збір у розмірі 1102,40 грн (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1985 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень).

4.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2020 року.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

М.І. Смокович