Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 р. Справа№200/13427/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати недоотриманої за життя пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 з 01.09.2017;

- зобов`язати виплатити недоотриману за життя пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що її чоловік ОСОБА_2 перебував на обліку як отримувач пенсії у відповідача та мав недоотриману пенсію з 01.09.2017. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер у м.Донецьку, яке на даний час є тимчасово окупованою територією України та не контролюються українською владою. Позивач пояснює, що 20.05.2019 через Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області була подана заява на виплату допомоги на поховання, яку 11.06.2019 було виплачено у розмірі 9605,00 грн. 13.06.2019 через Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області була подана заява на виплату недоотриманої за життя чоловіка пенсії та 05.07.2019 було виплачено 8210,85 грн. недоотриманої за життя чоловіка пенсії. При цьому, позивач зазначає, що їй відомо, що розмір недоотриманої за життя пенсії мого чоловіка є значно більшим, адже він не отримував пенсію з 01.09.2017. Вказує, що листом від 22.10.2019 №5156-4-01 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило її, що начебто заява про одержання недоотриманої пенсії ОСОБА_2 до відповідача не надходила та підстави для виплати недоотриманої пенсії відсутні у зв`язку із спливом 6-місячного строку. Вважає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої за життя чоловіка пенсії з 01 вересня 2017 року протиправна. Зазначає, що як дружина померлого пенсіонера, яка мешкала разом з ним, має право на одержання недоотриманої ним пенсії, відповідно до ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що у макеті пенсійної справи наявна заява від 13.06.2019 року щодо виплати одноразової грошової допомоги за померлого чоловіка, як дружині померлого, будь-якої іншої заяви датованої 13.06.2019 до головного управління до теперішнього часу не надходило. Вказує, що оскільки, померлий ОСОБА_2 , після припинення нарахування та виплати пенсії з 01.11.2017 не звертався та не оскаржував атестат про зняття його з обліку від 18.10.2017 №3055/03-02-08, то нарахування та виплата пенсії головним управлінням не здійснювалось.

Зазначає, що особи з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, мають можливість одержання пенсійних виплат за умови переміщення в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, отримання довідки внутрішньо-переміщеної особи, особистого звернення або у встановлених законом випадках через законних представників до пенсійного органу за місцем реєстрації ВПО щодо поновлення пенсійних виплат.

Померлий ОСОБА_2 , таким правом не скористався, пенсія за період з 01.11.2017 по дату смерті не нараховувалася та не виплачувалася, а тому й відсутня сума недоотоиманої пенсії на яку померлий мав право за життя. Також зазначає, що право на пенсію не входить до складу спадщини, адже має на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у соціальних та трудових відносинах. Оскільки, ОСОБА_2 за життя не вжив заходів щодо своєчасного нарахування та отримання нарахованої пенсії, то він не скористався своїм правом на отримання належних йому сум пенсії за життя.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 у справі №200/13427/19-а скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 03.02.2020 позовна заява була залишена без руху та наданий позивачу строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 25.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи.

Ухвалами суду від 17.03.2020 замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України, сторонам запропоновано надати суду засвідчену належним чином копію заяви ОСОБА_1 від 13.06.2020 на виплату недоотриманої за життя чоловіка ОСОБА_2 пенсії.

Ухвалою суду від 14.04.2020 відкладено підготовче засідання та запропоновано ОСОБА_1 надати суду засвідчену належним чином копію заяви ОСОБА_1 від 13.06.2020 на виплату недоотриманої за життя чоловіка ОСОБА_2 пенсії.

Ухвалою суду від 12.05.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті та запропоновано ОСОБА_1 надати суду засвідчену належним чином копію заяви ОСОБА_1 від 13.06.2020 на виплату недоотриманої за життя чоловіка ОСОБА_2 пенсії.

Представники сторін до судового засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є вдовою померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав місце постійної реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , був внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території, був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецькій області, отримував пенсію за вислугу років СБ України.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, буд.3, є органом державної влади та суб`єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та є належним відповідачем у даній справі.

Як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

27.05.2019 позивач звернулась до Селидовського ОУПФУ із заявою про виплату допомоги на поховання чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та поховання здійснено за власний рахунок, до якої додала необхідні документи.

В червні 2019 року позивач звернулась до Селидовського ОУПФУ із заявою про виплату одноразової грошової допомоги за померлого чоловіка та згідно повідомлення до доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру ОСОБА_1 виплачено одноразову допомогу в разі смерті пенсіонера у розмірі 8210,85 грн.

19.06.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до атестату № 633 про зняття з обліку у зв`язку зі смертю пенсіонера особовий рахунок (померлого чоловіка позивача) закрито з 01.11.2017.

Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Селидівської міської ради Донецької області від 12.09.2017 №7111, у зв`язку з відсутністю особи за місцем фактичного проживання вирішено відмовити в призначенні (відновленні) пенсії.

22.10.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом (вих. №5156-4-01) повідомило позивача, що заява про нарахування та виплату недоотриманої пенсії померлого чоловіка позивача не надходила, підстави для виплати недоотриманої пенсії відсутні. Допомога на поховання в сумі 9605,00 грн. та одноразова грошова допомога в сумі 8210,85 грн., згідно заяв позивача, зараховані на картковий рахунок позивача, відкритий у Донецькому обласному управлінні ПАТ «Ощадбанк».

Також відповідачем надано копії сторінок журналів вхідної кореспонденції Селидовського ОУПФУ, зокрема: за 20.05.2019 - дату, яку вказує позивач, як дату звернення із заявою на виплату допомоги на поховання; за 27.05.2019 - коли Селидовським ОУПФУ отримано заяву позивача щодо виплати допомоги на поховання; за 13.06.2019 - день звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті.

Не погодившись із відмовою відповідача у виплаті недоотриманої її чоловіком пенсії та вважаючи таку відмову протиправною позивач звернулася до суду із даним позовом.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст.1 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (ч.3 ст.1 Закону №2262-ХІІ).

Статтею 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

За приписами ч.3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті (абз.3 п.2.26 розділу II Порядку №22-1).

Абзацом 1 ч.2, ч.4 ст.3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Члени сім`ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абз.16 ч.1 ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII "Про запобігання корупції").

Відповідно до ч.2 ст.64 Житлового Кодексу Української РСР до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно із ч.1 ст.49 Закону №1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009);

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Разом з тим, конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Частиною 1 ст.49 Закону №1058-IV, встановлено підстави припинення виплати пенсії та визначено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», м.Донецьк віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Загальновідомим є факт того, що діяльність державних органів України, які перебувають на окупованій території та в районі проведення АТО, є припиненою.

Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення АТО можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.

Національний банк України постановою від 23.07.2014 №436 на території Донецької та Луганської областей з 24.07.2014 запровадив надзвичайний режим роботи банківської системи.

Постановою від 06.08.2014 №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» Національний банк України зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є учасниками платіжних систем, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», у межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон України № 1207-VII), для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст.52 Закону №1058-IV, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст.53 Закону №1058-IV, у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Абзацом 3 п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Відповідно до п.5.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання, свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Відповідно до п.1.5 Порядку №22-1, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Відповідно до п.2.26 Порядку №22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

У разі якщо померлий пенсіонер на час смерті не перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України на підконтрольній території, виплату допомоги на поховання й недоотриманої пенсії померлого здійснює управління Пенсійного фонду України на території, контрольованій українською владою, до якого звернулись особи, які мають право на отримання цих виплат відповідно до законодавства.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (надалі Закон №-1706) встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.7 закону №1706 громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

В силу вимог ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (надалі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» визначено, що призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок) та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (далі - Порядок № 365).

Відповідно до ч.1 Порядку №365 він визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (ч.2 Порядку).

Згідно з ч.5 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред`являється оригінал такої довідки.

З аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що у разі якщо померлий пенсіонер на час смерті перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України на підконтрольній території, виплату допомоги на поховання й недоотриманої пенсії померлого здійснює управління Пенсійного фонду України на території, контрольованій українською владою, де померлий перебував на обліку на момент смерті.

У разі якщо померлий пенсіонер на час смерті не перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України на підконтрольній території, виплату допомоги на поховання й недоотриманої пенсії померлого здійснює управління Пенсійного фонду України на території, контрольованій українською владою, до якого звернулись особи, які мають право на отримання цих виплат відповідно до законодавства.

Позивач зазначаючи про те, що їй було відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії чоловіка не надав доказів звернення до органів ПФУ з відповідною заявою.

При цьому згідно з п.1.7 розд. І Порядку днем звернення, зокрема за виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Отже, відповідно до наведених положень законодавства відповідним членам сім`ї померлого пенсіонера (членам сім`ї, що проживали разом з пенсіонером на день його смерті або перебували на його утриманні) надається право на звернення за виплатою суми недоотриманої таким пенсіонером пенсії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини або ж вказаним особам чи іншим спадкоємцям після цього строку - після того, як пенсія, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини.

Таке право реалізується шляхом волевиявлення - звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами.

Позивач проживала разом з пенсіонером на день його смерті, що підтверджується відповідними доказами. Отже вона мала право на отримання суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю.

Як вбачається з наданих відповідачем копії сторінок журналу вхідної кореспонденції Селидовського ОУПФУ за 13.06.2019, позивач надала до управління ПФУ заяву про виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті чоловіка ОСОБА_2 . Між тим, з заявою про виплату недоотриманої пенсії чоловіка до органу Пенсійного фонду України позивач не зверталася.

З огляду на наведене правові підстави для визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу недоотриманої пенсії, яка належала її померлому чоловіку - ОСОБА_2 , - відсутні.

Позовні вимоги про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії (виплатити недоотриману за життя пенсію померлого чоловіка з 01.09.2017) - є похідними позовними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення основних позовних вимог (п.23 ч.1 ст.4 КАС України).

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні основних позовних вимог, тому правові підстави для задоволення похідних позовних вимог відсутні.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Судом з метою з`ясування дійсних обставин справи було запропоновано надати позивачу засвідчену належним чином копію заяви ОСОБА_1 від 13.06.2020 на виплату недоотриманої за життя чоловіка ОСОБА_2 пенсії, але зазначена заява або будь-які інші докази звернення з вказаною заявою до органів ПФУ від позивача не надходило.

Необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов`язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи, встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Ухвалою суду від 25.02.2020 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства відмові у задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню в дохід державного бюджету з позивача.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, буд.3) про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати недоотриманої за життя пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 з 01.09.2017; зобов`язання виплатити недоотриману за життя пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 з 01.09.2017 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2020.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В перебіг вказаних строків не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог п.п.2 п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 N 540- IX.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька