open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року справа № 580/891/20

16 годин 40 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді Трофімової Л.В., за участі секретаря Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників адміністративну справу № 580/891/20

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача, адвокат Руденко Ю.В. за ордером]

до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, реєстраційний номер облікової картки платника податків 40108667) [представник відповідача Коваленко А.П. за довіреністю]

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник третьої особи не прибув]

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

13.03.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Черкаській області щодо не надання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки грошового забезпечення з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення з якого призначається пенсія;

- зобов`язати ГУНП в Черкаській області скасувати попередню та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для подальшого обчислення ОСОБА_1 пенсії з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби, що передували звільненню;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою від 19.03.2020 відкрито спрощене провадження з викликом сторін у справі, призначено судове засідання на 30.03.2020, відкладено розгляд до 28.04.2020, 18.05.2020.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 26.01.2019 позивачу призначено пенсію у зв`язку з інвалідністю 2 групи через захворювання, пов`язане з проходженням служби у поліції, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262). Під час обчислення пенсії позивача не враховано сум індексації грошового забезпечення за місяці, що передували звільненню. 03.02.2020 та 17.02.2020 позивач звертався до відповідача з заявами про надання до Головного управління ПФУ в Черкаській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення. Відповідачем від 04.03.2020 та 25.02.2020 повідомлено позивача про те, що підстав для надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення немає. Позивач вважає таку відмову протиправною, позаяк індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років. У позові зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 5000 грн.

Відповідач позов не визнав, 30.03.2020 подав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що розмір грошового забезпечення для виплати пенсії у зв`язку з отриманням індексації грошового забезпечення не змінився, підстави для видачі оновленої довідки та скасування довідки від 28.03.2019 №143 відсутні. Індексація належить до компенсаційних виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Частиною 3 статті 63 Закону № 2262 встановлено, що єдиною підставою для перерахунку пенсії є зміна розміру грошового забезпечення поліцейських, що проведена на підставі рішень КМУ.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.03.2020 за клопотанням позивача до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області. Третя особа у судові засідання 30.03.2020, 28.04.2020 та 18.05.2020 свого представника не направила, пояснення на позовну заяву не подала, про дату та час судових засідань повідомлялась належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 53, 87, 114).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Велика палата Конституційного Суду України в ухвалі 31.05.2018 № 28-у/2018 у справі № 1-77/2018 (4117/17) зазначає, що у положенні частини першої статті 9 Конституції України не йдеться про застосування міжнародних договорів, а лише визначається, що вони є частиною національного законодавства України за умови, що згоду на їх обов`язковість надано Верховною Радою України. Згідно Європейській соціальній хартії (ратифіковано із заявами Законом від 14.09.2006 № 137-V) усі працівники мають право на справедливу винагороду, кожна малозабезпечена людина має право на соціальну та медичну допомогу.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до наказу ГУ НП в Черкаській області від 25.01.2019 № 21 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону № 580. Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 призначено пенсію у зв`язку з інвалідністю 2 групи (а.с.19). Матеріали справи не містять доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача та третьої особи із призначення 26.01.2019 позивачу пенсії з інвалідності. Під час призначення пенсії ОСОБА_1 відповідач надав до органів Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення від 28.03.2019 № 143 та грошовий атестат від 28.03.2019 № 37, що не враховують виплати з індексації грошового забезпечення. За рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 580/3162/19 стягнуто заборгованість з індексації грошового забезпечення, що на думку позивача, неправомірно не була включена до довідки від 28.03.2019 № 143, тому позивач звернувся із заявами від 03.02.2020 та 17.02.2020 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про направлення до органів Пенсійного фонду України нової довідки про розмір грошового забезпечення, що би враховувала виплати з індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2016 року до жовтня 2017 року у сумі 3038 грн 77 коп (а.с.32, 34). Листами від 04.03.2020 № 37/С-16/01-2020 (а.с.33) та від 25.02.2020 № 37/С-14/01-2020 (а.с.35) Головне управління Національної поліції в Черкаській області повідомило, що згідно статті 43 Закону № 2262 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. З огляду на те що змін у розмірі грошового забезпечення немає, підстав для подання нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій немає. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених майнових прав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у відділі поліції Головного управління Національної поліції у Черкаській області з липня 2016 року до січня 2019 року.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058) військовослужбовці, поліцейські, особи рядового і начальницького складу належать загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню. Період (строк), протягом якого особа належить загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, згідно статті 24 Закону №1058 входить до страхового стажу такої особи. Статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (далі Закон № 2464) встановлюються, що платниками єдиного внеску, зокрема є роботодавці військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу. Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі Постанова №393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Закон №2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Відповідно до частини 3 статті 43 Закону №2262 пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно частини 2 статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Відповідно до частини 3 статті 63 Закону №2262 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Відповідно до статті 94 Закону України «Про національну поліцію» №580-VІІІ від 02.07.2015 (далі Закон № 580) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок № 260), де не йдеться про індексацію грошового забезпечення. Інструкція про порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом МВС від 31.12.2007 № 499, що була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, де йшлося у пункті 1.14 про індексацію грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МВС в порядку та розмірах, установлених законодавством, втратила чинність згідно наказу Міністерства внутрішніх справ від 31.10.2016 № 1131. Згідно частини 3 розділу 1 Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, що мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Предметом даного спору є різне тлумачення учасниками справи норми статті 23 Закону №2262 про індексацію у контексті бездіяльності відповідача щодо включення/ не включення до довідки про розмір грошового забезпечення позивача виплат з індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2016 року до жовтня 2017 року у сумі 3038 грн 77 коп, що стягнуто за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі № 580/3162/19 (ЄДРСР 85801401) та за інший період перед звільненням. Позивач вважає, що індексація має систематичний характер та є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а тому має бути врахована у довідці про склад грошового забезпечення. Відповідач вважає, що компенсаційна виплата немає постійного (систематичного, щомісячного) характеру, не є додатковим видом грошового забезпечення, не є об`єктом нарахування ЄСВ і не є складовою індексації пенсії про яку йдеться у статті 23 Закону №2262, не тотожна індексації пенсії і не має бути включеною до довідки для непередбаченого законом «оновленого призначення» та/або перерахунку призначеної пенсії з інвалідності за «оновленою» довідкою.

Верховним Судом у постанові від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17 зазначено: «колегія суддів судової палати у цій справі відступає від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах №522/11262/16-а (провадження № К/9901/18884/18, К/9901/18886/18) та №522/7855/17 (провадження №К/9901/5388/17, № К/9901/5385/17) відповідно та формулює такий висновок: «незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262 та відповідних підзаконних нормативних актів, якими урегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, де імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання варто субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело би до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення. Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.03.2015 (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, що передбачені Законом №2262. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17». У ЄДРСР 80930914 у справі 638/9697/17 зазначено, що рішення набрало законної сили 03.04.2019.

Велика Палата Верховного Суду у справі від 12.06.2019 №487/10128/14-ц зазначає у п.83: згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (ЄДРСР 85541621). Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Судом встановлено, що учасники мають різну позицію як у тлумаченні термінів статті 23 Закону №2262 «індексація пенсії», «виплати пенсії з урахуванням індексації та інших доплат до пенсії», «суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону)», де йдеться про підвищення розміру пенсійних виплат та терміну «індексація грошового забезпечення» як механізму підвищення доходів і реалізацію гарантій щодо компенсації від знецінення оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку із інфляцією за Законом № 1282 так і використанні судової практики з вирішення спорів про призначення (перерахунок) пенсій за вислугу років та пенсії з інвалідності.

У постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17 зазначено, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262, який є вичерпним.

Частиною 3 статті 43 Закону № 2262 визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У мотивувальній частині рішення Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 638/9697/17 щодо вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації зазначено: не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело би до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

У резолютивній частині постанови Верховного Суду від 03.04.2019 № 638/9697/17 (ЄДРСР 80930914) виключено з абзаців другого та третього резолютивної частини постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 31.07.2017 словосполучення «грошової допомоги на оздоровлення» та «одноразової грошової допомоги при звільненні». В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 31.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі №638/9697/17 залишено без змін. Мотивувальні частини рішень судів першої і апеляційної інстанції не змінено у цій справі.

У резолютивній частині постанови суду першої інстанції від 31.07.2017 у справі № 638/9697/17 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, що полягає у нарахуванні та виплаті пенсії з інвалідності відповідно до Закону №2262 з грошового забезпечення без урахування індексації, зобов`язано перерахувати та виплачувати пенсію з інвалідності відповідно до Закону № 2262 з 14.06.2016 у розмірі обчисленому 80 % грошового забезпечення з урахуванням індексації (ЄДРСР 68104318). У мотивувальній частині постанови суду першої інстанції від 31.07.2017 у справі № 638/9697/17 зазначено: відповідно до частини 3 статті 43 Закону №2262 (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів наявності підстав для не перерахунку пенсії позивачу за додатковими документами та не утримання єдиного соціального внеску грошового забезпечення до якого включена грошова допомога на оздоровлення, індексації, одноразова грошова допомога при звільненні, що отримував позивач під час проходження служби. З рішення вбачається, що йдеться про перерахунок пенсії та «індексації».

У мотивувальній частині суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія (ухвала від 20.11.2017 ЄДРСР 70491691). Буквальне тлумачення дозволяє дійти висновку, що йдеться про індексацію за умови сплати страхового внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Суд касаційної інстанції не визнавав помилковим таке вмотивування.

Суд зазначає, що згідно довідки відповідача від 27.04.2020 № 160 (а.с.96) та на виконання судового рішення за виконавчим листом від 11.02.2020 № 580/3162/19 проведено 26.02.2020 безспірне списання коштів (за розрахунком позивача на підставі коефіцієнтів індексації) з рахунку ГУНП в Черкаській області на користь ОСОБА_1 3038,77 грн заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2016 року до жовтня 2017 року, обчислення яких відповідачем не заперечувалось (ЄДРСР 85801401). Єдиний соціальний внесок відповідно до довідки відповідача від 27.04.2020 № 160 та листа ДФС від 20.12.2017 № 21599/5/99-99-13-02.09-16 на суми виплат позивачеві індексації грошового забезпечення не нараховувався.

Питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.

У мотивувальній частині постанови ВС від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17 (ЄДРСР 80930914) зазначено: механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.

Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-ІІІ визначає державні соціальні гарантії встановлені законами мінімальні розміри оплати праці. Державні соціальні стандарти обов`язково враховуються при розробці програм економічного і соціального розвитку. Державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Державні соціальні нормативи у сфері надання соціальних послуг встановлюються для визначення розмірів державних гарантій соціальної підтримки осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. До числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, що є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України урегульовано Законом № 1282. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII визначає індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації належать грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; розмір аліментів; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення). Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Індексації належать грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду. Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

З метою реалізації Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення: підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. До об`єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: виплати, що обчислюються із середньої заробітної плати. Індексації належать грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, що перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не належить. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Абзацом одинадцятим пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі, коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, що складається на момент підвищення. Згідно п.10 Порядку № 1078 видається довідка про розмір заробітної плати та суму індексації, на підставі якої проводиться індексація суми відшкодування шкоди.

Матеріали справи не містять доказів та відповідних розрахунків коли індекс споживчих цін для проведення індексації, обчислений наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, та/або підтверджень про рішення КМУ про зміну/підвищення грошового забезпечення у відповідному органі бюджетної сфери щодо позивача як на час призначення пенсії так і на час вирішення адміністративної справи.

Надаючи оцінку твердженням представників відповідача і аргументам представника позивача щодо визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, судом взято до уваги, що суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати (підпункти 2.2.7, 2.2.8 пункту 2.2 розділу 2 Iнструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 із змінами) з метою державних статистичних спостережень, проте згідно пункту 1.1 Інструкція №5 не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об`єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Надаючи оцінку твердженню позивача про протиправну бездіяльність ГУНП в Черкаській області щодо не надання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки грошового забезпечення з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення з якого призначається пенсія та зобов`язання ГУНП в Черкаській області скасувати попередню довідку, суд зазначає про таке.

Обчислення єдиного внеску здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок (частина 3 статті 9 Закону №2464). Згідно з пунктом 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 із змінами та доповненнями, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв`язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування. База нараховування єдиного внеску на суму доходу у вигляді індексації заробітної плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди, визначається шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та включення до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі нарахування. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено (а.с.29-31), що позивачеві не систематично (не щомісячно) нараховувалась індексація грошового забезпечення без нарахування ЄСВ перед звільненням, позаяк у графі «утримання» зазначено: ПДФО і його компенсація, військовий збір і перерахування коштів на картку. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у статті 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі Кодекс № 2755) (підпункт 168.1.1 пункт 168.1 статті 168). Ставка військового збору становить 1,5 % від об`єкта оподаткування (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу №2755). У листі ДФС України 10.05.2017 № 7955/5/99-99-13-01-01-16 зазначено: підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Кодексу №2755 встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Дохід, отриманий платником податку у вигляді індексації заробітної плати, не підпадає під дію підпункту 169.4.2 пункту 169.4 статті 169 Кодексу № 2755. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556. Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, встановлено, що доходи у вигляді заробітної плати, включаючи індексацію, відображаються в податковому розрахунку під «101» ознакою доходу. Суми індексації заробітної плати, зокрема за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за формою №1ДФ у тому кварталі, в якому проводиться таке нарахування (виплата).

Судом встановлено, що під час реалізації фінансової і соціальної політики за наявного правового регулювання відбувається також підвищення доходів службовців: нарахування ПДФО та компенсація (а.с.29-31), що зазначені у розрахункових листах позивача, у контексті справедливого соціального забезпечення здійснювались на виконання до пункту 168.5 статті 168 Кодексу № 2755: суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

У статті 95 Кодексу законів про працю України зазначено, що до мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено поняття основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат згідно статті 97 КЗпП України та статті 15 Закону України «Про оплату праці» встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-ІІІ (далі Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ). Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення належить індексації відповідно до закону. Відповідно до ст. 9 Закону України від 20.12.91 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011) до складу грошового забезпечення включаються: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу наведено в додатках 25 28 до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Платниками єдиного внеску відповідно до Закону № 2464 є органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу. http://kh.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-164782.html

11.03.2011 на офіційному сайті Пенсійний фонд України повідомив, що на суми виплат індексації грошового забезпечення та вихідної допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу єдиний внесок не нараховується (https://www.pfu.gov.ua/23187-roz-yasnennya-shhodo-narahuvannya-ta).

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення». Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина 1 статті 2). За порушення законодавства про індексацію грошових доходів населення винні особи притягаються до відповідальності відповідно до закону (стаття 15).

Позивач формує вимогу щодо довідки про грошове забезпечення з урахуванням виплаченої індексації, на підтвердження надає розрахункові листи (а.с.7-8, а.с.29-30 ) за період серпень 2016 - жовтень 2017, у яких відсутня інформація про індексацію та розрахункові листи (а.с.8-10, а.с.30-31 ) за період листопад 2017 січень 2019, у яких наявна інформація про індексацію, а у заяві від 17.02.2020 витребовує оновлену довідку з урахуванням індексації, яку отримував протягом 24 місяців підряд (а.с.34) перед звільненням.

Матеріали справи не місять доказів та/або розрахунків про нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення за серпень 2016 - жовтень 2017 року у межах прожиткового мінімуму або з урахуванням регіонального індексу споживчих цін, якщо він не нижчий, ніж у цілому в Україні.

Згідно статті 8 Закону № 1282 за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

З жовтня 2016 до жовтня 2017 року за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 № 580/3162/19 стягнуто з відповідача заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2016 року до жовтня 2017 року (а.с.118-125) у сумі 3038,77, розрахунок якого відповідач визнав (а.с.122).

Матеріали справи не місять доказів та/або розрахунків, відомостей, звітності про нарахування/ внесення коригувань відповідачем в облікові регістри індексації грошового забезпечення позивача у зв`язку із стягненням заборгованості за рішенням суду у справі №580/3162/19, що набрало законної сили за результатами апеляційного перегляду Шостим апеляційним адміністративним судом 28.01.2019 (ЄДРСР 87237382).

ЄСПЛ зазначає, що вираз «передбачено законом» у п. 2 статті 8 ЄКПЛ вимагає, щоб втручання мало під собою основу, закріплену у національному законодавстві. Проте однієї відповідності національному законодавству недостатньо: вказане законодавство має бути доступним для зацікавленої особи, а його наслідки передбачуваними для неї (рішення у справі Malone проти Сполученого Королівства від 02.08.1984, №8691/79, п.66). Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень вказує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Велика Палата Верховного Суду у справі №261/0/15-18 (ЄДРСР 86435732) зазначила про рішення, що досягає правильного результату, наскільки це дозволяють надані матеріали, у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб.

З досліджених доказів та їх аналізу у даній справі не встановлено, що учасники сприяли своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи згідно пункту 2 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України у рішенні від 27.02.2018 №1-р/2018 у справі №1-6/2018 зазначив, що у сфері пенсійного забезпечення справедливим має визнаватися такий підхід законодавця, за якого забезпечується пропорційне співвідношення між страховими внесками та призначеним розміром пенсійних виплат, а застрахована особа може безперешкодно реалізувати своє право на пенсію у повному обсязі. У законодавстві про пенсійне забезпечення в Україні таке співвідношення досягається встановленням залежності розміру пенсії від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи, тобто від загальної суми сплачених за застраховану особу страхових внесків протягом всього періоду роботи, що передував призначенню або перерахунку пенсії (стаття 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 19, 20, 21, 29, 30, 31, 32, 44, 45, 49, 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Пенсія кожного громадянина на загальних підставах нараховується залежно від тривалості страхового стажу, сплати єдиного внеску та заробітної плати в минулому, розмір якої визначався з урахуванням таких чинників: складність, умови виконуваної роботи, результати праці тощо (статті 12, 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 20, 24, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). За приписами статей 21, 24 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання тощо. Конституційний Суд України в абзаці четвертому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 зазначив, що рівність та недопустимість дискримінації особи є не тільки конституційним принципом національної правової системи України, а й фундаментальною цінністю світового співтовариства, на чому наголошено у міжнародних правових актах з питань захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема у Загальній декларації прав людини 1948 року (статті 1, 2, 7), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 14) та Протоколі № 12 до неї (стаття 1), Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року (статті 14, 26). У Європейській соціальній хартії 1996 року (переглянутій), яка була ратифікована Україною, передбачено, що держави-сторони зобов`язані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень (стаття 12). Утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання соціальних обов`язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.

Частиною другою статті 5 Кодексу передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Європейський суд з прав людини зазначає: під час застосування процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, що буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, що призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26.07.2007 у справі Walchli проти Франції, від 08.12.2016 у справі «ТОВ «Фріда» проти України). Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 у справі № 800/448/15 зазначив, що суд може відійти від наданої судами в межах розгляду іншої справи правової оцінки певних юридичних фактів, що мають значення для прийняття рішення.

Верховний Суд сформулював правову позицію у зразковій справі щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям. Верховний Суд 17.12. 2019 № Пз/9901/20/19 у справі №160/8324/19, дійшов висновку, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення Порядку проведення перерахунку пенсій. Проте зміни, внесені постановою КМУ № 103, зокрема до додатка 2 до цього Порядку, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, а тому з 05.03.2019 дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатка 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, що діяла до зазначених змін (ЄДРСР 86432492). Суд зазначає, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №160/8324/19 (ЄДРСР 89180634) відкрито апеляційне провадження у справі № 826/3858/18, тому рішення у справі № 826/3858/18 є таким, що не набрало законної сили.

Разом з тим, в окремій думці від 28.12.2019 у справі № 826/3858/18 викладеній суддею Верховного Суду Я.О.Берназюком зазначено, що «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Статус Кабінету Міністрів України визначений у статті 113 Основного Закону України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту. Зазначені повноваження Уряду деталізовані у частині першій статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та полягають у забезпеченні проведення державної соціальної політики шляхом вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян. Статтею 117 Конституції України та статтею 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що Уряд в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Прийняття актів Кабінету Міністрів України, внесення до них змін, відновлення їх дії відноситься до виключної компетенції Уряду та не може здійснюватися судом».

У постанові КМУ від 24.12.2019 № 1088 йдеться про одержувачів пенсій осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) щодо виплати пенсії з 01.01.2020, що з 01.01.2016 перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом).

Осучаснення пенсій, тобто їх обов`язковий автоматичний перерахунок з 01.03.2019, 01.03.2020 не потребує прийняття рішень Уряду чи парламенту, позаяк кошти передбачаються у державному бюджеті щорічно на наступний рік. Формула перерахунку залишається незмінною. Вона застосовувалася для осучаснення пенсій в жовтні 2017 року, за нею розраховуються новопризначені пенсії. За нею будуть автоматично переглядатися пенсії кожного року, формула враховує стаж (роки сплати соціальних внесків), рівень заробітної плати, яку отримував пенсіонер, і рівень середньої заробітної плати в країні спеціальний показник для розрахунку пенсійних виплат. І саме цей показник буде щорічно збільшуватись, а отже і збільшуватиметься загальний розмір пенсії (https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/pensii).

Згідно з чинним законодавством формування та реалізація державної політики у певній сфері покладаються на центральні органи виконавчої влади. Відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства України забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики.

Надаючи оцінку твердженню відповідача і мотивації позивача про складові довідки для нарахування і перерахунку пенсії, судом встановлено, що орган надає довідку для перерахунку пенсії з дати виникнення права на перерахунок без обмеження строком за формою, встановленою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 та включає в себе розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, і не містить «індексації грошового забезпечення».

Відповідно до пункту 1 Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262, затвердженої наказом МВС України від 17.09.2018 № 760 (далі Інструкція № 760) ця Інструкція визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом №2262. Відповідно до пункту 1 розділу 2 Інструкції № 760 уповноважені структурні підрозділи: організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг; приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій; готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій. Згідно пункту 4 розділу 3 Інструкції № 760 підрозділи фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, готують: грошовий атестат; довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - довідка про додаткові види грошового забезпечення) (додаток 4). У 5-денний строк після отримання інформації про прийняття від особи заяви про призначення пенсії грошовий атестат та довідка про додаткові види грошового забезпечення подаються до уповноваженого структурного підрозділу. У додатку 4 до Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262 та з інших соціальних питань надано форму довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону №2262 і у зазначеній формі відсутній такий додатковий вид грошового забезпечення як «індексація», а у примітці зазначено, що на всі виплати нараховано страхові внески.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що на суми виплаченої індексації грошового забезпечення позивачеві єдиний соціальний внесок не нараховувався. Судом встановлено, що довідка від 28.03.2019 № 143 видана ОСОБА_1 відповідала формі, затвердженій Інструкцією № 760 і надання «оновленої» довідки чинним законодавством не передбачено, тому протиправність дій відповідача не встановлено. Відповідач не уповноважений видати оновлену довідку довільної форми із непередбаченим зазначенням у ній суми індексації грошового забезпечення позивача, позаяк включення такого виду виплати до довідки не передбачено чинним законодавством України. Відповідач згідно частини 2 статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виконуючи вимоги статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 02.12.2008 у справі № 21-1169во08 норми права, що зазнавали змін, мають застосовуватися виключно у межах дії кожної з їх редакцій і не можуть бути застосовані за аналогією права.

В окремій думці судді КАС у складі ВС у справі № 160/8324/19 зазначено про ризик настання ситуації з видачі довідок для перерахунку пенсії без дотримання статті 63 Закону № 2262, а саме без відповідного рішення Уряду щодо збільшення розміру грошового забезпечення та визначення умов, розміру та порядку перерахунку пенсій; масове звернення за довідками про перерахунок пенсій призведе до зростання соціальної напруги серед населення (ЄДРСР 86717848). Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, де закріплено форму Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Порядку № 45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2262 призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

У Рішенні Конституційного Суду України в Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України; Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Сферу цін та ціноутворення віднесено до компетенції уряду (пункту третій статті 116 Конституції України). Конституційний Суд України визначив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у постанові від 12.12.2018 у зразковій справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18; провадження № 11-308заі18), політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України. Такий висновок ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, сформованих у рішеннях від 02.03.1999 № 2-рп/99, від 22.09.2005 № 5-рп/2005 та від 26.12.2011 № 20-рп/2011. У зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18) (провадження № 11-577заі18) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 відмовила у задоволенні апеляційної скарги фізичної особи, яка звернулася до суду з адміністративним позовом до органу прокуратури і просила визнати неправомірними дії цього органу щодо відмови у видачі довідки (ЄДРСР 86241650).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам у даній справі суд зазначає, що перелік складових грошового забезпечення, що враховуються для виплати пенсії і повинні вноситись у довідку про грошове забезпечення для обчислення пенсії є вичерпним. Постановою № 393 визначені такі види грошового забезпечення, що включаються в розрахунок пенсії: відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткові надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Кодексом адміністративного судочинства України (частина 5 статті 242) встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини зазначає, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, що зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Volovik проти України, № 15123/03, 06.12.2007, п. 45). Результати тлумачення не можуть виходити за межі норми, що тлумачиться із формуванням у мотивувальній і резолютивній частинах правозастосовного акта конкретизуючого судження, але не нового нормативного припису.

Згідно статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи необхідно позов задовольнити або у позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Оцінивши встановлені обставини справи, застосувавши норми права щодо регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позивач не має права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсії без прийняття відповідного рішення КМУ про підвищення для подальшого обчислення ОСОБА_1 пенсії з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби, що передували звільненню, позаяк механізм регулювання та зміст словосполучення «індексація грошового забезпечення» не є тотожним механізму регулювання та змісту словосполучення «індексація пенсії», відсутнє відповідне урядове рішення про зміну структури складових грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії, тому надання у зв`язку із цим довідки позивачеві є передчасним, а протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах судом не встановлено.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення ОСОБА_1 пенсії з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби, що передували звільненню за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, встановлений законами України, а тому позовні вимоги про зобов`язання ГУНП в Черкаській області надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для подальшого обчислення ОСОБА_1 пенсії з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби, що передували звільненню, не належить задовольняти.

Судом не встановлено, а позивачем не обґрунтовано підстав для зобов`язання відповідача скасувати попередню довідку, позаяк обґрунтування відповідача у листі від 25.02.2020 та від 04.03.2020 не суперечать чинному законодавству і судовій практиці, правомірність видання довідки 28.03.2019 не була предметом спору і вимог, а дії відповідача щодо її складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області з метою призначення пенсії позивачем не оскаржувались, тому підстави для зобов`язання відповідача «скасувати попередню» довідку, у тому числі без конкретизації, без зазначення дати та номеру, відсутні, позовні вимоги у цій частині не належать до задоволення.

Суд зазначає, що 17.02.2020 Велика палата Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочала розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо умов пенсійного забезпечення та індексації пенсій. У рішенні Конституційного Суду України від 29.06.2010 №17-рп/2010 вказано, що «обмеження будь-якого права повинно базуватись на критеріях, що дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки». Разом з тим, метою Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, а спори про відмову реципієнтів добровільно повернути неправомірно отримані державні виплати вирішуються судом (частина 8 ст. 16).

Розглянувши клопотання позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн, суд зазначає про таке. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, що визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343) через спалах у світі коронавірусу на всій території України установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 карантин і вживаються протиепідемічні заходи.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням пункту 3 розділу Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області [вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, реєстраційний номер облікової картки платника податків 40108667];

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538].

Повне судове рішення складено 21.05.2020.

Суддя Л.В. Трофімова

Джерело: ЄДРСР 89388747
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку