ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2020 року
м.Суми
Справа №579/806/19
Номер провадження 22-ц/816/974/20
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Ткачук С. С. , Орлова І. В.
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
сторони:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»
на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 04 лютого 2020 року в складі судді Моргуна О.В., ухвалене в м. Кролевець, повний текст якого складено 14 лютого 2020 року,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ Сумигаз», ТОВ «Сумигаз Збут» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Вона православна християнка і відповідно до своїх переконань відмовилася від ідентифікаційного коду, про що є відмітка у паспорті.
21 травня 2012 року між нею та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» було укладено договір про надання послуг з газопостачання №2637.
Вказувала, що разом з рахунком за газ в 2016 році отримала від відповідачів дві заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, в яких зазначено, що «підтвердження (акцептування) вашого приєднання до умов Договору є підписана та повернута заява-приєднання, та/або сплачений Вами рахунок за природний газ, та/або фактичне споживання природного газу після вручення цього листа. Цими діями споживач дає згоду на присвоєння йому ЕІС-коду (персональний код ідентифікації споживача), та на автоматизовану оброку його персональних даних та їх передачу третім особам».
Зазначала, що вона за своїми релігійними переконаннями відмовилася від ідентифікаційного номера, про що надіслала директору ТОВ «Сумигаз Збут» та ПАТ «Сумигаз» заяву, в якій зазначила про те, що забороняє присвоювати їй ЕІС-код, будь-які інші цифрові (буквено-цифрові, штрихкодові, QR-кодові, біометричні) ідентифікатори; збирати і обробляти інформацію щодо неї, розміщувати ці дані в базах даних, реєстрах, в Інтернеті, зокрема на веб-сайті постачальника; створювати особистий кабінет, особисту веб-сторінку споживача; передавати дані щодо неї третім особам; передавати будь-які дані щодо неї до Єдиного державного демографічного реєстру і присвоювати його унікальний номер запису в реєстрі; просила вести облік і всю необхідну документацію стосовно неї як побутового споживача за раніше встановленими формами обліку, які діяли до впровадження цієї протизаконної системи: за прізвищем, ім`ям, по батькові (за потреби використовувати дані з обмеженого переліку; рік і місце народження, місце фактичного проживання, основне місце роботи (служби) навчання); повернула незаповнену «заяву-приєднання» - перекреслену власноручно як її однозначну незгоду з даними умовами не визначати їй коди, однак її прохання було проігноровано.
Вважала, що присвоєння їй оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу є грубим порушенням конституційних прав та свобод особи, яка через релігійні переконання відмовляється від присвоєння їй оператором ГРМ персонального ЕІС-коду.
Просила зобов`язати ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та ТОВ «Сумигаз Збут» видалити з баз даних присвоєний ЕІС-код та інші штрих-кодові ідентифікатори стосовно неї; вести облік, всю необхідну документацію стосовно неї як побутового споживача за прізвищем, ім`ям, по батькові та місцем проживання.
Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 04 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», ТОВ «Сумигаз Збут» виключити з бази даних присвоєний ОСОБА_1 ЕІС-код, штрих-код, десятизначний рахунок споживачів.
Зобов`язано АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», ТОВ «Сумигаз Збут» вести облік, всю необхідну документацію стосовно ОСОБА_1 як побутового споживача за прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем проживання.
Стягнуто з АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», ТОВ «Сумигаз Збут» на користь держави судові витрати у розмірі по 384 грн 20 коп з кожного.
В апеляційній скарзі АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (далі АТ «Сумигаз»), посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не просила видалити з бази даних десятизначний рахунок споживачів. Зазначало, що ОСОБА_1 не подавалася заява про відмову від ЕІС-коду, а відсутність такої заяви після отримання нею, на її вимогу 21 травня 2019 року в центрі обслуговування клієнтів м. Кролевець, заяви-приєднання до умов розподілу природного газу та заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу, які набрали чинності 29 листопада 2016 року, свідчить про передчасність звернення до суду з позовом.
Крім того вказувало, що ОСОБА_1 особисто будь-які цифрові, буквенно-цифрові, штрих-кодові ідентифікатори не присвоювались. ЕІС-код не є цифровим ім`ям чи особистим номером конкретної людини, а використовується як ідентифікація вузла обліку природного газу з метою підтвердження обсягів спожитого природного газу, а тому вважає, що права позивача не порушено.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Сумигаз Збут» просить апеляційну скаргу АТ «Сумигаз» задовольнити, а рішення суду скасувати, яким у задоволені позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представників відповідачів Бублик В.М., Симоненка В.Г., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У паспорті вказано, позивач має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера (а.с.8).
21 травня 2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та ОСОБА_1 укладено договір №2637 про надання послуги газопостачання (а.с.10).
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» змінило назву на акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (а.с. 56).
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Сумигаз Збут», ГРМ: ПАТ «Сумигаз», заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, та до умов договору розподілу природного газу (як для побутового споживача), де зазначено споживачем ОСОБА_1 . В заявах зазначені персоніфіковані дані споживача, серед іншого, ЕІС-код, присвоєний оператором ГРМ згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем 56ХМ30F96972135Z. В графі відмітка про підписання споживачем заяв-приєднання, у графі підпис споживача, який підтверджує його згоду, підпис ОСОБА_1 відсутній(а.с. 41-42).
У квитанції ТОВ Сумигаз Збут Шосткинський ВР Кролевецька дільниця на ім`я ОСОБА_1 за вересень 2019 зазначено особовий рахунок: НОМЕР_1 , штрих код, ЕІС код 56 НОМЕР_2 (а.с.117).
30 вересня 2016 ПАТ «Сумигаз» надало ОСОБА_1 відповідь на її звернення про відмову від пропонованих умов договору розподілу природного газу побутовим споживачам, в якому зазначено, що заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, повністю відповідає формі заяви-приєднання, яка затверджена постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2598 та є додатком до Типового договору розподілу природного газу. Крім того одним із пунктів цієї заяви є умова про згоду на автоматизовану обробку персональних даних згідно з чинним законодавством та можливу передачу їх третім особам, які мають право на отримання цих даних згідно з чинним законодавством. При цьому ПАТ «Сумигаз» використовує мінімальну кількість персональних даних споживачів, а саме: прізвище, ім`я своїх споживачів. Роз`яснено, що у випадку відмови побутових споживачів природного газу від присвоєння персоніфікованих ЕІС-кодів, оператором ГРМ має бути здійснено присвоєння ЕІС-коду окремій точці комерційного обліку споживача (об`єкту побутового споживача) (а.с.12-15).
Судом встановлено, що у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від ЕІС-коду, зазначений код не присвоєно точці комерційного обліку газу.
За змістом інформації, яка розміщена на сайті 104.ua зазначено, що EIC-код код енергетичної ідентифікації суб`єкта ринку природного газу та/або точки комерційного обліку, визначений за правилами Європейської мережі операторів газотранспортних систем (ENTSOG) з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, у тому числі для участі у регіональних (міжнародних) газових ринках та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу. Така система кодування рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG) згідно з регламентом Європейської комісії: «EIC схема для кодування та ідентифікації в енергетиці».
Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один EIC-код.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідачів виключити з бази даних присвоєний їй ЕІС-код, штрих-код, десятизначний рахунок споживачів та вести облік, всю необхідну документацію ОСОБА_1 , як побутового споживача, за прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем проживання.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись в повному обсязі з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правовідносини між постачальниками природного газу та фізичними особами - побутовими споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з оператором газорозподільних систем (оператор ГРМ), регулюютьсяЗаконом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженимипостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2496, Кодексом газотранспортної системи, затвердженимпостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, Кодексом газорозподільних систем, затвердженимпостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494.
Відповідно до положень п.23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3-4 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобовязується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставітипового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом,ЦивільниміГосподарськимкодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року №2500затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам.
Згідно з пунктами 1.1 - 1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам цей договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затвердженихпостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об`єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500.
За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.
Згідно з пунктами 1-2 глави 4 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, з метою уніфікації та однозначної ідентифікації споживачів, у тому числі побутових споживачів, та за необхідності їх точок комерційного обліку, а також для забезпечення спрощення процедури зміни постачальника природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем.
Визначення персоніфікованого ЕІС-коду для кожного суб`єкта ринку природного газу, у тому числі для споживачів, підключених до газорозподільних систем, здійснюється у порядку, встановленомуКодексом ГТС.
Відповідно до положень п. 5 розділу І Правил постачання природного газу, затвердженихПостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, ЕІС-код (Identification Code) - персональний код ідентифікації спожива-ча як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи).
Статтею 32 Конституції Українине допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 3 Закону України «Про свобду совісті та релігійні організації», кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Ніхто не може встановлювати обов`язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадя-нином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.
Статтею другою Закону України «Про захист персональних даних»передбачено, що згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надан-ня згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
Згідно з ч. 6статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
За приписами п.4 глави 2 розділу IV Кодексу газотранспортних систем визначено, що Оператор газотранспортної системи відповідає за організацію правильного та коректного розподілу EIC-кодів суб`єктам ринку природного газу України.
Оператор газорозподільної системи присвоює EIC-коди всім споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора, та відповідні EIC-коди їх точкам комерційного обліку ( за необхідності ).
ПостановоюНКРЕКПвід 11 серпня 2016 року № 1418 пункт 3 глави 4 розділу VІКодексу газорозподільних системдоповнено новим абзацом, згідно з якимуразіякщо зарелігійними переконаннямиспоживач заперечуєпроти присвоєнняйому персоніфікованогоЕІС-кодуяксуб`єкту ринкуприродного газу,що підтверджуєтьсязаявою провідмову,зазначенийЕІС-кодприсвоюється ОператоромГРМ точцікомерційного облікуспоживача. Таким чином, присвоєння ЕІС-коду суб`єктам ринку природного газу або вузлам природного газу здійснюється Оператором ГРМ газорозподільним підприємством, яким на території Сумської області є ПАТ «Сумигаз», яке в подальшому змінило назву на акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз».
Проте, відповідно до вищезазначених норм закону, у разі якщо споживач за релігійними переконаннями заперечує проти присвоєння йому персоніфікованого ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу, то зазначений код присвоюється Оператором ГРМ точці комерційного обліку споживача.
Згідно з вимогами ст.32, 35 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за своїми релігійними переконаннями відмовилася від ідентифікаційного номеру, про що міститься відмітка в паспорті. Також у договорі про надання послуги газопостачання від 21 травня 2012 році, укладеному між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та ОСОБА_1 зазначено, що ідентифікаційний код відсутній (а.с.8, 10).
ОСОБА_1 категорично заперечує проти обробки її даних та забороняє присвоювати їй ЕІС-код, будь-які інші цифрові (буквенно-цифрові, штрихкодові, QR-кодові, біометричні) ідентифікатори в силу її релігійних переконань.
Отже, однією з умов реалізації прав позивача є небажання і неприпустимість користуватися будь-якими числовими буквенно-цифровими, штрих кодовими, QR-кодовими, біометричними ідентифікаторами.
З матеріалів справи вбачається, що газопостачальним підприємством ТОВ «Сумигаз Збут» та АТ «Сумигаз» побутовому споживачу ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 присвоєно ЕІС-код 56XM30F96972133Z. ЕІС-код є персоніфікованим і присвоюється з метою уніфікації та однозначної ідентифікації споживачів.
Відповідачами, всупереч вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України, не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у зв`язку з відмовою позивача від ЕІС-коду, зазначений код присвоєно точці комерційного обліку газу.
За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що право ОСОБА_1 порушено та підлягає захисту, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову позивача в частині зобов`язання відповідачів виключити з бази даних присвоєний позивачу ОСОБА_1 EIC код та зобов`язання останніх вести облік щодо неї як побутового споживача за прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем проживання.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не зверталася із заявою про відмову від присвоєння EIC коду спростовуються матеріалами справи, зокрема, відповіддю ПАТ «Сумигаз» (а.с. 12-15), який роз`яснює позивачу наслідки відмови від присвоєння EIC коду. Тому зазначені обставини не можуть бути підставою для скасування рішення в цій частині.
Провадження по справі тривало майже рік, позивачка наполягала на своїх вимогах щодо небажання мати EIC код, представники відповідачів були присутні в судових засіданнях, проте не вжили належних заходів для усунення порушень прав позивача як віруючої людини.
Але колегія суддів не може погодитися з рішенням суду в частині зобов`язання відповідача виключити з бази даних присвоєний ОСОБА_1 штрих-код та десятизначний рахунок споживачів.
Дані вимоги заявлялися позивачем, як вбачається зі змісту позовної заяви остання заперечувала проти будь-яких штрих-кодових ідентифікаторів, вони були предметом судового розгляду, тому твердження апелянта про зворотнє є необґрунтованим.
На підтвердження даних вимог позивачка надала повідомлення про сплату за спожитий газ за вересень 2019 року (а.с. 117).
У даному повідомленні на лицьовій стороні зліва мається штрих-код, а з права вгорі під прізвищем, ім`ям та по батькові споживача зазначено особовий рахунок НОМЕР_1 , а на зворотньому боці повідомлення нанесено НОМЕР_3 -код. Позивачка вважає, що наявні в повідомленні штрих-код, QR-код і особовий рахунок НОМЕР_1 присвоєні саме їй ОСОБА_1 для ідентифікації як споживача, проти чого вона категорично заперечує.
Проте колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в даній частині є необґрунтованими.
Наявний в повідомленні з лівого боку штрих-код не ідентифікує ОСОБА_1 , а ідентифікує саме конкретне повідомлення про сплату за спожитий газ. Даних обставин не заперечував і представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 .
Що стосується особового рахунку, то останній присвоюється саме об`єктам споживачів, а не споживачам. Цей рахунок на підприємстві відповідачів не змінюється при зміні власників або наймачів житлових приміщень, не залежить від кількості споживачів, які зареєстровані або мешкають у житловому приміщенні.
Розміщений на зворотньому боці повідомлення QR-код також не має ніякого відношення до особи ОСОБА_1 , якщо просканувати QR-код, то можно побачити, що в ньому містяться посилання на новий онлайн сервіс для клієнтів/ НОМЕР_4 ua для передачі показань лічильника газу, про передачу показань лічильника газу через viber і таке інше без будь-яких натяків на конкретного споживача. Під самим QR-кодом зазначено, що в ньому йдеться про можливості месенджера 7104 ua у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Будь-яких доказів на спростування зазначеного вище чи обґрунтованості позовних вимог в цій частині позивачем не надано. Тому колегія суддів вважає, що дані вимоги ґрунтуються на припущеннях позивача щодо порушення її прав. А судовому захисту згідно вимог ст. 4 ЦПК України підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи законні інтереси.
Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповіднодо статті376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, а тому скасовує рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», ТОВ «Сумигаз Збут» виключити з бази даних присвоєний ОСОБА_1 штрих-код, десятизначний рахунок споживачів, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 373, 374, 376, 377 ст.ст. 381 - 384,389 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» задовольнити частково.
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 04 лютого 2020 року скасувати в частині зобов`язання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут» виключити з бази даних присвоєний ОСОБА_1 штрих-код, десятизначний рахунок споживачів та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - В.І. Криворотенко
Судді: С.С. Ткачук
І.В. Орлов
