open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 2а-13759/12/2670
Моніторити
Постанова /19.05.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /18.05.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /29.07.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /27.07.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /13.07.2016/ Вищий адміністративний суд України Постанова /23.06.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /09.06.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /09.06.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.06.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /18.02.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /12.02.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /17.05.2013/ Вищий адміністративний суд України Постанова /09.04.2013/ Київський апеляційний адміністративний суд Постанова /10.12.2012/ Окружний адміністративний суд міста Києва Судовий наказ /10.10.2012/ Окружний адміністративний суд міста Києва
emblem
Справа № 2а-13759/12/2670
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /19.05.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /18.05.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /29.07.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /27.07.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /13.07.2016/ Вищий адміністративний суд України Постанова /23.06.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /09.06.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /09.06.2016/ Київський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.06.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /18.02.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /12.02.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /17.05.2013/ Вищий адміністративний суд України Постанова /09.04.2013/ Київський апеляційний адміністративний суд Постанова /10.12.2012/ Окружний адміністративний суд міста Києва Судовий наказ /10.10.2012/ Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2020 року

Київ

справа №2а-13759/12/2670

адміністративне провадження №К/9901/14756/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 (головуючий суддя - Хрімлі О.Г., судді: Ганечко О.М., Літвіна Н.М.) у справі № 2а-13759/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» до Київської регіональної митниці про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» (далі - ТОВ «Київгума») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило скасувати рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 29.03.2012 № 100190000/2012/710812/2; зобов`язати митний орган визначити митну вартість товару за методом 1 згідно з положеннями статті 267 Митного кодексу України за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а саме в розмірі 3470,00 (доларів США) за тону каучуковий натуральний латекс підвулканізованої марки LA Revultex, код УКТЗЕД 4001100000, виробник Revertex (Malaysia) SDN BHD країна виробництва - Малайзія.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2012 в позові відмовлено з тих підстав, що відповідачем правомірно застосовано 6 резервний метод, передбачений статтею 273 Митного кодексу України, а оскаржуване рішення прийнято у межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2016 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 про задоволення позову скасовано та направлено справу на новий апеляційний розгляд, з тих підстав, що суд апеляційної інстанції при апеляційному розгляді справи застосовував норми Митного Кодексу України, що набув чинності з 01.06.2012, який спірні правовідносини не регулює.

За наслідками повторного апеляційного перегляду, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів № 100190000/2012/710812/2 від 29.03.2012. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2012 залишено без змін.

При прийнятті зазначеного судового рішення суд апеляційної інстанції виходив із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Київська регіональна митниця оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 та прийняти нове рішення яким відмовити в позові повністю.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків суду апеляційної інстанції про неправомірність рішення митного органу, оскільки подані ТОВ «Київгума» документи не підтверджували заявлену митну вартість товару, а тому у митного органу були підстави для її визначення за резервним методом на підставі наявної цінової інформації митних вартостях у базі ЄАІС ДМСУ.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, між ТОВ «Київгума» (покупець) та Компанією Trade-STOMIL» (м. Лодзь, Польща) (продавець) укладено контракт № 031/09-11 від 16.09.2011.

На виконання укладеного контракту між ТОВ «Київгума» та Компанією Trade-STOMIL» укладено угоду № 3 від 14.03.2012 на поставку 16 тон каучукового натурального латексу підвулканізованої марки LА Revultex, код УКТЗЕД 4001100000, виробник Revertex (Malaysia) SDN BHD країна виробництва - Малайзія для власного виробництва.

Згідно з п. 2 угоди № 3, ціна на товар, із врахуванням умов поставки DAP - Київ, Україна (INCOTERMS 2010) автомобільним транспортом, за згодою сторін складає 3 470,00 дол. США за тону товару.

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем 29.03.2012 до митного органу подано вантажну митну декларацію № 100190000/2012/371426 із визначенням митної вартості товару за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції), у розмірі 3,47 USD/кг.

Під час перевірки правильності визначення митної вартості товару посадовими особами Київської регіональної митниці здійснено співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, інформація по яким міститься у ціновій базі даних ЄАІС ДМСУ.

Митна вартість була заявлена декларантом за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції), шляхом подання декларації митної вартості форми 1 та становила 3,47 USD/кг.

Згідно з наявною у митного органу інформацією, митна вартість товару каучуковий натуральний латекс УКТЗЕД 4001100000, країна походження Малайзія було здійснено митне оформлення за ціною 4,4 USD/кг, тобто вартість заявленого до митного оформлення товару менша від рівня митної вартості подібних товарів того ж самого виробника з країною походження.

З огляду на викладене, 29.03.2012 посадовою особою відділу контролю митної вартості при перевірці митних декларацій зазначений перелік необхідних додаткових документів, а саме: прайс-лист виробника; відповідна бухгалтерська документація (оплата попередніх поставок, податкові накладні); експертний висновок щодо вартісних характеристик товару.

Оскільки представником ТОВ «Київгума» на деклараціях митної вартості 29.03.2012 зроблено запис «документи надати не маємо можливості. Процедуру консультації проведено», митний орган прийняв рішення про визначення митної вартості товарів № 100190000/2012/710812/2 від 29.03.2012, згідно з яким здійснено коригування митної вартості товару на підставі наявних у нього відомостей на рівні 4,4 USD/кг.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України № 92-IV від 11.07.2002 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі статтею 260 Митного кодексу України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених частиною першою статті 266 Митного кодексу України.

У відповідності зі статтею 266 Митного кодексу України, методами визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, є: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервний.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також положень Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 № 339, та Порядку декларування митної вартості товарів від 20.12.2006 №1766 дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Відповідно до змісту норм пункту 14 Порядку декларування митної вартості товарів та частини четвертої статті 266 Митного кодексу України вбачається, що позивач не зобов`язаний надавати повний перелік документів, визначених пунктом 11 зазначеного Порядку. При цьому витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): неподання декларантом додаткових документів та наявність сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість визначена із застосуванням методу № 6 (резервний метод) з урахуванням вимог статті 273 Митного кодексу України.

Таким чином, оскаржуване рішення митний орган мотивував неподанням декларантом додаткових документів та наявністю сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості.

Проте, в процесі консультацій з декларантом та в рішенні про визначення митної вартості товару митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано відзначено, що за умови ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Тобто за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Між тим, такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При визначенні митної вартості за шостим методом митним органом не обґрунтовано із посиланням на подані декларантом документи неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, заявленої позивачем. Ненадання ж декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанцій дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного рішення митниці про визначення митної вартості.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду апеляційної інстанції особами, які беруть участь у справі, не оскаржується, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду

Джерело: ЄДРСР 89352760
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку