ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

Київ

справа №814/1459/17

адміністративне провадження №К/9901/50763/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Шарапи В.М., Мороз Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росстань», третя особа - Державна фіскальна служба України, про подовження дії спеціальної санкції, за касаційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Птичкіної В.В. від 04.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Вербицької Н.В., Джабурії О.В., Кравченка К.В. від 04.04.2018,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2017 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство, Мінекономрозвитку, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росстань» (далі - ТОВ «Росстань», відповідач), третя особа - Державна фіскальна служба України (далі - ДФС України), у якому просило:

- подовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Міністерства від 29.09.2016 №1624 до ТОВ «Росстань» на термін до усунення Товариством порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185/94-ВР) або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 1 Закону №185/94-ВР за розрахунками за експортними операціями з Extramax Trade LLP (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії), а саме - до погашення простроченої дебіторської заборгованості.

2. У позовній заяві містяться аргументи про те, що Товариство у 2016 допустило порушення вимог Закону №185/94-ВР, у зв`язку з чим Міністерство, на підставі подання ДФС України та відповідно до статті 37 Закону України від 16.04.1991 №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959), наказом від 29.09.2016 №1624 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України» (далі - наказ №1624) застосувало до Товариства спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

3. Позивач зазначав, що 02.02.2017 ДФС України направила до Міністерства пропозиції щодо подовження відносно Товариства дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності (надійшли до Міністерства 07.02.2017).

4. Оскільки згідно зі статтею 37 Закону №959 подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду, Міністерство у липні 2017 року (в межах встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шестимісячного строку, який, на думку позивача, розпочався 07.02.2017 - наступного дня після отримання пропозицій ДФС України) звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.12.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018, у задоволенні позову відмовлено.

6. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що Мінекономрозвитку, всупереч приписам статті 37 Закону №959 та Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 №52, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2000 за №260/4481 (далі - Положення №52), звернулося з позовною заявою до суду для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності після закінчення терміну дії спеціальної санкції, застосованої наказом від 29.09.2016 №1624, що унеможливлює задоволення позовної заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, 02.08.2016 ДФС України направила до Міністерства подання, №13282/5/99-99-14-06-16 відповідно до статті 37 Закону №959 щодо застосування до 63 українських суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності (в тому числі до Товариства) та до 86 іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій.

9. 29.09.2016 Наказом №1624 Міністерство «… за порушення пов`язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті … у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом …» застосувало до Товариства спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

10. Тримісячний строк дії спеціальної санкції закінчився 29.12.2016.

11. 26.12.2016 Міністерство звернулося до ДФС України з приводу висловлення останньою позиції щодо доцільності скасування або подовження дії спеціальної санкції (вих. № 4102-11/41770-03).

12. 02.02.2017 ДФС України, у відповідь на звернення Міністерства, повідомила про доцільність подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, що була застосована позивачем до Товариства наказом №1624 (вих. №1472/5/99-99-14-06-16). Цей лист позивач отримав 07.02.2017.

13. У липні 2017 року Міністерство звернулося до суду з даним адміністративним позовом про подовження дії спеціальної санкції.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. Скаржник вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що продовження дії спеціальної санкції могло бути здійснене лише до закінчення строку її дії, оскільки це, на переконання скаржника, суперечить приписам шостої, сьомої, восьмої статті 37 Закону №959.

15. При цьому, Міністерство наполягає на тому, що з питанням продовження строку дії спеціальної санкції звернулась до ініціатора її застосування - ДФС України у межах передбаченого пунктом 4.9 Положення №52 строку, який необхідно обчислювати з урахуванням визначеного у наказі №1624 моменту початку дії такої санкції (у 40-денний строк з дня набрання чинності вищезгаданим наказом).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Так, відповідно до частин першої, другої, шостої, сьомої, восьмої статті 37 Закону №959 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб`єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.

17. В свою чергу, за приписами пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 3,2, 4.9 Положення №52 спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Санкції застосовуються Мінекономрозвитку України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов`язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності переводяться Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

При застосуванні тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності за 40 днів до закінчення терміну його дії надсилає до ініціатора подання застосування такої санкції запит щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства України не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності разом із відділом правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та/або відділом позовної роботи готують відповідну позовну заяву до суду.

З метою забезпечення позову Міністерство економічного розвитку і торгівлі України може робити клопотання щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на період розгляду справи.

У разі, якщо судом дане клопотання буде незадоволено, а також якщо інформація на запит Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності від ініціатора подання застосування санкції не надійде в термін за 10 днів до закінчення його дії або надійде з пропозицією щодо недоцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видається наказ про зміну виду спеціальних санкцій, яким скасовується дія тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та одночасно застосовується індивідуальний режим ліцензування.

При цьому термін дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності не повинен перевищувати трьох місяців з дати винесення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України відповідного рішення про його застосування.

18. Отже, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону №959 та пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

19. Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

20. Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції вертається з позовною заявою до суду.

21. Відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності за 40 днів до закінчення терміну дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності надсилає до ініціатора подання застосування такої санкції запит щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

22. На підставі отриманих матеріалів, у разі, якщо допущені порушення законодавства України не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відповідні відділи центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності готують позовну заяву до суду.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

23. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем не дотримано процедуру подовження дії застосованої до відповідача санкції, з огляду на те, що термін дії застосованої позивачем санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності сплинув 29.12.2016, а з відповідним запитом Мінекономрозвитку звернулося до ДФС України лише 26.12.2016 (за три дні до закінчення граничного строку дії означеної санкції, а не за сорок днів до його закінчення). Водночас, відповідь на запит отримано 02.02.2017 (з порушенням десятиденного терміну до закінчення дії застосованої санкції), а з позовом для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності Мінекономрозвитку звернулося лише 20.07.2017.

24. Посилання Міністерства на те, що термін дії застосованої відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 29.09.2016 №1624 спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відповідача сплинув не 29.12.2016, як вказано судами, а 08.02.2017, оскільки вказаним наказом передбачено, що спеціальну санкцію необхідно застосувати у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки статтею 37 Закону №959 чітко визначено, що спеціальна санкція у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє не більше трьох місяців саме з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, а не з іншої дати, яка визначена наказом Мінекономрозвитку.

25. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №808/1749/17.

26. Крім того, вказане посилання ніяким чином не спростовує факту звернення до суду (20.07.2017) з позовом для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності Мінекономрозвитку після спливу терміну дії застосованої позивачем санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності Товариства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Ураховуючи викладене, Верховний Суд, провівши у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 КАС України, касаційний розгляд справи, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

28. Наведені ж у касаційній скарзі мотиви висновків судів не спростовують і не містять належних та обґрунтованих доводів, які б давали підстави для її задоволення.

29. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: В.М. Шарапа

Л.Л. Мороз