ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

19 травня 2020 року м. Київ № 640/9004/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., розглянувши позовну заяву та заяву про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі

за позовом

Акціонерного товариства «РВС БАНК»

до

Національного банку України

про

визнання протиправним та скасування рішення №173/БТ від 30.03.2020,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування рішення №173/БТ від 30.03.2020 про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК».

Ухвалою суду від 27.04.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

14 травня 2020 року позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - рішення НБУ від 30.03.2020 №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК» та шляхом заборони органам державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, іншим органам державної влади вчиняти дії з примусового виконання рішення НБУ від 30.03.2020 №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК».

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на очевидні ознаки протиправності рішення Національного банку України від 30.03.2020 №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК» і, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі рішення НБУ від 30.03.2020 №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК» та шляхом заборони органам державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, іншим органам державної влади вчиняти дії з примусового виконання рішення НБУ від 30.03.2020 №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК» може призвести до потреби докладати значних зусиль та витрат для відновлення прав АТ «РВС БАНК», зокрема здійснювати дії щодо повернення банку стягнутого штрафу, суми виконавчого збору та можливих збитків.

Згідно зі статтею 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії, встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У справі міститься копія рішення Національного банку України від 30 березня 2020 року №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК», згідно з яким відповідно до статті 17 Закону України "Про Національний банк України", статей 73, 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 3, 4, 12 Закону України "Про виконавче провадження" накладено на АТ «РВС БАНК» штраф за здійснення банком ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу у розмірі 3 000 390,52грн.

Згідно з пунктами 3-5 вказаного рішення встановлено, що штраф підлягає сплаті протягом 5 днів з дня отримання АТ «РВС БАНК» рішення на користь Національного банку України; рекомендовано АТ «РВС БАНК» не пізніше наступного робочого дня після сплати суми штрафу надіслати Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України інформацію про дату сплати та реквізити квитанції або іншого платіжного документа; вказано, що у разі ненадходження від АТ «РВС БАНК» на адресу Національного банку України у встановлений строк документів, що підтверджують сплату штрафу, вказане рішення буде надіслано для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать зокрема накладення штрафів.

Частина п`ята статті 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлює, що рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання такого рішення воно передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

Таким чином, рішення Національного банку України від 30 березня 2020 року №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК» є виконавчим документом та набрало законної сили з дня його прийняття, і, як вбачається з відповіді Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14 травня 2020 року вже отримано даним відділом для виконання.

У свою чергу, відповідно до положень статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби справляється виконавчий збір; виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Враховуючи викладене, Акціонерне товариство «РВС БАНК» має сплатити накладений на нього штраф добровільно або у порядку примусового стягнення органами державної виконавчої служби; при цьому, як боржник за виконавчим документом, заявник додатково повинен буде сплачувати виконавчий збір у розмірі 300 039,00грн. (10 відсотків суми штрафу).

Разом з тим, позивач переконаний, що рішення Національного банку України від 30 березня 2020 року №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК», є протиправним та прийняте при неправильному застосуванні Національним банком України норм Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Наведене свідчить, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених прав Акціонерного товариства «РВС БАНК», за захистом яких банк звернувся до суду, зокрема: у разі ймовірного задоволення позову, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, у тому числі вчиняти дії, направлені на повернення сплаченого штрафу (звернення із відповідними позовами про стягнення коштів до суду, заходи з виконання рішення суду) та можливих збитків щодо стягнення виконавчого збору, оскільки повернення сплаченого виконавчого збору законом не передбачено.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону).

Частиною сьомою цієї статті визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Суд враховує, що оцінка правомірності рішення Національного банку України від 30 березня 2020 року №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК» надаватиметься судом за результатами розгляду справи №640/9004/20. Водночас, факт оскарження рішення про накладення штрафу в судовому порядку не зупиняє його виконання. Таким чином, стягнення штрафу в примусовому порядку на підставі оскаржуваного рішення до вирішення спору по суті може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову.

Так, основним завданням вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб (у даному випадку виконавчої служби) з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі №826/14722/17 висловив правову позицію, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі (постанова Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №826/9263/17).

Враховуючи, що подання адміністративного позову не зупиняє дію оскаржуваного рішення, а також те, що заява Національного банку України про примусове виконання вказаного рішення разом з оригіналом рішення Національного банку України від 30 березня 2020 року №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК» зареєстровані Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та передані державному виконавцю для вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви Акціонерного товариства «РВС БАНК».

Керуючись ст. ст. 150-154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Акціонерного товариства «РВС БАНК» (02000, м. Київ, вул. Прорізна, 6, код ЄДРПОУ 39849797) про забезпечення позову задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - рішення Національного банку України від 30.03.2020 №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК».

3. Заборонити органам державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, іншим органам державної влади вчиняти дії з примусового виконання рішення Національного банку України від 30.03.2020 №173/БТ про накладення штрафу на АТ «РВС БАНК».

Ухвала набирає чинності з 19.05.2020р. і підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 19.05.2023р.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є:

Акціонерне товариство «РВС БАНК» (02000, м. Київ, вул. Прорізна, 6, код ЄДРПОУ 39849797)

Боржником : Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106)

Відповідно до частини статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Амельохін