Справа №705/845/20

2-а/705/74/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2020 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Коваля А.Б.

при секретарі Безвенюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Васильченка Володимира Володимировича, про оскарження та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Васильченка Володимира Володимировича, про оскарження та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В позові він вказує, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2089363, яка складена в електронній формі у вигляді стрічки, яку він отримав 19.02.2020 р. засобом поштового зв`язку. Згідно оскаржуваної постанови: «…10.02.2020 року 00:30 вул. Центральна, 1А водій керуючи ТЗ після зупинки на проїзній частині не ввімкнув світлову аварійну сигналізацію, чим порушив п.9.9-а ПДР - порушення ввім.аварій.світ.сигнал.при зупинці на дорозі - ст. 125 КУпАП…». В позові вказано, що позивач категорично не згоден з порушеннями правил дорожнього руху та винесеною постановою, вважає її протиправною та такою, яка підлягає скасуванню, а дії інспектора незаконними та протиправними. Позивач вважає, що надіслана поштою постанова є помстою на скаргу на неправомірні дії поліцейських 10.02.2020 р. о 00 год. 30 хв. в с. Шарин Уманського району по вул. Центральна, 1А правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП він не вчиняв, вказаний транспортний засіб поліцейські не зупиняли, жодних звинувачень в його адресу щодо зазнчаеного правопорушення не було, розгляду справи в його присутності о 00 год. 36 хв. 10.02.2020 р. за вищевказаною адресою не відбувалося. Також, в позові вказано, що оскільки постанова не виносилась, тому позивач не міг відмовитися від її підпису та отримання, а взагалі дізнався про її снування лише 19.02.2020 р. Тому позивач просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду на оскарження постанови про справі про адміністративне правопорушення; визнати дії відповідача - протиправними; визнати постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною та скасувати, а провадження по справі - закрити; стягнути з інспектора УПП в Черкаській області на його користь понесені судові витрати.

В судове засідання позивач, будучи належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, - не з`явився. При цьому до суду ним було надано заяву про розгляд справи у його відсутність. Також у відповідній заяві є посилання на те, що позов він підтримує і просить його задовольнити.

Відповідач інспектор УПП в Черкаській області сержант поліції Васильченко В.В., в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно, у встановленому законом порядку.

Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що інспектором УПП в Черкаській області Васильченком В.В. 10.02.2020 р. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2089363, а саме, що «…10.02.2020 року 00:30 вул. Центральна, 1А водій керуючи ТЗ після зупинки на проїзній частині не ввімкнув світлову аварійну сигналізацію, чим порушив п.9.9-а ПДР - порушення ввім.аварій.світ.сигнал.при зупинці на дорозі…». Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст. 125 КУпАП, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді попередження.

Суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень трактуються на користь позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06).

Відповідно до п. 24 постанови ПВС України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух», юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з положеннями ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечував, відповідач був зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Відповідно до статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

В КУпАП (стаття 251) вказано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим.

Згідно з положеннями статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Також, в пункті 9 розділу ІІІ, зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

В статті 16 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що водій зобов`язаний виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

При цьому, в статті 41 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, дії водіїв під час руху на транспортному засобі врегульовані Правилами дорожнього руху, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2013 р. № 111. В пункті 1.1. зазначених Правил, вказано, що вони відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил. Також, в пункті 1.9 вказано, що особи (далі ПДР України), які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

За перевіркою матеріалів справи, звертаючись до суду з вказаним позовом позивач в позові ставив питання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначив обставини, з якими пов`язує поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строку, який обчислюється з дня вручення постанови. При цьому, слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.

Таким чином, при викладених вище обставинах, суд вважає, що є підстави для поновлення строку оскарження постанови, оскільки із даною постановою позивач належним чином у встановлені законодавством строки ознайомлений не був і участі при розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення не приймав. Судом встановлено, що із змістом вказаної постанови позивач ознайомився лише після відкриття виконавчого провадження та повідомлення його про наявність виконавчого провадження на підставі відповідної постанови.

Тобто, судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 не був присутнім при винесені оскаржуваної ним постанови - 10.02.2020 р., а дізнався про її існування лише після того, як отримав постанову за місцем свого проживання, яка була надіслана йому 19.02.2020 р., тому суд вважає, що причини пропуску строку позивачем ОСОБА_1 є поважними.

Таким чином, при викладених вище обставинах, суд вважає, що є підстави для поновлення строку оскарження постанови від 10.02.2020 року.

Враховуючи вказане вище, у сукупності, обставини встановлені судом в судовому засіданні, суд вважає, що за таких обставин винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження за ст. 125 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 17, 122, 158, 160, 161, 162, 171-2 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 7-9, 90, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Поновити строк оскарження постанови інспектора Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Васильченка Володимира Володимировича серії ЕАК № 2089363 від 10.02.2020 року у справі про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Васильченка Володимира Володимировича, про оскарження та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2089363 від 10.02.2020 року, винесену відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП у вигляді попередження, а провадження по справі - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Коваль