П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/1879/19Час і місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

15:07, м. Херсон;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

20.12.2019 року;

Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Танасогло Т.М.

За участю: секретаря - Іщенка В.О.

представника апелянта - Лисого С.О.

представника позивача - Думанського Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо внесення відомостей про припинення розшуку ОСОБА_1 до ІП "Розшук" ЄІС МВС; зобов`язати Національну поліцію України виключити з ІП "Розшук" ЄІС МВС відомості щодо розшуку громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що у 2016 році позивач дізнався про внесення відносно нього в Інформаційну систему МВС даних як про особу, що перебуває у розшуку як цивільний відповідач. При цьому, позивач не вчиняв кримінальних правопорушень та не був відповідачем у цивільних справах. Позивач неодноразово звертався до органів поліції та розслідування із вимогами надати роз`яснення з приводу наявних в інформаційній системі органу внутрішніх справ відомостей та вжити заходів щодо виключення такої інформації відносно ОСОБА_1 . Оскільки відповідач не виконує свої функції та не вживає заходи щодо приведення у відповідність даних Єдиної інформаційної системи МВС, а наявність цих даних у системі позбавляє ОСОБА_1 можливості вільно користуватись своїми правами, позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом та ставити питання про зобов`язання органу поліції вчинити відповідні дії в судовому порядку.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо неприйняття рішення на звернення ОСОБА_1 від 21.06.2019 про проведення перевірки відповідності чинному законодавству України знаходження особистих даних ОСОБА_1 в обліках МВС України, як особи щодо якої здійснюються розшукові заходи та про приведення вказаних обліків у відповідність до вимог чинного законодавства та відомчих нормативних документів шляхом коригування інтегрованої інформаційної пошукової системи МВС України. Зобов`язав Національну поліцію України розглянути звернення ОСОБА_1 від 21.06.2019 року з прийняттям рішення щодо заявлених вимог. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що аналіз Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженого наказом МВС України 03.08.2017 року №676, показав, що розпорядником системи ІПНП є Національна поліція України, а користувачами системи ІПНП є посадові особи органів (підрозділів) поліції, яким в установленому порядку надано право доступу до інформації в цій системі. Отже, саме Національна поліція є центральним органом виконавчої влади уповноваженим на вчинення дій, пов`язаних з внесенням відомостей, що формуються у процесі провадження оперативно-розшукової діяльності до бази даних, що входить до єдиної інформаційної системи МВС. Водночас, суд першої інстанції вказав на необґрунтованість доводів Національної поліції про те, що вилучення інформації про розшук з інформаційно-пошукових систем органами Національної поліції України можливе після визначення підслідності по кримінальному провадженню, оскільки відповідно до наданих відповідей позивачу зазначено, що кримінальні провадження/справи відносно ОСОБА_1 відсутні, досудове розслідування у таких кримінальних провадженнях не проводилось.

Разом з цим, судом першої інстанції враховано, що, оскільки позивач звертався до Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України з вимогами провести перевірку відповідності чинному законодавству України знаходження його особистих даних в обліках МВС України як особи, щодо якої здійснюються розшукові заходи та привести вказані обліки у відповідність до вимог чинного законодавства та відомчих нормативних документів шляхом коригування інтегрованої інформаційної пошукової системи МВС України, однак відповіді на день розгляду адміністративної справи йому не надійшло, суд першої інстанції зазначив про передчасність вимог позивача про зобов`язання відповідача виключити з ІП "Розшук" ЄІС МВС відомості щодо розшуку громадянина України.

З огляду на те, що розгляд відповідної заяви позивача відносяться до виключної компетенції Національної поліції України, проте відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду цієї заяви та не вчинено відповідних дій, суд вказав про відсутність можливості зобов`язати відповідача виключити з ІП "Розшук" ЄІС МВС відомості щодо розшуку громадянина України, ОСОБА_1 .

У зв`язку із чим, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд першої інстанції вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача із зобов`язанням Національної поліції України розглянути звернення ОСОБА_1 від 21.06.2019 року з прийняттям рішення щодо заявлених вимог, що відповідатиме належному способу захисту порушених прав.

В апеляційній скарзі Національна поліція України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції в порушення правил адміністративного процесуального законодавства вирішено спір поза межами позовних вимог та обставин справи, які досліджувались під час його розгляду. Оскільки під час розгляду справи не ставилось питання про дотримання органом поліції норм законодавства з питання надання чи не надання відповіді на звернення позивача, у тому числі з приводу вказаних обставин не досліджувались докази, висновок суду першої інстанції про протиправну бездіяльність відповідача в цій частині є передчасним. Разом з цим, апелянт вказує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що відповідно до Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року №1024, власником і розпорядником єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ (ЄІС МВС) є держава в особі МВС, а інформація, що обробляється в єдиній інформаційній системі МВС, може бути змінена засобами функціональних підсистем єдиної інформаційної системи МВС уповноваженим працівником суб`єкта єдиної інформаційної системи МВС лише у випадках, передбачених положеннями про функціональні підсистеми єдиної інформаційної системи МВС. Водночас, апелянт зазначає, що Національною поліцією України підтримується в актуальному стані бази даних єдиної інформаційної системи МВС тільки щодо тієї інформації, яка утворюється виключно в процесі діяльності поліції, зокрема, в процесі оперативно - розшукової діяльності. Внесення відомостей щодо оголошення та припинення розшуку осіб, які переховуються від органів влади до ІП "Розшук" здійснюється виключно на підставі інформаційно-статистичної картки на розшукуваного, що надається ініціатором розшуку. Таким чином, неправильним є висновок суду першої про допущення Національною поліцією України будь-яких протиправних дій зі спірних питань та обставини для задоволення позовних вимог відсутні.

У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Міністерство внутрішніх справ України посилаються на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність обставин для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, згідно обліків МВС України Бєлік І.В. є цивільним відповідачем, розшук якого оголошено 08.01.2014 року Джанкойським МРВ ГУМВС України в АР Крим ОРС №11426001.

Позивач звертався до органів поліції щодо надання роз`яснень з приводу перебування відносно нього інформації в обліках МВС як про особу, яку оголошено в розшук, здійснені заходи відповідного розслідування та вирішення питання про припинення розшуку.

На звернення позивача з приводу вказаного питання Управлінням кримінальної поліції (карного розшуку) ГУНП в Херсонській області у своєму листі від 30.09.2016 року №Б/58/3/9/01-2016 зазначено, що підслідність відповідного кримінального правопорушення за Головним Управлінням Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не визначено.

Роз`яснено, що проведення подальших досудових розслідувань по кримінальним провадженням можливо лише після визначення підслідності, після чого можливе прийняття в кримінальному провадженні відповідних процесуальних рішень та корегування інтегрованої інформаційної пошукової системи МВС України.

Листом від 07.12.2018 року №Б-13/9/01/3/-2018 УІАП ГУНП в Херсонській області повідомлено ОСОБА_1 про те, що його звернення про корегування інтегрованої інформаційної пошукової системи МВС направлено до Департаменту Інформаційної підтримки Національної поліції України для подальшої передачі їх в Департамент Карного розшуку Національної поліції України для вирішення питання щодо припинення розшуку.

На подальші звернення із вказаних питань прокуратурою Автономної Республіки Крим, Управлінням карного розшуку ГУНП в Херсонській області та ГУНП в Автономній республіці Крим та м. Севастополі у листах від 03.06.2019 року №04/2-256вих-19, від 06.06.2019 року №1785/100/03-2019, від 07.06.2019 року №Д/6аз/3/30/01-2019 повідомлено позивачу про те, що підслідність кримінального правопорушення Генеральною прокуратурою України за ГУНП в автономній Республіці Крим та м. Севастополі відносно ОСОБА_1 не визначалась, досудове розслідування слідчим відділом ГУНП в АР Крим та м. Севастополі не здійснюється, розшук не проводиться у зв`язку із тим, що розшукова справа №11426001 після окупації Автономної Республіки Крим залишилась на окупованій території та до материкової частини України не передавалась.

Із вимогами про корегування інформації відносно ОСОБА_1 як про особу, яка перебуває у розшуку, позивач звертався до Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України.

Не погоджуючись із діями органу поліції, посилаючись на протиправну бездіяльність відповідача у вирішенні питання щодо зняття його з обліку осіб, які перебувають у розшуку, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мету, призначення, завдання, статус, структуру та склад Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України визначає Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.10.2009 року №436, розроблене відповідно до Законів України "Про міліцію", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про Національну програму інформатизації"; Указу Президента України від 20.10.2005 року №1497 "Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій"; постанов Кабінету Міністрів України від 04.10.2006 року №1383 "Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України", від 20.12.2006 року №1767 "Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007 - 2009 роки".

Відповідно до п. 1.3 Положення від 12.10.2009 року №436 Інтегрована інформаційно-пошукова система органів внутрішніх справ України - це сукупність організаційно-розпорядчих заходів, програмно-технічних та інформаційно-телекомунікаційних засобів, що забезпечують формування та ведення довідково-інформаційних, оперативно-розшукових обліків, авторизований доступ до інформаційних ресурсів ІІПС.

Згідно із п. 3.1 Положення від 12.10.2009 року №436 Інформаційними ресурсами (об`єктами обліку) ІІПС є об`єктивно поєднаний набір відомостей, що безпосередньо стосується осіб, кримінальних та адміністративних правопорушень, а також інших подій, який накопичується в процесі службової діяльності ОВС в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на ОВС, відповідно до чинного законодавства. До складу інформаційних ресурсів належать відомості, зокрема, щодо: осіб, яких затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, які обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, узяті під варту або на яких накладено стягнення у вигляді адміністративного арешту, у тому числі їх фотографії та дактилоскопічні дані; осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, пропали безвісти, та в інших випадках, передбачених законами України.

Пунктом 3.2 Положення від 12.10.2009 року №436 визначено, що джерелами формування інформаційних ресурсів ІІПС є: зареєстровані в ОВС заяви і повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, кримінальні провадження; повідомлення працівників ОВС у разі звернення до них громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких; повідомлення про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші надзвичайні події, які підлягають реєстрації в ОВС; повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи; рішення органів (посадових осіб), виконання яких покладено на ОВС відповідно до чинного законодавства; видані на ім`я особи документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень; інформація, отримана від громадян і посадових осіб, про вчинені кримінальні правопорушення під час проведення слідчих (гласних) розшукових дій; інформація, отримана від правоохоронних органів іноземних держав на підставі міжнародних договорів України, угод про співробітництво між МВС і відповідними органами іноземних держав у сфері боротьби із злочинністю.

Згідно із п.п. 4.2, 4.3, 4.4 Положення від 12.10.2009 року №436 Держателем (власником) ІІПС є Міністерство внутрішніх справ України.

Розпорядником ІІПС є Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС.

Повноваження розпорядника ІІПС на регіональному рівні надаються управлінням (відділам) інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС, УМВС.

Завдання розпорядника - управління ІІПС та відповідними складовими системи, контроль за формуванням та підтриманням в актуальному стані інформаційних ресурсів ІІПС, надання користувачам прав доступу до ІІПС, ведення їх обліку, вживання заходів щодо розвитку і вдосконалення ІІПС.

Користувачі ІІПС - працівники ОВС, яким розпорядником ІІПС відповідно до вимог чинного законодавства надано право доступу до інформації в ІІПС.

Відповідно до п.п. 7.4, 7.5 Положення від 12.10.2009 року №436 МВС забезпечує реалізацію права кожної особи знайомитися з інформацією про себе, яка зберігається в інформаційних підсистемах ІІПС, відповідно до чинного законодавства.

Інформація з інформаційних підсистем ІІПС надається у формі витягів безкоштовно на письмову вимогу суду, органів прокуратури, дізнання і слідства, інших органів державної влади (посадових осіб) у зв`язку зі здійсненням ними повноважень, визначених чинним законодавством.

Структуру, загальні засади функціонування єдиної інформаційної системи МВС, регулює порядок її формування та використання визначає Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ та переліку її пріоритетних інформаційних ресурсів, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 14.11.2018 року №1024.

Додатком до постанови Кабінету міністрів України від 14.11.2018 року №1024 визначено, що суб`єктом єдиної інформаційної системи МВС, який обробляє відомості, що формуються у процесі провадження оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону є Національна поліція.

Відповідно до п. 2 Розділу І Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 року №676, інформаційно-телекомунікаційна система "Інформаційний портал Національної поліції України" - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є складовою частиною єдиної інформаційної системи МВС.

Згідно із п. 1 Розділу II Положення від 03.08.2017 року №676 основними завданнями системи ІПНП є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України та забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС.

Пункт 1 Розділу III Положення від 03.08.2017 року №676 визначає, що інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується для формування тимчасових наборів даних, що створюються в процесі діяльності поліції та використовуються для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України "Про Національну поліцію".

Разом з цим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-УІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 року №2135-ХІІ оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами, зокрема, Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" створено Головне управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Вирішено ліквідувати як юридичних осіб публічного права територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, в тому числі Джанкойський міський відділ (з обслуговування міста Джанкой та Джанкойського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених цим Законом.

Згідно із п.п. 1, 2, 3 ч. 2 вказаної статті Закону України від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; користується базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади; здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу.

Аналогічні повноваження закріплені у п.п. 40 п. 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року №877.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 26 Закону України від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно: осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу; виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду; розшуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, які ухиляються від відбування покарання або вироку суду; розшуку осіб, зниклих безвісти.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року №1207-VII підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, визначається Офісом Генерального прокурора. Матеріали досудового розслідування щодо злочинів, кримінальні провадження щодо яких знаходяться на стадії досудового слідства, повинні бути передані органам досудового слідства, визначеним Офісом Генерального прокурора.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених цим Законом.

Поповнення відповідної бази даних є результатом діяльності уповноважених підрозділів органів поліції, у тому числі підрозділами кримінальної та спеціальної поліції.

Таким чином, внесення відповідної інформації до єдиної інформаційної системи МВС може бути реалізоване шляхом прийняття органом розслідування певних рішень, які мають бути відображені у системі.

Не передача кримінальної чи іншої справи або не визначення підслідності таких справ відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не може бути автоматично виключати систему певною інформацією.

Крім того, питання про неправомірність дій чи бездіяльності уповноважених органів щодо вжиття заходів в одержанні певних матеріалів, визначення їх підслідності для подальшого вирішення питання щодо зняття з розшуку позивача у цій адміністративній справі не ставиться.

Враховуючи викладене, оскільки Національна поліція України не є безпосередньо тим органом, який наповнює єдину інформаційну систему даними, у тому числі про розшук осіб чи зняття їх з розшуку, в процесі своєї діяльності, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є неправильним та такий, що зроблений в результаті неналежної оцінки обставинам справи.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права, а також обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національної поліції України - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.05.2020 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

Т.М. Танасогло