Справа № 525/1385/16-ц
Провадження №2/541/48/2020
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 травня 2020 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі,
головуючої, судді Куцин В.М.,
секретаря судових засідань Прус Т.В.,
з участю представників и позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, Великобагачанської районної ради Полтавської області, про визнання права постійного користування майном (земельною ділянкою) в порядку спадкування, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Відділ Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області, ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ :
10 червня 2019 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, як до найбільш територіально наближеного, з Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Рокитянської сільської ради Великобагачанського р-ну Полтавської області, Великобагачанської районної ради Полтавської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Відділ Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області про визнання права постійного користування майном (земельною ділянкою) в порядку спадкування, у зв`язку з неможливістю утворення нового складу суду для розгляду справи.
Обґрунтовуючи уточнену позовну заяву позивачі посилалися на те, що згідно Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1 від 03 вересня 1997 року, виданого Великобагачанською районною радою народних депутатів Полтавської області, що зареєстрований в Книзі записів державні актів на право постійного користування землею за ОСОБА_6 , якому належало право постійного користування земельною ділянкою площею 49.1 га.
На підставі розпорядження голови Великобагачанської районної держави адміністрації Полтавської області №335 від 23 грудня 1997 року було зареєстроване селянське (фермерське) господарство «С.Г.М.». головою господарства був ОСОБА_6 . Державний акт на право постійного користування землею від 03 вересня 1997 року сер І -ПЛ № 012605, земельна ділянка розташована на території Рокитнянської сільської рад членів господарства не має.
Даним розпорядженням голови Великобагачанської райдержадміністрації був зареєстровано Статут селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.», які підписаний головою даного господарства ОСОБА_6 .
Відповідно до наказу №1 від 09 січня 1998 року по СФГ «С.Г.М.» «Про призначення голови СФГ «С.Г.М.», з цієї дати ОСОБА_6 , приступив до виконані обов`язків голови СФГ «С.Г.М.». підставою для прийняття даного наказу стало свідоцтво про державну реєстрацію СФГ «С.Г.М.» №51/29 від 09 січня 1998 року.
Позивачі, як спадкоємці першої черги законом згідно ст. 1261 ЦК України у встановленому порядку прийняли спадщину після смерті батька та отримали свідоцтва про право па спадщину за законом на визначене майно
З нової редакції Статуту СФГ «С.Г.М.» за 2014 рік та Витягу з СДРПОУ станом на 26 вересня 2016 року, встановлено, що дане господарство розташоване в с. Рокита Великобагачанського району Полтавської області, його засновниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; головою СФГ «С.Г.М.» є ОСОБА_3
Спірна земельна ділянка площею 49.1 га розташована за межами населені пунктів на території Рокитнянської сільської ради Великобагачанського райої Полтавської області, при цьому, будь-яких договорів про право користування цією земельною ділянкою або оренди не укладалося із власником землі на час смерті засновника та голови СФГ «С.Г.М.».
Поряд з цим, вищевказана земельна ділянка фактично продовжує використовуватися для ведення фермерського господарства СФГ «С.Г.М.».
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід праві обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осі (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1 ст. 1218 ЦК України).
ОСОБА_6 був засновником та головою Селянського фермерської господарства «С.Г.М . ». де здійснював статутну діяльність з 1998 року та по день смерті по 2008 рік.
Позивач ОСОБА_3 є головою Селянського фермерського господарстві «С. Г.М. » зареєстрованого у 1998 році, а позивач ОСОБА_4 є членом цього господарство.
Згідно відповіді Рокитянської сільської ради від 29.03.2017 року №02-10/111 спірна земельна ділянка використовується СФГ «С.Г.М. для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто за цільовим призначенням, єдиний податок на земельну ділянку в сільську раду сплачується.
Земельна ділянка, яка передавалась ОСОБА_6 який помер у 2008 році, в постійне користування для ведення фермерського селянського господарства «С.Г.М.». засновником якого він і був, та яке до теперішнього часу здійснює свою статутну діяльність та використовує зазначену земельну ділянку за цільовим призначенням, тому позивачі ОСОБА_3 , як голова Селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» та ОСОБА_4 як його член такого господарства, мають право постійного користування вказаною земельною ділянкою в порядку спадкування по 1/2 частині, як спадкоємці.
19 грудня 2016 року, позивачі звернулися до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майнове право - право постійного користування земельною ділянкою площею 49,1 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що знаходиться на території Рокитянської сільської ради Великобагачанського району, Полтавської області після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_6 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право постійного користування на земельну ділянку відмовлено у зв`язку з тим, що право постійного користування землею (без укладення договору оренди) не входить до складу спадщини.
Згідно державного акту серія РЗ № 667538 від 30.12.2003 року, виданого на підставі розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації № 332 від 16.07.2003 року. ОСОБА_3 передано у приватну власність земельна ділянка площею 3.4500 га на території Рокитяпської сільської ради.
Згідно державного акту серія РЗ № 667537 від 30.12.2003 року, виданого на підставі розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації № 332 від 16.07.2003 року. ОСОБА_9 передано у приватну власність земельна ділянка площею 3,8200 га на території Рокитяпської сільської ради.
Згідно державного акту серія РЗ № 667536 від 30.12.2003 року, виданого на підставі розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації № 332 від 16.07.2003 року, ОСОБА_6 передано у приватну власність земельна ділянка площею 4.2800 га на території Рокитянської сільської ради.
Дана земельна ділянка успадкована після смерті ОСОБА_6 його синами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у рівних частках, що становить1/2 земельної ділянки згідно свідоцтв про право власності на спадщину за законом від 04.07.2009 року.
Просили визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом, право постійного користування по 1/2 частині земельної ділянки площею 37,55 га, яка розташована на території Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства рішенням 12 сесії 22 скликання Великобагачанської районної ради народних депутатів Полтавської області від 18 березня 1997 року, яка на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І- ПЛ № 012605, виданого Великобагачанською районною радою народних депутатів Полтавської області 03 вересня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №39, перебувала в постійному користуванні ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14 червня 2019 року ухвалою судді прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та призначено повторне проведення підготовчого засідання, яке судом відкладалося неодноразово за заявою сторін по справі, відсутністю даних про належне повідомлення учасників про дату та час розгляду справи судом.
15.11.2019 ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_5 , в зв`язку з чим в підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.12.2019 року, яке відкладено до 27.01.2020 року в зв`язку з перебуванням головуючої судді в нарадчій кімнаті.
27.01.2020 року позивачами подана уточнена позовна заява про зменшення позовних вимог, в зв`язку з чим оголошена перерва до 21.02.2020 року.
Ухвалою суду від 21 лютого 2020 року підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Рокитянської сільської ради Великобагачанського р-ну Полтавської області, Великобагачанської районної ради Полтавської області, про визнання права постійного користування майном (земельною ділянкою) в порядку спадкування, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Відділ Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області, ОСОБА_5 , закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представники позивачів заявлені позивачами позовні вимоги підтримали, в своїх поясненнях посилалися на обставини та доводи, які викладені в обґрунтуванні уточненого позову і просили позов задовольнити у повному обсязі. Не заперечували проти ухвалення заочного рішення. Стверджували, що СФГ «С.Г.М.» використовує земельну ділянку площею 37,55 га., третя особа ОСОБА_5 з будь - якими вимогами до позивачів не звертався, не визначав межі належної земельної ділянки і останнім не відомо її місце розташування.
Представники відповідачів Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, Великобагачанської районної ради Полтавської області в судове засідання не з`явилися повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 125,128 том 4).
Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області заперечив проти задоволення позовних вимог позивачів, у своїх поясненнях посилалася на наявність правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 23.11.2016 року щодо переходу права постійного користування землею від однієї особи до іншої в порядку спадкування; також посилалася на те, що зі спірної земельної ділянки, яка надавалася в постійне користування площею 49,1 га за життя ОСОБА_6 було виділено три земельні ділянки у приватну власність для ведення фермерського господарства, що посвідчено Державними актами на право приватної власності на землю - ОСОБА_6 площею 4,2800 га, ОСОБА_3 площею 3,4500 га та ОСОБА_9 площею 3,8200 га, тому площа земельної ділянки, яка вказана у позовній заяві не відповідає реальній площі земельної ділянки, яка фактично знаходиться за межами населених пунктів на території Рокитянської сільської ради Великобагачанського району і становить площу 37,55 га. (а.с.а.с.173-177 том 1).
Представник третьої особи - Відділу Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області, в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 126 том 4)
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 129 том 4)
Враховуючи згоду позивача суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.223 ч.4 ЦПК України та ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України.
Заслухавши відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 згідно рішення 12 сесії 22 скликання Великобагачанської районної ради народних депутатів Полтавської області від 18 березня 1997 року надано земельну ділянку розміром 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Рокитнянської сільської ради народних депутатів. Даний факт підтверджується Архівним витягом з протоколу вищевказаної сесії даної районної ради (а.с.13 том 1 ).
Згідно Державного акту на право постійного користування землею серія І- ПЛ№012605 від 03 вересня 1997 року, виданого Великобагачанською районною радою народних депутатів Полтавської області, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №39, ОСОБА_6 , жителю с. Рокита, Великобагачанського району Полтавської області належало право постійного користування земельною ділянкою площею 49,1 га (а.с.12 том 1).
На підставі розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області №335 від 23 грудня 1997 року було зареєстровано селянське (фермерське) господарство «С.Г.М.», головою господарства є ОСОБА_6 , який проживає в с. Рокита, Великобагачанського району Полтавської області, Державний акт на право постійного користування землею від 03 вересня 1997 року №39, земельна ділянка розташована на території Рокитнянської сільської ради, членів господарства не має (а.с.14 том 1 ).
Даним розпорядженням голови Великобагачанської райдержадміністрації було зареєстровано Статут селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.», який підписаний головою даного господарства ОСОБА_6 (а.с.15-18 том 1).
Відповідно до наказу №1 від 09 січня 1998 року по СФГ «С.Г.М.» «Про призначення голови СФГ «С.Г.М.», з цієї дати ОСОБА_6 приступив до виконання обов`язків голови СФГ «С.Г.М.», підставою для прийняття даного наказу стало свідоцтво про державну реєстрацію СФГ «С.Г.М.» №51/29 від 09 січня 1998 року (а.с.19 том 1 ).
Відповідно до матеріалів спадкової справи спадщину за законом як спадкоємці першої черги прийняли сини померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дружина померлого ОСОБА_9 від прийняття спадщини відмовилася. 04.07.2009 року на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом по одній другій частці кожному на земельні ділянки площею 3,83 га та 4,28 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. 29.07.2011 року на їх ім`я були видані свідоцтва про право на спадщину по одній другій частці автомобіля кожному; інші заяви та претензії кредиторів не надходили, заповіт ОСОБА_6 не посвідчувався (а.с.а.с.55-63 том 1 ). Отже, з вищевказаних матеріалів вбачається, що діти померлого ОСОБА_6 його сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як спадкоємці першої черги за законом згідно ст.1261 ЦК України у встановленому порядку прийняли спадщину після смерті батька та отримали ряд свідоцтв про право на спадщину за законом на визначене майно (а.с.57 зворот, 58-61 том 1).
З нової редакції Статуту СФГ «С.Г.М.» за 2014 рік та Витягу з ЄДРПОУ станом на 26 вересня 2016 року, встановлено, що дане господарство розташоване в с. Рокита Великобагачанського району Полтавської області, його засновниками є ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ; головою СФГ «С.Г.М.» є ОСОБА_3 (а.с.20-29 том 1 ).
Сторонами у справі не заперечується те, що спірна земельна ділянка площею 49,1 га (яка вказана у позовних вимогах позивачів) розташована за межами населених пунктів на території Рокитнянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, при цьому, будь-яких договорів про право користування цією земельною ділянкою або оренди не укладалося із власником землі на час смерті засновника та голови СФГ «С.Г.М.».
Поряд з цим, вищевказана земельна ділянка фактично продовжує використовуватися для ведення фермерського господарства СФГ «С.Г. М. ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 25.11.2008 (а.с. 30 том 1).
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 19 грудня 2016 року звернулися до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майнове право - право постійного користування земельною ділянкою площею 49,1 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що знаходиться на території Рокитянської сільської ради Великобагачанського району, Полтавської області після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_6 . Постановою державного нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області від 19.12.2016 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право постійного користування на земельну ділянку відмовлено у зв`язку з тим, що право постійного користування землею (без укладення договору оренди) не входить до складу спадщини (а.с. 31 том1).
Згідно державного акту серія РЗ № 667538 від 30.12.2003 року, виданого на підставі розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації № 332 від 16.07.2003 року. ОСОБА_3 передано у приватну власність земельна ділянка площею 3.4500 га на території Рокитяпської сільської ради (а.с. 176 том. 1 ).
Згідно державного акту серія РЗ № 667537 від 30.12.2003 року, виданого на підставі розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації № 332 від 16.07.2003 року. ОСОБА_9 передано у приватну власність земельна ділянка площею 3,8200 га на території Рокитяпської сільської ради (а.с. 177 том.).
Згідно державного акту серія РЗ № 667536 від 30.12.2003 року, виданого на підставі розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації № 332 від 16.07.2003 року, ОСОБА_6 передано у приватну власність земельна ділянка площею 4,2800 га на території Рокитянської сільської ради (а.с.175 том 1 ).
Відповідно до повідомлення Головного управління держгеокадастру у Полтавській області із земельної ділянки площею 49,1 га було виділено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 три земельні ділянки , в результаті чого утворилося чотири земельні ділянки , з яких три набувалися на праві приватної власності членами СФГ ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 ) , а інша загальною площею 37,55 га. фактично залишилася у постійному користуванні СФГ «С.Г.М.» (а.с. 173-175 том.1 )
Згідно зі статтею 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Згідно з пунктом «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Стаття 23 Закону України «Про фермерське господарство» передбачає, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 92 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою визначалося як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.
Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно з частиною першою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦK України з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини) право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України та частини другої статті 102 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.
Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 березня 1991 року, яка втратила чинність на підставі Постанови Верховної Ради України N 2201-XII від 13 березня 1992 року, затверджено форми державних актів: на право довічного успадковуваного володіння землею; на право постійного володіння землею; на право постійного користування землею.
Пунктом 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
У Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. №5-рп (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що у ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння. ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю (зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (стаття 6)). Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь - якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу.
Конституційний Суд України вважав, що встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 01 січня 2008 року, потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті 14, частини другої статті 41 Конституції України. У зв`язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.
Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
- пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;
- пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
З огляду на викладене, особа, яка користується земельною ділянкою на праві постійного користування за Законом не може бути позбавлена права на таке користування.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.
Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України, спадкоємець стає учасником правовідношення з постійного користування земельною ділянкою .
При цьому згідно із частиною 2 статті 395 ЦК України законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
Крім того, відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Враховуючи наведені обставини, очевидну необхідність дотримання балансу індивідуального та публічного інтересу у вирішенні вказаного питання, право постійного користування земельною ділянкою може бути визнано таким, що успадковане позивачами, оскільки право постійного користування земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17 (провадження № 14-487цс19), в якій Велика Палата відступила від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 178/447/16-ц та постановах Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 181/698/14-ц та від 23 листопада 2016 року у справі № 668/477/15-ц, відповідно до яких право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право володіння земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, і не входить до складу спадщини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В супереч положень ст. 81 ЦПК України відповідачами не спростовано твердження представників позивачів, що на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 , останній , як голова СФГ «С.Г.М.» використовував земельну ділянку площею 37,55 га в межах земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І- ПЛ № 012605, виданого Великобагачанською районною радою народних депутатів Полтавської області 03 вересня 1997 року, що підтверджується повідомленням Головного управління держгеокадастру у Полтавській області. Та не спростовано твердження представників позивачів, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, що належна третій особі ОСОБА_5 земельна ділянка, яка знаходиться на території Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області розміщена в межах спірної земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, право користування земельною ділянкою площею 37,55 га, яка розташована на території Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства рішенням 12 сесії 22 скликання Великобагачанської районної ради народних депутатів Полтавської області від 18 березня 1997 року, в межах земельної ділянки яка перебувала в постійному користуванні ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І- ПЛ № 012605, виданого Великобагачанською районною радою народних депутатів Полтавської області 03 вересня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №39, тому право користування земельною ділянкою входить до складу спадщини.
За таких обставин, суд вважає, що уточнені позовні вимоги грунтуються на законі і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 22, 23, 27, 28 ЗК України 1990 року, ст.ст. 92, 102-1, 140-142 ЗК України 2001 року, ст.ст. 16, ч. 2 ст. 407, 1216 -1218, 1225, 1236, 1261,1266, 1268, 1270 ЦК України, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 266, 268, 273,280-284, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, Великобагачанської районної ради Полтавської області, про визнання права постійного користування майном (земельною ділянкою) в порядку спадкування, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Відділ Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області, ОСОБА_5 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 , у порядку спадкування за законом, право постійного користування 1/2 частиною земельної ділянки площею 37,55 га, яка розташована на території Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства рішенням 12 сесії 22 скликання Великобагачанської районної ради народних депутатів Полтавської області від 18 березня 1997 року, в межах земельної ділянки яка перебувала в постійному користуванні ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І- ПЛ № 012605, виданого Великобагачанською районною радою народних депутатів Полтавської області 03 вересня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №39.
Визнати за ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом, право постійного користування 1/2 частиною земельної ділянки площею 37,55 га, яка розташована на території Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства рішенням 12 сесії 22 скликання Великобагачанської районної ради народних депутатів Полтавської області від 18 березня 1997 року, в межах земельної ділянки яка перебувала в постійному користуванні ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І- ПЛ № 012605, виданого Великобагачанською районною радою народних депутатів Полтавської області 03 вересня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №39.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15 п. 1 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд з моменту проголошення і не пізніше тридцяти днів з дня закінчення карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Учасники справи:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Рокита В.Багачанського району Полтавської області, проживаючий за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район , с. Рокита, рнокпп НОМЕР_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець Рокита В.Багачанського району Полтавської області, проживаючий за адресою Полтавська область, Великобагачанський район, с. Рокита. рнокпп НОМЕР_5 .
Рокитнянська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, місцезнаходження Полтавська область. Великобагачанський район, с. Рокита, вул. Центральна, буд. 34, код ЄДРПОУ 21044711.
Великобагачанська районна рада Полтавської області, місцезнаходження Полтавська область, Великобагачанський район, смт. Велика Багачка, вул. Шевченка, буд. 73, код ЄДРПОУ 21051622.
Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, вул. Уютна, 23, код ЄДРПОУ 39757930.
Відділ Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області, місцезнаходження: Полтавська область, Великобагачанський район, смт. Велика Багачка, вул. Шевченка, буд. 67,
ОСОБА_5 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складене 15 травня 2020 року.
Суддя: В. М. Куцин
