ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2020 року

Київ

справа №809/603/17

адміністративне провадження №К/9901/34720/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області

до Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш"

про стягнення заборгованості

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Матуляка Я.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі також - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Автоливмаш" (далі також - ВАТ "Автоливмаш") про стягнення заборгованості в сумі 17 169 грн 97 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідач в порушення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за період з 1 липня 2012 року по 1 вересня 2012 року за списком №1 в сумі 1082,04 грн та за списком № 2 в розмірі 16087,93 грн, а всього разом 17169,97 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що оскільки, відповідно до пункту 1.6 договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Автоливмаш» при викупі в процесі відновлення платоспроможності боржника від 23 липня 2004 року та статті 4 Цивільного кодексу України, Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Куфур» є правонаступниками майнових прав та зобов`язань цілісного майнового комплексу ВАТ «Автоливмаш», то відповідно до пункту 6.3 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах повинні відшкодовувати правонаступники ВАТ «Автоливмаш».

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що в позивача немає підстав пред`являти розрахунки сум на відшкодування виплат і доставку пільгових пенсій до правонаступників ВАТ «Автоливмаш», так як відсутній належним чином завірений договір купівлі продажу, також відсутня інформація щодо розподілу часток цілісного майнового комплексу між правонаступниками, а тому саме відповідач має сплатити зазначену заборгованість.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №809/603/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 13 травня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №809/603/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 14 травня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ВАТ «Автоливмаш» 29 грудня 1997 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та є платником страхових внесків.

Працівникам, які здобули відповідний стаж роботи на ВАТ «Автоливмаш» із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, а саме ОСОБА_1 з 4 травня 2010 року, ОСОБА_2 з 29 листопада 2010 року, ОСОБА_3 з 12 грудня 2010 року, ОСОБА_4 з 7 грудня 2011 року, ОСОБА_5 з 11 серпня 2011 року, ОСОБА_6 з 12 травня 2010 року, ОСОБА_7 з 31 серпня 2010 року та ОСОБА_8 з 1 березня 2010 року, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №1 і списку №2 відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», витрати на виплату та доставку яких за період з 1 липня 2012 року по 1 вересня 2012 року позивачем понесено в розмірі 17169,97 грн.

Згідно супровідних листів від 10 серпня 2012 року за №382/04 від 24 квітня 2012 року за №263/04 управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську направлялися відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), а також розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно вказаних розрахунків, сума відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 1 липня 2012 року по 1 вересня 2012 року становить 17169,97 грн, зокрема за списком №1 1082,04 грн та за списком №2 - 16087,97 грн.

Оскільки відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем не здійснено, управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося до суду з відповідними позовними вимогами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції та доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-ІV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058-ІV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (абзац 1). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (абзаци 1-3 підпункту 1).

Закон №1058-ІV набрав чинності з 1 січня 2004 року, до цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).

Пунктом 1 статті 2 Закону №400/97-ВР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин передбачено що, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є об`єктом оподаткування для усіх суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетних, громадських та інші установ та організацій, об`єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників та філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку (абзац 4).

Пунктом 1 статті 4 Закону №400/97-ВР у відповідній редакції встановлено, що ставка збору на обов`язкове державне пенсійне страхування складає 100% від об`єкта оподаткування (абзац 3).

Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (надалі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією.

За змістом пункту 6.4 Інструкції в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Водночас, пунктами 6.2-6.3 Інструкції передбачено, що в разі, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14, 55 Закону №1788-ХІІ, що дають право на пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж був набутий. У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять його правонаступники.

При цьому, відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що до правонаступників ВАТ "Автоливмаш", якими виступають ДК "Укрекокомресурси" і ТОВ "Куфур", перейшли всі його майнові права та зобов`язання як цілісного майнового комплексу без виключень.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що внаслідок продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" та зміни його власника, з урахуванням положень пункту 6.3 Інструкції, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 1 липня 2012 року по 1 вересня 2012 року.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах, за участю цих самих осіб, була висловлена Верховним Судом у постановах від 17 липня 2018 року у справі №809/733/17, від 25 червня 2019 року у справі №809/569/17, від 11 липня 2019 року у справі №809/1128/17, від 20 вересня 2019 року у справі №809/602/17 та від 24 грудня 2019 року у справі №809/605/17.

Як убачається з касаційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, щодо правонаступництва прав та обов`язків ВАТ "Автоливмаш". Водночас зазначеним доводам судами попередніх інстанцій вже була надана оцінка.

Верховний Суд наголошує, що до його повноважень не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко