Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання про відкладення судового засідання, колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи доказами, оскільки, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, в матеріалах справи міститься достатньо доказів для винесення обгрунтованого рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з Статуту ТОВ "Компанія-К", засновниками та учасниками товариства є: ОСОБА_1 - з часткою 26,08695%; ОСОБА_2 - з часткою 26,08695%; ОСОБА_3 - з часткою 26,08695% та ОСОБА_4 - з часткою 21,73915% (п.1.3 та 5.1.2 Статуту).

Відповідно до п. 4.1 Статуту, матеріально-технічну базу й кошти Товариства, тобто його майно, складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства. Товариству можуть належати будівлі, споруди, машини обладнання, транспортні засоби, інтелектуальна власність, програмні продукти, вироблена продукція, товари, грошові кошти й інше майно згідно з цілями його діяльності.

Майно товариства формується за рахунок, зокрема, але не виключно, надходжень від діяльності спільних підприємств та організацій (пп 4.5.10 п. 4.5. Статуту).

Відповідно до Статуту відповідача1, виконавчим органом ТОВ "Компанія-К" є директор, який підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень. До компетенції директора належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі її утворення).

До виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ належить зокрема, прийняття рішень про укладення договорів про відчуження основних фондів (п. 8.3.10), а також прийняття інших рішень, віднесених Законом №2275-VІІІ до компетенції загальних зборів учасників (п.14 ч.2 ст. 30 Закону).

У червні 2007 року ТОВ "Компанія-К" виступило єдиним засновником (учасником) ТОВ "Барський птахокомбінат" із статутним капіталом 42000,00 грн. Належна ТОВ "Компанія-К" частка у статутному капіталі ТОВ "Барський птахокомбінат" склала 100% від його загального розміру. 11.06.07р. проведена реєстрація юридичної особи.

На підставі рішення учасників товариства від 26.11.2008 року, 10.12.2008 р. зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ "Барський птахокомбінат", в якому для забезпечення діяльності товариства за рахунок додаткового вкладу Учасника, створено статутний фонд у розмірі 1042000,00 грн. Належна ТОВ "Компанія-К" частка у статутному капіталі ТОВ "Барський птахокомбінат" складає 100%.

В подальшому в 2016 році зареєстровано нову редакцію Статуту ТОВ "Барський птахокомбінат", в якому для забезпечення діяльності товариства за рахунок додаткового вкладу Учасника створено статутний фонд у розмірі 3242000,00 грн. Належна ТОВ "Компанія-К" частка у статутному капіталі ТОВ "Барський птахокомбінат" складає 100% (п. 5.1. Статуту).

Як вбачається з п. 4.1 Статуту ТОВ "Барський птахокомбінат" матеріально-технічну базу й кошти товариства, тобто його майно, складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства. Товариству можуть належати будівлі, споруди, машини обладнання, транспортні засоби, інтелектуальна власність, програмні продукти, вироблена продукція, товари, грошові кошти й інше майно згідно з цілями його діяльності.

21 серпня 2018 року між ТОВ "Компанія-К" від імені якого на підставі Статуту діяла Директор ОСОБА_5 та ТОВ "Оріон Кепітал", від імені якого на підставі Статуту діяв Директор ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу частки в Статутному капіталі.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець передає, а покупець набуває право власності на частку в Статутному капіталі ТОВ "Барський птахокомбінат" розміром 100%, грошовий еквівалент якої в національній валюті складає 3242000,00 грн.

За взаємною згодою Сторін продаж частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства вчиняється за 200000,00 грн. Оплата вартості корпоративних прав, що передаються за цим Договором, здійснюється покупцем у строк не пізніше 31 грудня 2022 року на підставі рахунку наданого продавцем. Покупець набуває право власності на корпоративні права, що є предметом цього Договору, з моменту підписання Акту приймання-передачі. З моменту переходу права власності на корпоративні права до покупця переходять всі права, які відповідно до чинного законодавства України та статуту Товариства, належать учаснику товариства з обмеженою відповідальністю (п.2.1 - 2.4 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і є дійсним до повного виконання сторонами взятих по ньому зобов`язань (п. 5.1 Договору).

На виконання умов договору, продавець передав, а покупець набув право власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Барський птахокомбінат" розміром 100%, грошовий еквівалент якої в національній валюті складає 3242000,00 грн. про, що сторонами підписано Акт приймання-передачі частки в Статутному капіталі ТОВ "Барський птахокомбінат" від 04.09.2018 року. Акт посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору та Акту 05.09.2018 державним реєстратором Вінницької обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Діордієвою Анастасією Валеріївною вчинено реєстраційну дію щодо внесення запису до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну складу учасників ТОВ "Барський птахокомбінат" та відомості про його бенефіціарних власників (контролерів), а саме виключено відомості про ТОВ "Компанія-К" та включено відомості про ТОВ "Оріон Кепітал", як про учасника ТОВ "Барський птахокомбінат".

Звертаючись в суд з позовною заявою про визнання недійсним Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Барський птахокомбінат" від 21.08.2018 р. та визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ "Барський птахокомбінат" за №11471070015000429 від 05.09.2018 року, позивач стверджує, що оскаржуваний договір укладений директором ТОВ "Компанія-К" з перевищенням наданих йому повноважень.

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно із частинами 1, 2, 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.

Звертаючись з позовом про визнання недійсними правочинів, позивач повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення цих обставин суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Відповідно до статей 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтями 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно зі статтею 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Підписання директором ТОВ "Компанія-К" оспорюваного договору без згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

В позовній заяві позивач на обґрунтування порушення своїх прав та інтересів стверджує, що укладення директором товариства договорів, сума яких перевищує визначену в статуті суму, без згоди загальних зборів товариства, порушує корпоративні права позивача на управління справами такого товариства, які полягають у наданні згоди учасниками товариства, оформленої рішенням загальних зборів учасників, на укладання таких договорів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства, а не його учасників.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.

Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що підписання директором ТОВ "Компанія-К" оспорюваного договору без згоди загальних зборів цього товариства може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 та від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17. Крім того, такого ж висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16. В ухвалах від 17.12.2019 у справі № 916/1731/18 та від 13.01.2020 у справі № 910/10734/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не вбачає підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норм права, викладеного в зазначених постановах.

Суд враховує наведений висновок Великої Палати Верховного Суду при вирішенні даного спору, зважаючи на необхідність забезпечення сталості та єдності судової практики, дотримання принципу правової визначеності як одного із аспектів верховенства права, віднесеного до основних засад господарського судочинства.

Суд також бере до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (CreditIndustrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (CaseTerem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28 - 30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини від 21 грудня 2017 року).

Щодо порушення права позивача на отримання прибутку, суд звертає увагу на те, що вказане твердження є лише припущенням позивача, не підтверджено жодним доказом. Грошові надходження на користь ТОВ «Компанія-К» не створює для його учасників підстав щодо виникнення чи реалізації майнового права на отримання прибутку, оскільки відсутнє відповідне рішення вищого органу товариства про розподіл чистого прибутку.

Отже, позивачем всупереч вимог статті 74 ГПК України не доведено, що його права і охоронювані законом інтереси порушено внаслідок укладення товариством договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Крім того, реєстрація змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №11471070015000429 від 05.09.2018, проведена реєстратором Вінницької обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради, є похідною від укладення договору та передачі частки за актом, тому також задоволенню не підлягає.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити повністю.

Ураховуючи відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, суд не вбачає необхідності надавати оцінку дійсності спірного договору чи порушень при його укладенні в частині визначення дійсної ринкової вартості частки ТОВ "Компанія-К" у статутному капіталі ТОВ "Барський птахокомбінат" на час вчинення оспорюваного правочину, а тому призначення експертизи з даного питання, про яку клопотав відповідач, є недоцільним.

Посилання позивача на положення ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» суд оцінює критично, оскільки, вони не застосовується до правовідносин, які виникли у даній справі.

Разом з тим, апеляційний суд вважає безпідставним посилання позивача на практику Верховного Суду у справі № 908/1029/16, № 6-20цс11, № 904/10956/16, оскільки обставини, викладені у вказаних постановах, не є аналогічними обставинам у даній справі. Зокрема, у справі № 908/1029/16, Верховний Суд не ототожнює порушення корпоративних прав акціонера із порушенням його майнових прав. При цьому, суд аргументує задоволення позову не порушенням корпоративних прав, а невиконанням приватизаційних умов договору. Стосовно правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-20це11, суд вирішував цивільно-правовий спір зобов`язального змісту і не застосовував господарське законодавство. При цьому, в постанові у справі № 904/10956/16 суд дійшов аналогічному висновку про відсутність порушеного корпоративного права учасника.

Апеляційний суд оцінює критично трактування позивачем ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про те, що товариство з усім належним йому майном є власністю учасників такого товариства, оскільки таке твердження суперечить принципам правового регулювання відносин власності, які визнані державою.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, а тому оскаржуване рішення слід скасувати.

Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Кепітал" на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.01.20р. у справі № 902/753/19 задоволити.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 09.01.20р. у справі № 902/753/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Оріон Кепітал" (вул. Івасюка, б. 1А, Львівська обл., Сколівський р-н, м. Сколе, 82600, код 31352651) 5763 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/753/19 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "13" травня 2020 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.