ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4945/20 Справа № 210/5636/18 Суддя у 1-й інстанції - Ступак С. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.,

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

сторони:

позивач Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши успрощеному позовномупровадженні,у порядкуч.13ст.7,ч.1ст.369ЦПК України,без повідомленняучасників справи,за наявнимиу справіматеріалами,апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року, яке постановлено суддею Ступак С.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення складено 14 лютого 2020 року, -

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2018 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі КПТМ «Криворіжтепломережа») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення.

В обґрунтування позову зазначено, що КПТМ «Криворіжтепломера» засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії споживачам м. Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання. КПТМ «Криворіжтепломережа» відповідно до приписівЗакону України «Про природні монополії»відноситься до суб`єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, згідност. 19 Закону України «Про теплопостачання»,позивач немає прававідмовити споживачутеплової енергіїв забезпеченнійого тепловоюенергією занаявності можливостейна приєднанняспоживача дотеплової енергії.

На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , так як даний будинок є багатоповерховим, опалення до зазначеної квартири здійснюється від транзиту трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення. Згідно розрахунку заборгованості за послугу з централізованого опалення за період з 01.01.2015 року по 01.03.2018 рік сума боргу становить 21 532,86 грн.

На підставі наведеного вище позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на свою користь заборгованість запослугу з централізованого опалення в сумі 21 532,86грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа» (код ЄДРПОУ 03342184), місце знаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, провулок Дежньова, будинок 9, суму боргу за послугу з централізованого опалення у розмірі 21532,86 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа» (код ЄДРПОУ 03342184), місце знаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, провулок Дежньова, будинок 9, судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що вона не є споживачем послуг, наданих позивачем, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини.

Зауважує на тому, що не отримує житлово комунальні послуги у вигляді централізованого опалення, оскільки в квартирі останньої встановлене автономне опалення, тому відповідач фактично не отримує теплову енергію.

На думку апелянта розрахунки позивача щодо обсягів наданих послуг були здійснені на загальну площу квартири відповідача, а не на опалювальну, що є грубим порушенням, тому розрахунок не відповідає дійсності.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що суд першої інстанції неправомірно не застосував позовну давність до спірних правовідносин, оскільки не було доведено, що саме відповідач сплачували кошти за послуги з централізованого опалення, чим перервала позовну давність.

У відзиві на апеляційну скаргу КПТМ «Криворіжтепломережа» зазначає про те, що апеляційна скарга відповідача є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, просять рішення суду залишити без змін.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 липня 2015 року, яке видане приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Перекопською І.С. належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.41)

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).

Згідно Акту складеного представниками КП «Криворіжтепломережа» та КП «ЖЕО №8» Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» забезпечувало теплопостачання будинку АДРЕСА_3 (а.с.7)

Згідно Розрахунку заборгованості за період з січня 2015 року по лютий 2018 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , за надані послуги з централізованого опалення заборгованість становить 21 532,86 грн. (а.с. 11, 73).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі неналежно виконувались обов`язки з оплати послуг за централізоване опалення квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , тому з неї підлягає стягненню заборгованість по оплаті послуг за централізоване опалення за період з січня 2015 року по березень 2018 року на загальну суму 21 532,86 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами склались правовідносини з отримання послуг з централізованого опалення, тому судом першої інстанції вірно застосовані положення ЦК України, ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Закону України «Про теплопостачання», як спеціальних актів законодавства, які регулюють правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.

Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлено ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Згідно п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв.метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством.

Згідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги, зокрема, водопостачання, газ, теплову енергію береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку з оплати послуг з централізованого опалення квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , за період з січня 2015 року по березень 2018 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 21532,86 грн.

На підставі наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання за період з січня 2015 року по березень 2018 року на загальну суму 21532,86 грн. згідно розрахунку, який колегією суддів перевірено та з яким колегія суддів погоджується.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що вона не є споживачем послуг наданих позивачем, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини, так як положеннями статей20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Крім того, відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для звільнення від сплати вартості фактично отриманих споживачем житлово-комунальних послуг.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Обов`язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов`язок, а не як право сторін.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги відповідача про те, що не отримує житлово комунальні послуги у вигляді централізованого опалення, оскільки в квартирі останньої встановлене автономне опалення, тому відповідач фактично не отримує теплову енергію, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

У п. 26 Правил вказано, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про теплопостачання», схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22 листопада 2005 № 4 затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі Порядок).

Відповідно до п. 1.2 Порядку, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від вказаних мереж.

Згідно з п. 2.1. Порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинку) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканця будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Комісія після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Засідання комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення комісії оформлюється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.

Відповідно до п. 2.2.1 Порядку, при позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) опалення.

Згідно з п. 2.3. Порядку, отримання технічних умов може виконуватися безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією.

Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником.

Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж.

Відповідно до п. 2.5. Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири, або уповноваженої ним особи.

Згідно з п. 2.6 Порядку, по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Згідно п. 2.2 Порядку, після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни до наказу від 22 листопада 2005 № 4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Отже, з наведеного вище слідує, що відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається лише на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком відключення від мереж ЦО і ГВП процедури, прийнятого на підставі заяви власника (власників) будинку.

Зазначена правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України № 6-1192цс15 від 11 листопада 2015 року, у справі №915/89/16від 02березня 2018року тау справі№522/401/15-ц від 25 вересня 2019 року.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно Акту від 05 жовтня 2008 року, складеного представником ОСББ «Комфорт-12» по АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , старшим майстром дільниці № 3 ОСОБА_3 , власником квартири ОСОБА_4 на АДРЕСА_2 , при обстеженні приміщення встановлено, що є видимий розрив на системі центрального опалення, стояки ізольовані, пакет документів в наявності, в приміщенні встановлено автономне опалення, Акт опломбування газового лічильника 04 липня 2008 року № 294. (а.с. 62).

Згідно Акту приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту від 04 липня 2008 року ОСОБА_4 та представник СМУЮ АО «Криворіжгаз» в присутності представника «Криворіжгаз» провели прийомку в експлуатацію будинкової мережі і внутрішнього газового обладнання і готовності його до врізки та пуску газу (а.с.63).

Натомість, матеріали цивільної справи не містять рішення постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого самоврядування з дозволом на відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення, тому, відповідач від`єднав окрему квартиру від централізованої системи теплопостачання без належних на те документів та в порушення норм діючого законодавства, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недотримання відповідачем процедури відключення, встановленої чинним законодавством (самовільне відключення) та про наявність її зобов`язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів з теплопостачання.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги відповідача про те, що розрахунки позивача щодо обсягів наданих послуг були здійснені на загальну площу квартири відповідача, а не на опалювальну, що є грубим порушенням, тому розрахунок не відповідає дійсності, оскільки відповідно доПравил наданняпослуг зцентралізованого опалення,постачання холодноїта гарячоїводи іводовідведення,затверджених ПостановоюКМУ від21.07.2005року №630,опалювальна площа(об`єм)квартири (будинкусадибного типу)є загальнаплоща (об`єм)квартири безурахування площілоджій,балконів,терас. Вартість послуги з централізованого опалення для конкретної квартири визначається шляхом множення спожитих Гкал цією квартирою на встановлений тариф, згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно до вимог п.21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 позивачем наведений розрахунок заборгованості із зазначенням кількості днів нарахування, середньомісячної температури зовнішнього повітря, вартості тарифу за 1 кв.м. та опалювальної площі будинку (а.с. 73).

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, що суд першої інстанції неправомірно не застосував позовну давність до спірних правовідносин, оскільки не було доведено, що саме відповідач сплачували кошти за послуги з централізованого опалення, чим перервала позовну давність, з огляду на наступне.

Частинами 3, 4статті 267 ЦК Українивстановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зіст. 256 ЦК України,позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК Українипередбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач.

Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце в далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту з плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Згідно правового висновку, викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2017 року у справі № 6-43цс17, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 в березні 2015 року була здійснена оплата на суму 500 грн., в червні 2015 року на суму 100 грн., в липні 2015 року на суму 300 грн., в серпні 2015 року на суму 300 грн., тобто відповідач здійснювала оплату, як у неповному обсязі, так і не своєчасно.

Крім того за березень 2017 року позивачем було нараховано за послуги опалення 973,96 грн. та в квітні 2017 року відповідач сплатила не нараховану суму 973,96 грн., а 2500 грн. в рахунок оплати вартості наданих послуг, тобто відповідач здійснювала переплату у більшому обсязі, ніж були вказані у рахунках за певний поточний період,таким чином відповідач ОСОБА_1 фактично визнавала, що у неї наявна заборгованість за послугу з постачання теплової енергії та вона вчиняла дії щодо її погашення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв`язку із оплатою ОСОБА_1 заборгованості, перебіг позовної давності було перервано діями відповідача.

Крім того, відповідачем відповідно до вимог 12, 81 ЦПК України як суду першої інстанції, так і апеляційній інстанції не надано доказів, що сплата за послуги з централізованого опалення були зроблені не нею особисто. Натомість як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку заборгованості за теплову енергію оплата за спожиті комунальні послуги проводились відповідачем по справі у зазначені вищі періоди.

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» тому ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного та зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 05лютого 2020року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 12 травня 2020 року.

Головуючий:

Судді: