Справа № 216/878/17
Провадження № 1-кс/216/1038/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.05.2020 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
скаржника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 14 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12016040230000933 від 23 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 звернувся до суду з указаною скаргою, яку в подальшому доповнив і мотивував таким. З ухвали слідчого судді від 18 березня 2020 року, яку він фактично отримав 25 березня 2020 року, йому стало відомо про постанову слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 14 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12016040230000933 від 23 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Він вважає таку постанову слідчого незаконною, необґрунтованою та передчасною, оскільки досудове розслідування проведено неповно та з грубими порушеннями вимог КПК України. Зокрема, слідчим не проводилось будь-яких слідчий дій, докази не збирались і не оцінювались, потерпілих від протиправних дій ОСОБА_6 не визначено, а також не встановлено особу, яка зверталась до Центрально-Міського ВДВС, тобто зазначені в його заяві про злочин обставини слідчим належним чином не перевірено. Крім того, у порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України слідчим не зазначено мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, а також не наведено достатніх підстав для закриття кримінального провадження. Посилаючись на викладене, скаржник просив скасувати зазначену постанову слідчого.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою доповнену скаргу підтримав і додатково зазначив, що слідчим не перевірено підроблену довіреність, видану директором КПТМ «Криворіжтепломережа» ОСОБА_7 за відсутності відповідних повноважень, на підставі якої ОСОБА_6 звернулась до виконавчої служби з заявою про примусове виконання виконавчого листа, в якій просила стягнути з нього кошти та перерахувати їх на невідомий рахунок у ПАТ «Діамантбанк», що суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 року № 217 в частині необхідності відкриття відповідних рахунків із спеціальним режимом використання лише в Ощадбанку.
Слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, надавши слідчому судді матеріали кримінального провадження та заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Заслухавши скаржника, вивчивши скаргу й додані до неї матеріали, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Вирішуючи питання про дотримання ОСОБА_4 строку на оскарження рішення слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, гарантованого статтею 24 КПК України, а також вільного доступу до правосуддя та реалізації положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, скаржнику слід поновити строк на оскарження такого рішення слідчого як пропущений з поважних причин, оскільки матеріали кримінального провадження не містять належних доказів про своєчасне отримання скаржником копії оскаржуваної постанови.
Разом з тим, ретельно перевіривши матеріали кримінального провадження, оцінивши дії слідчого та правомірність прийнятого ним рішення про закриття кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що таке рішення є законним, обґрунтованим і достатньо вмотивованим та прийнято слідчим з дотриманням вимог кримінального процесуального закону з огляду на таке.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 25 КПК України слідчий зобов`язаний в межах своєї компетенції, зокрема, вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
При цьому частиною 2 ст. 9 КПК України передбачено, що слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, та належної правової оцінки слідчим всіх зібраних і перевірених доказів у їх сукупності.
Водночас постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, а її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим за наявними в провадженні матеріалами, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, і відповіді на всі порушені нею питання, які виключають провадження у справі та обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Відповідно до положень КПК України питання про визнання досудового розслідування неповним і таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону відноситься до повноважень слідчого судді під час здійснення судового контролю в кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя наділений компетенцію на прийняття рішень, якими може зобов`язати слідчого чи прокурора припинити дію або вчинити певну дію, а також вирішити питання щодо законності відповідних процесуальних рішень слідчого чи прокурора в кримінальному провадженні. Разом з тим частиною 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Таким чином, при вирішенні питань щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів для прийняття відповідного процесуального рішення під час досудового розслідування слідчий є цілком самостійним, що узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 40, ст. 94 КПК України, за виключенням отримання доручень та вказівок прокурора, а також вказівок керівника органу досудового розслідування, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 39 та ч. 4 ст. 40 КПК України.
При цьому слідчий суддя, розглядаючи скаргу на рішення про закриття кримінального провадження, повинен на підставі доводів заявника, слідчого та/або прокурора й матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження як обставин, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, так і обставин, установлених ним у кримінальному провадженні, та чи наявні передбачені ст. 284 КПК України підстави для його закриття.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, у тому числі на предмет обґрунтованості доводів скаржника, слідчий суддя беззастережно встановив, що наведені вище вимоги закону при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження старшим слідчим СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 були дотримані в повному обсязі.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12016040230000933 від 23 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) відносно посадових осіб КПТМ «Криворіжтепломережа».
Постановою слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 21 березня 2017 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.к.п. 74-78).
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 серпня 2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 про скасування цієї постанови про закриття кримінального провадження було відмовлено (а.к.п. 88-89).
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2017 року зазначену ухвалу слідчого судді було скасовано та постановлено нову ухвалу, якою вказану постанову слідчого від 21 березня 2017 року скасовано, а матеріали кримінального провадження направлено для здійснення досудового розслідування. У своїй ухвалі колегія суддів апеляційного суду встановила неповноту досудового розслідування, оскільки слідчим не було вирішено всіх клопотань ОСОБА_4 , а також не допитано останнього, державного виконавця ОСОБА_8 і колишнього юрисконсульта КПТМ «Криворіжтепломережа» ОСОБА_6 . Крім того, колегія суддів звернула увагу на те, що слідчим у порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України не зазначено мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування (а.к.п. 90-92).
На виконання ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2017 року слідчим ОСОБА_5 було допитано як свідків старшого державного виконавця Центрально-Міського ВДВС м. Кривого Рогу ОСОБА_8 та старшого державного виконавця Металургійного ВДВС м. Кривого Рогу ОСОБА_6 , отримано тимчасовий доступ і вилучено копії документів виконавчого провадження № 49918037, а також здійснено огляд копії довіреності № 2, виданої 04.01.2016 року директором КПТМ «Криворіжтепломережа» ОСОБА_7 (а.к.п. 103-104, 105-106, 109-134, 135).
Постановою слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 29 березня 2018 року зазначене кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.к.п. 137-141).
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 жовтня 2018 року вказану постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 29 березня 2018 року було скасовано, а матеріали кримінального провадження направлено для здійснення досудового розслідування (а.к.п. 149-150).
Постановляючи таку ухвалу, слідчий суддя виходив із того, що слідчим не в повному обсязі виконано вимоги ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2017 року, а саме не було допитано заявника ОСОБА_9 , при цьому матеріали кримінального провадження не містили переконливих доказів на підтвердження факту об`єктивної неможливості провести таку слідчу дію.
Інших підстав для скасування вказаної постанови про закриття справи слідчим суддею встановлено не було.
Після скасування постанови слідчого від 29 березня 2018 року з наведеної в ухвалі від 04 жовтня 2018 року підстави за матеріалами кримінального провадження встановлено таке.
22 жовтня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до слідчого з клопотанням про залучення його до провадження як потерпілого (а.к.п. 153).
Постановою старшого слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 26 жовтня 2018 року в задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_4 було відмовлено (а.к.п. 154-156).
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_4 на зазначену постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим було відмовлено з підстав її необґрунтованості (а.к.п. 197-198).
09 листопада 2018 року ОСОБА_4 звернувся до слідчого з клопотанням про встановлення власника банківського рахунку (а.к.п. 160).
Постановою старшого слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 12 листопада 2018 року в задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_4 було відмовлено (а.к.п. 161-162).
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2018 року в задоволенні скарги ОСОБА_4 на зазначену постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання було відмовлено з підстав її необґрунтованості (а.к.п. 178-179).
Постановою старшого слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 14 грудня 2018 року кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.к.п. 184-188).
При винесенні цієї постанови слідчий виходив із того, що слідством не здобуто відомостей на підтвердження наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки в результаті проведеного досудового розслідування об`єктивно встановлено, що будь-яких коштів у порядку виконання рішення суду зі ОСОБА_4 стягнуто не було, подія заволодіння коштами останнього шляхом обману або зловживання довірою відсутня, моральної, фізичної або майнової шкоди заявнику не завдано. Крім того, ознак підроблення з боку працівників КПТМ «Криворіжтепломережа» будь-яких документів, а також ознак інших злочинів проти власності в діях посадових осіб вказаного підприємства, у тому числі колишнього юрисконсульта ОСОБА_6 , під час виконання ними своїх повноважень слідством не встановлено. Натомість під час розслідування кримінального провадження достовірно встановлено, що між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_4 виникли цивільно-правові відносини з приводу надання та оплати житлово-комунальних послуг, існуючий між останніми спір про стягнення заборгованості за отримані послуги з теплопостачання наразі вирішений судом у порядку цивільного судочинства, рішення якого перебуває на стадії виконання в державній виконавчій службі.
Слідчий суддя погоджується з наведеними висновками старшого слідчого ОСОБА_5 , що ґрунтуються на здобутих і наявних у справі доказах, яким слідчий із дотриманням положень статті 94 КПК України надав належну правову оцінку.
Указане рішення слідчого повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки досліджені матеріали кримінального провадження переконливо свідчать про те, що слідчим дійсно було забезпечено ефективне досудове розслідування та вжито всіх передбачених законом заходів для встановлення обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.
Так, слідчим із дотриманням вимог, визначених статтею 9 КПК України, всі процесуальні дії зафіксовано в належній процесуальній формі, а слідчі дії - проведено належним чином і в обсязі, необхідному для встановлення всіх обставин кримінального провадження, а саме повністю, всебічно та неупереджено перевірено всі обставини, у тому числі й на які вказував заявник, детально проаналізовано встановлені під час досудового розслідування обставини кримінального провадження в їх сукупності, перевірено й надано належну правову оцінку всій сукупності зібраних у справі доказів, і на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів прийнято рішення про закриття кримінального провадження, яке відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
При цьому процесуальне рішення слідчого відповідає фактичним обставинам справи, встановленим за наявними в провадженні матеріалами, зокрема в ньому детально викладено суть заяви ОСОБА_4 і надано вичерпні відповіді на всі порушені в ній питання, описано проведені слідчі дії та встановлені слідчим обставини кримінального провадження, здійснено ґрунтовний аналіз отриманої інформації, а також наведено відповідні й достатні мотиви прийняття такої постанови та їх обґрунтування, за яких слідчий встановив відсутність в діянні посадових осіб КПТМ «Криворіжтепломережа» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і дійшов правильного висновку, що об`єктивно встановлені під час досудового розслідування обставини виключають провадження у справі й обумовлюють її закриття.
Крім того, перевіркою матеріалів кримінального провадження слідчим суддею встановлено, що за змістом рапорту старшого слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 06 листопада 2018 року останній доповів керівнику слідчого відділу про те, що 06 листопада 2018 року о 13.15 год. у службовому кабінеті № 329 слідчого відділу Криворізького ВП ОСОБА_4 особисто було запропоновано дати показання в якості свідка в кримінальному провадженні, однак останній відмовився давати показання як свідок, оскільки вважає себе потерпілим (а.к.п. 159).
Також згідно із листом старшого слідчого ОСОБА_5 від 28 листопада 2018 року № 48/8-С-1097 і копією повістки про виклик від 28 листопада 2018 року ОСОБА_4 було повідомлено про необхідність з`явитись 01 грудня 2018 року о 10.30 год. або в інший зручний для нього час до службового кабінету № 329 слідчого відділу Криворізького ВП для допиту в якості свідка в кримінальному провадженні (а.к.п. 180, 181).
При цьому відповідно до рапорту старшого слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 28 листопада 2018 року останній доповів керівнику слідчого відділу про те, що 28 листопада 2018 року о 17.50 год. у приміщенні Криворізького ВП ОСОБА_4 особисто було запропоновано дати показання в якості свідка в кримінальному провадженні, для чого запропоновано отримати повістку про виклик його в якості свідка для допиту на 01 грудня 2018 року о 10.30 год. Проте ОСОБА_4 , ознайомившись з указаним вище листом слідчого від 28 листопада 2018 року № 48/8-С-1097, без повідомлення причин відмовився отримувати, серед іншого, і відповідну повістку та пішов з приміщення Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.к.п. 182).
Разом з тим в оскаржуваній постанові слідчого зазначено, що в процесі досудового розслідування ОСОБА_4 неодноразово викликався для проведення допиту в якості свідка в зручний для нього час, однак останній відмовлявся від участі в проведенні відповідної слідчої дії.
У судовому засіданні ОСОБА_4 спочатку взагалі заперечував факт виклику його слідчим для допиту, а після оголошення змісту наведених вище матеріалів справи зазначив, що він неодноразово повідомляв слідчого про необхідність офіційного виклику його для допиту шляхом надіслання відповідної повістки поштою за адресою його проживання, як того вимагає КПК України, однак жодної повістки про виклик для допиту він від слідчого не отримував. При цьому скаржник наголосив, що за відсутності офіційної повістки від слідчого він позбавлений можливості залишити роботу протягом робочого дня.
Проте, під час з`ясування в судовому засіданні обставин, які викладені в указаних рапортах слідчого, ОСОБА_4 підтвердив факт його перебування в зазначені дні в Криворізькому відділі поліції та безпосереднє спілкування зі слідчим, який йому повідомляв про необхідність проведення його допиту в якості свідка, при цьому пропонував як надати відповідні показання одразу, так і роз`яснював можливість явки для допиту у будь-який зручний для нього час. Також ОСОБА_4 повідомив, що в указані в рапортах дні він був звільнений від роботи на підставі його власної заяви. Водночас скаржник наполягав, що йому особисто слідчий повістки не вручав, а лише пропонував підписати якусь незрозумілу розписку.
Однак слідчий суддя критично оцінює такі пояснення скаржника, зокрема, щодо невручення йому повістки про виклик для допиту з дотриманням вимог КПК України та неможливості за відсутності офіційної повістки залишити робоче місце для явки до слідчого, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими матеріалами справи та безпосередньо суперечливістю пояснень ОСОБА_4 .
За встановлених в судовому засіданні обставин слідчий суддя дійшов безсумнівного висновку, що скаржник був достовірно обізнаний про необхідність надати слідчому показання в якості свідка, зокрема й з останньої ухвали слідчого судді, і можливість його явки до слідчого для проведення такого допиту у найзручніший для нього час. При цьому неодноразові виклики скаржника для допиту в кримінальному провадженні були здійсненні слідчим із дотриманням встановленого статтею 135 КПК України порядку, однак останній свідомо відмовлявся від проведення такої слідчої дії, в якій за логікою він був найбільш заінтересованим у разі наявності дійсних намірів розслідувати вчинений, начебто, щодо нього злочин і встановити винних у цьому осіб.
Оцінюючи таку поведінку скаржника, слідчий суддя вважає, що вона об`єктивно свідчить про відсутність в останнього реального інтересу в ефективному розслідуванні цього кримінального провадження, що додатково підтверджується аналогічними рапортами слідчого про категоричну відмову ОСОБА_4 з`являтися за викликами для проведення допиту, давати показання та брати участь у складанні протоколу допиту, зокрема, у будь-які зручні для нього дату та час, за його вибором, ще з самого початку досудового розслідування, посилаючись на докладний опис всіх обставин кримінального правопорушення в його заяві (а.к.п. 53, 58, 59).
З огляду на наведене слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги ухвали від 04 жовтня 2018 року про скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження були виконані слідчим у повному обсязі та зафіксовані в належній процесуальній формі, що підтверджується відповідними матеріалами справи та не спростовано скаржником під час розгляду скарги.
Крім того, всі клопотання ОСОБА_4 були розглянуті слідчим з дотриманням вимог закону, що підтверджується ухвалами слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарг заявника.
Водночас будь-яких інших порушень слідчим вимог КПК України під час здійснення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, зокрема й тих, на які посилався скаржник у своїй скарзі, слідчим суддею під час розгляду скарги не встановлено.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що досліджені матеріали кримінального провадження переконливо свідчать про те, слідчий вжив всіх можливих заходів для проведення всебічного, повного та неупередженого розслідування і перевірки обставин, викладених у заяві ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення та внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому скаржником не надано слідчому судді будь-яких доказів на підтвердження наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови з мотивів, наведених у його скарзі.
Разом з тим інших обставин, які б викликали сумнів у всебічності та неупередженості проведення досудового розслідування й дослідженні обставин кримінального провадження, що стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови, слідчим суддею також не встановлено.
Всі наведені скаржником доводи про допущені слідчим порушення вимог КПК України не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час розгляду скарги та повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Крім того, відхиляючи наведені в скарзі доводи, слідчий суддя бере до уваги, що скаржником у судовому засіданні не конкретизовано, в чому саме полягає неповнота досудового розслідування, невідповідність викладених у постанові слідчого висновків фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а також незаконність оскаржуваної постанови слідчого.
Наведені аргументи скаржника щодо неповноти досудового розслідування не спростовують об`єктивного висновку слідчого в контексті встановлених обставин кримінального провадження, які підтверджені належними та допустимими доказами, тому слідчий суддя вважає, що доводи про неправомірність оскаржуваної постанови є необґрунтованими.
Ураховуючи все викладене вище, слідчий суддя дійшов переконливого висновку, що досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, повно, всебічно та об`єктивно, з належним дослідженням і правовою оцінкою всіх обставин кримінального провадження, а процесуальне рішення слідчого про закриття кримінального провадження відповідає положенням КПК України, є законним і неупередженим, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
За встановлених обставин слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження відмовити за її необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Поновити заявнику ОСОБА_4 строк подання скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 14 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження № 12016040230000933 від 23 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений та оголошений 08 травня 2020 року о 14.30 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1
