ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5210/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2019 р. (суддя Батрак І.В.) в справі № 280/5210/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) про визнання протиправною бездіяльності щодо не винесення рішення про призначення одноразової грошової допомоги для видання наказу про виплату такої допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту»; зобов`язання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» винести рішення про призначення одноразової грошової допомоги для видання наказу про виплату такої допомоги у розмірі 36-місячного грошового забезпечення як інваліду ІІІ групи та надіслати його до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Запорізькій області для видання наказу про виплату.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2019 р. позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не винесення відповідного рішення щодо можливості призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту»; зобов`язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій розглянути заяву та документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» та прийняти відповідне рішення; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт вказує про не надання оцінки доводам відповідача, неврахування приписів Бюджетного кодексу України в частині заборони брати зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань, тому призначення та виплата одноразової грошової допомоги можливі лише при наявності коштів на такі цілі, а такі кошти в бюджеті ДСНС відсутні.

Також зазначає, що позивач перебуває у черзі на виплату одноразової грошової допомоги за № 30 (станом на січень 2019 р.). На думку апелянта, прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги поза чергою потягло за собою порушення прав інших осіб, по яких рішення не прийнято.

Судом першої інстанції не враховано, що чинне законодавство не містить приписів щодо строку прийняття рішення про призначення такої допомоги.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.03.2004.

27 жовтня 2016 року позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК від 17.10.2016 серії АВ №0679241.

Позивачу інвалідність ІІІ групи встановлена у зв`язку з захворюванням, отриманим в період проходження військової служби (перебування в країнах, де велись бойові дії), що підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Для отримання одноразової грошової допомоги у січні 2019 року позивачем до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області було подано заяву разом з необхідними документами.

Листом від 23.09.2019 №03-13438/201 ДСНС України повідомила позивача, що через відсутність бюджетних асигнувань документи не виносились на розгляд відповідної комісії з призначення одноразової грошової допомоги, тому прийняття вказаного рішення буде здійснено у порядку черговості розгляду справ при наявності коштів на зазначені цілі.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для не прийняття рішення відповідно до чинного законодавства, тому бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що обмежує права та законі інтереси позивача.

Суд першої інстанції вважав, що вимоги позивача зобов`язати відповідача винести рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги для видання наказу про виплату такої допомоги у розмірі 36-місячного грошового забезпечення як інваліду ІІІ групи та надіслати рішення про виплату одноразової грошової допомоги до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області для видання наказу про виплату такої допомоги не можуть бути задоволені, оскільки питання нарахування та виплати одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на умовах та порядку, визначених Кодексом цивільного захисту України, Порядком виплати одноразової грошової допомоги № 908, віднесено до компетенції ДСНС в особі комісії ДСНС з призначення такої допомоги, а відтак суд не повинен вирішувати питання про прийняття рішення замість суб`єкта владних повноважень, перебираючи на себе його функції, або ж підміняти його.

Разом з тим, належним способом захисту порушеного права позивача суд першої інстанції вважав зобов`язання ДСНС України розглянути заяву та документи про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що у січні 2019 р. ОСОБА_1 , який є учасником бойових дій та якому 27.10.2016 р. встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 17.10.2016 р. серії АВ №0679241, звернувся до Головного управління ДСНС у Запорізькій області із заявою та пакетом відповідних документів для отримання одноразової грошової допомоги.

Листом від 23.09.2019 р. № 03-13438/201 ДСНС повідомлено позивача, що через відсутність бюджетних асигнувань документи не виносились на розгляд відповідної комісії з призначення одноразової грошової допомоги, тому прийняття вказаного рішення буде здійснено у порядку черговості розгляду справ при наявності коштів на зазначені цілі.

Спірним в цій справі є питання можливості прийняття уповноваженим органом рішення про призначення одноразової грошової допомоги за відсутності бюджетних асигнувань на виплату такої допомоги.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і осіб, звільнених із служби цивільного захисту визначається розділом Х Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ), відповідно до частини 2 статті 118 якого у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідачем не спростовується право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 908 (далі - Порядок № 908).

Пунктом 5 Порядку № 908 встановлено, що для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання;

постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв`язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов`язків або проходженням служби;

копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації;

довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності;

копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.

Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем

допомоги.

На виконання приведених вимог Порядку № 908 ГУ ДСНС у Запорізькій області заяву та пакет документів, подані позивачем, направлено до ДСНС.

В порушення вимог Порядку № 908 ДСНС не прийнято рішення ані про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, ані про відмову у виплаті такої допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на неприйняття відповідачем на виконання частини 2 статті 118 КЦЗ та в порядку, встановленому пунктом 6 Порядку № 908, рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги або про відмову у виплаті такої допомоги за наявності підстав, визначених пунктом 8 Порядку № 908, суд погоджує висновок суду першої інстанції про доведеність протиправної бездіяльності з боку відповідача в питанні розгляду заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги.

Посилання апелянта на неможливість в порушення приписів Бюджетного кодексу України в частині заборони брати зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням відсутність коштів в бюджеті ДСНС на такі цілі, судом не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно із посиланням на абзац 3 пункту 6 Порядку № 908, відповідно до якого одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, зазначено, що наявність бюджетних асигнувань впливає тільки на можливість повної виплати одноразової грошової допомоги, але не впливає на обов`язок прийняти рішення про виплату одноразової допомоги.

Конституційним Судом України неодноразово, зокрема в рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, зазначалось про неможливість ставити в залежність гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Кечко проти України» констатовано, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, відсутність бюджетних асигнувань на відповідні цілі не може бути підставою для призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Аналогічно, посилання апелянта на те, що позивач перебуває у черзі на виплату одноразової грошової допомоги за № 30 (станом на січень 2019 р.), тому прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги поза чергою потягне за собою порушення прав інших осіб, по яких рішення не прийнято, є безпідставними через те, спірним є питання призначення, а не виплати одноразової допомоги. Тобто, факт прийняття відповідачем рішення про призначення допомоги жодним чином не потягне за собою порушення прав інших осіб на виплату допомоги.

Зазначення апелянтом про неврахування судом першої інстанції відсутності в чинному законодавстві приписів щодо строку прийняття рішення про призначення такої допомоги є незмістовними. Суд зазначає, що не встановлення законодавцем строку призначення допомоги не позбавляє суб`єкт владних повноважень обов`язку прийняти рішення за заявою та документами, поданими особою, у разі наявності у такої особи права на таку допомогу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання допомоги, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2019 р. в справі № 280/5210/19 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2019 р. в справі № 280/5210/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 12.05.2020 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 12.05.2020 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко