ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2020 рокум. Ужгород№ 260/360/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Скраль Т.В.,

суддів - Іванчулинець Д.В., Гаврилко С.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Костелей І.Ф.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з"явився,

відповідач: Завидівська сільська рада, в особі секретаря органу місцевого самоврядування с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області Роман Ірини Василівни - в судове засідання не з"явилася;

співвідповідачі: Паук Олег Іванович ; Паук Віктор Іванович ; Канчій Наталія Іванівна ;

Феньова Надія Василівна , Гардій Василь Іванович , Луцьо Василь Іванович , Чепак Віктор Васильович , Паук Микола Федорович , Голяна Ірина Василівна , Лендєл Микола Михайлович , Андрела Василь Михайлович - у судове засідання не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Завидівської сільської ради (п.і. 89667, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Завидово, вул. Миру, буд. 101, код ЄДРПОУ 04350441) в особі секретаря органу місцевого самоврядування с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області - Роман Ірини Василівни; депутатів Завидівської сільської ради: Феньової Надії Василівни , Гардій Василя Івановича , Луцьо Василя Івановича , Чепак Віктора Васильовича , Паук Миколи Федоровича , Голяни Ірини Василівни , Роман Ірини Василівни , Паук Олега Івановича , Паук Віктора Івановича , Лендєл Миколи Михайловича , Канчій Наталії Іванівни , Андрела Василя Михайловича про скасування рішення сільської ради та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 30 квітня 2020 року виготовлено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 12 травня 2020 року .

15 березня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Завидівської сільської ради, в особі секретаря ОМС с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області - Роман І.В. про скасування рішення сільської ради та зобов`язання вчинити певні дії.

19 березня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовна заява була залишена без руху.

04 квітня 2019 року, позивач до канцелярії суду надав уточнену позовну заяву з урахуванням ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 19 березня 2019 року, за вимогами даного позову позивач просить прийняти дану позовну заяву та задовольнити в повному обсязі; 4) в разі визнання строку пропущеним - просить поновлення такого на підставі особистої завантаженості (на підставі вище зазначеного); 5) звільнити від сплати судового збору, зокрема і на підставі п.13 ч.2 (Судовий збір не справляється за подання) ст. 3 та п.1 ч.1 ст. 5. ЗУ "Про судовий збір"; 6) проводити судові слухання щодо розгляду даної справи за його участі; 7) проводити судові слухання щодо розгляду даної справи за допомогою технічних засобів відео фіксації та підключити відеотрансляції судових засідань і висвітлити з розміщенням он-лайн трансляції у вигляді банерів з посиланням на офіційний канал Youtube "Судова влада України"; 8) на початковій стадії судового розгляду, дії суду, щодо 8.1 зобов`язати представника Відповідача: 8.1.1- опублікувати оголошення щодо мого позову до ОМС с. Завидово в засобах масової інформації; 8.1.2- витребувати у Відповідача та надати позивачу документи, які були підставою виготовлення печатки дубліката без літери "Д", оголошення в ЗМІ, тощо; 8.1.3- витребувати у відповідача належним чином завірені всі матеріали, які були підставою для прийняття "Рішення №242 від 14 лютого 2019 р. "Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 ", протокол зустрічі депутатів цього ж дня, тощо - та надати мені у відповідності до Закону; 8.1.4- утриматися від витрачання коштів сільської ради; 8.1.5- утриматися щодо розподілу земельними ділянками комунальної власності, тощо; 8.1.6- депутатів села - 8.1.6.1 - заслухати окремо кожного з депутатів села в судовому засіданні щодо підстав усунення з посади голови села; 9) визнати незаконним та скасувати Рішення №242 від 14 лютого 2019 р. "Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 "; 10) також клопоче перед судом скасувати " Рішення №242" а керуючись вимогами чинного Законодавства України та КАС України, і зважаючи на систематичні порушення Конституції України. ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", та інших законів, прав і свобод громадян, усунення з посади за надуманими підставами (з боку депутатів села) зобов`язати депутатів Завидівської сільської ради щодо приведення таких рішень сесій у відповідність Законам України; 11) зобов`язати представника Відповідача ОМС с. Завидово - особу, яка виконує обов`язки голови села Завидово - прозвітувати про роботу ОМС перед територіальною громадою с. Завидово на відкритій зустрічі з громадянами, (у відповідності до вимог ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо витрат коштів: як місцевого бюджету, так і коштів, що надані громаді села на розвиток соціально-економічних програм, щодо виділення земельних ділянок із земель запасу, земель комунальної власності - та проінформувати населення села про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, прозвітувати перед територіальною громадою про свою діяльність (з 15 квітня 2016р. До винесення судового рішення щодо скасування Рішення №242); 12) зобов`язати депутатів с. Завидово прозвітувати перед виборцями с.Завидово про пророблену роботу (у відповідності до ст.16 "Стаття 16. Звіти депутата місцевої ради перед виборцями та зустрічі з ними" ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад"); 13) поновити його на посаді Завидівського сільського голови Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області з 14 лютого 2019 року; 14) допустити негайне виконання рішення про поновлення мене на посаді сільського голови с. Завидово; 15) заборонити Відповідачеві користуватися незаконно виготовленою печаткою дублікатом без літери "Д"; 16) витребувати у відповідача довідку про його середній заробіток; 17) розрахунок щодо його грошового утримання здійснювати з врахуванням збільшення посадових окладів, які вступили в силу протягом періоду з 2015 р. на момент оголошення судового рішення та зобов`язати сільську раду виплатити мені середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 лютого 2019 р., а оскільки заробітна плата не виплачувалася з 01 грудня 2018 р. - то виплатити з 01.12.2018 р. по день винесення рішення суду;18) усунути перешкоди: 18.1 Передати мені ключів від всіх приміщень сільської ради с. Завидово;18.2 передати йому службову документацію, рішення сесій, які були прийняті з 15 квітня 2016 р. по день прийняття судового рішення (фінансові, розпорядчі документи, тощо); 18.3 Вилучити печатку - дублікат сільської ради с. Завидово, яку було виготовлено незаконним способом, шляхом введення в оману відповідні служби, проінформувавши їх, що основна печатка сільської ради с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області втрачена. Вилучивши означену печатку-дублікат, передати її до поліції Мукачівського РВП, із долученням, як речового доказу, до кримінального провадження №12016070120001423; 19) зобов`язати відповідні служби:19.1- провести повну інвентаризацію об`єктів (рухомого, та не рухомого) майна, матеріальних цінностей, прийнятих рішень, витрачених коштів, тощо, сільської ради с. Завидово;19.2 - провести аудит господарської діяльності, фінансових витрат, прийнятих фінансово-розпорядчих рішень, рішень про розпорядження матеріальними коштами сільської ради, земельними ділянками комунальної власності на території сільської ради, тощо з 15 квітня 2016р.; 20) відшкодувати йому витрати, які здійснено, пов`язані з розглядом справи про скасування рішення сільської ради щодо дострокового припинення повноважень Завидівського сільського голови (незаконного звільнення), поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії; 21) компенсувати втрачений (не отриманий) щомісячний заробіток 20 000 грн. з вересня 2016 р на момент прийняття судового рішення. (Станом на березень 2019 р. це 31 місяць по 20000 грн. дорівнює 620 000 грн.) та зобов`язати орган місцевого самоврядування мені його виплатити; 22) відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі суми середнього заробітку з моменту обрання головою сільської ради с. Завидово - 25 жовтня 2015 р. до моменту оголошення судового рішення помноженого на три (наприклад 32 місяців помножено на заробітну плату 5000 грн. = 160 000 і помножено на три = 480 000 грн.); 23) зобов`язати представника відповідача - Роман І.В. та депутатів сільської ради привселюдно вибачитися як перед мною, так і перед громадою та опублікувати вибачення в періодичному виданні; 24) а також, у зв`язку з наявністю підстав, передбачених ст. 78. "Дострокове припинення повноважень ради" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні": 24.1 - достроково припинити повноваження Завидівської сільської ради сьомого скликання та призначення дострокових виборів депутатів Завидівської сільської ради, оскільки рада систематично з одного і того ж питання порушує Конституцію України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, приймає незаконні рішення; 24.2 - для депутатів Завидівської сільської ради сьомого скликання встановити обмеження займатися діяльністю та обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та в органах місцевого самоврядування в Україні; 25) на кінцевій стадії судового розгляду, дії суду - зобов`язати представника Відповідача результат судового розгляду даної справи в суді - опублікувати в ЗМІ; 26) подати до суду звіт про виконання судового рішення.

08 травня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.

25 вересня 2019 року, ухвалою суду залучено в якості співвідповідачів депутатів Завидівської сільської ради: Феньову Надію Василівну, Гардій Василя Івановича , Луцьо Василя Івановича , Чепак Віктора Васильовича , Паук Миколу Федоровича , Голяну Ірину Василівну , Роман Ірину Василівну , Паук Олега Івановича , Паук Віктора Івановича , Лендєл Миколу Михайловича , Канчій Наталію Іванівну , Андрела Василя Михайловича .

20 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалами суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Роман Ірини Василівни та співвідповідачів Канчій Наталії Іванівни , Паук Віктора Івановича , Паук Олега Івановича щодо зупинення відео трансляції судових засідань на офіційному каналі "Судова влада України" на YouTube (а.с.68-70, т.3); відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами передбаченими ст. 264, 265 КАС України (а.с.71-74, т.3); відмовлено позивачу у витребуванні доказів (а.с.75-82, т.3); відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та приєднання доказів (а.с.83-85, т.3); відмовлено у задоволенні клопотань відповідача та співвідповідачів про зміну процесуального статусу співвідповідачів (а.с.86-88, т.3).

20 лютого 2020 року, ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, ( а.с.89 -91, т.3).

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що 25 жовтня 2015 року, під час чергових виборів до органів місцевого самоврядування більшістю голосів виборців с. Завидово обраний головою села. Предмет спору, в тому числі, стосується й незаконного звільнення та поновлення, ОСОБА_1 , на посаді голови Завидівської сільської ради з 14 лютого 2019 року. Однак, як слідує із змісту адміністративного позову дане звільнення є вже третім, адже позивач був звільнений з посади відповідачем рішенням від 15.05.2016 № 35 та рішенням від 27.12.2016 № 97. Дані рішення позивачем були оскарженні до суду та, як наслідок, слугували підставами для поновленням позивача на посаді голови села. Зокрема, останній раз поновлений на посаді з 27 грудня 2016 року за Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду (справа 857/533/18, 857/534/19) від 30 листопада 2018 року. Постанову суду щодо поновлення на посаді позивач особисто отримав 14 грудня 2018 року. З 17 по 29 грудня 2018 року перебував на лікарняному в стаціонарному відділенні лікарні, оригінал листка непрацездатності подано до ОМС с. Завидово. 02 січня 2019 року прибув до органу місцевого самоврядування для виконання посадових обов`язків і підготував Розпорядження № 1, 2, 3. Жодних документів на підпис не отримував від працівників сільської ради. 14 лютого 2019 року, Рішенням № 242 Завидівської сільської ради був усунутий з посади голови села, однак протоколу лічильної комісії про результати таємного голосування йому надано не було. 29 січня 2019 року, отримав наручно лист про скликання та проведення засідання сесії 14 лютого 2019 року, тощо. Вказує, що 02 січня 2019 року та 19 лютого 2019 року, залишив кабінет на декілька хвилин, а в цей час Роман І.В. змінила замки та дверях адмінбудівлі, а також пропали документи від сейфу голови села. Щодо дострокового припинення повноважень голови села з боку депутатів, то це надумані підстави з боку депутатів, щоб не заважав їм скоювати самоуправство та інші зловживання, тобто це є упередженим ставленням до нього. Разом з тим, в супереч Закону України, депутати с. Завидово, відчувають безкарність та бездіяльність, продовжують усувати його з посади голови села, і, як результат, розпорошують матеріальні кошти громади села, земельні ділянки, тощо. Просить стягнути на його користь моральну шкоду, оскільки внаслідок протиправних дій депутатів ним отримано моральне приниження, замість роботи та заробляння коштів, він витрачає час на пошук правосуддя, нервові хвилювання, витрачені для пошуку правосудного рішення. В результаті зазначених дій, громада села фактично має паралізований і бездіяльний орган місцевого самоврядування, який неспроможний не те, що вирішити, а й розглянути питання, що є нагальними і життєво необхідними для нормального функціонування громади.

31 травня 2019 року, Завидівська сільська рада, в особі в.о. сільського голови І . Роман до суду подали відзив на позовну заяву, (т.1 а.с. 81-94). В обґрунтування якого вказано, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі № 857/534/18, 17 грудня 2018 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді голови Завидівської сільської ради про що видано Розпорядження № 23 від 17.12.2018 року та згідно платіжного доручення від 22.12.2018 року №185 здійснено виплату ОСОБА_1 3598,80 грн., в частині що підлягала негайному виконанню. Середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 322321,61 грн. без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів списано з рахунків сільської ради на користь ОСОБА_1 та 19.03.2019 року рішення суду виконано повністю. За період з 10 січня 2019 року, ОСОБА_1 був відсутній на роботі, а відповідно 15.01.2019 пленарне засідання сільської ради не відбулося, разом з тим позивачем не було вчинено жодних дій сільського голови стосовно прийняття субвенції у розмірі 1000,00 тис. грн., про що був повідомлений належним чином. Користуючись своїми правами та з метою прийняття важливих рішень для громади с. Завидово, 29 січня 2019 року депутати Завидівської сільської ради сьомого скликання - Паук О.І., Паук М. Ф ., Лендєл М.М., Чепак В.В., Феньова Н.В. звернулися письмово до Завидівського сільського голови ОСОБА_1., з проханням на підставі частини 7 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи лист Фінансового управління Мукачівської районної державної адміністрації від 17.01.2019 року №01-29/55 щодо необхідності скликання в десятиденний термін сесії сільської ради, в установлені строки скликати друге пленарне засідання чотирнадцятої сесії сільської ради сьомого скликання з наступним порядком денним: 1. Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 . 2. Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки (за адресою АДРЕСА_2 ). 3. Про затвердження розпоряджень в.о. сільського голови у міжсесійний період. 4. Різне. Матеріали по вказаних питаннях та проекти рішень з них підготовлені та надані сільському голові ОСОБА_1 , секретарем сільської ради Роман І.В. під розпис 17.01.2019р. На звернення депутатів Завидівської сільської ради сьомого скликання від 29.01.2019 року, ОСОБА_1 жодних дій відповідно до вимог чинного законодавства не вжито. Тому на виконання одного з пунктів цього ж звернення - секретарем сільської ради 13 лютого 2019 року видано розпорядження № 01 «Про скликання другого пленарного засідання чотирнадцятої сесії сьомого скликання» на 14.02.2019 року о 16.00 год. київського часу в приміщенні сільської ради з відповідним порядком денним. 14.02.2019 року на другому пленарному засіданні чотирнадцятої сесії сільської ради сьомого скликання були присутні 10 депутатів з 12, які входять до складу ради. Сільський голова Кобаль П .І . 14.02.2019 року був відсутній, взагалі на роботі, не з`являвся та не повідомляв про причини відсутності. На засідання вказаної сесії також не з`явився. У ході пленарного засідання сесії було створено лічильну комісію для проведення таємного голосування з питання дострокового припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 . За результатами таємного голосування лічильна комісія склала протокол №2, відповідно до якого 10 депутатів проголосували за дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 , про що було оголошено на даній сесії. Після чого, 14.02.2019 року на другому пленарному засіданні чотирнадцятої сесії Завидівської сільської ради прийнято рішення «Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 » №242, згідно якого затверджено протокол лічильної комісії № 2 та звільнено ОСОБА_1 з посади сільського голови з 14.02.2019 року. Таким чином, Завидівський сільський голова ОСОБА_1. не забезпечував виконання наданих йому повноважень та порушував Конституцію та закони України, що підтверджується фактами таких порушень.

25 червня 2019 року, позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якому вказує, що лист депутатів з питаннями достроково припинити повноваження голови села від 29.01.2019 року був ним отриманий та на нього відреаговано листом. Вказує, що 14 лютого 2019 року розглядалося питання про дострокове припинення повноважень голови села, однак його заслухати не бажали, (т.1 а.с. 207-209).

Співвідповідачі: Паук Олег Іванович ; Паук Віктор Іванович ; Канчій Наталія Іванівна ;

Феньова Надія Василівна , Гардій Василь Іванович , Луцьо Василь Іванович , Чепак Віктор Васильович , Паук Микола Федорович , Голяна Ірина Василівна , Лендєл Микола Михайлович , Андрела Василь Михайлович відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 25 вересня 2019 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Співвідповідачі: Феньова Надія Василівна , Гардій Василь Іванович , Луцьо Василь Іванович , Чепак Віктор Васильович , Паук Микола Федорович , Голяна Ірина Василівна , Лендєл Микола Михайлович , Андрела Василь Михайлович у судове засідання не з`явилися, однак ними на адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи без їх участі, (т.2 а.с. 186-208, 217-225, т.3 а.с. 35-39).

Позивач у судове засідання не з`явився, однак, 30 квітня 2020 року на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантинних заходів та обмеженням руху транспорту.

Відповідач, Завидівська сільська рада, в особі секретаря органу місцевого самоврядування с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області Роман Ірини Василівни та співвідповідачі: Паук Олег Іванович ; Паук Віктор Іванович ; Канчій Наталія Іванівна у судове засідання не з`явилися, про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується звітом про доставку повісток на електронну адресу Завидівської сільської ради, (т.3 а.с. 137), однак, на електронну адресу суду, 28 квітня 2020 року Завидівською сільською радою подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантинних заходів.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегією суддів враховано, що (на період вжитих Урядом України карантинних заходів) судом забезпечено доступ учасників справи до суду, в тому числі і шляхом надіслання та приймання процесуальних документів пов`язаних з розглядом справи (в тому числі і письмових пояснень, відзивів, доказів тощо) засобами електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті суду.

Надходження клопотань про відкладення розгляду справи в період дії карантинних заходів вказує на процесуальну можливість сторін для доступу до суду, шляхом подання засобами, як поштового так і електронного зв`язку будь-яких пояснень міркувань та доводів на адресу суду.

Відтак, сторони мали процесуальну можливість доступу до суду, в тому числі і шляхом надіслання до суду необхідних процесуальних документів, доказів та письмових пояснень у даній справі для урахування їх під час розгляду адміністративної справи.

Окрім того, сторони могли скористатися можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, відповідно до частини четвертої статті 195 КАС України, згідно якої під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В даному випадку, позивач подав відповідну позовну заяву, відповідь на відзив та додані до неї матеріали, а відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а відтак подані заяви по суті справи в межах розгляду даної справи. Тобто учасники справи в рівній можливості використали своє право на висловлення своєї позиції перед судом.

Явка сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до статті 124 частини 3 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Відповідно до статті 129 частини 2 КАС України учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Судом вживалися заходи направлення позивачу та відповідачам повістки про виклик шляхом надсилання на електронну адресу останніх зазначену у позовній заяві та у відповідності до підтвердження про отримання 27 березня 2020 року тексту повістки та ухвали суду від 25 березня 2020 року, що надійшло до суду, останні вважаються належним чином повідомлені процесу про дату, час і місце судового розгляду (а.с.а.с. 117-137, т.3).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності до статті 205 КАС України їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Учасники справи не скористалися правом для подання додаткових документів. Відтак у суду наявні всі можливості для розгляду даної справи по суті без порушення прав жодного учасника справи.

2. Обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що, 17 грудня 2018 року, розпорядженням в.о Завидівського сільського голови № 23, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі № 857/533/18, 857/534/18 від 30 листопада 2018 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді Завидівського сільського голови села Завидово, Мукачівського району, Закарпатської області з 27 грудня 2016 року, (т.1 а.с. 101).

29 січня 2019 року, депутатами Завидівської сільської ради, О.І. Паук, М.Ф. Паук, М.М. Лендєл, В.В. Чепак, Н.В. Феньової звернулися із письмовим звернення до сільського голови ОСОБА_1. щодо необхідності скликання сесії сільської ради (а.с.172, Т.1)з наступним порядком денним:

1. Про дострокове припинення повноваження Завидівського сільського голови ОСОБА_1 ..

2. Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ( за адресою АДРЕСА_2 ).

3. Про затвердження розпоряджень в.о. сільського голови в міжсесійний період.

4. Різне.

Яз зазначено у даному повідомленні, матеріали по вказаних питаннях та проекти рішень з них підготовлені та надані сільському голові ОСОБА_1 секретарем сільської ради Роман І.В. під розпис 17.01.2019р.; за відсутності до 13.02.2019 р. розпорядження сільського голови ОСОБА_1. про скликання сесії сільської ради - доручено секретарю Завидівської сільської ради Роман І.В. скликати та провести засідання сесії 14.02.2018 року з запропонованим вище порядком денним.

Копію цього звернення з підписом сільського голови про отримання надати секретарю сільської ради для вжиття відповідних заходів, (т.1, а.с. 172).

29 січня 2019 року, позивач ОСОБА_1 отримав особисто від депутатів дане звернення, що підтверджується його підписом на такому зверненні.

13 лютого 2019 року, позивачем подано відповідь на звернення від 29 січня 2019 року, де вказано, що для скликання сесії сільської ради потрібно дотриматися процедури, прописаної відповідним Законом України. Але для цього голові села потрібно службові документи, тощо. Оскільки, органи місцевого діють у спосіб та на підставі Конституції України та законодавства України, то підстав скликати пленарне засідання із вказаним переліком не представляється можливим, (т.1 а.с. 31).

13 лютого 2020 року, секретарем Завидівської сільської ради, І.В. Роман, підписано розпорядженням Завидівської сільської ради № 01, про скликання другого пленарного засідання чотирнадцятої сесії сільської ради сьомого скликання, враховуючи звернення депутатів Завидівської сільської ради від 29.01.2019 року, на 14 лютого 2019 року на 16:00 год. к.ч. в приміщенні сільської ради з наступним порядком денним:

1. Про дострокове припинення повноваження Завидівського сільського голови ОСОБА_1 ..

2. Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ( за адресою АДРЕСА_2 ).

3. Про затвердження розпоряджень в.о. сільського голови в міжсесійний період.

4. Різне.

Довести дане розпорядження до відома депутатів сільської ради, сільського голови та населення, (т.1 а.с. 100).

14 лютого 2019 року, відповідно до протоколу № 2 засідання лічильної комісії, згідно таємного голосування з питань дострокового припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 , 14 лютого 2019 року, рішення підтримане 10 депутатами, що є більше як дві третини голосів від загального складу ради, (т.1 а.с. 164).

14 лютого 2019 року Протоколом другого пленарного засідання чотирнадцятої сесії Завидівської сільської ради VII скликання поставлено на голосування проект рішення Завидівської сільської ради "Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 ) та підтверджується, що таке рішення прийнято ("за" - 10), (а.с.153, т.1) та виконання обов`язків сільського голови покладено на секретаря Завидівської сільської ради Роман Ірину Василівну .

14 лютого 2020 року, рішенням чотирнадцятої сесії сільської ради сьомого скликання № 242, сільська рада, відповідно до п.16 ч.1. ст. 26, ст. 59, абз.1 ч.2,ч.З, п.3 ч.11 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи порушення Завидівським сільським головою ОСОБА_1 Конституції України та законів України, а саме 40, 139, 140, 147, 149 Кодексу законів про України (рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.05.2016р. №303/1522/16-ц, 303/1459/16-ц рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 24.06.2016р., ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 13.07.2016 року по справі №303/1459/16-ц); ч.3 ст. 38 Цивільного процесуального кодексу України, статтей 12, 46, 49 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» ст.19 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», ч.2 ст.77 Бюджетного кодексу України, підрозділ 3 «Печатки» розділ 2 «Документування управлінської інформації» (в тому числі п. 10) Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах на організаціях, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015р. №1000/5 та результати таємного голосування щодо дострокового припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 ( протокол засідання лічильної комісії № 2 від 14 лютого 2019 року ), ч.2 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішила:

1. Затвердити протокол № 2 лічильної комісії про результати таємного голосування з питання дострокового припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 .

2. Припинити повноваження сільського голови села Завидово з 14 лютого 2019 року, (т.1 а.с. 95).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, що є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (статті 1, 7, частина перша статті 140 Конституції України).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Конституції України).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року, гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Частиною першою статті 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР).

Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 280/97-ВР, повноваження сільського, селищного, міського голови починається з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання.

Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частини першої та другої статті 79 цього Закону.

Частиною третьою статті 42 Закону № 280/97-ВР передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.

За змістом частин першої та другої статті 79 Закону № 280/97-ВР, повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі: його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; припинення його громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; відкликання з посади за народною ініціативою; визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; його смерті.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Згідно частини третьої статті 79 Закону № 280/97-ВР, повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР, прийняття рішення про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом, вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною четвертою статті 46 Закону № 280/97-ВР, наступні сесії ради (окрім першої) скликаються: сільською, селищною, міською радою, відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районною, обласною - головою відповідної ради.

Частиною п`ятою статті 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частиною шостою статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради. У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації (частина сьома статті 46 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частини десятої статті 46 Закону № 280/97-ВР, рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

На підставі частини 15 статті 46 Закону № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради четвертого скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Згідно з частиною шістнадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (частина сімнадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).

Згідно з пунктами 1-4 частини третьої статті 50 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради: у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови; скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради; веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (частина третя статті 59 Закону № 280/97-ВР).

Пунктом 2.1.3 Регламенту Завидівської сільської ради VIІ скликання, затвердженого рішенням Завидівської сільської ради від 12 листопада 2015 року №4 (далі - Регламент), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що наступні чергові і позачергові сесії сільської ради скликаються сільським головою, а разі його відсутності секретарем сільської ради в порядку, визначеному пунктом 2.1.6 цього Регламенту.

Пунктом 2.1.4 Регламенту, передбачено, що сесії ради скликаються також за пропозицією не менше як однієї третини депутатів від загального складу ради. Мотивовані пропозиції про скликання сесії ради, підписані ініціаторами, подаються сільському голові з зазначенням питань і з проектами документів, розгляд яких пропонується, при цьому підпис депутата не може бути відкликаний. В цьому випадку сільський голова видає розпорядження про скликання сесії з дотриманням вимог пункту 2.1.6 цього регламенту.

Якщо у сільського голови є обґрунтовані заперечення щодо необхідності скликання сесії, то вони у 3-х денний термін доводяться до ініціаторів скликання сесії. У разі згоди з висновками сільського голови ініціатори офіційно відкликають своє подання в 3-х денний термін.

Пунктом 2.1.6 Регламенту, передбачено, що розпорядження про скликання сесії сільської ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках, не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради, інформація про місце і час проведення засідань ради повідомляється письмовим запрошенням. Окрім цього, іншим запрошеним як правило надсилаються також письмові запрошення.

Пунктом 2.1.7 Регламенту, передбачено, у разі, якщо сільський голова або секретар у двотижневий строк не скликає сесію на вимогу не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради, сесія може бути скликана депутатами сільської ради, які становлять не менш як одну третину складу ради або постійною комісією ради.

Відповідно до 5.1. Регламенту, сільський голова забезпечує здійснення наданих йому повноважень, керуючись Конституцією України та законами України, не порушуючи права та свободи громадян.

Пунктом 5.2 Регламенту, передбачено, сільський голова є підзвітнім, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, перед радою, а з питань здійснення виконавчим комітетом ради своїх повноважень - також підконтрольний відповідним органам виконавчої ради.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави прийти до висновку, що повноваження сільського голови можуть бути припинені достроково за рішенням відповідної сільської ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради, лише за наявності підстав, передбачених абзацом перший частини другою статті 79 Закону №280/97-ВР, тобто в разі якщо він порушує Конституціюабо закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень, який є вичерпним.

При цьому, відповідне рішення сільської ради щодо дострокового припинення повноважень сільського голови повинно бути прийнято у визначеному порядку та згідно встановленої процедури.

За приписами Закону України "Про місцеве самоврядування" № 280/97-ВР, голова відповідної ради є головною посадовою особою територіальної громади відповідної адміністративно - територіальної одиниці та виконує роль її представника. З цією метою Закон наділяє голову відповідної ради широким колом повноважень, але, водночас, і передбачає можливість дострокового припинення його повноважень у разі, коли він з тих чи інших причин неналежно виконує покладені на нього обов`язки. За своєю правовою суттю можливість дострокового припинення повноважень виступає гарантією ефективності здійснення покладених на голову відповідної ради повноважень, а з іншої - грає роль дієвого заходу щодо попередження зловживання ним своїм службовим становищем, створює юридичну можливість здійснення контролю за його діяльністю.

Прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського голови у випадках, передбачених Законом № 280/97-ВР, належить до виключних повноважень відповідної ради.

Такі повноваження ради є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи по суті спору не може здійснювати повторну перевірку роботи голови сільської ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може будь-яким чином переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів сільської ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень міського голови.

Аналогічна правова позиція у постанові Верховного суду від 22 квітня 2020 року по справі № 360/2169/19.

Отже, спірне рішення відповідача повинне бути перевірене адміністративним судом лише на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.

Судом встановлено, що, 17 грудня 2018 року, розпорядженням в.о Завидівського сільського голови № 23, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі № 857/533/18, 857/534/18 від 30 листопада 2018 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді Завидівського сільського голови села Завидово, Мукачівського району, Закарпатської області з 27 грудня 2016 року, (т.1 а.с. 101).

29 січня 2019 року, депутати Завидівської сільської ради, О.І. Паук, М.Ф. Паук, М.М. Лендєл, В.В. Чепак, Н.В. Феньової звернулися із письмовим звернення до сільського голови ОСОБА_1. щодо необхідності скликання сесії сільської ради з наступним порядком денним: 1. Про дострокове припинення повноваження Завидівського сільського голови ОСОБА_1 .. 2. Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ( за адресою АДРЕСА_2 ). 3.Про затвердження розпоряджень в.о. сільського голови в міжсесійний період. 4. Різне. Матеріали по вказаних питаннях та проекти рішень з них підготовлені та надані сільському голові ОСОБА_1 . секретарем сільської ради Роман І.В. під розпис 17.01.2019р.. За відсутності до 13.02.2019 р. розпорядження сільського голови ОСОБА_1. про скликання сесії сільської ради - доручити секретарю Завидівської сільської ради Роман І.В. скликати та провести засідання сесії 14.02.2018 року з запропонованим вище порядком денним. Копію цього звернення з підписом сільського голови про отримання надати секретарю сільської ради для вжиття відповідних заходів, (т.1, а.с. 30).

13 лютого 2019 року, позивачем подано відповідь на звернення від 29 січня 2019 року, де вказано, що для скликання сесії сільської ради потрібно дотриматися процедури, прописаної відповідним Законом України. Але для цього голові села потрібно службові документи, тощо. А оскільки, органи місцевого діють у спосіб та на підставі Конституції України та законодавства України, то підстав скликати пленарне засідання із вказаним переліком не представляється можливим, (т.1 а.с. 31).

Тобто, позивачем було порушено пункт 2.1.4 Регламенту, оскільки, якщо у сільського голови є обґрунтовані заперечення щодо необхідності скликання сесії, то вони у 3-х денний термін доводяться до ініціаторів скликання сесії. У разі згоди з висновками сільського голови ініціатори офіційно відкликають своє подання в 3-х денний термін.

Таким чином, секретарем Завидівської сільської ради, І.В. Роман, обґрунтовано та у відповідності до чинного законодавства та Регламенту, 13 лютого 2020 року, підписано розпорядженням Завидівської сільської ради № 01, про скликання другого пленарного засідання чотирнадцятої сесії сільської ради сьомого скликання, враховуючи звернення депутатів Завидівської сільської ради від 29.01.2019 року.

Однак, дане пленарне засідання було скликана на 14 лютого 2019 року на 16:00 год. к.ч., чим порушено частину десяту статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" № 280/97-ВР та пункт 2.1.6 Регламенту Завидівської сільської ради.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів щодо донесення до відома населення часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради 14 лютого 2019 року, а також винятковості випадку для скликання сесії на наступний день. При цьому, судом критично оцінюються доводи відповідачів, що така винятковість пов`язана була із находження до сільської ради Листа фінансового управління від 17 січня 2019 року № 01-29/55 про затвердження рішенням сесії сільської ради коштів субвенції із державного бюджету, (а..с. 171, т.1), так як така підстава не зазначена у зверненні депутатів до сільського голови 29 січня 2019 року та у змісті самого Розпорядження секретаря Завидівської сільської ради від 13.02.2019 року №01.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що звільнення сільського голови не може становити винятковості, оскільки голова обирається відповідною територіальною громадою шляхом таємного голосування, що визначено ст. 12 Закону України "Про місцеве самворядування", а відповідно така територіальна громада має право та повинна бути обізнана завчасно про можливе дострокове припинення поноважень сільського голови, тобто таке рішення повинно бути завчасно доведено до відома депутатів та населення не пізніше як за десять днів до сесії.

Враховуючи факт порушення процедури скликання сесії Завидівської сільської ради сьомого скликання, суд дійшов висновку, що позивача звільнено з посади з порушенням установленого порядку.

Отже, позовні вимоги позивача у відповідній частині є підставними, Рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позивача слід поновити на посаді із стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до положень статті 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Дана справа розглядалася більше одного року не з вини позивача.

Середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27 Закону України "Про оплату праці"за правилами, передбаченими "Порядком обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).

У відповідності до Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Зваживши, що звільнення ОСОБА_1 відбулося 14 лютого 2019 року, його середня заробітна плата повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме за грудень 2018, січень 2019 року.

Однак, 17 грудня 2018 року, розпорядження № 23, ОСОБА_1 поновлено на посаді Завидівського сільського голови села Завидово Мукачівського району Закарпатської області з 27 грудня 2016 року, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 року по справі № 857/533/18,857/534/18

Як наслідок, на вимогу суду відповідачем надано довідку про заробітну плату від 27 травня 2019 року № 312, де зазначено, що ОСОБА_1 , дійсно працював на посаді голови Завидавської сільської ради та за січень 2019 року отримав заробітну плату у розмірі 12 124,60 грн., у лютому 2019 року - 6 021,00 грн. (т.1 а.с. 212).

Оскільки, дана довідка не відповідає вимогам визначених Порядком обчислення середньої заробітної плати, затв. Постановою КМ від 08 лютого 1995 року № 100, то судом самостійно зроблено розрахунок із врахуванням норми тривалості стосовно 40-год робочого часу за кожен місяць. Відповідно до листів Міністерства соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік та 2020 рік" норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні: за лютий 2019 року складала 160 годин, березень 2019 року 159 годин, квітень 2019 року 167 годин, травень 2019 року 167 годин, червень 2019 року 143 години, липень 2019 року 184 години, серпень 2019 року 167 годин, вересень 168 годин, жовтень 176 годин, листопад 2019 року 167 годин, грудень 2019 року 166 годин, січень 2020 року 167, за лютий 2020 року 160 годин, березень 2020 року 168 годин, квітень 2020 року 167 годин.

З налізу даної довідки, судом встановлено, що середньогодинна заробітна плата позивача становить 72,17 грн.

Таким чином середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу з 15 лютого 2019 року по 30 квітня 2020 року складає 173 641 грн. (2 406 год. х 72,17 грн.).

Виходячи із вищевикладених підстав, якими суд керувався при поновленні позивача на посаді голови Завидівської сільської ради є обґрунтованою вимога про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15 лютого 2019 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 173 641 грн.

При цьому, відповідно до пунктів 2,3 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Середній заробіток становить 12 124,60 грн., відтак, постанова суду в частині в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Завидівського сільського голови села Завидово Мукачівського району Закарпатської області та стягнення із Завидівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12 124, 60 грн. - підлягає до негайного виконання.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 480 000 грн. з відповідача, суд виходить з наступного.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14, від 20.02.2018 року у справі № 818/1394/17.

Як видно з позовної заяви, в обґрунтування своїх вимог щодо відшкодування моральної шкоди позивач вказує, що по причині звільнення зазнає морального приниження, замість роботи та заробляння коштів, витрачає час на пошук правосуддя, нервові хвилювання, потрачені для пошуку правосудного рішення. Дії депутатів та працівників сільської ради створюють душевні страждання, яких зазнає у зв`язку з протиправною поведінкою щодо себе, членів сім`ї та близьких родичів

За вимогами статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Отже, в силу ст. 1173 ЦК України, шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

Справа стосується поновлення, ОСОБА_1 , на посаді голови Завидівської сільської ради з 14 лютого 2019 року. Однак, дане звільнення є вже третім, адже позивач був звільнений з посади відповідачем рішенням від 15.05.2016 № 35 та рішенням від 27.12.2016 № 97. Дані рішення позивачем були оскарженні до суду та, як наслідок, слугували, поновленням позивача на посаді голови села.

У справі, що розглядається, відповідач не довів, що його тривалі протиправні дії не викликали у позивача моральних страждань.

На переконання суду, мало місце спричинення моральної шкоди неправомірними діями, яка встановлена в ході вирішення спірних правовідносин, зі сторони відповідача.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує ті обставини, що у позивача були моральні страждання, заподіяні діями відповідача, тому розмір такої має становити 3 000 грн., що відповідатиме ступеню заподіяного морального страждання позивача та відповідно дана вимога позивача підлягає до задоволення частково.

В решті позовних вимог, колегія суддів, вважає за необхідне відмовити, з огляду на наступне.

Що стосується компенсування втраченого щомісячного заробітку з вересня 2016 року у розмірі 620 000 грн. та зобов`язати орган місцевого самоврядування його виплатити, то даного позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження втраченого щомісячного заробітку у компанії Human Resources .

За змістом пунктів 1, 10 частини другої статті 245 КАС, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту права або законного інтересу залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Особа, права чи законній інтереси якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права чи законного інтересу.

Належні способи захисту - це способи, які прямо передбаченізакономабо спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Зваживши на наведене, належними способами захисту порушеного права позивача, який дасть змогу повністю відвернути негативні наслідки, спірного Рішення, для нього, буде задоволення позову у викладений вище спосіб.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Гарантоване цією статтею й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо, позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам, а право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього (постанова Верховного Суду України від 7 лютого 2017 року №21-3072а16).

Щодо вимог про усунення перешкод у визначений позивачем спосіб, то такі не можуть бути задоволені, оскільки є способом виконання рішення суду про поновлення його на Посаді, та будуть реалізовані в процесі його (судового рішення) виконання відповідно до спеціальних правил у цій сфері.

Стаття 78 Закону №280/97-ВР регламентує питання дострокового припинення повноважень ради за змістом частин першої, другої, четвертої якої повноваження сільської, селищної, міської, ради можуть бути достроково припинені у випадках: 1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом; 2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені цим Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання; 3) передбачених Законом України "Про військово-цивільні адміністрації".

Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті ради за наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, та в інших випадках можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень ради визначається законом про місцеві референдуми.

За наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієїстатті, рішеннясуду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської ради.

Відтак, не можуть бути реалізовані вимоги позивача про дострокове припинення повноважень Ради в судовому порядку, позаяк порядок проведення цієї процедури не передбачає судового втручання у такий спосіб.

Відповідно до частини 1, 3 статті 16 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов`язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об`єднаннями громадян. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями. Звіт депутата місцевої ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органів самоорганізації населення.

Відтак, аналогічно не можуть бути реалізовані вимоги позивача про зобов`язання сільської ради прозвітувати про роботу органу місцевого самоврядування та депутатів перед виборцями в судовому порядку, позаяк порядок проведення цієї процедури не передбачає судового втручання у такий спосіб.

Щодо зобов`язання відповідні служби провести повну інвентаризацію об`єктів та аудит діяльності Завидівської сільської ради, то суд вважає за необхідне зазначити, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до пунктів 4,5 Розділу 1 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказ Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Таким чином, проведення інвентаризації є дискреційним повноваженням органу місцевого самоврядування та може бути забезпечено позивачем, після поновлення його на посаді голови сільської ради.

Щодо вимоги про зобов`язання представника відповідача Роман І.В. та депутатів сільської ради привселюдно вибачитись, як перед позивачем, так і перед громадою та опублікувати вибачення у періодичному виданні, то дана позовна вимога не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з статтею 201 ЦК України, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Відповідно до роз`яснень,які містяться у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року " Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача чи відповідача в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За вимогами п.1-10 частини другої статті 245 КАС України визначено повноваження суду при прийнятті рішення. Застосування конкретного способу захисту права або законного інтересу залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа так і від характеру його порушення. Особа, права чи законні інтереси якої порушено, може скористатися не будь-яким , а конкретним способом захисту свого права чи інтересу.

Позивач обрав такий спосіб захисту свого права, як зобов`язання представника відповідача та депутатів привселюдно вибачитися, який чинним законодавством не передбачений та не відповідає визначеним КАС України способам реалізації права на звернення до суду, а відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної позовної вимоги.

В даній справі, належними способами захисту порушеного права позивача, буде задоволення позову у викладений вище спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів на користь ймовірного невиконання рішення суду відповідачем, що підтверджені належними та допустимими доказами.

У якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб`єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Зазначивши у прохальній частині позовної заяви про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що дане рішення суду буде відповідачем не виконане, у зв`язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Тому, дане клопотання позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії" (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1статті 6 Європейської конвенції з прав людиниі зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відтак, на переконання суду, решта доводів позивача на обґрунтування своїх вимог у даній справі, не вимагають детального спростування в рамках даної адміністративної справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, на думку суду, позивачем частково доведено правомірність заявлених вимог, що є підставами для часткового задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 229, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Завидівської сільської ради (89667, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Завидово, вул. Миру, буд. 101, код ЄДРПОУ 04350441) в особі секретаря органу місцевого самоврядування с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області - Роман Ірини Василівни; депутатів Завидівської сільської ради: Феньової Надії Василівни , Гардій Василя Івановича , Луцьо Василя Івановича , Чепак Віктора Васильовича , Паук Миколи Федоровича , Голяни Ірини Василівни , Роман Ірини Василівни , Паук Олега Івановича , Паук Віктора Івановича , Лендєл Миколи Михайловича , Канчій Наталії Іванівни , Андрела Василя Михайловича про скасування рішення сільської ради та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Завидівської сільської ради № 242 від 14.02.2019 року "Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1 ".

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді Завидівського сільського голови села Завидово, Мукачівського району, Закарпатської області з 14 лютого 2019 року.

4. Стягнути із Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 лютого 2019 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 173 641 гривня (сто сімдесят три тисячі шістсот сорок одна гривня).

5. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Завидівського сільського голови села Завидово Мукачівського району Закарпатської області та стягнення із Завидівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 12 124, 60 грн. (дванадцять тисяч сто двадцять чотири гривні, 60 коп.) - підлягає до негайного виконання.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі гривень 00 коп.) грн.

7. В решті вимог адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Головуюча суддяТ.В.Скраль

Судді С.Є. Гаврилко

Д.В. Іванчулинець